Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 45 статей
Шукати «борщів*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Борщ – борщ (р. -щу).
• Любитель, -ница -ща́ – борщівни́к, -ни́ця.
• Есть борщ – борщува́ти. Прил. борще́вий, борщо́вий.
• Борщ без приправы, безо всего – нізчи́мний борщ.
Горшо́к – го́рщик (р. го́рщика), горщо́к (р. горшка́), го́рне́ць (р. горнця́); ум. – го́рщичок, горще́чок, горща́ (р. горща́ти, ср. р.), горща́тко (р. -ка, ср. р.), горня́ (р. -ня́ти, ср. р.), горня́тко (р. -ка, ср. р.). Реже: (медный г.) мідня́к, мі́день (р. -дня); (чугунный) чаву́н, ум. чавуне́ць (р. -нця́); (большой медный) ґалаґа́н; (металлическ.) баня́к; (г. в одно ведро) віде́рник; (для варки) вари́льник; (для варки борща) борщівни́к; (для каши) ка́шни́к; (для бученья белья) золі́льник, золі́йник; (больш. г.) покоти́ло; (высокий, цилиндрич.) стовбу́н, стовбу́нчик; (маленький г.) питу́нчик, маценя́ (р. -я́ти).
• Цветочный г. – вазо́н (р. -ну).
• Ночной г. – урина́л, (эвфем.) генера́л.
• Плавильный г. – ти́гель.
• Не боги горшки́ обжигают – не святі́ горшки́ лі́плять.
• Принадлежащий -ку́, относящийся к -ку́ – го́рщиків (-ова, -ове).
Деде́ля, деделю́шки, бот. Heraclcum sibiricum L. – борщ, борщівни́к, козе́л.
Коро́вий – коро́в’ячий; (о коже, рогах, изделиях из рога и т. п. также) я́ловичий.
• -вье молоко – коро́в’яче молоко́.
• -вья смерть – по́шесть (-ти), промі́рок (-рку), ви́здих (-ху) на корови́ (на корі́в); срвн. Падё́ж.
• -вий праздник – коро́в’яче свя́то (31-е кві́тня), Вла́са.
• Отольются медведю -вьи слезы – оді́звуться во́вко́ві коро́в’ячі слі́зки (Номис).
• -вья петрушка, бот. Anthriscus silvestris Hoffm. – бугила́, борщівни́к, сверби́гуз.
• -вья трава, бот. Camelina sativa Crantz. – рижі́й (-жі́ю). -вий цвет, см. Калу́жница.
Купы́рь, бот. Angelica L. – дя́гель (-гелю), (полон.) дзе́нґель.
• -пырь красный, Anthriscus silvestris Hoffm. – бугила́, борщівни́к.
Медве́жий –
1) ведме́дячий, ведме́жий. [Ведме́дячий барлі́г (Грінч. I). Ведме́жий суд (Греб.)].
• -жья ветчина – ведме́дяча (ведме́жа) ши́нка.
• -жий жир (топлёный) – ведме́дячий (ведме́жий) лій (р. ло́ю).
• -жье солнышко – ведме́же со́нечко, мі́сяць (-ця).
• -жья услуга – ведме́жа послу́га.
• Оказать -жью услугу – зроби́ти ведме́жу послу́гу, прислужи́тися як ведмі́дь.
• -жья шуба – ведме́же х[ф]у́тро, ведме́ді́ (-ді́в), (тулуп) ведме́жий кожу́х (-ха);
2) бот. -жий виноград, -жьи ягоды (Arctostaphylos Uva ursi Spr.) – мучни́ця.
• -жьи когти (Acanthus mollis) – ака́нт (-та и -ту).
• -жий корень, см. Ко́рень 2.
• -жья лапа –
а) (Heracleum Spondylium L.) борщівни́к (-ку), щерба́ч (-чу);
6) см. Машки́.
• -жье ухо, см. Коровя́к.
• -жье ушко (Primula Auricula L.) – перво́цвіт (-ту) (садови́й), аври́куля.
• -жий чеснок (Allium ursinum L.) – ле́вурда.
Напро́бовать – наспи́тувати, напро́бувати; накуштува́ти чого́.
• -ться – наспи́туватися, напро́буватися; накуштува́тися, попокуштува́ти чого́. [Попокуштува́ла я тих борщі́в (Лубенщ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Клетка –
1) (для животных) клі́тка, кліть, ум. клі́точка, клі́тонька, (большая для дом. птицы) ку́ча, ко́єць (р. ко́йця), (для скворцов) шпакі́вня, (для жаворонков) жа́йворонник;
2) (техн.) кліть, клітка;
3) (четыреугольник) клітинка, ґра́та, ґра́тка, (ткани, ещё) ка́рта, ка́рточка, (диал.) кра́та, кра́точка;
4) (анат.) клі́тка;
5) (биол.) кліти́на;
• лестничная клетка – сходова клітка (кліть);
• бумага в клетку – папір в клітинку (клітку);
• грудная клетка – грудна клітка, огру́ддя.
[Росли́нна кліти́на (АС). Вона́ почала́ па́льцем рахува́ти краточки́ на пе́рському ки́лимі (Л. Українка). Карта́та старосві́тська пла́хта з зеле́ними, черво́ними, жо́втими ка́ртами (Грінч.). Душа́, мов та пта́шка із клі́тки геть рве́ться (В.Самійленко). Се́рце ту́жно б’є́ться, на́че пта́шка в клі́ті (І.Франко). Сходова кліть була замизгана, стіни подерті й пописані, пахло там сумішшю всіх борщів та супів, що їх варили мешканці цієї клітки, настояною на гострому духові котячих екскрементів (В.Шевчук). Змовчав на те цилюрник Санчові, щоб той, буває, з простоти сердечної не ляпнув іще чого зайвого і не викрив того, що вони з парохом надумали. А парох теж цього опасувався тим і попрохав каноника проїхати з ним трохи вперед — тоді він, мовляв, одкриє таємницю закліткованого рицаря і ще дещо цікаве розкаже (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я прокралася досередини й роздивилась, яка на вигляд сходова кліть, описала кожну деталь (Н.Іванучук, перекл. Софії Лундберґ). Сходова кліть була темна й вузька (Олена Хаврасьова, перекл.Донато Карізі)].
 Обговорення статті
Любитель –
1) (чего) люби́тель, ама́тор, прихи́льник чого́, охо́чий, охо́тливий, (редко) охо́тник, охі́тний, щи́рий до чо́го, залю́бленик у чо́му, (знаток) знаве́ць (-вця́) чого́, у чо́му, (охотник до чего) ла́сий до чо́го, на що, (шутл.) голі́нний до чо́го;
2) (почитатель, ревнитель) прихи́льник;
3) (непрофессионал) ама́тор:
• любитель автомобилей, автомобильной езды – автівни́к;
• любитель вашего таланта, вашей кисти – прихильник вашого таланту; пензля; залюбленик (залюблений, замилуваний) у вашому таланті, пензлі;
• любитель легкой жизни – прихи́льник ле́гкого життя́, полегка́р, легкоби́т;
• любитель, любительница борща – борщівник, борщівниця;
• любитель картофеля – картопе́льник, барабо́льник, бульбої́д, бульбоже́р;
• любитель каши – ка́шник, кашолю́б;
• любитель кофе – ка́вник, каволю́б, каво́вич;
• любитель кошек – котолю́б, (шутл.) котя́чий ба́тько;
• любитель, любительница лимонов – цитри́нник, цитри́нниця;
• любитель, любительница сладостей – марципа́нник, марципа́нниця, цуке́рник, цуке́рниця;
• любитель молока – моло́чник;
• любитель науки, книги – прихильник науки, книги (книголюб);
• любитель пения – співолюб (співолюбець); охочий до співів; замилуваний у співі;
• любитель пиров – бенкетолюб, бенкетар;
• любитель поесть, покушать – ласий (охочий) добре попоїсти; ласий (охочий) до доброї страви; ласій (ласун);
• любитель почёта, славы – шанолюб (шанолюбець), славолюб (славолюбець);
• любитель прекрасного, женского пола – прихи́льник га́рного (кра́сного) ро́ду, (вульг.) охо́чий, ла́сий до жіно́цтва;
• любитель природи – природолюб (природолюбець);
• любитель собирать грибы́ – гриба́р, грибівни́к;
• любитель темноты – пітьмолюб;
• любитель-фотограф – фотограф-аматор;
• на любителя – на любителя, (ещё) на знавця (для знаців), (смотря на чей вкус) як на чий смак; як кому до смаку (до вподоби, до сподоби), (на гурмана, уже) на гурмана;
• общество любителей природы – товариство прихильників природи; товариство природолюбців.
[І Хомяко́в, Русі́ ревни́тель, Москви́, оте́чества люби́тель (Т.Шевченко). Я не охо́чий до пі́дслухів (Б.Грінченко). Охо́чий до лящі́в (Л.Глібів). Залю́бленики в квітка́х (І.Нечуй-Левицький). Ду́же охо́чий до га́рних дівча́т (І.Нечуй-Левицький). Ла́сий до га́рних жіно́к (М.Леонтович). Великий любитель рідного слова, я в той же час не прихильник великої продукції (С.Васильченко). Раз якось іду я по жидівському базару в Толедо, аж бачу — хлопець один старі якість зошити й шпаргали торговцю шовком продає, а я собі зроду до читання охочий, на вулиці клаптик паперу підніму, і то почитаю; з тієї ж то цікавості узяв я в хлопчика один зошит і по письму зразу впізнав, що то арабщина (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Професіонал — людина, яка може виконувати свою роботу, коли вона йому не до душі. Любитель — людина, яка не може робити свою роботу, коли вона йому до душі (Дж. Агет). Не бійтеся робити те, що не вмієте. Пам’ятайте, ковчег побудував любитель, — професіонали ж побудували Титанік! (Дейв Бері). Любителі випити швидко стають професіоналами]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Испробовать
• Всего испробовать в жизни – усього зазнати (спробувати); (образн.) усього скуштувати; скуштувати різних борщів; наїстися усіх хлібів. [А коли хочеш, сину, знать, Де лучче лихом торгувать, Іди ти в Січ; як Бог поможе, Там наїсися всіх хлібів. Шевченко.]
Свет
• В ложном свете (видеть, представлять) – у фальшивому світлі (бачити, уявляти).
• В розовом свете – у рожевому світлі.
• В свете каком (видеть, представлять…) – у світлі (освітленні) якому (бачити, уявляти…).
• В свете чего – у світлі чого; з погляду чого.
• Не видит света [вольного] кто – не має просвітку (просвітлої години) хто; немає просвітку кому; нема коли (ніколи) й угору глянути кому.
• Ни свет ни заря (разг.) – ще й на світ не зазоріло (не займалося, не благословилося); передсвітом (перед світом, перед світанням); (розм. зниж.) ще й чорти навкулачки не билися.
• Поднялись чуть свет, а уж солнце в обед – збираюсь колядувати, як уже й щедрувати пора. Пр.
• Проливать, пролить свет на что (перен. книжн.) – кидати, кинути світло на що; висвітлювати, висвітлити що; (іноді) наводити, навести світло на що.
• Свет очей моих; свет жизни моей – світло очей моїх; світ життя мого.
• Свет померк в глазах чьих – світ померк (стемнів, згас) [у] в очах чиїх.
• Свет (светик) мой! (перен.) – ясочко моя!; моя зіронько [ясна]!; серденько (серденятко) моє! […Люба моя! Ждала, ждала вас, радість моя, зіронько… Панч, перекл. з Чехова. Адже й я була молода, серденько… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Моя ти ясочко… чарівнице моя ясноокая. Васильченко.]
• Только и света (свету) в окне (в окошке), что… – у кого — тільки й світа (світу) у вікні, що…
• Ученье - свет, а неученье — тьма – ученому світ, а невченому тьма. Пр. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Знайко біжить, а незнайко лежить. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо. Пр. На те коня й кують, щоб не спотикався. Пр.
• Чуть (чем) свет – тільки почало (майб. час почне) світати (розвиднятися, розвиднюватися, дніти, на світ благословлятися); як [тільки] світ (іноді чим світ); ледь світ (ледве свінуло); удосвіта. [Що чим світ шумить, лунає?.. Чернявський.]
• Белый (Божий) свет – білий (Божий) світ.
• Всё (никто, ничто) на свете – все (чисто все, геть-чисто все) на світі; ніхто, ніщо в світі (на світі).
• Выпускать в свет – видавати, видати друком; публікувати, опублікувати.
• Выступать, выступить (всплывать, всплыть, выплывать, выплыть, выходить, выйти) на свет Божий – виявлятися, виявитися.
• Выходить, выйти в свет – виходити, вийти друком; (часом) побачити світ.
• Извлечь на [Божий] свет – витягти (видобути) на світ [Божий].
• На свет [Божий] не глядел (не смотрел) бы – світ знемилів (знемилився) кому; (і) жити не хочеться; світ надокучив (набрид, обрид, остогид) кому; (і) світ не милий кому.
• На чём свет стоит (ругать, бранить…) (разг. фам.) – на всі заставки (на всі боки, на всю губу); аж гай гуде.
• Не близкий (близок, ближний) свет (разг.) – не близький світ (не близька сторона); не близько; (застар.) [не] блигомий (лок. не блигий) світ; замашно. [Замашно йти. Сл. Гр.]
• Не видеть (не видать) света [белого] – не мати (немає кому) просвітлої години; нема коли (ніколи) й угору глянути.
• Не мил и свет, когда милого нет – світ став немилий, як покинув милий. Пр. Без вірного друга — великая туга. Пр.
• Не только света, что в окне (окошке) – не тільки (хіба тільки) світа (світу), що в вікні. Пр. Не в одне віконце світить сонце. Пр. Чи тільки світа, що через вікно видно? Пр. Чи тільки світа, що на твоїм подвір’ї (на твоїм обійсті)? Пр. Хіба на світі одна вода? Пр.
• Ни за что на свете – нізащо (ніколи) в світі.
• Оставить, покинуть свет – покинути світ; зійти з світу (з блиску-світу); умерти.
• Относящийся к новому, к старому свету – новосвітній, старосвітній.
• Относящийся к этому (к сему), к тому свету – сьогосвітній, тогосвітній.
• Отправлять, отправить на тот свет кого – на той світ загонити, загнати (про багатьох позагонити) кого; із світу згонити, зігнати (про багатьох позганяти) кого; (застар.) пускати, пустити у Божу путь кого.
• Отправляться, отправиться на тот свет – іти, піти на той світ; (застар.) у Божу путь іти, піти.
• По [белому] свету (ходить, бродить…) – по [білому] світу (світі), [білим] світом (ходити, блукати, мандрувати…).
• Появиться, явиться на свет – на світ народитися; уродитися (зродитися); виникнути (постати).
• Свет в рогожку покажется кому – світ замакітриться кому.
• Свет испокон веков неправдой стоит (устар.) – не було ніколи в світі правди. Пр. Неправдою світ стоїть. Пр. Брехнею світ живе. Пр.
• Свет не без добрых людей – світ (на світі) не без добрих людей. Пр.
• Свет не клином сошёлся – ще світ не зав’язаний мені. Пр. Хіба (що) мені світ клином зійшовся? Пр.; знайдеться і на це (є й на це) рада; (іноді) що раз (одного разу) не вдалося, удруге вдасться.
• Сживать, сжить (сгонять, согнать) со света кого (перен. разг.) – зганяти, зігнати (про багатьох позганяти) з світу кого. [Стережись, Максиме, Омелька Судденка, бо той чоловік тебе з світу зжене. ЗОЮР.]
• Только и света в окошке (окне) у кого – тільки й світла, що в вікні у кого.
• Тот свет – той світ.
• Шататься по свету – бродити по світу; різних борщів куштувати.
• Этот свет – сей (цей) світ. [Сей світ, як маків цвіт. Пр.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Куштува́ти (що, чого) – пробовать, отведывать.
• Куштува́ти рі́зних борщі́в – а) всего испробовать в жизни, в скитаниях; б) шататься по свету; в) побывать на многих службах.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Борщ, -щу́, м.
1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. ІІІ. 247.
2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. І. 100.
3) Раст. a) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. І. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. І. 124. См. Борщівник. Ум. Бо́рщик, бо́рщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. ІІІ. 509. Ув. Борщи́сько, борщи́ще. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.
Борщівни́й, -а́, -е́.
1) = Борщевий.
2) Любитель борща. Який бо ти борщівний.
Борщівни́к, -ка́, м.
1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. См. Борщ.
2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ.
3) Любитель борща. Ум. Борщівничо́к.
Борщівни́ця, -ці, ж.
1) Торговка, продающая борщъ.
2) Любительница борща. Ум. Борщівни́чка.
Борщівни́чити, -чу, -чиш, гл. Торговать борщемъ.
Борщівни́чка, -ки, ж. Ум. отъ борщівниця.
Борщівничо́к, -чка́, м. Ум. отъ борщівник.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Aegopodium podagraria L. — ягли́ця звича́йна (Мл, Ру, Оп); я́гли́ця (Сл; Чн, Рг1, Вл, Ан, Пс, Вх7, Ум, Ян2, Ду, Ів, Mk, Ос, См — СД, ПД, ВЛ, ПС, СЛ); боршє́вка (Вх7 — БО), борщі́вка (См, Гб2 — ПЗ, ГЦ), ґер (Вх, Gs, Жл, Коб, Сен — ДС), ґір (Mk — ПД), гірошник (Mk, См — ВЛ), дя́глиця (Ln, Гр — СТ), лебеда (Ос — ПД), маточни́к (Он — БО), насе́рник (Он — БО), подагричник (Ln — СТ), снит (Hl — БУ), сни́тка (Рг1, Вл, Жл, Ду, Вас — ВЛ), снить (Чн, Ln, Жл, Шм2, Mk — СТ, СЛ), снітка (Пс), хава́ (Вх7 — ЗК), шелест (Hl, См — СД, ПД, БУ), шнирка (Ос — ВЛ), я́гли (Гр), ягли́ця ялова́ (Вл), ягли́чка (Вх7 — ВЛ).
Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm. — бугила́ лісова́ (Сл, Ру, Оп); ду́два лісова́ (Мл); білі́голов (Коб — ГЦ), білоголовка (См — ПД), богила́ (Сл, Ук), боли́голов (Гр, Ів, См — СД), боли́голова (Ан, См — СД, СЛ), борщі́вка (Коб — ГЦ), борщівни́к (Рг1, Hl, Ум, Ду, Ів, См — СД, БУ), буги́ла́ (Ан, Жл, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk — СД, СТ, ПД), бу́гиль (Ан, Жл — СЛ), бузіль (Сл), буцил (Mk — СТ), бучия (См), вербигуз (Сл — СД), вразник (Ос — СД), галацуцька (Mk — ДС), га́нус (Рг1, Ум, Ів, Mk — ПД), дереве(і)й (Ан, См — СТ), дудка (Ln, Сл — СТ), кру́жалець (Мл — СЯ), купир (Ан, Ln, Сл, Mk — СТ, СЛ), лопуцьки (Сл — СД, ПС), морковник (Ан — ПС, СЛ), петрушка коров’яча (См), пустосель (Го2 — СЛ), сверби́гуз (Ан, Ду, Ів, Сл, См — СД, СТ, ПД), свербиус (Сл — ПС), смовдь (Ан — СД), снідок (Сл — СТ), тмин (Ан — СЛ), укріп водяний (См — СТ).
Chaerophyllum aromaticum L. — бу́тень запашни́й (Ру, Оп); бугила́ паху́ча (Мл), морквяни́к паху́чий (Сл); блекота лісна (Ос — ВЛ), борщ (Вл, См — СД), борщівник (См — СД), бугила (Ос — СД), декохт польовий (Ос — ВЛ), морквяни́ця (Вх7 — ЛМ), морківни́к (Вх7, Mk — ПД, ЗК), свербигуз (См — ПД), снитка (Ос — ВЛ), хробуст (Ос — ПД).
Chaerophyllum hirsutum L. — бу́тень шорстковолоси́стий (Оп); бугила́ мохна́та (Мл), бу́тень цику́товий (Ру), морквяни́к мохна́тий (Сл); білі́голов (Коб — ГЦ), борщі́вка (Коб — ГЦ).
Heracleum L. — борщівни́к (Сл, Ру, Оп; Ук); щербач (Вх2).
Heracleum carpaticum Porc. — борщівни́к карпа́тський (Ру, Оп).
Heracleum ligusticifolium Bieb. — борщівни́к морквяницели́стий; борщівни́к лігустиколи́стий (Ру, Оп).
Heracleum palmatum Baumg. [=Heracleum sphondylium L. subsp. transsilvanicum (Schur) Brummitt] — борщівни́к пальча́стий (Ру, Оп).
Heracleum pubescens (Hoffm.) Bieb. — борщівни́к пухна́стий (Ру, Оп).
Heracleum sibiricum L. [=Heracleum sphondylium L. subsp. sibiricum (L.) Simonkai] — борщівни́к сибі́рський (Ру, Оп); борщівни́к звича́йний (Сл), щерба́ч сибі́рський (Мл).
Heracleum sosnowskyi Manden. — борщівни́к Сосно́вського.
Heracleum sphondylium L. — борщівни́к звича́йний; борщівни́к (Вх3; Ср, Ln, Вх1, Mj, Ум, Ду, Ів, Mk, Гу, Мг — СТ, ГЦ, ЗК), борщівни́к європе́йський (Ру, Оп), борщівни́к щерба́ч (Сл), щерба́ч борщівни́к (Вх2, Вх6, Мл), щерба́ч звичайний (Вх1; Жл), щербач пальчастий (Во); бле́кут (Мал — ЗК), болячечна трава (Ан — СЛ), борець (См — ПД), борче́вка (Ан, Жл), борші́(е́)вка (Жл, Шх, Гу — ГЦ), борщ (Во, Рг1, Пс, Tl, Ум, Ів, Сл, Mk — СД), борщаник (Вх6 — ЗК), борще́виця (Гу — ГЦ), борщевник (Чн, Шм2, Mk — ПД, СЛ), борщі́(о́)вка (Ан, Сл, См, Коб — СД, ГЦ), борщови́к (Сл, Мг — ЗК), борщовни́к (Ан, Мг, Яна — СТ, ЗК), козе́л (Рг1, Ан, Жл, Ів, Сл, См — СД, СТ), лопуцьки борщеві (Сл — СЛ), мара́на (Ан — СД), марена (См — СД), моркви́ця (Коб — ГЦ), мсял (См), мша (Яв), мшаль (Вх7, Ду — ЛМ), пук (Вх6, Вх7, Сл — ГЦ), рука Божа (Шх, Гу — ГЦ), ру́чка Бо́жа (Шх, См, Мг — ДС, ГЦ, ЗК), фрицик (Ян3, Ян4 — СТ), цвинду́х (Вх, Вх1, Mk — ПД, ДС), щебрець (См — ВЛ), ще(и)рбач (Гв, Сл — ВЛ).
Heracleum sphondylium L. subsp. sibiricum (L.) Simonkai — борщівни́к звича́йний сибі́рський; билина (Ос — ПД), бле́кот (Мг — ЗК), блекота́ (Мг — ЗК), борщеви́к (Ln, Шс2, Ос, Мг — СТ, ЗК), борщик (Ос — СД), дзенґель (Ос — ВЛ), зе́ллер (Мг — ЗК), зимозі́лля (Мг — ЗК), зо́нтики (Мг — ЗК), кмин ди́кий (Мг — ЗК), коро́лька бі́ла (Мг — ЗК), петру́шка ди́ка (Мг — ЗК), порван-зілля (Ос — ВЛ), свічни́к (Мг — ЗК), урван-зілля (Ос — ВЛ).
Heracleum sphondylium L. subsp. transsilvanicum (Schur) Brummitt — борщівни́к звича́йний трансильва́нський.
Heracleum stevenii Manden. — борщівни́к Сте́вена (Ру, Оп); щаве́ль (Мс — СТ).
Prunus domestica L. subsp. insititia (L.) C.K.Schneider — терно́слива (Вх, Ср, Ан, Жл, Вх5, Шм2, Ощ, Ян4, Ду, Ів, Mk, Ук, Мс, Гб — СТ, ДС, БУ, ГЦ, ЛМ); слива тернянка (Вх1, Вх2, Вх6), терно́сли́в (Мл; Вх, Ln, Жл, Го1, Шм, Шс, Ду, Сл, Mk, Ук — ЗАГ); ґульки́ (Бк — БУ), ку́лька (Рг1, Пс, Жл, Ду, Ів, Mk, Мч — СД, ПД), куркуду́ч(ш)і (Бк — БУ), парумбеля (Пс), слива дика (Ос — ВЛ), сливка (Вх — ДС), тарка (Сл — ЗК), те́рен (Гр, Ос — ПД), терка (Гб — ЛМ), терн (Ан), терна́вка (Вх, Жл, Вх7, Он — БО, ЛМ), терні́вка (Вх, Жл, Вх7, Гр — ЛМ), терно́сли́вка(и) (Во, Вх, Жл, Он — СТ, ДС, БО), терно́ха (Вх, Ду — ДС), терня́нка (Жл, Гр), торн (Ан — СЛ), чорнослив(а) (Шс, Мс — СТ). \ Сорти: бабки́ (Вх7 — ДС), багро́хи (Вх7), балаба́с (Вх7), білінки́ (Вх, Вх7, Ощ — ДС, ГЦ, ЛМ), біло́сливи(а) (Вх, Вх7, Гу — ДС, БО, ГЦ), білохи (Вх), білушка (Вх7 — ЛМ), білянка (Вх7 — БО), борщівки́ (Вх, Вх7 — ВЛ), бруньки (Вх), бурова́ні (Вх7), вовкун (Вх7 — ЗК), дамасценки (Вх6), димениця (Вх7 — ЛМ), ди́мки (Вх, Вх7 — ГЦ, СЯ), димни (Вх), димниці (Вх5 — ЛМ), домасини (Вх — ВЛ), дриздуля (Mk — ПД), дрислива (Го1 — СЛ), дрисливець (Вх7), дрисли́виця (Вх7), дри́сливка (Вх7 — ВЛ), дристулі (Вх), дристу́хи (Гб — ВЛ), дряскулі (Вх), дрясливці (Вх), дулки (Вх — ЛМ), дура(у)си́ (Вх — ДС), за́снітки (Вх — ВЛ), келавки́ (Вх — ДС), коркоду́ші (Вх7, Мс — СТ, ГЦ), крива́к(и́) (Вх, Вх7 — СЯ, ЛМ), круги́ня (Вх7 — ЛМ), круглиці (Вх), кругли́чка (Гб — ДС), круглянки́ (Вх, Вх7 — ДС), крухині (Вх5, Вх7 — ГЦ, ЛМ), куля́вка (Вх7 — СЯ), куркуду́ші (Мс, Гб2 — СТ, ГЦ), лопа́тка (Вх7 — ВЛ, БО), люба́ха (Вх7 — ДС), любаски́ (Вх7 — ДС), любашки́ (Вх7 — ВЛ), ля́пи (Вх7 — ДС), мела́йниці (Вх7 — ЗК), міш(щ)у́нка (Вх7 — ДС), мошурка (Вх7 — ЛМ), натягавка (Вх7 — СЯ), округлянки (Вх), пампухи́ (Вх7 — БО), парка́ня (Вх, Вх7 — СЯ), паткан(я) (Вх7 — ЛМ), пини́ґи (Вх7 — ЗК), пиріжо́к (Вх7 — СЯ), піроги (Вх7 — СЯ), пости́лиці (Вх7 — ВЛ), пру́ні (Вх, Жл, Гб2 — ГЦ), пру́ньки́ (Вх, Жл), псю́рки (Вх, Вх7 — ВЛ), пу́калка (Вх7 — СЯ), пу́ркавка (Вх7), пурнянки (Вх — ДС), ренкльода (Вх6, Mk), скаку́лі (Вх7), скакульки́ (Вх7), сралюхи (Вх), сра́лька(и) (Вх, Гб — ДС), струпех (Вх7 — БО), трісунки́ (Вх7), трупахи́ (Вх7 — ДС), тру́пеші (Вх7 — ДС), хруставки́ (Вх — ЛМ), черку́ші (Вх7 — ПЦ), чернівки́ (Вх7).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

вла́сниця, вла́сниць; ч. вла́сник
та, хто володіє речами, майном та ін. на правах приватної або суспільної власності. [Той Алан був наївний і чесний хлопчина, тож почав геть чисто все викладати доньці власниці галереї. (Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття», пер. Леонід Кононович, 2019). Віра Матковська – колекціонерка українського одягу, власниця колекції Борщівських Сорочок. (matkovska.com). Вони ж і врожай збирають, а власниця паю з того нічого не має. (День, 2001). До аптеки, власницею якої вважалася його зв’язкова, було хвилин з п’ятнадцять їзди, і він вирішив попередити Марію, щоб вона на нього чекала. (Юрій Дольд-Михайлик «Над Шпрее клубочаться хмари», 1985). Дівчина мала бути власницею хати, як єдина спадкоємиця. (Василь Барка «Рай», 1953). Власниця в жодному разі не хотіла поступитись цими речами для науки, і де вони тепер поділися, зовсім невідомо. (Дмитро Яворницький «Дніпрові пороги», 1928). Вищитать, скілько народу передушить він на рік, як що шофер ( що керує машиною ) одержує 75 руб. на місяць на всьому готовому, закоханий у власницю автомобіля і вважає себе великим талантом? (Рада, №26, 02.02.1911).]
див.: воло́дарка, володі́лиця, господа́рка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 145.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 1, 1970, с. 703.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.) 
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Борщеви́къ, борщёвка, рос. Heracleum = борщ, борщівни́к, козе́л. С. Ан.
Горшо́къ = горщо́к, го́рщик, здр. горще́чок, горща́, го́рщичок, горща́тко, горня́, горня́тко, (для борщу) — борщівни́к, (для каші) — кашни́к, кашничо́к, (великий, в котрому золять рушники то-що) — золїйник, золїнник, (металїчний великий, мідяний) — мі́день, мідня́к, баня́к, (чавунний) — чаву́н. — Плави́льный горшо́къ = ти́гель, цилїндровий — стовбу́н. — Не боги́ горшки́ обжига́ютъ, н. пр. не сьвяті горшки́ лїплять. н. пр.
Деде́ля, деделю́шки, рос. Heracleum sibiricum L. = борщ, борщівни́к, козе́л. С. Ан.
Коро́вья петру́шка, рос. Anthriscus sylvestris Hoffm. = сверби́гуз, буги́ла, борщівни́к. С. Ан.
Купы́ръ кра́сный, рос. Antriscus sylvestris Hoffm. = буги́ла́, борщівни́к, сверби́гуз, га́нус. С. Ан.
Медвѣ́жья ла́па, рос. = а) Heracleum spondylium L. — борщівни́к, б) Alchemilla vulgaris L. — при́воротень. C. Ан.
Пучки́, рос. Heracleum sibiricum L. = борщівни́к, козе́л. С. Ан.
Сла́дкій, ко = соло́дкий, со́лодко, — Не будь гірким, бо виплюнуть, не будь солодким, бо проковтнуть. н. пр. — Сла́дкое = соло́дке: лагоми́ни, пу́ндики, марципа́ни і т. д. — Сла́дкимъ развести́ = розсолоди́ти. — С. сдѣ́латься = осолодїти, посолодїти. – Сла́дкая трава́, рос. Heracleum sphondylium L. = борщівни́к. С. Ан. — Сла́дкій ко́рень, с. па́поротникъ, рос. Polypodium vulgare L. = па́пороть (укр.), солоди́ш (гал.). С. Ан.
Снѣдо́къ, рос. Antriscus vulgaris = буги́ла, сверби́гуз, борщівни́к. С. Ан.