Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «рука»
Шукати «рука» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Рука – рука:
бить (ударять) по рукам – бити, ударити по руках; (для скріплення умови – про свідка) перебити руки;
большая рука (перен.) – велика рука (лапа);
большой, небольшой руки кто – великий, велика, велике хто; не такий, не така, не таке великий, велика, велике хто; неабиякий, абиякий;
брать, взять в руки кого – брати, узяти в руки кого; прибирати, прибрати до рук кого; брати, узяти в шори кого;
брать, взять в [свои] руки – брати, узяти до [своїх] рук (у [свої] руки); прибрати, прибирати до [своїх] рук;
брать, взять себя в руки – опановувати, опанувати себе; перемагати, перемогти себе;
быть (находиться) у кого в руках – бути в руках у кого;
валится из рук (дело, работа) – з рук падає (летить); рук не держиться;
вам (ему, ей…) и карты (книги) в руки – вам (йому, їй…) і карти (книжки) в руки; ви (він, вона…) найкраще розумієтеся (розуміється), знаєтеся (знається) на цьому;
в руках у кого, чьих – у руках у кого, чиїх;
в руки плывёт, идёт… кому что – пливе в руки кому що; плине як з води кому що;
выбранить под сердитую руку – вилаяти спересердя (під сердиту годину, під гарячу (сердиту, злу) руку);
выдать на руки – видати на руки;
выпускать, выпустить из рук – випускати, випустити (пускати, пустити) з рук;
гулять по рукам – по руках ходити;
давать, дать по рукам кому (разг.) – давати, дати по руках (лапах) кому;
дать руку на отсечение – дати руку [собі] відрубати (відтяти, навідру́б);
дело (работа…) горит в руках чьих, у кого – діло (робота…) горить у руках (під руками) у кого, кому;
держать себя в руках – держати (тримати) себе в руках; панувати (владувати) над собою;
держать чью руку – тягти за ким;
живой рукой (разг.) – [одним] духом; миттю (умить);
зло небольшой руки (разг.) – невелике лихо (лихо невелике);
играть в четыре руки (муз.) – грати на чотири руки;
из верных рук (узнать) – з певного джерела;
из рук вон плохо, плохой – украй (аж надто, зовсім) погано, поганий; препоганий, препогано; (иногда) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого;
из рук в руки (передать, перейти) – з рук до рук; з рук у руки; з рук на руки;
иметь руку – мати руку (зару́ку);
как без рук без кого, без чего – як (мов, немов) без рук без кого, без чого; (иногда) як без правої руки без кого, без чого;
как рукой сняло (боль, усталость…) – як рукою відняло; як вітром звіяло;
к рукам прибрать – до рук прибрати;
левая рука – шульга, ліва рука, лівиця;
легок на руку – легка рука в кого, легку руку має хто;
ломать (заламывать) руки – ламати (заламувати) руки;
марать (пачкать) руки об кого, обо что – паскудити (поганити, каляти, бруднити) руки об кого, об що;
мозолить руки (разг.) – мозолити руки (руч);
набивать в чем-либо руку – наважувати руку до чого;
навострить руку – наламати руку;
на все руки – до всього здатен;
на живую руку – на швидку руку; нашвидкуруч;
наложить на себя руки – смерть собі заподіяти; збавити собі віку;
на руках чьих, у кого (быть, находиться) – на руках чиїх, у кого (бути);
на руку! – (воен.) на ру́ку!, наперева́ги;
на руку кому – на руку (наруч) кому; (разг.) на руку ковіньку кому;
на скорую руку – на швидку руку (нашвидкуруч, нашвидку, швидкома); прихапцем (похапцем); абияк;
не даётся в руки кому (не спорится) – не йметься кому; до рук (у руки) не дається кому;
не с руки, не рука кому что – не з руки кому що; не рука кому що; незручно кому що; неспосібно кому що;
обеими руками – обома руками, обіруч, обі́ручки, вобидвіру́ч;
обеими руками ухватиться, схватиться за что – обіруч (обома руками) ухопитися, схопитися за що;
одной рукой – однією рукою; одноруч;
опускать, опустить руки – спускати, спустити (попускати, попустити, опускати, опустити) руки;
опытная рука – вправна рука;
отбиваться, отбиться от рук – відбігати, відбігти рук; ставати, стати неслухняним; виходити, вийти з-під опіки;
отбиваться руками и ногами от чего (разг.) – руками й ногами відбиватися від чого; відбиватися усіма чотирма від чого;
от руки (писать, рисовать, чертить) – рукою (ручним способом) (писано, мальовано, креслено);
от руки сделать (сделано) что – рукою (руками) зробити (зроблено) що;
отсохни [у меня] руки и ноги (разг.) – хай (бодай) [мені] руки й ноги повідсихають;
передавать из рук в руки (с руки на руки) – передавати з рук у руки (до рук);
подать руку [помощи] – подати (простягнути) руку [братню, дружню, допомоги] кому;
под весёлую руку – у добрім настрої (гуморі); веселим бувши;
под горячую руку – під гарячу руч (руку);
подделать руку (о почерке) – підробити руку;
под рукой (быть, находиться…) – напохваті; під рукою (при руці) (бути);
под руку – (идти с кем) під руку (попі́друки, попі́друч, попі́дручки); (сказать) під ру́ку;
под сердитую руку – під сердиту руку (руч); (иногда) спересердя;
показывать рукой на кого, что – скидати рукою на кого, що;
попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити) до чиїх рук, до рук кому;
попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому;
по правую, по левую руку – праворуч, ліворуч; на (по) праву, на (по) ліву руку (руч); (зрідка) у праву, у ліву руку;
по рукам! – згода!;
по руке – (впору) по руці, до міри, в міру; (удобный) зручний, спосібний;
правая рука чья, у кого (перен.) – права рука чия, у кого;
прибирать, прибрать к рукам кого – до рук прибирати, прибрати кого; у руки брати, узяти кого; заорудувати ким; приборкувати, приборкати кого; (иногда лок.) прибгати кого; у шори брати, забрати, узяти кого;
прибрать к рукам что – прибрати до [своїх] рук що; загарбати що; запопасти що; (иногда) прибгати що;
приложить руку к чему – прикласти руку, (принять участие) докласти рук до чого; (взяться) пильно (горливо) узятися до чого;
пропускать, пропустить мимо рук – пускати, пустити повз руки;
просить руки кого, чьей – просити (прохати) руки чиєї;
проходить, пройти через руки чьи – переходити, перейти через руки чиї;
рука в руку, рука об руку с кем, рука с рукой – рука в руку, рука (рукою) до руки, руч-об-руч з ким, попліч (упоруч, поруч, пліч-о-пліч) з ким;
рука набита чья, в чём, на чём – рука вправна (набита, наламана) чия, на чому;
рука не дрогнет у кого (сделать что) – рука не здригне(ться) (не затремтить, не схибить, не зрадить) в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто;
рука не поднимается (не подымается) у кого (сделать что), на кого – рука не здіймається (не підіймається, не зводиться) у кого, кому, на кого;
рука руку моет [и обе белы бывают] – рука руку миє [щоб білі були] (Пр.); рука руку миє, злодій злодія криє, нога ногу підпирає (Пр.);
руки вверх! – руки вгору (догори)!;
руки не отвалятся у кого (разг.) – руки не відпадуть у кого;
руки не протянешь, так с полки не достанешь – не терши, не м’явши, не їсти калача (Пр.); не взявшись до сокири, не зробиш хати (Пр.); печені голуби не летять до губи (Пр.);
руки опускаются (отнимаются) у кого – руки в’януть (падають, опадають, опускаються) у кого;
руки отваливаются, отвалились у кого – руки падають, упали в кого; геть стомився хто;
руки прочь от кого, от чего – геть руки від кого, від чого;
руки чешутся у кого (перен., разг.) – руки сверблять у кого; кортить кому (кого);
рукой не достанешь – рукою не досягнеш;
рукой подать – [як] палицею (шапкою, штихом) кинути, докинути; [як] рукою сягнути; тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько (близесенько); (иногда) от-от за плечима;
руку приложить – рукою власною розписатися;
сбывать, сбыть с рук кого, что – збувати, збути з рук кого, що; позбуватися, позбутися (тільки докон. спекатися) кого, чого;
своя рука (у кого) – своя рука (у кого); має руку (хто);
своя рука владыка – своя рука владика (Пр.); кожна ручка собі панночка (Пр.) «— Чия справа?» — «Війтова.» — «А хто судить?» — «Війт» (Пр.);
связывать, связать руки кому; связывать, связать (спутывать, спутать) по рукам и [по] ногам кого – зв’язувати, зв’язати руки кому; зв’язувати, зв’язати руки й ноги кому; зав’язувати, зав’язати світ кому;
скор на руку – швидкий на руку; моторний (меткий); швидкий у роботі; завзятий до роботи;
с легкой руки – в добрий час;
сложа (сложив) руки сидеть – згорнувши (склавши) руки сидіти;
смотреть (глядеть) из рук чьих – дивитися в жменю чию, кому; зазирати кому в руку; залежати від кого;
собственной рукою, собственноручно (подписалися) – рукою власною, власноручно (підписався);
сон в руку – сон справдився; пророчий сон;
с пустыми руками – з порожніми (з голими) руками; впорожні, (иногда) упорожнечі (голіруч);
средней руки – пересічний (посередній, помірний);
с руками и ногами (с руками и с ногами, с руками-ногами) – з руками і з ногами;
с руками рвать, оторвать (раскупить, разбирать) – з руками рвати, вирвати (відірвати); хапом хапати, хапнути;
с руки – під руку;
с рук на руки – з рук до рук;
сходить, сходит, сошло, сойдёт, сходить с рук, сойти с рук кому – так минатися, минається, минулося, минеться, минутися кому; з рук збутися, збулося;
тяжёлая рука у кого – важка (тяжка) рука в кого; важку руку має хто;
ударить по рукам, разнимать руки (при сделке, пари) – руки перебивати;
узнать что из верных рук – довідатися (дізнатися) про що з певного джерела;
умывать руки, умыть руки (разг.) – умивати, умити руки;
ухватиться (схватиться) обеими руками за что – обома руками (обіруч) ухопитися (схопитися) за що;
ходить, пойти по рукам – ходити, піти з рук до рук (з рук на руки); переходити, перейти з рук до рук (у руки);
ходить с протянутой рукой (нищенствовать) – з довгою рукою ходити, ходити з торбою (торбами), ходити по людях, ходити на же́бри (по же́брах, у же́бри), старцювати (жебрати);
холодно рукам – холодно в руки;
человек с отвисшими руками – вислорукий;
чужими руками (делать что) – чужими руками (робити що);
щедрой рукой – щедрою рукою; щедро;
языком болтай, а рукам воли не давай – язиком клепай, а руки при собі тримай (Пр.); язиком мели, а руку держи (а руки при собі держи) (Пр.); язиком що хоч кажи, а руки при собі держи (Пр.); язиком що хоч мели, а рукам волі не давай (Пр.).
[— Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла (Сл. Гр.). Поміг би й ти (робити), то не відпали б руки (Леся Українка). Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (Коцюбинський). В цю мить саме насупроти Вадима близенько, рукою кинути, сідає пара чирят (Б.Антоненко-Давидович). Без наук — як без рук (Пр.).  Він тинявся світом, жебраючи, злодюжачи, вдаючи недужого, прислуговуючи часово якомусь синьйорові і знов даючи драла у ліс чи на битий шлях (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Отже, ці два авторитети попідручки поволі ступали по широкій луці, а сонце тим часом знижувалося, більшало, червонішало, витискаючи з нас довжелезні тіні (О.Гриценко, перекл. В.Ґомбровича). Як бачите, ми прикипіли серцем до цього містка. Бо без  нього як би ми переходили з однієї частини саду в іншу? Ми б понамочували собі ноги, захололи б, заслабли б, усе це переросло б у пневмонію, а звідти і до фатальних наслідків як штихом докинути (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Швиденько зваживши всі можливі наслідки, обняв одноруч Алісон, і вона відразу притулилася до мене (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Влада частіше переходить з рук до рук, ніж від голови до голови (С.Є.Лєц).  Рука віддалена від усіх органів хапання — лап, копит і кігтів — безкінечно, так би мовити, прірвою свого буття. Тільки одне буття, яке говорить, тобто думає, може мати руку і виконувати, управляючи нею, роботу (М.Гайдеґер). — Лікарю, коли я нагинаюся, витягаю вниз руки, піднімаю одну ногу, опускаю, піднімаю другу, опускаю, розгинаюся і піднімаю руки до пояса, одночасно злегка підстрибуючи — виникає сильний біль в спині. — Навіщо ви проробляєте такі складні вправи у вашому віці? — А як я, по-вашому, повинен надягати штани?].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

РУКА́ (п’ясть) пу́чка, фраз. по́черк [её рука її́ почерк];
как без рук як ри́ба без води́;
из ве́рных рук (знає) з пе́вного джерела́;
из рук вон пло́хо ні в кут ні в две́рі, букв. зо́всім пога́но;
в руки (узяти) до рук;
рука о́б руку руч-о́бруч;
руко́й пода́ть до чего під бо́ком що, на до́сяг руки́ що [до Ри́ма рукой подать Рим на досяг руки];
на́ руку не чист ще вмі́є бра́ти, де не клав, ма́йстер до чужи́х ка́йстер;
на ско́рую руку ще аби́як;
по пра́вую /ле́вую/ руку право́руч /ліво́руч/.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Рука – рука́, -ки́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Рука – рука. Взять в руки кого – узяти в шори кого. Взять себя в руки (овладеть собой) – опанувати себе. Набивать в чем-либо руку – наважувати руку до чого. Держать чью руку – тягти за ким. Навострить руку – наламати руку. Собственной рукою, собственноручно (подписалися) – рукою власною, власноручно (підписався). Не дается в руки (не спорится) – не йметься (мені). Руку приложить – рукою власною розписатися. Рука об руку – попліч; поруч; руч об руч. С пустыми руками – впорожні. С легкой руки – в добрий час. С руки – під руку. На скорую, легкую руку – нашвидкуруч (руку); прихапцем; абияк. На все руки – до всього здатен. Сбывать с рук – позбутися, спекатися чого. К рукам прибрать – до рук прибрати. Наложить на себя руки – смерть собі заподіяти. От руки написано – рукою писано. Сошло с рук – з рук збулося. Обеими руками – обіруч. Из рук в руки – з рук до рук; з рук на руки. Опытная рука – вправна рука. Под сердитую руку – під гарячу руч (руку). Под рукою (иметь) – напохваті (мати). Из рук вон плохо – зовсім погано. Узнавать из чьих рук, см. Узнавать. По правую, левую руку – праворуч; ліворуч. Ударить по рукам, разнимать руки (при сделке, пари) – руки перебивати. Показывать рукой на кого, что – скидати рукою на кого, що. Рукою подать – близесенько. Холодно рукам – холодно в руки. Рука руку моет – рука руку миє; злодій злодія криє.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Рука грабельная – рука́ грабе́льна.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Рука
• Бить (ударять) по рукам
– бити, ударити по руках; (для скріплення умови — про свідка) перебити руки.
• Большая рука
(перен.) – велика рука.
• Большой, небольшой руки кто
– великий, велика, велике хто; не такий, не така, не таке великий, велика, велике хто.
• Брать, взять в руки кого
– брати, узяти в руки кого; прибирати, прибрати до рук кого.
• Брать, взять в [свои] руки
– брати, узяти до [своїх] рук (у [свої] руки); прибрати, прибирати до [своїх] рук.
• Брать, взять себя в руки
– опановувати, опанувати себе; перемагати, перемогти себе. [Чули? - гримнув Бжеський, намагаючись опанувати себе. Тулуб.]
• Валится из рук (дело, работа)
– з рук падає (летить); рук не держиться.
• Вам (ему, ей…) и карты (книги) в руки
– вам (йому, їй…) і карти (книжки) в руки; ви (він, вона…) найкраще розумієтеся (розуміється), знаєтеся (знається) на цьому.
• В руках у кого, чьих
– у руках у кого, чиїх.
• В руки плывёт, идёт… кому что
– пливе в руки кому що; плине як з води кому що.
• Выпускать, выпустить из рук
– випускати, випустити (пускати, пустити) з рук.
• Гулять по рукам
– по руках ходити.
• Давать, дать по рукам кому
(разг.) – давати, дати по руках кому.
• Дело (работа…) горит в руках чьих, у кого
– діло (робота…) горить у руках (під руками) у кого, кому. [Горить йому робота в руках. Пр.]
• Держать себя в руках
– держати (тримати) себе в руках; панувати над собою.
• Живой рукой
(разг.) – [Одним] духом; миттю (умить).
• Зло небольшой руки
(разг.) – невелике лихо (лихо невелике).
• Играть в четыре руки
(муз.) – грати на чотири руки.
• Из рук вон плохо, плохой
– украй (аж надто) погано, поганий; препоганий, препогано; (іноді) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого.
• Из рук в руки (передать, перейти)
– з рук до рук; з рук у руки.
• Иметь руку
– мати руку.
• Как без рук без кого, без чего
– як (мов, немов) без рук без кого, без чого; (іноді) як без правої руки без кого, без чого.
• Как рукой сняло (боль, усталость…)
– як рукою відняло; як вітром звіяло.
• Легок на руку
– легка рука в кого; легку руку має хто.
• Ломать (заламывать) руки
– ламати (заламувати) руки.
• Марать (пачкать) руки об кого, обо что
– паскудити (поганити, каляти, бруднити) руки об кого, об що.
• Мозолить руки
(разг.) – мозолити руки.
• На живую руку
– на швидку руку; нашвидкуруч.
• На руках чьих, у кого (быть, находиться)
– на руках чиїх, у кого (бути).
• На руку кому
– на руку (наруч) кому; (розм.) на руку ковіньку кому.
• На скорую руку
– на швидку руку (нашвидкуруч); прихапцем (похапцем); абияк.
• Не даётся в руки кому (не спорится)
– не йметься кому; до рук (у руки) не дається кому.
• Не с руки, не рука кому что
– не з руки кому що; не рука кому що; незручно кому що; неспосібно кому що.
• Обеими руками ухватиться, схватиться за что
– обіруч (обома руками) ухопитися, схопитися за що.
• Одной рукой
– однією рукою; одноруч. [Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла. Сл. Гр.]
• Опускать, опустить руки
– спускати, спустити (попускати, попустити, опускати, опустити) руки. [Коваль і руки спустив. Рильський, перекл. з Гоголя.]
• Отбиваться, отбиться от рук
– відбігати, відбігти рук; ставати, стати неслухняним; виходити, вийти з-під опіки.
• Отбиваться руками и ногами от чего
(разг.) – руками й ногами відбиватися від чого; відбиватися усіма чотирма від чого.
• От руки (писать, рисовать, чертить)
– рукою (ручним способом).
• От руки сделать (сделано) что
– рукою (руками) зробити (зроблено) що.
• Отсохни [у меня] руки и ноги
(разг.) – хай (бодай) [мені] руки й ноги повідсихають.
• Подать руку [помощи]
– подати (простягнути) руку [братню, дружню, допомоги] кому.
• Под весёлую руку
– у добрім настрої; веселим бувши.
• Под горячую руку
– під гарячу руч (руку).
• Под рукой (быть, находиться…)
– напохваті; під рукою (при руці) (бути).
• Под сердитую руку
– під сердиту руку (руч); (іноді) спересердя.
• Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому
– попадати, попасти (потрапляти, потрапити) до чиїх рук, до рук кому.
• Попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому
– попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому.
• По правую, по левую руку
– праворуч, ліворуч; на (по) праву, на (по) ліву руку (руч); (зрідка) у праву, у ліву руку.
• По рукам!
– згода!
• Правая рука чья, у кого
(перен.) – права рука чия, у кого.
• Прибирать, прибрать к рукам кого
– до рук прибирати, прибрати кого; у руки брати, узяти кого; заорудувати ким; приборкувати, приборкати кого; (іноді лок.) прибгати кого; у шори брати, забрати, узяти кого.
• Прибрать к рукам что
– прибрати до [своїх] рук що; загарбати що; (іноді) прибгати що.
• Приложить руку к чему
– докласти рук до чого; пильно (горливо) узятися до чого.
• Пропускать, пропустить мимо рук
– пускати, пустити повз руки.
• Просить руки кого, чьей
– просити (прохати) руки чиєї.
• Проходить, пройти через руки чьи
– переходити, перейти через руки чиї.
• Рука в руку, рука об руку с кем, рука с рукой
– рука в руку, рука (рукою) до руки, руч-об-руч з ким; попліч ((у)поруч, пліч-о-пліч) з ким.
• Рука набита чья, в чём, на чём
– рука вправна (набита, наламана) чия, на чому.
• Рука не дрогнет у кого (сделать что)
– рука не здригне(ться) (не затремтить, не схибить, не зрадить) в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто.
• Рука не поднимается (не подымается) у кого (сделать что), на кого
– рука не здіймається (не підіймається, не зводиться) у кого, кому, на кого.
• Рука руку моет [и обе белы бывают]
– рука руку миє [щоб білі були]. Пр. Рука руку миє, злодій злодія криє, нога ногу підпирає. Пр.
• Руки вверх!
– руки вгору (догори)!
• Руки не отвалятся у кого
(разг.) – руки не відпадуть у кого. [Поміг би й ти (робити), то не відпали б руки. Українка.]
• Руки не протянешь, так с полки не достанешь
– не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр. Не взявшись до сокири, не зробиш хати. Пр. Печені голуби не летять до губи. Пр.
• Руки опускаются (отнимаются) у кого
– руки в’януть (падають, опадають, опускаються) у кого.
• Руки отваливаются, отвалились у кого
– руки падають, упали в кого; геть стомився хто.
• Руки прочь от кого, от чего
– геть руки від кого, від чого.
• Руки чешутся у кого
(перен. разг.) – руки сверблять у кого; кортить кому (кого).
• Рукой не достанешь
– рукою не досягнеш.
• Рукой подать
– [Як] палицею (шапкою, штихом) кинути, докинути; [як] рукою (до)кинути (сягнути); тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько (близесенько); (іноді) от-от за плечима. [Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима. Коцюбинський. В цю мить саме насупроти Вадима близенько, рукою кинути, сідає пара чирят. Антоненко-Давидович.]
• Сбывать, сбыть с рук кого, что
– збувати, збути з рук кого, що; позбуватися, позбутися (тільки докон. спекатися) кого, чого.
• Своя рука (у кого)
– своя рука (у кого); має руку (хто).
• Своя рука владыка
– своя рука владика. Пр. Кожна ручка собі панночка. Пр. «Чия справа?» — «Війтова».— «А хто судить?» — «Війт». Пр.
• Связывать, связать руки кому; связывать, связать (спутывать, спутать) по рукам и (по) ногам кого
– зв’язувати, зв’язати руки кому; зв’язувати, зв’язати руки й ноги кому; зав’язувати, зав’язати світ кому.
• Скор на руку
– швидкий на руку; моторний (меткий); швидкий у роботі; завзятий до роботи.
• Сложа (сложив) руки сидеть
– згорнувши (склавши) руки сидіти.
• Смотреть (глядеть) из рук чьих
– дивитися в жменю чию, кому; зазирати кому в руку; залежати від кого.
• Сон в руку
– сон справдився; пророчий сон.
• С пустыми руками
– з порожніми (з голими) руками; (іноді) упорожнечі (голіруч).
• Средней руки
– пересічний (посередній, помірний).
• С руками и ногами (с руками и с ногами, с руками-ногами)
– з руками і з ногами.
• С руками рвать, оторвать (раскупить, разбирать)
– з руками рвати, вирвати (відірвати); хапом хапати, хапнути.
• С рук на руки
– з рук до рук.
• Сходит, сошло, сойдёт с рук кому
– так минається, минулося, минеться кому; так сходить, зійшло, зійде з рук кому.
• Тяжёлая рука у кого
– важка (тяжка) рука в кого; важку руку має хто.
• Узнать что из верных рук
– довідатися (дізнатися) про що з певного джерела.
• Умывать, умыть руки
(разг.) – умивати, умити руки.
• Ухватиться (схватиться) обеими руками за что
– обома руками (обіруч) ухопитися (схопитися) за що.
• Ходить, пойти по рукам
– ходити, піти з рук до рук (з рук на руки); переходити, перейти з рук до рук (у руки).
• Ходить с протянутой рукой (нищенствовать)
– з довгою рукою ходити; старцювати (жебрати).
• Чужими руками (делать что)
– чужими руками (робити що).
• Щедрой рукой
– щедрою рукою; щедро.
• Языком болтай, а рукам воли не давай
– язиком клепай, а руки при собі тримай. Пр. Язиком мели, а руку держи (а руки при собі держи). Пр. Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. Пр. Язиком що хоч мели, а рукам волі не давай. Пр.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Рука – рука́; р. неразборчивая – нечитке́ письмо́; р. убористая – густе́ письмо́; руки рабочие – робо́чі ру́ки, робітники; брать в руки кого – прибира́ти, прибра́ти кого́ до рук; в свои руки взять – до свої́х рук узяти; в собственные руки – до вла́сних рук; внести сумму на руки – сплатити су́му до рук; выдать на руки – да́ти до рук; держать чью руку – тягти за ким; из рук в руки – з рук до рук, з рук на ру́ки; к рукам прибрать – до рук прибра́ти, у ру́ки взяти; набить руку – налама́ти ру́ку; наложить на себя руки, поднять на себя руки – смерть собі́ заподі́яти, позба́вити себе́ життя, вкоротити собі́ ві́ку; на руку мне – моя руч, мені́ на ру́ку; на скорую руку – на швидку́ ру́ку (руч); рука-об-руку – по́пліч, руч-о́-руч; опытная рука – впра́вна рука́; сдавать в надежные руки – віддава́ти до пе́вних рук, пе́вній людині; от руки писанное – руко́ю написано, ручне́ письмо (Г); передать в чьи руки – відда́ти до чиї́х рук; поднимать руку – підно́сити, піднестиру́ку; подписать под чью руку – підробити під чий пі́дпис; по правую, левую руку – право́руч, у пра́ву руч, у лі́ву руч, ліво́руч; под рукою (иметь) – на по́хваті; покупать с первых рук – купува́ти без посере́дництва; получать из вторых рук – оде́ржувати че́рез посере́дництво; приложить руку – підписа́тися, ру́ку свою прикла́сти; с голыми руками – голіру́ч; с руки – на ру́ку, з руки, зру́чно; собственной рукой, собственноручно (подписался) – руко́ю вла́сною, власнору́чно; это письмо его руки – це його́ рука́, це його́ руко́ю писано.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Рука руку моет, и обе белы живут.
1. Рука руку миє, щоб білі були.
2. Нога ногу підпирає.
Своя рука - владыка.
1. Кожна ручка собі панночка.
2. Кожна ручка собі горне.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Рука — рука́, -ки́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Рука́ = рука́, ру́ченька, права — прави́ця (С. З.), пра́вша, лїва — лїви́ця. Кожна рука до себе горне. н. пр. — Рученьки звязали, гулять заказали. н. п. Що це правші моєї нема? Де-ж моя рука? Кн. — Рука́ми = ру́чно, руко́шма (Лев.), руко́паш. — Витягайте соху рукошма. Лев. — Пра́вою, лѣ́вою руко́ю = правору́ч, лївору́ч. — Обѣ́ими рука́ми = обі́руч. — Махає обіруч до мене. — І обіруч мечем опоясав до поясницї. Кот. — Взяв дрючок обіруч. Лев. — І не рад за гарячий камінь, та треба обіруч. н. пр. Гр. Чайч. — Рука́-о́бь-руку = по́руч, по́бік, по́плїч. — Тепер він стоїть поруч панської дитини. Кн. — Шевченко, йдучи поплїч з Костомаровом, мусїв розважати його. Кн. — По́дъ руку = під плече́. — Взяв мене під плече і пішли ми до Днїпра. Кн. — Изъ рукъ въ ру́ки = з рук до ру́к, з рук на ру́ки. — Ру́ку наби́ть = приломи́тись (Ман.). — Съ руки́ = на ру́ку, на ру́ку кові́нька (С. З.). — Съ лёгкой руки́ = в до́брий час. — Подъ руко́ю = на по́хватї. — Нема в мене на похватї книжки. Кн. — Къ рука́мъ прибра́ть кого́, что = а) до рук прибра́ти, у ру́ки взя́ти, б) прихова́ти, зага́рбати (Д. під сл. Прибира́ть). — На ско́рую ру́ку = на швидку́ ру́ку, при́хапцем, аби́-як (що зробити). — Подня́ть на себя́ ру́ки = само́му собі́ смерть заподїяти. – Сидѣ́ть, поджа́вши ру́ки = нїчо́го не роби́ть, згорну́вши ру́ки сидїти. — Онъ, ему́ съ руки́ = він за його ру́ку тя́гне. — На́ руку нечи́стъ = хапки́й (С. Ш.), злодїйкува́тий. — Подъ пья́ную ру́ку = на підпи́тку, по пъя́нону. — У него до́лги ру́ки = а) хапки́й (С. Ш.), злодїйкува́тий, б) битли́вий. – Изъ, рукъ вонъ пло́хо = зовсїм пога́но. — На всѣ́ ру́ки = на все зда́тний. — На свою́ ру́ку оху́лки не поло́жить = д. під сл. Оху́лка.Большо́й руки́ плутъ = вели́кий плутя́га. — Держа́ть чью ру́ку = тягти́ за ко́го. 2. рука́, письмо́. (д. По́черкъ.) — Приложи́ть ру́ку = підписа́ти ся. – Это письмо́ его́ руки́ = це пи́сано його́ руко́ю, це його́ рука́. 3. сторона́, бік, рука́, права — прави́ця (С. З.), лїва — лїви́ця. — По пра́вую, по лѣ́вую руку = на пра́во, право́руч, на лїво, лїво́руч.
Ру́чка = 1. ру́ченька (д. Рука́ 1.). 2. ру́чка і д. Рукоя́ть.

Запропонуйте свій переклад