Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Шукати «балкон*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Балко́н – балко́н, (на 1-м этаже) ґа́нок (р. -нку), рунду́к.
-чик – балко́ник, ґа́ночок, рундучо́к.
Куми́р
1) (
идол) куми́р (-ра), і́дол (-ла), бовва́н (-на́). [Куми́рові зно́ву помоли́лась (Шевч.). Князі́ (старода́вніх Поля́н) по города́х куми́ри позаво́дили (Куліш)].
Поклоняться -рам – поклоня́тися і́долам (куми́рам);
2) (
перен.) і́дол (ж. р. і́долка), божо́к (-жка́), куми́р. [На балко́ні стоя́ла його́ і́долка (Крим.)].
Марки́за
1) маркі́за;
2) (
на окне, балконе) маркі́за, холодо́к (-дка́), шатро́, шатерце́. [Га́рно, як над вікно́м холодо́к нап’я́то, – со́нце в ха́ту не пече́ (Київщ.)].
По́ручень, -чни – пору́ччя (-чя), пору́ччя (-чів), поруча́та (-ча́т), (у балкона, лестницы) баля́са (-си), баля́си (-сів), по́ручі (-чів), поре́нчата (-чат). [Ти сиди́ш у крі́слі… а на пору́ччі примости́всь і я (Кримськ.)].
Просве́т
1) (
отверстие для света) про́світ (-ту), прозі́р (-зо́ру), про́різ (-зу); (оконный) верца́дло, зверца́дло; (в лесу, в зелени) про́світ, га́лява, прога́лина, прога́лявина, прога́льовина. [Про́світ зро́биш у ковче́зі і зведе́ш його́ в ло́кіть угорі́ (Св. Пис.). Шари́ хмар то густішають, то розхо́дяться, обіця́ючи поде́куди про́різи (Корол.). Балко́н зе́ленню пови́тий; в прога́лявину ви́дно (Тесл.)];
2)
арх. про́світ (-ту);
3) (
появление света, светлая минута) про́світок (-тку), про́світ (-ту). [Тума́н без про́світку (про́світу). Нія́кого собі́ про́світку за щоде́нною робо́тою не ба́чили (Єфр.). Потягли́сь дні та но́чі, одно́ за о́дним, без про́світу Грінч.)].
-све́ту нет (житья нет) – про́світку нема́(є). [Через ту брехню́ нема́є мені́ про́світку (Мирн.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грудь, анат. – груди, грудина, груднина; (жен.) лоно, перса; цицька, грудь, (груб.) цицяк, (жен., жарг.) балкон, відра, балони, ціцерони, батони:
бить себя в грудь – бити себе в груди;
брать грудью – брати (здобувати (добувати) штурмом (приступом);
взять, схватить за грудь в драке – ухопити за петельки, узяти за барки;
всей грудью навалиться – щосили навалитися (налягти, наперти);
встать, стать, стоять грудью за кого, за что (книжн.) – ставати, стати стояти стіною (муром) за кого за що, мужньо боронити (захитати) кого, що, обставати щосили (що є снаги) за ким за чим;
выпятить грудь – випнути груди;
грудь колесом – випнуті груди;
дышать полной грудью – дихати на повні груди;
кормить грудью – годувати груддю, давати грудь; (редко) годувати грудьми;
либо грудь в крестах, либо голова в кустах – або здобути, або вдома (дома) не бути (Пр.); або вдома (дома) не бути, або волі здобути (Пр.); або (хоч) пан, або (хоч) пропав (Пр.);
отнять ребёнка от груди – відлучити дитину;
полной грудью, во всю грудь – на всі груди, на повні груди;
стоять грудью за кого, что – стояти стіною (грудьми, муром);
человек с волосатой грудью – з волохатими грудьми, волохатогрудий (диал.) космогрудий;
человек с раскрытой грудью – розхристаний.
[Нічим грудини прикрити (Номис). В стайні родила, в яслах сповила, Сіном прикрила, груддю кормила Божого Сина Марія (Колядка).У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Т.Шевченко). Зирк! — на кухонних дверях стоїть панич. Його голова й борода закустрані, його очі заспані, біла вишивана сорочка розхристана і з-під неї виглядає тендітніша від рожевого лепесточка груднина (П.Мирний). Рука паничева якось гріє, лоскоче; Христя червона, як маківка, схилила голову на один бік і придавила підборіддям його руку до своєї шиї. Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся, високо піднімаючи повне огню лоно (П.Мирний). На привітання чоловіка вона встала, прикрила грудь білою мережаною сорочкою і поклала дитину в колиску (А.Чайковський). А московський байстрюк раз по раз шукає грудий. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрючка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі, що цей хлопець, як опир, витягнув в себе всю її жіночу честь і ще всю мою кров витягне (В.Стефаник). Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (М.Коцюбинський). Разом з усвідомленням йому відроджувався на устах поцілунок, що він урвав, притиск грудей і сласне оповиття голих рук. Голих! Як пізно він це зрозумів! (В.Підмогильний). Волосаті груди їй ходили ходором над сухими ребрами, що вилазили з лахміття (І.Багряний). Одні били себе кулаками в груди та присягалися, що на власні очі бачили, як Інокеша стояв посеред хати на колінах у сльозах і молився на свою жінку, як на ікону. (Г.Тютюнник). Горне до себе сина, кормить грудьми — шкода, молока мало, кепські харчі (У.Самчук). — От і добре, що прийшла, — дивиться на вдову і чомусь пригадує ті вечори, коли отут на ставку жінки перуть шмаття і годують немовлят грудьми, що стікають молоком та місячною дрімотою (М.Стельмах). А скажи — Модільяні був ідіот? — допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах (В.Стус). — Уфф!.., — відсапується, схопившись за груди — нічогенькі батончики, десь, мабуть, четвертого розміру (О.Забужко). Як кобіту хтось лапає за цицьку, то мусить вона стогнати і очима вивертати. Такий порядок (Ю.Винничук). Безумство моє — і гірке, і солодке, бо всі Його розпізнали по блиску очей і утомі — На кедровім ложі я довго збирав невагомі Розгублені перса, що пахли, мов персика сік… (М.Кіяновська). Як хлипко вивисне цицяк І затремтить драглисто-дрібно, Шепоче серце: щось не так! Це до кохання не подібно! Коли ж туга і пружна грудь, Коли руці на ній не слизько, Я знаю, що любові буть, Я знаю, що вона вже близько! (Ю.Позаяк). Якщо цицьки дрібні-драглисті Й брутально схильні до звисання, Жени від себе мрії чисті — Бо це ніяке не кохання. Якщо цицяк тремтить хлипливо, Коли руці на ньому слизько, Втікай скоріше — це зрадливе, Заразне й капосне дівчисько. Любов лиш там, де грудь тугенька, Рожева, пружна і налита, І не вміщається у жменьку — Пахнюча, ніжна й соковита. Оце і є солодка втома, Твоя омріяна коханка: Хапай її, тягни додому І шпортай з вечора до ранку. Запам’ятай, цю прозу світу — Життя таке хистке-мінливе: Все інше, що ще є в кобіти В коханні зовсім не важливе (Ю.Позаяк). Одіссей же рукою Правою раптом за горло стару Евріклею вхопивши, Лівою ближче до себе її притягнув і промовив: “Неню, невже погубить мене хочеш? Сама ж ти своєю Груддю мене згодувала!" (Б.Тен, перекл. Гомера). Один хлопець побіг сказати клюшниці й небозі, що там пана їхнього й дядька на волах везуть, а він худющий такий та жовтий прямо на сіні лежить. Боже, як заголосили поштиві білі голови, аж жаль було слухати! Плакали, били себе в груди та кляли-проклинали ті мерзенні рицарські романи, і все те вибухло з новою силою, коли Дон Кіхот переступив рідний поріг (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тоді Амброджуоло сказав: — По правді вистачило б із тебе і сих доказів, та як ти хочеш інших, я подам їх. Скажу тобі, що в мадонни Дзіневри, дружини твоєї, під лівою груддю чималенька родима цятка, а круг неї золотих волосинок шестірко (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Жінку, якій вранці того дня вирізали другу грудь… (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Перші півтори милі, себто всю дорогу до загорожі Доузі Бойлана, я не міг подумки відволіктися від тендітного тіла і маленьких цицьок, що притиснулися до моєї спини. І поки трактор гуркотів по об’їзній дорозі, розмахуючи кущорізом і виючи диференціалом, я ледь не сказився від жаги і від жаги і від злості на свого братана (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Немовля весь час вередувало й скиглило. Воно люто смоктало грудь, проте в Людмили, хворої і анемічної, молока було мало (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Альберта підійшла до мене й нахилилася наді мною, і я побачив обрис найкрасивіших грудей, хотів із розгону подумати — найкрасивіших грудей Варшавського Договору, але ж змінився вигляд світу, і тепер я бачив обрис найкрасивіших грудей Атлантичного або найкрасивіших грудей Європейського Союзу, чи обрис найкрасивіших грудей держав-кандидатів до Європейського Союзу (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха). 1. В маршрутці молода мама просить дитину: — Доню візьми цицьку, бо час вже їсти… — Доню візьми цицьку, бо зараз дядькові віддам. — Дядько: — Доню, думай скоріше, бо я вже три зупинки проїхав. 2. Чоловіки й жінки могли б частіше ззиратися очима. Якби не цицьки].
Обговорення статті
Дартс – (англ.) дартс, дротики.
[Туди-сюди бігали шалено напонтовані чуваки й чувіхи, з-кабінету-в-кабінет-з-кабінету-в-кабінет-з-кабінету-в-кабінет… Це був якийсь броунівський рух… Потім вони створювали чималі черги біля автомата, що видавав каву, а потім випиралися на аварійний балкон курити. Потім знову йшли по каву, а потім знову на балкон… Коли ж кава закінчувалася, вони хєрачили в дартс, що висів тут-таки, словом креативили… А коли дартс набридав, автомат із кавою вже встигали заправити… Утворювався такий собі колообіг кріейтерів у природі (О.Ушкалов). Почасти він заробляв на життя, здаючи внайми схожі на щурячі нори приміщення у старих льохах та повітках, що тулилися позаду закладу. Зазвичай їх знімали — дуже ненадовго — ентузіасти від бізнесу, захоплені ідеями на кшталт того, що саме тепер світові конче потрібні надувні мішені для гри в дартс (Олександр Михельсон, перекл. Тері Пратчет).]
Обговорення статті
Неоготический – неоготичний, псевдоготичний.
[Її рука покоїлася на чорних лакованих соснових поручнях, непохитно надійних і фальшивих, таких, що імітують неоготичний стиль (Віктор Дмитрук, перекл. І.Мак’юнена). Ажурне плетиво металевої огорожі та кронштейнів дерев’яного балкона контрастує з суворим, важким, псевдоґотичним цегляним декором: подвійні фіали з корончастим навершшям, «тюдорівські» сандрики, аттики, декоровані на першому поверсі поребриком, на другому — решітками в цеглі, зубчасте завершення фасаду — все це надає особняку грізної величі, такої наївної при камерних розмірах ошатної кам’янички (Ольга Друг, Дмитро Малаков)].
Обговорення статті
Папарацци – (итал.) папараці, настира, уїда.
[Бристоу зморгнув і відпив охололої кави, а Страйк подумав про папараці, які пішли просто перед падінням Лули Лендрі з балкона. Тільки уявити, подумав він, скільки б коштував знімок падіння Лули; мабуть, можна було б і ти на пенсію (Наталія Ференс, перекл. Роберта Ґалбрейта). Гасло папараці — кадри вирішують все!].
Обговорення статті
Тополиный, тополевый – тополевий, тополиний:
тополиный пух – тополевий (тополиний) пух.
[Як він пізніше з того все-таки вирвався і як опинився на вулиці Тополевій у своїх знайомих Бачинських — того Яків не міг би як слід сказати, бо він остаточно отямився аж на помості, в калюжі води, від запаху паленого волосся, від гострого болю ран, що їх чимсь мастила невідома розпатлана жінка (У.Самчук). А може, постаріли ті очі, пригнувся чи роздався тополиний стан і насправді ти побачиш не вроду, а жалюгідні залишки її? (М.Стельмах). Маленькі, схожі на горобців, чубаті посмітюхи клювали на дорозі кінські кізячки, із слабим шумом, схожим на шум тополиного листу, злітали поперед морди коня і знову паслися на дорозі, аж доки до них не наближалася підвода (Григорій Тютюнник). Нижче понад водою вгрузали у розімліле повітря чайки, комахи і тополевий пух (Світлана Поваляєва). На балконі танцював білий вихор, тополиний пух прилипав до білих занавісок (В.Симоненко)].
Обговорення статті
Тяжеловес – (борец, боксёр, политик) важковаговик, (тяж, разг.) ваговик.
[У наступ пішли ваговики: великі й неповороткі ведмеді. За ними йшли лісовики, гноми, водяники (Вадим Дорошенко). Зустрічаються два боксери — ваговик і «мухач». Ваговик: — Вчора приходжу з тренування раніше і застаю жінку з якимсь мужиком. Правою беру його за кадик, а лівою — в голову. Він через балкон і з віконною рамою на вулицю. Легковаговик: — Не повіриш — така ж фігня. Мужик встає, а я йому серією: знизу, збоку, лівою, правою, в корпус, в голову і відчуваю – за очками виграю…].
Обговорення статті
Лесополоса – лісосмуга.
[Всі дерева Стрепенулись, Навіть пташки Ворухнулись. А зелена лісосмуга, Виверталась, Як подруга. Все летіло шкереберть, Лісовик це справжня Смерть (Сергій Шах). Ми кохалися всюди, постійно, безперервно. Кохалися в поїздах, автобусах, таксі, літаках, кохалися в Косові під пам’ятником Шевченкові, кохалися на кримських пляжах і карпатських перевалах, кохалися в барах, ресторанах, туалетах, готелях, супермаркетах, театрах, філармоніях, на фестивалях, кохалися у дощ, спеку, мороз, кохалися на горищах, дахах, у підвалах, кохалися на самоті і в присутності інших людей (пам’ятаєш, на тій вечірці, коли ми кохалися на балконі, що з’єднує кухню і спальню, а ви ходили туди-сюди і переступали через нас), кохалися під час усіх тих автостопів — сходили з дороги і кохалися в лісосмугах, кукурудзі, горосі, соняхах, на суничних галявинах, кохалися у зелених, як трава, річках, кохалися у глибоких, як небо, травах, на деревах (черешні, вишні, шовковиці, кохалися і набивали писки стиглими ягодами, злазили мокрі, липкі, поплямлені і кохалися в кущах, посеред смородини, аґрусу, порічок, малини), кохалися стоячи, опершись на ветхі дерев’яні паркани, аж ті не витримували і падали під нашою вагою, одного разу кохалися у присутності її мами, аж мало не спалилися (Мірек Боднар). то є ти, то нема і рік, як чорно-сіра лісосмуга в тобі шукала не коханця — друга ти тут, ти є, але тебе нема… (Тактреба Наталка)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Балкон – балько́н, -ну.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Балкон – балко́н (-ну).
Балконный – балко́нний.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Балко́н, балько́н, -нубалкон.
Ґанок, -нкукрыльцо, под’езд, балкон.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ґа́нок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Нп. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґа́нки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. Ум. Ґа́ночок, ґа́ночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Балко́нъ = ґа́нок (С. Л.), ви́шка. Л. Сам.