Знайдено 26 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Кран –
1) (для спуска жидкости) крант (-та), крент. [Відкрути́ти кра́нта в самова́рі (Васильч.)]. • Кран водопроводный – водогі́нний крант. • Кран воздушный – пові́тря́ний крант. • Кран гидравлический – гідравлі́чний крант. • Запорный кран – запірни́й крант. • Питательный кран – живи́льний крант. • Пожарный кран – поже́жний крант. • Предохранительный кран – запобі́жни́й крант; 2) (под’ёмный) зді́йма, звід (р. зво́ду), лиси́ця. • Грузовой кран – ванта́жна зді́йма. • Мостовой кран – мостови́й звід. • Подвижной кран – звід рухо́мий. • Колодезный кран – жураве́ль (-вля́). |
Кра́ник – кра́нтик, кре́нтик; см. Кран. |
Краниологи́ческий – краніологі́чний. |
Краниоло́гия – краніоло́гія, нау́ка про че́реп. |
Кранио́метр – краніо́метр, черепомі́р (-мі́ра). |
Краниоме́трия – краніоме́трія, вимі́рювання черепі́в. |
Краниоско́пия – краніоско́пія, о́гляд че́репа. |
Кра́нный, см. Кра́новый. |
Крановщи́к (мастер) – кранта́р (-ря́). |
Кра́новый –
1) кра́нтовий; 2) здіймо́вий, зводови́й. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Кран – кран, крант, -ту, -на. |
Кранный – кра́новий. |
Крановщик – кранівни́к, -ка́. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Кран – ґрант (-та); • к. (под’емный) – звід (зво́ду); • к. быстроходный – з. швидкохі́дний; • к. водомерный – ґ. водомі́рчий; • к. водопроводный – ґ. водопрові́дни́й; • к. водоразборный – г. водовидавни́й; • к. водоспускной – ґ. водоспускни́й; • к. воздушный, маш. – ґ. повітряни́й; • к. выпускной, паров. – ґ. випускни́й; • к. гидравлический – ґ. гідравлі́чний; • к. г. (под’емный) – з. гідравлі́чний; • к. г. поворотный – з., г. поворітни́й; • к. градуированный – ґ. поділко́ваний; • к. грузовой – з. ванта́жний; • к. двуходовый – ґ. двоходо́вий; • к. журавлевый – з. журавле́вий, жураве́ль (-вля́); • к. загрузочный – з. засипни́й, заванта́жний; • к. запорный (в насосе) – запірни́й; • к. индикаторный – ґ. індика́торний; • к. инжекционный – ґ. інжекці́йний; • к. калибрированный – ґ. калібро́ваний; • к. клапанный – ґ. хлипако́вий; • к. козловой – з. кобили́чний; • к. контрольный – ґ. контро́льний; • к. маслоспускной – ґ. мастилоспускни́й; • к. мачтопод’емный – щоглозві́д (-зводу); • к. мостовой – з. мостови́й; • к. м. поворотный – з., м. поворітни́й; • к. на козлах, козловой – з. кобили́чний; • к. навертный (в бочках) – ґ. накрутни́й; • к. настенный – з. насті́нний; • к. однорельсовый – з. однорейко́вий; • к. оросительный – ґ. зро́шувальний; • к. паровой – ґ., з. парови́й; • к. парораспределительный – паророзподі́льчий; • к. пеньковой (для удаления пней) – з. корчува́льний; • к. переводной – ґ. перевідни́й; • к. перегрузочный – з. переванта́жний; • к. передвижной – з. пересувни́й; • к. питательный – ґ. живи́льний; • к. плавучий, торф. – з. плавни́й; • к. поворотный – з., ґ. поворітни́й; • к. подвижной – з. рухо́мий; • к. под’емный – звід (зво́ду); • к. пожарный – ґ. поже́жний; • к. пожарно-водозаборный – ґ. поже́жно-водовидавни́й; • к. поливной – ґ. полива́льний; • к. портальный – з. порта́льний; • к. предохранительный – ґ. запобі́жний; • к. пробный – ґ. спро́бний; • к. пробочный – ґ. затичко́вий; • к. продувательный, продувной – ґ. продмухни́й, продувни́й; • к. путевой (наливной) – ґ. колі́йний; • к. расходный – ґ. витратни́й; • к. самозапирающийся – ґ. самозамика́ч (-ча́); • к. самоходный (для подвеш. торфососа) – з. самохі́дний; • к. смазочный – ґ. масти́льний; • к. спускной – ґ. спускни́й; • к. стационарный – з. стаціона́рний; • к. створный – ґ. венти́льний; • к. стенной (под’емный) – з. насті́нний; • к. стопорный – ґ. сто́порний; • к. тормозный – ґ. гальмівни́й; • к. трехходовый – ґ. триходо́вий; • к. уравнительный – ґ. вирівня́льний; • к. ходовой на козлах – з. кобили́чний; • к. цилиндровый – ґ. циліндро́вий; • к. шаровой – ґ. куля́стий; • к. четырехходовый – ґ. чотириходо́вий; • к. электрический (под’емный) – звід електри́чний; • к. элинговый – з. елінго́вий; • к.-сместитель – ґ.-змі́шувалка. |
Кранец (деревян.) мор. – ката́лка; • к. (мягкий) – при́душка. |
Краник – ґра́нтик (-ка); • к. спусковой – ґ. спускни́й. |
Крановый – ґранто́вий; • к. (о под’емном кране) – зводови́й. |
Крановщик (мастер) – ґранта́р (-ря́); • к. (управляющ. краном) – звода́р (-ря́). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
кран 1. звід,-во́ду, підо́йма,-ми (вантажопідіймальний пристрій) 2. кран,-на (закривальний пристрій) к. ба́шенный звід ба́штовий к.-ба́лка звід-ба́лка,-во́ду-ба́лки к. вагра́ночный шихто́вый звід вагранко́вий шихто́вий к. водозапо́рный кран водозапі́рний к. водоме́рный кран водомі́рний к. водопрово́дный кран водопрові́дний к. водоразбо́рный кран водовидавни́й к. водоспускно́й кран водопустни́й к. гре́йферный звід гра́йферний [захопни́й] к. грузово́й звід ванта́жний к. грузоподъёмный звід вантажопідійма́льний к. двухходово́й кран двопрохі́дний к. железнодоро́жный звід залізни́чний к. ка́бельный кран ка́бельний к. козлово́й звід козлови́й к. конте́йнерный звід конте́йнерний к. крюково́й звід га́ковий к. лите́йный звід лива́рний к. ма́чтовый звід що́гловий к. мостово́й звід мостови́й, підо́йма мостова́ к. перегру́зочный звід переванта́жувальний к. передвижно́й звід пересувни́й к. пита́тельный кран живи́льний к. пневмоколёсный підо́йма пневмоколі́сна к. поворо́тный кран [звід] поворо́тний к. подъёмный підо́йма,-ми к. порта́льный звід порта́льний к. про́бковый ко́рок,-ка к. разли́вочный кран розлива́льний [розливни́й] к. регулиро́вочный кран регулюва́льний к. самохо́дный звід самохі́дний к. сма́зочный кран масти́льний к. стелла́жный звід стела́жний к. стрелово́й звід стрілови́й к. тра́версный звід тра́верзний к. шага́ющий звід кроку́ючий [крокува́льний] к.-экскава́тор буд. звід-екскава́тор, -во́ду-екскава́тора к. эстака́дный звід естака́дний |
кра́нный кра́новий, кра́нний |
ре́льсы кра́новые ре́йки кра́нові [зво́дові] |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Кран — кран, -ну. |
*Крановый — крано́вий. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Кранъ = 1. крант (метал, чіп з ключем). — Одвернув крант, та й забув ся, а самовар увесь і витїк. 2. лиси́ця, підва́га, жураве́ль (машина, щоб піднїмати вагу). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)