Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «банальний»
Шукати «банальний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бана́льный, -но – бана́льний, -но, заяло́заний, -но.
Изби́тый, прил. –
1) уте́ртий, сте́ртий, заї́жджений, окле́паний, зано́шений, заяло́жений, зата́сканий, бана́льний. [Старі́ окле́пані га́сла (Гром. Голос). Він бере́ звича́йно яки́йсь уте́ртий шабло́н, яку́сь, прописну́ мора́ль (Єфр.)].
• Он враг -тых традиций – він во́рог сте́ртих тради́цій (Єфр.).
• -би́тый анекдот – заї́жджена анекдо́та. [Усе це були́ не відо́мі заї́жджені анекдо́ти, а живі́ оповіда́ння (Н.-Лев.)];
2) см. Изби́тый, прич. (под Избива́ть).
По́шлый – (общеизвестный) заяло́жений, уте́ртий, затя́ганий, буде́нний, бана́льний, тривія́льний; (неприличный, похабный) него́жий, непристо́йний, безсоро́мний, безе́цний, паску́дний; (подлый, низкий) ни́ций, безли́чний, пі́длий; (вульгарный) вульга́рний.
• -шлые шутки – уте́рті (бана́льні) жа́рти; (неприличные) безсоро́мні, вульга́рні жа́рти.
• -шлый человек – безе́цна, ни́ца люди́на; см. Пошля́к.
• -шлый дурак – ду́рень заплі́шений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Пошлый – (общеизвестный) заяло́жений, уте́ртий, затя́ганий, буде́нний, бана́льний, тривія́льний; (неприличный, похабный) него́жий, непристо́йний, низькопро́бний, безсоро́мний, безе́цний, паску́дний; (подлый, низкий) ни́ций, безли́чний, пі́длий; (вульгарный) вульга́рний:
• пошлые шутки – уте́рті (бана́льні) жа́рти; (неприличные) безсоро́мні, вульга́рні жа́рти;
• пошлый анекдот – непристойний (сороміцький, соромітний) анекдот;
• пошлый дурак – ду́рень заплі́шений;
• пошлый человек – безе́цна, ни́ца люди́на, паскудник. [ — Почувши у відповідь на свої безецні домагання мої гнівні і обурені речі, облишив просьби, якими думав перше мене підійти, і хотів удатись до принуки. Та праведнеє небо, що майже завжди сприяє й допомагає праведним душам, зласкавилось наді мною, і я сама, своїми слабкими руками, скинула заіграшки того нахабу з кручі; чи він убився, чи живий зостався, того не скажу (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Нема вульгарних фраз — є вульгарні вуха!] Обговорення статті
Работа – робота, праця, (утомительный ещё) труд, (служба) служба, (занятие) заняття, (дело) діло; (продукт деятельности) праця, робота, (произведение, ещё) твір, витвір; (готовая продукция, ещё) виріб:
• бесплатная работа – непла́тна пра́ця, даромщи́на;
• брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого;
• браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці);
• вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (иногда тавтол.) робити роботу;
• вести работу по усовершенствованию чего – вдосконалювати що, здійснювати (проводити) вдосконалення чого, провадити роботу щодо вдосконалення чого;
• взваливать работу – накидати працю, роботу;
• взрывная работа – висадна робота;
• взяться за работу – стати до роботи, взятися до роботи;
• в работе рассматривается что – в роботі розглядається що;
• всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому;
• далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця!;
• делающий мелкую работу – дрібнороб;
• заниматься работой – працювати, робити що;
• избегать работы – ухилятися від праці;
• исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу;
• кустарная работа – доморобна праця;
• медленная (слишком) работа – моняння;
• много работы какой-либо – багато роботи; завізно;
• научно-исследовательская работа – науково-дослідча праця (науково-дослідна праця);
• отвлекать от работы – відривати від роботи, праці;
• отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю;
• печатные работы – друковані праці;
• по работе и плата – яка робота, така й плата (Пр.); хто робить — голий не ходить (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр); як собаку годують, так він і гавка (Пр.);
• поручать кому работу – доручати кому справу, працю;
• прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу;
• приниматься, приняться за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи, взятися, стати до праці;
• принудительные работы – примусова праця;
• приступать к работе – ставати до роботи;
• работа внешних сил – робота зовнішніх сил;
• работа гужем – тяглова робота;
• работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття (Пр.); ходив би в злоті, якби не дірка в роті (Пр.); заробив кревно та й пропив певно (Пр.);
• работа деформации пластической – робота здеформування пластичного;
• работа деформации удельная – робота здеформування питома;
• работа затраченная – робота затрачена;
• работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу;
• работа к спеху – негайна робота;
• работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече (Пр.); гуляй, тату, завтра свято (Пр.); сиди, Векло, ще не смеркло (Пр.); ще далеко Ілля, ще напряду я (Пр.); сиди, Тетяно, бо ще рано (Пр.);
• работа Пенелопы – Пенелопина праця (робота);
• работа по совместительству – сумісна робота, робота за сумісництвом;
• работа разрушения – робота руйнування;
• работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника;
• работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві;
• сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб;
• сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити – роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий (Пр.); одклад не йде на лад (Пр.); краще тепер, як у четвер (Пр.); з одкладу не буде ладу (Пр.);
• Сизифов труд (сизифова работа) – Сізіфова (Сизифова) робота (праця);
• следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею;
• совместная работа – спільна праця (робота);
• срочная работа – негайна, пильна праця;
• ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким;
• топорная работа – незграбна (груба) робота;
• робота – аж пальці знати;
• упорство в работе – завзятість;
• цель настоящей работы – мета цієї роботи (праці).
[Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох (І.Котляревський). Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу (Н. п.). Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т.Шевченко). Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, та чи то вже Божа воля, чи така нещасна доля, тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату. І поверталися вони з тих пошуканок усе сумніш та смутніш (М.Вовчок). Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис). В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (П.Мирний). На покуті стояли образи у срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срібному ретязьку висіла срібна лампадка. У тому ж таки кутку — стіл столярної роботи; у другому — ліжко, заслане м’яким шовковим коцем; попід стіною невеличкі стульці (П.Мирний). Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І.Нечуй-Левицький). Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М.Коцюбинський). Над книжками сиджу я, мов в кліти, Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І.Франко). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть (В.Підмогильний).  Я не шукатиму роботи, щодня не зустрічатимуся з Дніпром. Краще поклавши свої долоні — на старий, збитий батьківський стіл, дивитися на домашній натюрморт, тихе життя неговірких долоней (В.Стус). За якісь два місяці — перше побачення. Не з дівчиною, певна річ. З двома У цивільному. Банальний виклик до військкомату (це слово мусите знати, Ваша Мужносте), і годинна розмова в зачиненому зсередини класі цивільної оборони. Суть розмови стара як світ: спокушання. Чи не хотіли б ви, Отто Вільгельмовичу, допомагати нам у нелегкій нашій роботі? (Ю.Андрухович). — Ти собі, чоловіче, губернаторюй чи островуй і пишайся, скільки влізе, а я з дочкою з села ні нога, клянусь спасінням моєї матері! Чесній жінці путь відома — зламай ногу, сиди дома; то у дівки справжня цнота, як за свято їй робота (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хіба ви ще не збагнули, що ми живемо в епоху цілковитого самознищування? Багато чого, що можна було б зробити, ми не робимо, і хтозна-чому. Робота в наш час набула жахливої ваги — вона поглинає все інше через те, що багато людей позбавлені її взагалі (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Робота нічим, по суті, не відрізняється від алкоголю і переслідує ту ж мету: відволіктися, забутися, а головне, сховатися від самого себе (О.Гакслі). Лише наприкінці роботи ми дізнаємося, з чого її треба було починати (Б.Паскаль).  Робота — це головне у житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти лише один порятунок — у роботі (Е.Гемінґвей). 1. Зібралися лікарі на п’янку. Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!». Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!». Отоларинголог: «Мені ця робота вже поперек горла стоїть!» Гінеколог: «Ну, думаю, і ми з урологом нічого нового не скажемо.»  2. Робота нікуди не дінеться, а горілку може випити хтось інший. 3. Розмова колег на роботі: — У другій половині дня зовсім нічого не хочеться робити. — А в першій? — А в першій хотілося їсти. 4. Заради грошей люди готові піти на все! Навіть на роботу]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГОВОРИ́ТЬ ще мо́вити, галиц. говори́ти до кого, образ. оберта́ти язико́м, (погордо) ки́дати че́рез гу́бу́, (безвідповідально) ду́рно ки́дати слова́, на ві́тер ки́дати слова́;
мно́го говорить ма́ти до́вгий язи́к;
невня́тно говорить ми́мрити;
продолжа́ть /говорить/ фраз. ве́сти́ своє́;
говорить в нос гугня́віти, гугня́вити, гугни́ти говорить вздор верзти́ язико́м, ля́пати язико́м;
говорить ерунду́ Хи́мині ку́ри пра́вити, ганя́ти тю́льку;
говорить, как по-пи́саному говорити як з кни́жки бра́ти;
говорить ко́лкости шпига́ти слова́ми;
говорить на чистоту́ говори́ти як на спо́віді, говори́ти як на духу́;
говорить намёками каза́ти навздога́д (буряків);
говорить на́ ухо наші́птувати;
говорить неле́пости верзти́ ка́зна-що;
говорить не по бума́жке говори́ти з уст;
говорить обиняка́ми говори́ти за́гадками, захо́дити зда́лека;
говорить по́д нос харама́ркати;
говорить „ррр” і́ркати;
говорить речь промовля́ти;
говорить с оби́дой в го́лосе копи́лити губи;
говорить сквозь зу́бы ціди́ти /док. процідити/ крізь зу́би;
говорить чи́стую пра́вду каза́ти саму́ пра́вду;
всё в ком говори́т о си́ле си́ла так і пре з кого;
кто мно́го говори́т – ма́ло де́лает де мо́ре слів, там ма́ло діл;
что ни говори, як не є, кажи́ не кажи, хоч там що кажи́, хоч що там каза́ти;
ну вот он и говори́т ото́ж він і ка́же;
говорилось гово́рено;
говоря́ пра́вду ще якщо́ че́сно;
говоря́ про́сто коли́ про́сто;
мя́гко говоря́ щоб не сказа́ти іна́кше;
не говоря́ о чем помину́вши що, (в кінці мови) я вже мовчу́ про, фраз. не каза́ти вже про, вже не каза́ти про;
не говоря́ худо́го сло́ва прибл. не при ха́ті ка́жучи;
ни сло́ва не говоря́ ні па́ри з уст, мо́вчки;
че́сно говоря́ /открове́нно говоря́/ живомовн. пра́вду кажу́ тобі /Вам/; смету́т траву́, не говоря́ о ком згла́дять траву́, не то що кого;
что бы ни говори́ли хай що там хто ка́же;
вот и говори́ кому! емоц. от і кажи́ кому!, хоч кажи́, хоч не кажи́ кому - ко́ристь одна́;
говоря́щий що /мн. хто/ гово́рить тощо, зви́клий /ста́вши/ говори́ти,мо́вець, мовля́нин, бала́ка, балаку́н, пащеку́н, зневажл. базі́ка, говори́льник, прикм. словомо́вний, балаку́щий, уроч. мовля́щий, рідко говору́щий, /птах/ поет. живоголо́сий, образ. з мо́вою [говорящий кста́ти и некста́ти з доре́чною і недоре́чною мовою], з яким язико́м [мно́го говорящий з до́вгим язиком], складн. красномо́вець [краси́во говорящий красномо́вець], маломо́вний [ма́ло говорящий маломо́вний], фраз. де ска́зано [ука́з, говорящий об э́том ука́з, де про це сказано];
говорящий что з чим на уста́х [говорящий ко́лкости з у́щипками на уста́х];
говорящий на одно́м языке́ одномо́вець;
говорящий непоня́тно ґерґотли́вий, джерґотли́вий;
говорящий о чём стил. перероб. засві́дчуючи що [говорящий о возмо́жности засвідчуючи можли́вість];
мно́го говорящий 1. балаку́чий, язика́тий, говорю́чий, торохті́й, говори́ло, 2. багатозна́чний, промо́вистий;
ничего́ не говорящий незначни́й, незначу́щий, малозна́чний, без жо́дної ваги́;
му́дро говорящий мудромо́вний;
ско́ро говорящий скоромовний тощо;
говорящий в нос гу́гнявий;
говорящий в по́льзу як сві́дчення на ко́ристь чого;
говорящий глу́пости /говорящий ерунду́, говорящий вздор, говорящий наобу́м/ дурноля́п;
говорящий де́ло небазі́ка, непащеку́н;
говорящий де́рзости хам, грубія́н, з ха́мським язико́м;
говорящий за глаза́ пащеку́н поза́очі;
говорящий ко́лкости їжакува́тий;
говорящий на мно́гих языка́х полігло́т;
говорящий намёками зви́клий говори́ти на́тяками;
говорящий на́ ухо шепту́н, стил. перероб. ста́вши наші́птувати;
говорящий неле́пости дурноля́п, маста́к верзти́ ка́зна-що;
говорящий пло́скости банальноязи́кий, бана́льний, з борода́тим /сі́рим, зачо́вганим/ язиком;
говорящий по́д нос харама́ркало, стил. перероб. харама́ркаючи;
говорящий по-ру́сски російськомо́вний;
говорящий по-япо́нски знаве́ць япо́нської;
говорящий ро́бот слово́мовний ро́бот;
говорящий сам за себя́ (факт) до́сить промо́вистий;
говорящий с досто́инством з гі́дною мо́вою.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Банальный – бана́льний, -а, -е; -ность – бана́льність, -ности.
Пошлый – вульґа́рний, бана́льний, -а, -е; паску́дний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Избитый
• Будешь весь избит, вся избита – геть будеш побитий, побита; (образн.) так шкура на тобі й закипить!
• Избитая тема – утерта (перемелена, заяложена) тема.
• Избитое выражение – утертий (заяложений) вислів.
• Избитый анекдот – заїжджений (банальний) анекдот.
Плоский
• Плоская острота, шутка (перен.) – заяложений (утертий, банальний, тривіальний) дотеп, жарт.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бана́льний, -на, -не

Запропонуйте свій переклад