Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «благословлять»
Шукати «благословлять» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Благословля́ть, -ся, благослови́ть, -ся – благословля́ти, -ся, (по)благослови́ти, -ся, щасти́ти, (сов.) пощасти́ти. [Пощасти́ть тебе́ бог сім’є́ю (Марко В.)].
• Б-вля́ющий жест – благословлю́щий жест.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛАГОСЛОВЛЯ́ТЬ ще дава́ти благослове́ння;
благословлять судьбу́ дя́кувати свої́й зорі́;
благословля́ющий що /мн. хто/ благословля́є, зви́клий благословля́ти, ра́ди́й благослови́ти, (про позу) священноді́йний, складн. Благослови́- ??? [благослови́-поза], стил. перероб. з благослове́нням, благословля́ючи;
благословля́емый благословле́нний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Благословить, -влять – благослови́ти, -влю́, -ви́ш, благословля́ти, -вля́ю, -вля́єш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Благословлять
• Благословлять кого на что – давати [ласкавий] призвіл на що; (застар.) благословляти кого на що (робити що). [Ми любимось обоє і просимо вас, тату дорогий, благословіть на чесний шлюб нас!.. Тобілевич.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Благословля́ти, благослови́ти – благословлять, благословить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Благословля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. Благослови́ти, -влю́, -ви́ш, гл.
1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. І. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Нп.
2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив Бога. Єв. Л. II. 28.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Занима́ться, заня́ться = 1. займа́ти ся, заня́ти ся, працюва́ти над чим, (вівчарством) — вівчарюва́ти, гайдарюва́ти, (писарством) — писарюва́ти, (ремеством) — ремесникува́ти, (рибальством) — риба́льчити, (римарством) — римарюва́ти, (скотарством) — скотарюва́ти, (торгами) — крамарюва́ти, купцюва́ти, (шитвом) — швачкува́ти, (шаповальством) — шапова́лити, (шевством) — шевцю́вати, (учительством) — учителюва́ти і т. д. — Вам добре: не займаєтесь хлїборобством, то й нема нїякої перепони. Кр. — Занима́ться съ любо́вью = коха́ти ся. — В дорогу не вдавай ся, а в хазяйстві кохай ся. н. пр. — Хто в псах кохаєть ся, сам їм рівняєть ся. н. пр. 2. займа́ти ся, загоря́ти ся, запаля́ти ся, заня́ти ся, загорі́ти ся, запали́ти ся. (Д. під сл. Загора́ться). — Заря́ занима́ется = сьвіта́є, на сьвіт благословля́єть ся, сїрі́є. — Мов стало розсьвітать, мов почало на сьвіт благословлять ся. Греб.
Засвѣтлѣ́ть, ся = засьвітлїти, ся, заняснїти, засїрі́ти, на сьвіт заня́ти ся, благослови́ти ся. — Здалека щось заяснїло. — На дво́рі вже засїріло. — Ось нічка утекла, мов стало розсьвітать, мов почало на сьвіт благословлять ся. Гр.
Осѣни́ть, осѣня́ть, ся = 1. отїни́ти, отїня́ти, ся. — Як же се він говорив, постала хмара, тай отїнила їх. К. Св. П. 2. благослови́ти, благословля́ть, ся, хрести́ти ся, перехрести́ти ся.

Запропонуйте свій переклад