Знайдено 10 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Лёд – лід (р. льо́ду, зап. ле́ду, мн. ч. льоди́) кри́га. [По-під льо́дом геть загуркоті́ло (Шевч.). Ой не стій на льоду́, бо прова́лишся (Пісня). Три́чі кри́га замерза́ла, три́чі розтава́ла (Шевч.). Холо́дний, як кри́га (Приказка)]. • Тонкий лёд – тонки́й лід, при́льодок (-дку). • Лёд бесснежный – голощі́к (-що́ку). [На Дніпрі́ голощі́к, – вола́ми не прої́деш, хіба́ коня́кою (Золотон.)]. • Лёд из слежавшегося снега – на́топтень (-тня) (Сл. Гр.). • Лёд прибрежный (забережник) – за́бережень (-жня) [Рі́чка ще не заме́рзла, а за́бережні вже є (Міуськ.)]. • Лёд на ветвях (при гололедице) – ожеле́дець (-дця). • Лёд искусственный – ро́блений лід, ро́блена кри́га. • Лёд наносный – кри́га нагінна́ (прибу́ла). • Лёд тронулся – кри́га скре́сла, лід скрес. [Ско́ро оце́ кри́га скре́сла, Ка́тря вже й весня́нки заспіва́ла (М. Вовч.)]. • Лёд ломается, взломался – злама́ло кри́гу, трі́снула кри́га. • Лёд идёт, пошёл – лід руша́є (ру́шив), кри́га йде (пішла́). • Лёд встал на реке – рі́чка заме́рзла, рі́чка взяла́ся кри́гою. • Покрываться, -крыться -дом – бра́тися (взя́тися) кри́гою, (слегка) зашерха́ти, заше́рхнути, (о мн.) позашерха́ти, (едва) пришерха́ти, прише́рхнути, (о мн.) попришерха́ти, (без снега) бра́тися (взя́тися) голощо́ком; срвн. Замерза́ть, Обмерза́ть. [Морозе́ць мале́нький був, – надво́рі тро́хи прише́рхло (Лохв.). Земля́ у цю о́сінь узяла́ся голощо́ком (Полт.)]. • Окованный льдом – кри́гою оку́тий. [І вам сла́ва, си́ні го́ри, кри́гою оку́ті (Шевч.)]. • Лёд тает – кри́га (лід) та́не (розтає́). [Кри́га на Дуна́ї розта́ла так, що ру́шила вже йти (Мартин.). Незаба́ром у льодо́вні ввесь лід розта́не (Полт.)]. • Колоть лёд для ледника – руба́ти лід для (до) льодо́вні. • Провалиться на льду – провали́тися, завали́тися, заломи́тися на льоду́. [Серед ста́ву заломи́вся на тонкі́м леду́ (Руданськ.). Ой не ходи́ по льоду́, бо зава́лишся (Пісня)]. • Вода со льдом – вода́ з льо́дом. • Воды на льду – во́ди на льоду́. • Бьётся как рыба об лёд – б’є́ться як ри́ба об лід. • Идёт точно по льду – іде́ як неживи́й. • На языке мёд, а в сердце лёд – на язиці́ мід, а під язико́м лід (Номис). • У скупого и в крещенье льду не выпросить – ще́дрий, – серед зими́ сні́гу не ви́просиш! (Номис). • Злоба что лёд, до тепла живёт – і лихе́ се́рце на со́нці та́не. • Под кем лёд трещит, а под нами ломится – кому́ ли́ха вщерть, а нам з на́спою. • Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл – згада́ла ба́ба ді́вера, що хоро́ший був; згада́ла ба́ба, як дівува́ла (Приказки). • Надейся на него, как на вешний лёд – поклада́йся на йо́го, як на торі́шній сніг. • Кататься по льду на коньках – бі́гати (ката́тися) по льоду́ на ковзана́х (ли́жвах). • Разбить (сломать) лёд – проломи́ти кри́гу, зроби́ти пе́рший крок. • Страна вечных льдов – краї́на ві́чних льоді́в, пральоді́в. • Льды материковые, пловучие – льоди́ суході́льні, льоди́ мандрі́вні. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЛЁД (простір під кригою) похідн. підльо́ддя; по льду (іти) кри́гою. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Лед – лід (р. льо́ду), кри́га, -ги. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Лед – лід (льо́ду); • л. (плавучий) – кри́га; • л. (очень тонкий) – ше́рех (-ху); • л. (из снегу) – на́топтень (-тня); • л. (на окон. стекле, деревьях) – на́морозень (-зню); • л. (первый на реке) – шуга́; • л. (у берега) – за́бережень (-жня); • л. донный – кри́га де́нна; • л. искусственный – лід шту́чний; • л. местный – к. місце́ва; • л. наносный – к. нагі́нна; • л. тронулся – к. скре́сла. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Лед
• Бьётся как рыба об лёд – б’ється, як риба об лід (як риба на ятері, у саку). Пр. Кидається (б’ється), як риба на сухому. Пр. Кидається і сірим собакою, і білим, а ради не дасть. Пр. Мається, як у терні. Пр. • Злоба, что лёд, до тепла живёт – і лихе серце на сонці тане. Пр. • Лёд тронулся (перен.) – крига скресла. • Надейся на него, как на вешний лёд – покладайся на нього, як на торішній сніг. • На языке мёд, а в сердце лёд – на язиці мід, а під язиком лід. Пр. На язиці медок, а під язиком (а на думці) льодок. Пр. Слова ласкаві, та думки лукаві. Пр. • Подёргиваться, подёрнуться льдом – шерхнути, зашерхнути (про багатьох позашерхати); (ледь-ледь) пришерхати, пришерхнути (про багатьох попришерхати). • Под кем лёд трещит, а под нами ломится – кому лиха вщерть, а нам з наспою. Пр. • Покрываться, покрыться льдом – братися, узятися кригою (льодом). • Разбить (сломать) лёд (перен.) – розбити (проломити) кригу (лід); зробити перший крок; покласти (зробити) початок чому (чого). • Река скована льдом – річка (ріка) замерзла. • Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд пришёл – згадала баба дівера, що добрий був. Пр. Згадала баба, як дівувала. Пр. • У скупого и в крещенье лёду не выпросишь – щедрий - серед зими снігу не випросиш. Пр. Посеред зими льоду не випросиш у куми. Пр. У нього посеред зими льоду не випросиш. Пр. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
лёд лід,-льо́ду, кри́га,-ги (на річці, на морі) л. сухо́й лід сухи́й (тверда вуглекислота) |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Бьется, как рыба об лед. Колотится, как коза о ясли. Див. Как рыба об лед бьется.Была бы шея, а ярмо найдется. — 1. Була б шия, а хомут буде. 2. Аби болото, а жаби будуть. 3. Аби пшоно - каша буде. 4. Аби хліб, а зуби найдуться. |
Как рыба об лед бьется. Див. Бьется, как рыба об лед. — 1. Б’юся, як риба об лід. 2. Кидається й сірою собакою, а ради не дасть. 3. Б’ється сірою собакою - нічого не вдіє. 4. Тиняється, як старець попід тинню. 5. Дожився до самого краю. 6. За що мене господь карає: чи я уплів, чи я убрів, чи я в середу ковбасу ззів. 7. Бо благоденствує. 8. Кажуть, що з лиха вмреш - отже ні. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Лед — лід, льо́ду; (плавуч.) кри́га, -ги. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Лёдъ = лід, кри́га, (на річцї дрібний) — ше́рех, ше́решень, ше́ршінь, (з снїгом) — са́ло, (на дорозї голий лід без снїгу) — голощо́к, (над снїгом) — на́топтель. — І лід тріщить і вода плющить. н. п. — Із льоду бурульки, що знай кругом бряжчали, уже зовсїм пообпадали. Гр. — Забажав печеної криги. н. пр. — Чистий, як крига. н. пр. — Хоч искрами блищить, мигоче крига, а теплої води вона не пустить. К. Б. — На Дпїпрі стояла ще товста крига. Кн. — Усього проняв холод, немов хто криги приложив до серця. Мир. — Нева тихесенько кудись несла тоненьку кригу попід мостом. К. Ш. — На Днїпрі тодї саме йшов шерех. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)