Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «азарт»
Шукати «азарт» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аза́рт – газа́рд, за́пал.
• Входить, войти в аза́рт – розпаля́тися, розпали́тися, розогні́ти.
За́ри –
1) (сильное желание) жада́ння, жадо́ба, жага́ чого́;
2) (задор, азарт) за́пал (-лу), завзя́ття.
• В за́рях – в за́палі.
За́риться –
1) на кого, на что – ква́питися на ко́го, на що, зазіха́ти на ко́го, на що, за́здритися на що, порива́ти о́чі на ко́го, на що, сяга́ти за чим, ла́ситися на що, (диал. зап.) потво́ритися на ко́го, на що. [Ти не ква́пся на мою́ дочку́, бо вона́ не твоя́ (Кан. п.). На чуже́ зазіха́є (Коцюб.). На вели́ку худо́бу, ба́тьківщину її́, за́здрились (Г. Барв.)];
2) (задориться, приходить в азарт) розпаля́тися, розпа́люватися, (раздражаться) іритува́тися.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

АЗА́РТ галиц. газа́рд, живомовн. раж [войти́ в азарт зайти́ в раж, див. ВОЙТИ].
ВОЙТИ́, про́чно войти гли́боко закорени́тися;
войти в аза́рт загорі́тися душе́ю, розпали́тися, розгуля́тися, розвогні́ти, зайти́ в раж;
войти в берега́ (про річку) убра́тися в береги́, верну́тися у свої́ береги́;
войти в дру́жбу заприязни́тися;
войти в колею́ зайти́ в но́рму;
войти в конта́кт сконтактува́тися;
войти в ми́лость запопа́сти ла́ски, підійти́ під ла́ску;
войти в но́рму унормува́тися;
войти в обыкнове́ние зайти́ в мо́ду;
войти в обще́ние заспілкува́тися;
войти во вкус 1. розсмакува́ти, добра́ти смаку́, 2. = войти в азарт;
войти в плоть и кровь ста́ти пло́ттю і кро́в’ю;
войти в положе́ние кого згля́нутися на кого /на чиї обста́вини/;
войти в помещение образ. ступити на поріг чого;
войти в раж упа́сти в па́сію, зайти́ в раж, (у бою) сві́та пе́ред собо́ю не ба́чити, сві́ту пе́ред собо́ю не ба́чити;
войти в употребле́ние ста́ти на конве́єр;
войти в чемода́н вмістити́ся у валі́зі;
войти ма́ршевым стро́ем галиц. вмаршува́ти;
разреши́те войти дозво́льте зайти́;
ВОШЕ́ДШИЙ (до числа) зане́сений, (хто) оказ. прихожа́нин, ОКРЕМА УВАГА;
вошедший в быт поши́рений;
вошедший в дове́рие вже цілко́м дові́рений;
вошедший в колею́ унормо́ваний;
вошедший в мо́ду тепе́р мо́дний;
вошедший в обихо́д галиц. удома́шнений;
вошедший в обы́чай /вошедший в привы́чку/ узвича́єний;
вошедший в плоть и кровь стил. перероб. ста́вши пло́ттю і кро́в’ю;
вошедший в погово́рку /вошедший в посло́вицу/ ста́вши при́казкою /прислів’ям/;
вошедший в положе́ние згля́нувшись на обста́вини;
вошедший в роль призвича́єний до ро́лі;
вошедший в си́лу с чи́нний з;
вошедший в систе́му заве́дений; вошедший в суть де́ла ознайо́млений із су́ттю ре́чі /спра́ви/;
вошедший в тради́цию оказ. затрадиці́єний;
вошедший с хода́тайством подаве́ць клопота́ння.
ПРИЙТИ́ ще приди́бати і похідн., (в голову) зайти́;
прийти́ в аза́рт ще розшалі́ти;
прийти́ в го́лову спливти́ на ду́мку;
прийти́ в го́сти загости́ти;
прийти́ в движе́ние піти́ в рух, завору́шитися, фаміл. розру́хати, (про села) сколоти́ти;
прийти́ в замеша́тельство спантели́чити, не зна́ти на яку́ ступи́ти;
прийти́ в запусте́ние порости́ терна́ми, порости́ бур’яна́ми;
прийти́ в изумле́ние здивува́тися, (про кількох) пороззявля́ти роти́;
прийти́ в кра́йнее изумление вда́ритись у по́ли рука́ми;
прийти́ в недоуме́ние не могти́ ви́йти з ди́ва, розве́сти́ рука́ми;
прийти́ в неи́стовство знесамови́тіти;
прийти́ в но́рму прийти́ до но́рми;
прийти́ в отча́яние ще взя́тися за го́лову;
прийти́ в поря́док безпідставно забуте ви́ладнатись;
прийти́ в себя́, прийти́ до па́м’яті, стя́митися, фраз. ого́втатися, да́ти собі́ ра́ду, діял. прийти́ до се́бе;
прийти́ в себя́ от чего запозич. отрясти́ся з чого;
прийти́ в себя́ от удивле́ния ви́йти з ди́ва;
прийти́ в состоя́ние чего ста́ти чим [прийти́ в состояние разруше́ния стати руї́ною];
прийти́ в состояние упа́дка занепа́сти;
прийти́ в я́рость розлюті́ти, розпасіюва́тись [прийти́ в таку́ю ярость так розлютитися];
прийти́ к заключе́нию ще ви́міркувати собі́;
прийти́ к заключе́нию, что... фраз. зупини́тися на то́му, що...;
прийти́ к реше́нию наду́мати;
прийти́ к оконча́тельному решению остато́чно ви́рішити;
прийти́ к соглаше́нию дійти́ зго́ди;
прийти́ на по́мощь кому галиц. підрятува́ти кого;
прийти́ на ум наверну́тися на ду́мку;
никому́ не могло́ прийти́ в го́лову не промайну́ло че́рез ду́мку ніко́му;
придёт коне́ц образ. уві́рветься ни́тка;
пришёл, уви́дел, победил прийшо́в, поба́чив, поборо́в /перемі́г/;
пришла́ беда́ – отворя́й ворота́ іде́ біда́ – відчиня́й воро́та;
пришло́ ма́хом ушло́ пра́хом як прийшло́, так і пішло́;
и в го́лову не пришло́ й на га́дку не спа́ло;
прише́дший прибу́лий, гість, відві́дувач, прибу́лець, прихо́да, прихі́дець, прихі́дько, забут. пришля́к, книжн. при́йшлий, ОКРЕМА УВАГА; пор. приходящий;
прише́дший в бе́шенство /прише́дший в я́рость/ розшалі́лий;
прийти́ в да́вность зада́внений /передавнений/;
прише́дший в замеша́тельство сторопі́лий;
прише́дший в исступле́ние = прише́дший в неистовство;
прише́дший в него́дность вже неприда́тний;
прише́дший в негодова́ние обу́рений;
прише́дший в неи́стовство розшалі́лий, знесамови́тілий, знетя́млений;
прише́дший в себя́ очу́маний, ого́втаний;
прише́дший в смуще́ние засоро́млений;
прише́дший в упа́док занепа́лий /підупалий/, забу́тий Бо́гом;
прише́дший в я́рость /прише́дший в бе́шенство/ розшалі́лий;
прише́дший к заключе́нию дійшо́вши ви́сновку;
прише́дший на вы́ручку прийшо́вши на підмо́гу;
прише́дший с пови́нной прийшо́вши з розка́янням.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Азарт – за́пал, -лу.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Азарт – газард, запал. Войти в азарт – розпалитися; розогніти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Азарт
• Входить, войти в азарт – розпалятися, розпалитися; розогніти; входити, ввійти в азарт. [Цур їм! Не розпалюйся, не говори хутко: бач, як забиває тобі дух. Старицький.]
• С азартом – з азартом; розпалившись; розогнівши. [Грицько як ухопив його за барки, розогнівши,— насилу відтягли. З нар. уст.]
Войти
• Войдите в моё (его…) положение – станьте на моє (його…) місце; (іноді) згляньтесь на моє (його…) становище; згляньтесь на мене (на нього…). [Треба було знати все життя її, зрозуміти душу, вдачу її, стати на її місце… Яновська.]
• Войти в азарт – розпалитися (запалитися, розогніти); увійти в азарт.
• Войти в голову, в мысль – спасти на думку (на мисль).
• Войти в доверие к кому – увійти в довір’я чиє (в довіру чию); здобути довір’я чиє (довіру чию).
• Войти в дружбу с кем – задружити (заприятелювати, заприязнитися) з ким.
• Войти в ежедневный обиход – увійти в щоденний ужиток; (іноді) узвичаїтися.
• Войти в курс дела – збагнути суть справи; розібратися в суті.
• Войти в лета – дійти дозрілого віку; дійти мужніх (дозрілих) літ; дійти [до] літ; (образн.) убитися в колодочки (у пір’я).
• Войти в мысль чью – збагнути думку чию.
• Войти в обычай – увійти в звичай; узвичаїтися; повестися.
• Войти в пословицу, поговорку – стати прислів’ям, приповідкою, приказкою; (іноді) підійти під прислів’ям, приповідкою, приказкою; (іноді) підійти під прислів’я.
• Войти в привычку – стати звичкою (звичаєм).
• Войти в работу – призвичаїтися до роботи; утягтися в роботу; обвикнути з роботою.
• Войти в разум (разг.) – набути (набратися) розуму; порозумнішати.
• Войти в свою, новую, обычную колею – увійти в свою, нову, звичайну (звиклу) колію; стати на свою, на нову, на звичну (звиклу) колію (путь).
• Войти в сделку с кем – укласти угоду з ким; умовитися з ким; (негат.) змовитися з ким.
• Войти в силу – убитися в силу (у потугу); употужніти; зміцніти; змогутніти. [Я корюся, поки у силу та в потугу вб’юся. П. Куліш.]
• Войти в сношение с кем – зав’язати зносини (стосунки) з ким, зайти в стосунки (у зв’язки) з ким; (іноді) накрадати з ким; (згруб.) полигатися (злигатися) з ким.
• Войти в строй – стати до ладу.
• Войти с боем – боєм увійти.
• Закон вошёл в силу – закон набрав сили (чинності).
Входить
• Без доклада не входить – не спитавшись, не заходити.
• В одно ухо вошло, в другое вышло – одним вухом слухає, другим випускає. Пр. Те йому вух не береться. Пр. Те йому вухами ллється. Пр. В одне вухо увійшло, а в друге вийшло. Пр. Одним вухом увіходить, а другим сходить. Пр.
• Войти в воду – убрести [у воду]; уступити у воду.
• Войти в ежедневный обиход – увійти в щоденний ужиток; ужитися.
• Вошедший в быт, обычай – узвичаєний.
• Входить в мелочи, в подробности – удаватися (вглядатися) у дрібниці, в подробиці, додивлятися (доглядатися) до дрібниць, до подробиць; розбиратись у дрібницях.
• Входить, войти в азарт – розпалюватися, розпалятися, розпалитися (запалюватися, запалитися); розогніти; увіходити, увійти в азарт.
• Входить, войти в быт, в жизнь – у[в]ходити, увійти (про багатьох докон. повходити) в побут; уживатися, ужитися; ставати, стати звичайною (звичайнісінькою) річчю; узвичаюватися, узвичаїтися; ставати, стати побутовим явищем (побутом).
• Входить, войти в возраст, лета… – дійти (про багатьох подоходити) до зрілого (літнього) віку; дійти [до] літ.
• Входить, войти в действие, силу (о законе) – набирати, набрати (набувати, набути) чинності, сили.
• Входить, войти в долги – робити борги (довги); наробити боргів (довгів); напозичатися (про багатьох понапозичатися); довжитися, задовжитися; залазити, залізти (впадати, впасти) в борги (в довги). [Нетяжко в довги впасти, але тяжко з них вилізти. Пр.]
• Входить, войти в милость к кому – підходити, підійти під ласку кому; здобувати, здобути ласку в кого; здобувати, здобутися ласки в кого. [А я тую дрібну ряску Заберу в запаску, Таки свойму козакові Підійду під ласку. Н. п.]
• Входить, войти в моду – увіходити, увійти (про багатьох повходити) в моду; ставати, стати модним; на це тепер мода.
• Входить, войти в норму – ставати, стати нормою (за норму); робитися, зробитися нормою.
• Входить, войти в обычай – узвичаюватися, узвичаїтися; у(ві)ходити, увійти в звичай; повестися.
• Входить, войти во вкус чего – Див. вкус.
• Входить, войти в переговоры – заходити, зайти в переговори (в перемови); розпочинати, (роз)почати переговори (перемови).
• Входить, войти в план – увіходити, увійти в план, бути заведеним (занесеним, уписаним) у план; бути в плані.
• Входить, войти в положение кого, чьё – ставати, стати на чиє місце; на місце кого; зглянутися на становище чиє; зглянутися на кого. [Зглянься на мене, бідну. Сл. Ум.]
• Входить, войти в пословицу, в поговорку – ставати, стати (робитися, зробитися) прислів’ям; приказкою.
• Входить, войти в пререкания с кем – заходити, зайти (вдаватися, вдатися) у суперечки (у перекір) із ким; заводити, завести суперечку з ким.
• Входить, войти в привычку – ставати(ся), стати(ся) (робитися, зробитися) звичкою (звичаєм, навичкою).
• Входить, войти в роль – звикати, звикнути (про багатьох позвикати) до [своєї] ролі; призвичаюватися, призвичаїтися до [своєї] ролі; увіходити, увійти в роль.
• Входить, войти в силу (о человеке) – у силу (в потугу) вбиватися, вбитися (про багатьох повбиватися); убиратися, убратися (про багатьох повбиратися); набиратися, набратися сили (потуги); употужнитися; (образн.) у колодочки (в пір’я, в пера, в пір’ячко, у палки) вбиватися, вбитися, повбиватися. [Я корюся, Поки в силу та в потугу вб’юся. П. Куліш. Юз в кінці повісті далеко не той, що на початку, коли вбивався в колодочки. Клоччя.]
• Входить, войти в славу – слави заживати, зажити; убиватися, убитися в славу; набувати, набути слави; уславлятися, уславитися. [Ой не знав козак, ой не знав Супрун, а як славоньки зажити, Гей зібрав військо славне запорізьке Та й пішов він орду бити. Іст. п.]
• Входить, войти в соглашение – поєднуватися, поєднатися; учиняти, учинити згоду; порозуміватися, порозумітися (погоджуватися, погодитися); укладати, укласти, уложити згоду; уступати, уступити в згоду. [Пани, теє зрозумівши, згоду учинили: Підкинувшись під Умань, Ґонту ізловили… Максимович.]
• Входить, войти в соприкосновение с кем – стикатися, зіткнутися з ким.
• Входить, войти протискиваясь, протолпиться куда – усуватися, усунутися куди; протовплюватися, протовплятися, протовпитися (протискуватися, протискатися, протиснутися) куди. [За народом так насилу протовпились до хати. Квітка-Основ’яненко. Крізь натовп хутко протискувалась якась постать. Панч.]
• Входить, войти с представлением – звертатися, звернутися з поданням (з пропозицією).
• Входить в состав чего – увіходити до складу (в склад) чого.
• В чужие мысли не войдёшь – чужої думки не збагнеш (не вгадаєш); Чужа гадка — загадка. Пр. Ніхто не знає, що хто гадає. Пр.
• Он ни во что не входит – він ні за (про) що не дбає; він ні до чого не береться; він ні в що (ні до чого) не втручається.
• Это входит в расчёты кого – це має на увазі хто; на це важить (розраховує) хто.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Газа́рд, -ду – азарт.
Розпа́лювати, розпали́ти –
1) разжигать, разжечь;
2) растапливать (печь), развести (огонь);
розпа́люватися, розпали́тися –
1) разгораться, разгореться;
2) раскаливаться, раскалиться;
3) разгореться, покраснеть сильно;
4) пылать, воспылать;
5) войти в азарт, вспылить.
Розхо́джуватися, розходи́тися, -джу́ся –
1) расхаживаться, разойтись (после известного времени ходьбы), приняться ходить;
2) (о ветре, дожде и т. д.) усиливаться, усилиться;
3) сердиться, рассердиться, выйти из себя, войти в азарт.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Розогні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ. Ровен. у.
Роспа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Разгораться, разгорѣться.
2) Раскаливаться, раскалиться.
3) Разгорѣться, покраснѣть сильно. Распалились у мене щоки. Г. Барв. 381. Чого се ти так роспалилась? Собака, чи вовк налякав? Г. Барв. 397.
4) Пылать, воспылать. Еней, таку уздрівши зраду, великим гнівом роспаливсь. Котл. Кн. Дуже палка натура нашого люду, швидко він роспалюється високим полом’ям, та що ж, коли й малесенький дощик може погасити те полом’я. О. 1862. IX. 29.
5) Войти въ азартъ; вспылить. Роспалився як оса. Ном. № 3410. Роспаливсь, як жаба до каченяти. Ном. № 3411.
Росхо́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росходи́тися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Грин. III. 55. Росходилась, як квочка перед бурею. Ном.
2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Котл. Ен. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Левиц. I. 355. Росходився, як московський постіл. Ном. № 3414.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Азартъ = за́пал, завзя́ття. С. Аф. З. — Войти́ въ аза́ртъ = розпали́ти ся, розогнїти.
Войти́ = увійти́, уступи́ти. — Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. н. пр. — Войти́ въ любо́вь, въ ми́лость = запобігти ла́ски, підійти́ під ла́ску, підлести́тись. — А я тую дрібну ряску заберу в запаску, таки свойму козакови підійду під ласку. н. п. — Войти́ въ довѣ́ріе = придба́ти ві́ру, залїзти в ду́шу. – В. во вкусъ = розла́ситись. — В. въ лѣ́та = дійти́ до лїт; поста́рітись. — В. въ сла́ву = всла́витись; зажи́ти сла́ви. — В. въ го́лову, въ умъ = спа́сти на ду́мку. — В. въ аза́ртъ = розпали́ти ся. — В. долги́ = понапозича́ти ся, залїзти в довги́, вдо́вжитись. — Ту зиму так вдовжив ся, що й досї з довгів не вилїзу. — В. въ употребле́ніе = вжива́тись (почати). — В. въ чье́ положе́ніе = зверну́ти ува́гу на ко́го, згля́нутись. — Зглянь ся на мене, бідну. — В. въ себя́ = схамену́тись. — Въ чужія мы́сли не войде́шъ = в чужу́ ду́шу не залїзеш.

Запропонуйте свій переклад