Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «конь»
Шукати «конь» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Конь –
1) (зоол.) кінь (р. коня́, зв. ко́ню, мн. ко́ні, -ней), (стар.) комо́нь; ум.-ласк. ко́ник, ко́ничок (-чка), кониче́нько, коня́чка, коненя́ (мн. коня́та, коненя́та); ув. коня́ка; (пренебр.) шка́па, шкапі́ка, шкапи́на, соб. кінва́ и коньва́ (Звин.); (резвый) баско́, грома́к; (ратный) рума́к, бахма́т; (дрянной) па́кінь (-коня), шевля́га; (дикий) дичко́, тарпа́н (-на́), (необ’езж.) не́ук; (шагистый) ступа́к; (имеющий большую гриву) грива́нь, грива́ч, довгогри́вець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) тарка́ч; (гнедой) гніда́н[ш], гнідко́; (вороной) воронько́, вороне́ць (-нця́). [Шви́дше, ко́ню, шви́дше, ко́ню, поспіша́й додо́му (Шевч.). Ой у ме́не був коня́ка, був коня́ка-розбиша́ка (Щоголів). Під ним ко́ник вороне́нький наси́лу ступа́є (Шевч.). Під ним кониче́нько си́льне ду́жий (Пісня). Та купу́й уже, купу́й, – сла́вная кони́на! (Рудан.). Війна́ гого́че, комо́ні ржуть, грохо́чуть тулумба́си (Куліш)].
• Дарёному коню́ в зубы не смотрят – даро́ваному коне́ві зубі́в не лі́чать.
• Был конь, да из’ездился – був кінь та з’ї́здився.
• Конь прядёт ушами – кінь стриже́ ву́хами.
• Гарцовать на коне́ – коне́м виграва́ти.
• На коне́, на ко́нях – коне́м, кі́ньми, кі́нно. [Ко́жен міщани́н пови́нен служи́ти кі́нно й ору́жно (Куліш). Слу́ги ї́дуть кі́нно окру́г во́за (Куліш)].
• Конь о четырёх ногах да спотыкается – кінь на чотирьо́х та й то спотика́ється.
• Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди́ кінь з копито́м, туди́ й жа́ба з хвосто́м; кова́ль коня́ кує́, а жа́ба й собі́ но́гу дає́ (наставля́є) (Приказки).
• С чужого -ня́ среди грязи долой – з чужо́го во́за й серед боло́та злазь (Приказка).
• Чешись конь с -нё́м, а свинья с углом – зна́йся кінь з коне́м, а віл з воло́м (Приказка);
2) конь водный, см. Гиппопота́м;
3) (рыба) см. Конё́к 6;
4) (в шахм. игре) ко́ник.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОНЬ, конь к коню́ кінь-у-кі́нь;
куда́ конь с копы́том, туда́ и рак с клешнёй кова́ль коня́ кує́, а жа́ба ла́пу наставля́є, на́те й мій глек на капу́сту;
не в коня́ корм не по голові́ ша́пка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Конь – кінь (род. коня́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Конь
• Был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр. Зійшов ні в честь, ні в славу. Пр. Перевівся ні на що. Пр. На пшик перевівся. Пр. Були і в кози роги, та притерлися. Пр.
• Дарёному коню в зубы не смотрят – дарованому коневі в зуби не дивляться (в зуби не заглядають, зубів не лічать). Пр. Дар не купля — не гудять, а хвалять. Пр. З чужої торби хліба не жалують. Пр. Що Бог дасть, то все в торбу. Пр. Що не попало, то клади в міх (у мішок). Пр.
• Конь о четырёх ногах и тот спотыкается – кінь на чотирьох та й то(й) спотикається. Пр. Кінь з чотирма ногами та спотикається. Пр. Кінь на чотири ноги кований, а спотикається. Пр.
• Кто в кони пошёл, тот и воду вози – вола звуть у гості не мед пити, а воду возити. Пр. Хто стається вівцею, того стрижуть. Пр. Коли запрігся, то й тягни (вези). Пр. Пустився в бійку — чуба не жалій. Пр. Засунув шию в ярмо, то й тягни (вези). Пр.
• Кто коней меняет, у того хомут гуляет – хто коні міняє, у того (тому) хомут гуляє. Пр.
• Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом. Пр. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Пр. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє). Пр. Нате й моїх п’ять, щоб було десять. Пр. Нате і мій глек на сироватку, щоб і моя була масниця. Пр. Нате й мою баночку на дьоготь. Пр. Нате й мій глек на капусту, щоб і я була Настя. Пр.
• На коне сидит, а коня ищет – конем їде, а коня шукає (глядить). Пр.
• Не в коня корм (разг.) – не для нашого коня паша.
• Не по коню, да по оглобле – не по коневі, та по голоблях. Пр. Не може по конях, то хоч по голоблях. Пр. Не можна по коневі, то по сліду (то по кульбаці). Пр. Як нема на кого, то на жінку. Пр. На того вина, кого вдома нема. Пр.
• Сенным конём не ездить, соломенным конём не пахать – сінним конем і солом’яним волом не далеко заїдеш. Пр.
• Старый конь борозды не портит – старий віл борозни не псує (не зіпсує). Пр. Старий віл з борозни не зверне. Пр. Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе. Пр.
• С чужого коня и посреди грязи долой – з чужого воза й серед болота (й серед дороги) злазь. Пр. З чужого воза і серед води вставай. Пр. З чужого коня і насеред дороги злізай (і в болото злазь). Пр.
• Чешись конь с конём, а свинья с углом – чухайся кінь з конем, віл з волом. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Знайся свиня з свинею, рівня з рівнею. Пр. Кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, коли нема з ким. Пр.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Были и мы рысаками. Див. Был конь, да изъездился. Укатали сивку крутые горки. —
1. Був колись оріх, а тепер свистун.
2. Був волом, та став козлом.
3. Був кінь, та з’їздивсь.
4. Зійшов ні в честь, ні в славу.
Был конь, да изъездился. Див. Были и мы рысаками. —
1. На пшик перевівся.
2. Були і в кози роги, та притерті.
Конь о четырех ногах, да и то спотыкается. —
1. Кінь з чотирма ногами та спотикається.
2. Є в глеку молоко, та голова не влізе (... Розбити та в корито налити - можна без ложки наїстись).
Куда конь с копытом - туда и рак с клешней. —
1. Куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом.
2. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає.
3. Не всім туди раком лізти, де зозуля кує.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Конь — кінь (коня́); К. боевой — муштро́вий кінь; К. с ручками — кінь із ру́чками.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Конь = кінь, коня́ка, здр. ко́ник, ко́ничок, кониче́нько, коненя́, мн. ко́нї, коненя́та, (з великою гривою) — грива́нь, патла́ч. — Гей кінь вороний, а сам молодий. н. п. — Запріг коняку, тай поїхав. (Д. ще під сл. Конёкъ). — Конь во́дный = Гиппопота́мъ).

Запропонуйте свій переклад