Знайдено 14 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Зуб –
1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) руба́к, їда́к (-ка), макої́д (-да); мн. (у челов., животн.) зу́бы (dentes) – зу́би (-бів). [До́брі зу́би і ка́мінь перегризу́ть (Номис)]. • Передний зуб – пере́дній зуб. • Коренной зуб – ку́тній зуб, кутня́к (-ка́), (у жив.) жвач (-ча). • Коренной задний зуб, зуб мудрости – чере́ній зуб, череня́к, зуб му́дрости. • Молочный зуб – моло́чний зуб, теля́чий зуб, мн. телячки́ (-кі́в). • Глазной зуб – о́чний зуб. • Волчий зуб – во́вчий зуб. • Зуб резец – сміюне́ць (-нця́), (у жив.) різа́к (-ка́), сіка́ч (-ча́). • Зуб клык – і́кло и кло, клива́к, мн. і́кла, кла (р. клів), кливаки́ (-кі́в). • Вставной зуб – вставни́й зуб. • Искусственный зуб – шту́чний зуб, ро́блений зуб. • Мелкие -бы – дрібні́ зу́би. • -бы выпали – зу́би повипада́ли, ви́пали, посхо́дили. • Рвать -бы – рва́ти зу́би, тягти́, тягну́ти зу́би, бра́ти зу́би. • -бы прорезываются – зу́би рі́жуться. • -бы шатаются – зу́би хита́ються. • -бы болят у кого – зу́би боля́ть кого́. • У меня болят -бы – мене́ боля́ть зу́би. • Лишить -бо́в кого (обеззубить) – збеззу́бити кого́, (перен.) підрі́зати кому́ зу́би. • Лишиться -бо́в – позбу́тися зубі́в, збеззу́біти. • Проесть, с’есть -бы на чём – з’ї́сти зу́би на чо́му. • Положить -бы на полку (голодать) – покла́сти зу́би на поли́цю. • Ударить по -ба́м – да́ти в зу́би кому́, заги́ли́ти по зуба́х кому́. • Посчитать кому -бы – повибива́ти, порахува́ти зу́би кому́. • Оскаливать, -лить -бы – вищиря́ти, ви́щирити зу́би, вишкіря́ти (и шкі́рити), ви́шкірити зу́би, (диал.) зашкі́рюватися до ко́го (Стеф.), (огрызаться) відз(в)іря́тися. [Лежи́ть соба́ка, та й відзіря́ється (Полт.)]. • -бы скалить (насмехаться) – скалозу́бити, смішкува́тися з ко́го, бра́ти на глум кого́, глузува́ти з ко́го; см. Насмеха́ться. • Полно -бы скалить – го́ді тих смі́шків, го́ді зу́би ясни́ти, до́сить глузува́ти. • Что -бы скалишь (кажешь)? – по чім зу́би продає́ш? • Ему на зуб не попадайся – йому́ на зуб не дава́йсь! • Точить, острить скалить -бы на кого – гостри́ти зу́би на ко́го. • Острить -бы на что – ла́ситися на що. • -бы чесать (болтать вздор) – тереве́ні пра́вити; см. Вздор. • Говорить сквозь -бы – ціди́ти (сов. проціди́ти) крізь зу́би. [Стрепену́вся і крізь зу́би проціди́в (Кониськ.)]. • Щёлкать, щёлкнуть -бами – кла́цати, кла́цнути зуба́ми. [Вовк як кла́цне зуба́ми (Рудч.). Зуба́ми кла́цав, мов-би пес (Котл.)]. • Скрежетать -ми – зуба́ми скрегота́[і́]ти, скрипі́ти, скрипоті́ти. • Стучать -бами (от дрожи) – зуба́ми цокоті́ти, зуба́ми дзвони́ти. [Дрижи́ть, як мо́крий хірт, зуба́ми, знай, цоко́че (Греб.)]. • Зуб на зуб не попадает у кого – зу́б(а) з зу́бом не зведе́ хто, зу́би цоко́чуть у ко́го, зуба́ми цоко́че хто. [А зме́рзла-ж то так, що зуб з зу́бом не зведе́, так і тру́ситься (Квітка)]. • Око за око, зуб за зуб – о́ко за о́ко, зуб за зуб. • Сжать -бы – зціпи́ти зу́би. [А вона́ ті́льки зу́би зціпи́ла (М. В.)]. • Разжать -бы – розня́ти, розці́пити зу́би. • Хватить -бами – гризну́ти кого́. [А як гризне́ його́ соба́ка (Звин.)]. • Крошить -бами – трощи́ти що. • Заговаривать -бы кому – замовля́ти зу́би кому́. [Зубі́в ви не замовля́йте (Мирн.)]. • В -ба́х навязнуть у кого (надоесть) – в зуба́х нав’я́знути кому́. • В -ба́х завязнуть – в зу́би зав’я́знути, у зуба́х застря́(г)нути. [Взя́ла та в зу́би і зав’я́зла (лушпи́на) (Звин.)]. • С густыми -бами – густозу́бий. • С редкими -бами – рідкозу́бий. • С гнилыми -бами – гнилозу́бий. • С волчьим -бом – вовкозу́бий. • Без одного или нескольких -бо́в – несповназу́бий, щерба́тий. [Мене́ в москалі́ не ві́зьмуть, бо я несповназу́бий (Звин.). Щерба́тий рот]. • Вооружённый до -бо́в – озбро́єний (геть, аж) до зубі́в; 2) (часть снаряда) зуб, зубо́к (-бка́); мн. зу́бья – зу́б’я (-б’я, ср. р.), зубки́; см. Зубе́ц 1; 3) (злоба) храп (-пу). • Иметь на (против) кого зуб – ма́ти храп на ко́го. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЗУБ, ни в зуб (не знати) ні бум-бу́м; зменш. зубо́к, мн. зубеня́та. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Зуб – зуб (зу́ба); (в зубчатом колесе) па́лець, -льця. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Волчий зуб (в пиле) – во́вчий зуб (-ба); • в. лапа, стр. – в. ла́па. |
Зуб, плотн. – зуб (-ба); • з. (берда), текст. – тро́сть (-сти); • з. (бороны) – зубо́к (-бка́); • з. вставной – зуб вставни́й; • з. волчий (в пиле) – з. во́вчий; • з. голандский, стр. – з. гола́нський; • з. грабельный – зубо́к грабе́льний; • з. деревянный, кулак (в цевоч. зац.) – па́лець (-льця); • з. сплющенный (в бороне) – зубо́к плеско́ватий; • з. угловой (зубч. колеса) – зуб кутови́й. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Зуб
• Без одного, без нескольких зубов кто – щербатий (неповнозубий) хто; недолік зубів у кого. • Был бы хлеб, а зубы сыщутся – аби зуби, а хліб буде. Пр. До хліба зуби знайду. Пр. • В зубах навязло у кого (разг.) – у зубах нав’язло кому, в кого; має вже цього по саму зав’язку (по шию) хто. • Видит око, да зуб неймёт – хоч бачить око, та зуб не впійма (не вловить, не йме, не достане). Пр. Їв би паляниці, та зубів немає. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Так близько, а не достанеш. Пр. • Вооружённый до зубов (книжн.) – озброєний по зуби (до зубів). • Вы мне зубы не заговаривайте – ви мені зуби не замовляйте; ви мені не забивайте баки; ви мене не забалакуйте. • Давать, дать в зубы (по зубам) – давати, дати в зуби кому; загилювати, загилити по зубах кому. • Держать язык за зубами – тримати (держати) язик (язика) за зубами. [Їж борщ з грибами, держи язик за зубами. Пр.] • Зуб на зуб не попадает у кого (разг.) – зуб на зуб не попадає кому, в кого; зуба з зубом не зведе хто; зуби цокочуть у кого; зубами цокоче хто; зуб на зуб скаче в кого; зуб на зуб не налучить у кого. • Зубы скалить – шкірити (вишкіряти, вищиряти) зуби; (образн.) продавати (сушити) зуби; (лок.) зуби надворі тримати; (перен.) брати на глум (на глузи, на сміх, іноді на кпини) кого; глузувати з кого; сміх збивати з кого; сміх собі робити (смішкувати) з кого; (іноді) кпити з кого. • Иметь зуб на кого (против кого) (разг.) – мати зуб на (проти) кого; мати храп на кого. • Лишиться зубов – лишитися без зубів; збутися зубів; збеззубіти. • Ломать зубы на чём – ламати зуби на чому. • На голодные зубы – на порожній (на голодний) шлунок. • Не по зубам кому что (разг.) – не на чиї зуби (не про зуби чиї) що; несила (не під силу), не до сили, не до снаги кому що. • Не по зубам мне эти орешки – не на мої зуби горіх. • Око за око, зуб за зуб – око за око, зуб за зуб. • Полно зубы скалить – годі тих смішків; годі зуби яснити; досить глузувати. • Положить зубы на полку (разг.) – покласти зуби на полицю; не мати чого укусити; не мати чого на жорна кинути. • Поневоле станешь ворожить, коли нечего на зуб положить – навчить біда ворожити, коли нема чого у рот (на губу) положити. Пр. • Попасться кому на зубы – попастися (потрапити, датися) на зуби кому. • Разгорелись зубы у кого на что – загорілося кому чого; закортіло кому чого; аж слина (слинка) потекла (котиться) кому; у кого до чого. • Разжать зубы – розняти (розціпити) зуби. • С гнилыми зубами – з гнилими зубами; гнилозубий. • С густыми, с редкими зубами – з густими зубами; густозубий; з рідкими зубами; рідкозубий. • Сжать, стиснуть зубы – зціпити (стиснути, склепити) зуби. • Сквозь зубы говорить, сказать – крізь зуби цідити, процідити (говорити, казати, сказати); крізь зуби точити, проточити. • Скрежетать зубами – скреготати (скреготіти, скрипіти, скрипотіти) зубами. • Стучать зубами (от холода) – зубами цокотіти; зубами дзвонити. • Съесть зубы на чём – зуби на чому стерти (з’їсти). • Точить зуб (зубы) на кого, на что (разг.) – гострити зуби на кого, на що. [Гострити зуби на мою працю. Пр.] • Чесать зубы (разг.) – молоти язиком; теревені правити. • Щёлкать (ляскать) зубами (разг.) – клацати зубами. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
зу́б зуб,-ба, триб,-ба (гострий виступ на чому-небудь (у знарядді, машині)) з. ва́ла зуб ва́ла з. винтово́й триб ґвинтови́й з. вту́лки зуб вту́лки [ма́точини] з. калибру́ющий зуб калібрува́льний з. косы́й зуб ко́сий [скісни́й, навскі́сний] з. кругово́й зуб колови́й з. ле́вый зуб лі́вий з. перифери́йный зуб перифері́йний з. пра́вый зуб пра́вий з. прямо́й зуб прями́й з. ре́жущий зуб рі́зальний з. торцо́вый зуб торце́вий [сторчови́й] з. упо́рный зуб упірни́й з. эвольве́нтный зуб евольве́нтний [розго́рнутий] |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Близок локоть, да не укусиш. Див. Видит око, да зуб неймет. — 1. Близько лікоть - та не вкусиш. 2. Хороше, та не наше. 3. Видно, та не під пеньком губка. 4. Солодкий мед, але пальців не обгризти. 5. Видно й хати, та далеко чухрати. 6. Любить солодко, та морда коротка. 7. Якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав. |
Видит око, да зуб неймет. Див. Близок локоть, да не укусишь. — 1. Носом чую, та руками не впійму. 2. Є сало, та не можна достати - високо висить. 3. Їв би паляниці, та зубів нема. 4. Бачить корова, що на повітці солома. 5. Де вже нашому теляті та вовка піймати. 6. Побачимо, як свою потилицю. |
Око за око, зуб за зуб. — 1. Зуб за зуб стялися. 2. Дар за дар, слово за слово. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Зуб — зуб, -ба; З. барабана — зуб бараба́на; З. магазина — зуб магази́на; З. отсекающий — зуб-ві́друб; З. чашки — зуб ча́шки; Зубья для сцепления с гребенкой — зу́б’я, щоб зчі́плювати із гребі́нкою. |
*Отсекающий зуб — зуб-відруб. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ба́бій зубъ, гриб, Sclerotium clavus = ріжки́, чорні ріжки́ (гал.) — ма́тка, стари́й хлїб. С. Ан. |
Зубъ = зуб, здр. зу́бик. — Зу́бы пере́дніе, рѣзцы́, Dentes anteriores s. incisores — пере́дні зу́би, сьміюнцї. — З. боковые, клыки́, D. canini — и́кли. — З. коренны́е, D. morales — кутні́ зу́би. — Сьмій ся, сьмій ся — засьмієш ся на кутнї. — З. моло́чные, D. lactei s. temporarii — моло́шні. — Зу́бы остри́ть = ла́ситись. — Ласить ся, як кіт на сало. н. пр. — Подня́ть на зу́бы = ви́сьміяти, підня́ти на глу́м. — Сжать зу́бы = зцїпити зу́би. — Точи́ть зу́бы = гостри́ти зу́би, ма́ти зу́би на ко́го. — Щёлкать зуба́ми = кла́цати зуба́ми. — Вовк як клацне зубами. Чайч. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)