Знайдено 12 статей
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
РУКА́ (п’ясть) пу́чка, фраз. по́черк [её рука її́ почерк]; как без рук як ри́ба без води́; из ве́рных рук (знає) з пе́вного джерела́; из рук вон пло́хо ні в кут ні в две́рі, букв. зо́всім пога́но; в руки (узяти) до рук; рука о́б руку руч-о́бруч; руко́й пода́ть до чего під бо́ком що, на до́сяг руки́ що [до Ри́ма рукой подать Рим на досяг руки]; на́ руку не чист ще вмі́є бра́ти, де не клав, ма́йстер до чужи́х ка́йстер; на ско́рую руку ще аби́як; по пра́вую /ле́вую/ руку право́руч /ліво́руч/. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Рука – рука́, -ки́. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Рука – рука. Взять в руки кого – узяти в шори кого. Взять себя в руки (овладеть собой) – опанувати себе. Набивать в чем-либо руку – наважувати руку до чого. Держать чью руку – тягти за ким. Навострить руку – наламати руку. Собственной рукою, собственноручно (подписалися) – рукою власною, власноручно (підписався). Не дается в руки (не спорится) – не йметься (мені). Руку приложить – рукою власною розписатися. Рука об руку – попліч; поруч; руч об руч. С пустыми руками – впорожні. С легкой руки – в добрий час. С руки – під руку. На скорую, легкую руку – нашвидкуруч (руку); прихапцем; абияк. На все руки – до всього здатен. Сбывать с рук – позбутися, спекатися чого. К рукам прибрать – до рук прибрати. Наложить на себя руки – смерть собі заподіяти. От руки написано – рукою писано. Сошло с рук – з рук збулося. Обеими руками – обіруч. Из рук в руки – з рук до рук; з рук на руки. Опытная рука – вправна рука. Под сердитую руку – під гарячу руч (руку). Под рукою (иметь) – напохваті (мати). Из рук вон плохо – зовсім погано. Узнавать из чьих рук, см. Узнавать. По правую, левую руку – праворуч; ліворуч. Ударить по рукам, разнимать руки (при сделке, пари) – руки перебивати. Показывать рукой на кого, что – скидати рукою на кого, що. Рукою подать – близесенько. Холодно рукам – холодно в руки. Рука руку моет – рука руку миє; злодій злодія криє. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Рука грабельная – рука́ грабе́льна. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Рука
• Бить (ударять) по рукам – бити, ударити по руках; (для скріплення умови — про свідка) перебити руки. • Большая рука (перен.) – велика рука. • Большой, небольшой руки кто – великий, велика, велике хто; не такий, не така, не таке великий, велика, велике хто. • Брать, взять в руки кого – брати, узяти в руки кого; прибирати, прибрати до рук кого. • Брать, взять в [свои] руки – брати, узяти до [своїх] рук (у [свої] руки); прибрати, прибирати до [своїх] рук. • Брать, взять себя в руки – опановувати, опанувати себе; перемагати, перемогти себе. [Чули? - гримнув Бжеський, намагаючись опанувати себе. Тулуб.] • Валится из рук (дело, работа) – з рук падає (летить); рук не держиться. • Вам (ему, ей…) и карты (книги) в руки – вам (йому, їй…) і карти (книжки) в руки; ви (він, вона…) найкраще розумієтеся (розуміється), знаєтеся (знається) на цьому. • В руках у кого, чьих – у руках у кого, чиїх. • В руки плывёт, идёт… кому что – пливе в руки кому що; плине як з води кому що. • Выпускать, выпустить из рук – випускати, випустити (пускати, пустити) з рук. • Гулять по рукам – по руках ходити. • Давать, дать по рукам кому (разг.) – давати, дати по руках кому. • Дело (работа…) горит в руках чьих, у кого – діло (робота…) горить у руках (під руками) у кого, кому. [Горить йому робота в руках. Пр.] • Держать себя в руках – держати (тримати) себе в руках; панувати над собою. • Живой рукой (разг.) – [Одним] духом; миттю (умить). • Зло небольшой руки (разг.) – невелике лихо (лихо невелике). • Играть в четыре руки (муз.) – грати на чотири руки. • Из рук вон плохо, плохой – украй (аж надто) погано, поганий; препоганий, препогано; (іноді) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого. • Из рук в руки (передать, перейти) – з рук до рук; з рук у руки. • Иметь руку – мати руку. • Как без рук без кого, без чего – як (мов, немов) без рук без кого, без чого; (іноді) як без правої руки без кого, без чого. • Как рукой сняло (боль, усталость…) – як рукою відняло; як вітром звіяло. • Легок на руку – легка рука в кого; легку руку має хто. • Ломать (заламывать) руки – ламати (заламувати) руки. • Марать (пачкать) руки об кого, обо что – паскудити (поганити, каляти, бруднити) руки об кого, об що. • Мозолить руки (разг.) – мозолити руки. • На живую руку – на швидку руку; нашвидкуруч. • На руках чьих, у кого (быть, находиться) – на руках чиїх, у кого (бути). • На руку кому – на руку (наруч) кому; (розм.) на руку ковіньку кому. • На скорую руку – на швидку руку (нашвидкуруч); прихапцем (похапцем); абияк. • Не даётся в руки кому (не спорится) – не йметься кому; до рук (у руки) не дається кому. • Не с руки, не рука кому что – не з руки кому що; не рука кому що; незручно кому що; неспосібно кому що. • Обеими руками ухватиться, схватиться за что – обіруч (обома руками) ухопитися, схопитися за що. • Одной рукой – однією рукою; одноруч. [Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Сл. Гр.] • Опускать, опустить руки – спускати, спустити (попускати, попустити, опускати, опустити) руки. [Коваль і руки спустив. Рильський, перекл. з Гоголя.] • Отбиваться, отбиться от рук – відбігати, відбігти рук; ставати, стати неслухняним; виходити, вийти з-під опіки. • Отбиваться руками и ногами от чего (разг.) – руками й ногами відбиватися від чого; відбиватися усіма чотирма від чого. • От руки (писать, рисовать, чертить) – рукою (ручним способом). • От руки сделать (сделано) что – рукою (руками) зробити (зроблено) що. • Отсохни [у меня] руки и ноги (разг.) – хай (бодай) [мені] руки й ноги повідсихають. • Подать руку [помощи] – подати (простягнути) руку [братню, дружню, допомоги] кому. • Под весёлую руку – у добрім настрої; веселим бувши. • Под горячую руку – під гарячу руч (руку). • Под рукой (быть, находиться…) – напохваті; під рукою (при руці) (бути). • Под сердитую руку – під сердиту руку (руч); (іноді) спересердя. • Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити) до чиїх рук, до рук кому. • Попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому. • По правую, по левую руку – праворуч, ліворуч; на (по) праву, на (по) ліву руку (руч); (зрідка) у праву, у ліву руку. • По рукам! – згода! • Правая рука чья, у кого (перен.) – права рука чия, у кого. • Прибирать, прибрать к рукам кого – до рук прибирати, прибрати кого; у руки брати, узяти кого; заорудувати ким; приборкувати, приборкати кого; (іноді лок.) прибгати кого; у шори брати, забрати, узяти кого. • Прибрать к рукам что – прибрати до [своїх] рук що; загарбати що; (іноді) прибгати що. • Приложить руку к чему – докласти рук до чого; пильно (горливо) узятися до чого. • Пропускать, пропустить мимо рук – пускати, пустити повз руки. • Просить руки кого, чьей – просити (прохати) руки чиєї. • Проходить, пройти через руки чьи – переходити, перейти через руки чиї. • Рука в руку, рука об руку с кем, рука с рукой – рука в руку, рука (рукою) до руки, руч-об-руч з ким; попліч ((у)поруч, пліч-о-пліч) з ким. • Рука набита чья, в чём, на чём – рука вправна (набита, наламана) чия, на чому. • Рука не дрогнет у кого (сделать что) – рука не здригне(ться) (не затремтить, не схибить, не зрадить) в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто. • Рука не поднимается (не подымается) у кого (сделать что), на кого – рука не здіймається (не підіймається, не зводиться) у кого, кому, на кого. • Рука руку моет [и обе белы бывают] – рука руку миє [щоб білі були]. Пр. Рука руку миє, злодій злодія криє, нога ногу підпирає. Пр. • Руки вверх! – руки вгору (догори)! • Руки не отвалятся у кого (разг.) – руки не відпадуть у кого. [Поміг би й ти (робити), то не відпали б руки. Українка.] • Руки не протянешь, так с полки не достанешь – не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр. Не взявшись до сокири, не зробиш хати. Пр. Печені голуби не летять до губи. Пр. • Руки опускаются (отнимаются) у кого – руки в’януть (падають, опадають, опускаються) у кого. • Руки отваливаются, отвалились у кого – руки падають, упали в кого; геть стомився хто. • Руки прочь от кого, от чего – геть руки від кого, від чого. • Руки чешутся у кого (перен. разг.) – руки сверблять у кого; кортить кому (кого). • Рукой не достанешь – рукою не досягнеш. • Рукой подать – [Як] палицею (шапкою, штихом) кинути, докинути; [як] рукою (до)кинути (сягнути); тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько (близесенько); (іноді) от-от за плечима. [Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима. Коцюбинський. В цю мить саме насупроти Вадима близенько, рукою кинути, сідає пара чирят. Антоненко-Давидович.] • Сбывать, сбыть с рук кого, что – збувати, збути з рук кого, що; позбуватися, позбутися (тільки докон. спекатися) кого, чого. • Своя рука (у кого) – своя рука (у кого); має руку (хто). • Своя рука владыка – своя рука владика. Пр. Кожна ручка собі панночка. Пр. «Чия справа?» — «Війтова».— «А хто судить?» — «Війт». Пр. • Связывать, связать руки кому; связывать, связать (спутывать, спутать) по рукам и (по) ногам кого – зв’язувати, зв’язати руки кому; зв’язувати, зв’язати руки й ноги кому; зав’язувати, зав’язати світ кому. • Скор на руку – швидкий на руку; моторний (меткий); швидкий у роботі; завзятий до роботи. • Сложа (сложив) руки сидеть – згорнувши (склавши) руки сидіти. • Смотреть (глядеть) из рук чьих – дивитися в жменю чию, кому; зазирати кому в руку; залежати від кого. • Сон в руку – сон справдився; пророчий сон. • С пустыми руками – з порожніми (з голими) руками; (іноді) упорожнечі (голіруч). • Средней руки – пересічний (посередній, помірний). • С руками и ногами (с руками и с ногами, с руками-ногами) – з руками і з ногами. • С руками рвать, оторвать (раскупить, разбирать) – з руками рвати, вирвати (відірвати); хапом хапати, хапнути. • С рук на руки – з рук до рук. • Сходит, сошло, сойдёт с рук кому – так минається, минулося, минеться кому; так сходить, зійшло, зійде з рук кому. • Тяжёлая рука у кого – важка (тяжка) рука в кого; важку руку має хто. • Узнать что из верных рук – довідатися (дізнатися) про що з певного джерела. • Умывать, умыть руки (разг.) – умивати, умити руки. • Ухватиться (схватиться) обеими руками за что – обома руками (обіруч) ухопитися (схопитися) за що. • Ходить, пойти по рукам – ходити, піти з рук до рук (з рук на руки); переходити, перейти з рук до рук (у руки). • Ходить с протянутой рукой (нищенствовать) – з довгою рукою ходити; старцювати (жебрати). • Чужими руками (делать что) – чужими руками (робити що). • Щедрой рукой – щедрою рукою; щедро. • Языком болтай, а рукам воли не давай – язиком клепай, а руки при собі тримай. Пр. Язиком мели, а руку держи (а руки при собі держи). Пр. Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. Пр. Язиком що хоч мели, а рукам волі не давай. Пр. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Рука – рука́; р. неразборчивая – нечитке́ письмо́; р. убористая – густе́ письмо́; руки рабочие – робо́чі ру́ки, робітники; брать в руки кого – прибира́ти, прибра́ти кого́ до рук; в свои руки взять – до свої́х рук узяти; в собственные руки – до вла́сних рук; внести сумму на руки – сплатити су́му до рук; выдать на руки – да́ти до рук; держать чью руку – тягти за ким; из рук в руки – з рук до рук, з рук на ру́ки; к рукам прибрать – до рук прибра́ти, у ру́ки взяти; набить руку – налама́ти ру́ку; наложить на себя руки, поднять на себя руки – смерть собі́ заподі́яти, позба́вити себе́ життя, вкоротити собі́ ві́ку; на руку мне – моя руч, мені́ на ру́ку; на скорую руку – на швидку́ ру́ку (руч); рука-об-руку – по́пліч, руч-о́-руч; опытная рука – впра́вна рука́; сдавать в надежные руки – віддава́ти до пе́вних рук, пе́вній людині; от руки писанное – руко́ю написано, ручне́ письмо (Г); передать в чьи руки – відда́ти до чиї́х рук; поднимать руку – підно́сити, піднестиру́ку; подписать под чью руку – підробити під чий пі́дпис; по правую, левую руку – право́руч, у пра́ву руч, у лі́ву руч, ліво́руч; под рукою (иметь) – на по́хваті; покупать с первых рук – купува́ти без посере́дництва; получать из вторых рук – оде́ржувати че́рез посере́дництво; приложить руку – підписа́тися, ру́ку свою прикла́сти; с голыми руками – голіру́ч; с руки – на ру́ку, з руки, зру́чно; собственной рукой, собственноручно (подписался) – руко́ю вла́сною, власнору́чно; это письмо его руки – це його́ рука́, це його́ руко́ю писано. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Рука руку моет, и обе белы живут. — 1. Рука руку миє, щоб білі були. 2. Нога ногу підпирає. |
Своя рука - владыка. — 1. Кожна ручка собі панночка. 2. Кожна ручка собі горне. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
Рука — рука́, -ки́. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Рука́ = рука́, ру́ченька, права — прави́ця (С. З.), пра́вша, лїва — лїви́ця. Кожна рука до себе горне. н. пр. — Рученьки звязали, гулять заказали. н. п. Що це правші моєї нема? Де-ж моя рука? Кн. — Рука́ми = ру́чно, руко́шма (Лев.), руко́паш. — Витягайте соху рукошма. Лев. — Пра́вою, лѣ́вою руко́ю = правору́ч, лївору́ч. — Обѣ́ими рука́ми = обі́руч. — Махає обіруч до мене. — І обіруч мечем опоясав до поясницї. Кот. — Взяв дрючок обіруч. Лев. — І не рад за гарячий камінь, та треба обіруч. н. пр. Гр. Чайч. — Рука́-о́бь-руку = по́руч, по́бік, по́плїч. — Тепер він стоїть поруч панської дитини. Кн. — Шевченко, йдучи поплїч з Костомаровом, мусїв розважати його. Кн. — По́дъ руку = під плече́. — Взяв мене під плече і пішли ми до Днїпра. Кн. — Изъ рукъ въ ру́ки = з рук до ру́к, з рук на ру́ки. — Ру́ку наби́ть = приломи́тись (Ман.). — Съ руки́ = на ру́ку, на ру́ку кові́нька (С. З.). — Съ лёгкой руки́ = в до́брий час. — Подъ руко́ю = на по́хватї. — Нема в мене на похватї книжки. Кн. — Къ рука́мъ прибра́ть кого́, что = а) до рук прибра́ти, у ру́ки взя́ти, б) прихова́ти, зага́рбати (Д. під сл. Прибира́ть). — На ско́рую ру́ку = на швидку́ ру́ку, при́хапцем, аби́-як (що зробити). — Подня́ть на себя́ ру́ки = само́му собі́ смерть заподїяти. – Сидѣ́ть, поджа́вши ру́ки = нїчо́го не роби́ть, згорну́вши ру́ки сидїти. — Онъ, ему́ съ руки́ = він за його ру́ку тя́гне. — На́ руку нечи́стъ = хапки́й (С. Ш.), злодїйкува́тий. — Подъ пья́ную ру́ку = на підпи́тку, по пъя́нону. — У него до́лги ру́ки = а) хапки́й (С. Ш.), злодїйкува́тий, б) битли́вий. – Изъ, рукъ вонъ пло́хо = зовсїм пога́но. — На всѣ́ ру́ки = на все зда́тний. — На свою́ ру́ку оху́лки не поло́жить = д. під сл. Оху́лка. — Большо́й руки́ плутъ = вели́кий плутя́га. — Держа́ть чью ру́ку = тягти́ за ко́го. 2. рука́, письмо́. (д. По́черкъ.) — Приложи́ть ру́ку = підписа́ти ся. – Это письмо́ его́ руки́ = це пи́сано його́ руко́ю, це його́ рука́. 3. сторона́, бік, рука́, права — прави́ця (С. З.), лїва — лїви́ця. — По пра́вую, по лѣ́вую руку = на пра́во, право́руч, на лїво, лїво́руч. |
Ру́чка = 1. ру́ченька (д. Рука́ 1.). 2. ру́чка і д. Рукоя́ть. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)