Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «бровка»
Шукати «бровка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Подста́вливать и Подставля́ть, подста́вить –
1) підставля́ти, підста́вити, наставля́ти, наста́вити, (о мног.) попідставля́ти, понаставля́ти що під що, куди́. [Мале́нька Ода́рка підставля́ла свою́ го́лову під се́стрину го́лову (Грінч.). Попідставля́в пі́дпірки під стіжо́к. Уже́ тепе́р го́ді за вас підставля́ти ши́ю (М. Вовч.). Коня́ кую́ть, а жаба́ й собі́ но́гу наставля́є. Бро́вка наставля́є свій бік під палю́че промі́ння (Крим.)].
• -вить скамейку под ноги – підста́вити скамни́чку (ослі́нчика) під но́ги.
• -вля́й карман, горсть – наставля́й кеше́ню, жме́ню.
• -вить щеку – підста́вити щоку́.
• -вить ногу кому – підста́вити но́гу, підчепи́ти, (описат.) підста́вити сті́льчика, вки́нути гадю́чку кому́;
2) (подменить) підставля́ти, підста́вити, підклада́ти, підкла́сти; см. Подме́нивать. Товар подменили, -вили порченый – крам заміни́ли, підкла́ли попсо́ваний;
3) мат. – підставля́ти, підста́вити, (о мног.) попідставля́ти.
• Подста́вленный – підста́влений, наста́влений, (о мног.) попідста́вляний.
• -ся – підставля́тися, наставля́тися, бу́ти під[на]ста́вленим.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Украинец – українець, (устар.) русин, руснак (русняк), (реже) русич:
• истинный украинец – щирий українець.
[Він українець — це запевне, Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки (Б.Грінченко). Ми мусимо навчитися чути себе українцями (І.Франко). Більше не хочу бути українцем! (Казимир Малевич). В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, українці, безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний (Олександр Довженко). Взагалі все, що українці здатні про себе повідати, — то як, і скільки, і на який спосіб їх били (О.Забужко). Якою б гарною була ота Украйна, коли б не жили тут українці… (Ярослав Павлюк). Є мова піль, озер і неба — та ходить мова та німа. Є українців більш, ніж треба, а України-то нема (М.Холодний). Насамперед признаюся в тому гріху, що його багато патріотів уважає смертельним моїм гріхом: не люблю русинів… Так мало серед них знайшов я справжніх характерів, а так багато дріб’язковості, вузького егоїзму, двоєдушності й пихи, що справді не знаю, за що я мав би їх любити, незважаючи навіть на ті тисячі більших і менших шпильок, які вони, не раз з найкращим наміром, вбивали мені під шкіру. Зрозуміло, знаю між русинами декілька винятків, декілька осіб чистих і гідних усякої пошани (говорю про інтелігенцію, не про селян), але ці винятки, на жаль, тільки стверджують загальний висновок (І.Франко). Перед війною був я формально українцем. Почувся ним особливо міцно, коли у Польщі розвинулася антиукраїнська пропаганда. Однак у часі війни, коли побачив, що національність — це причина, щоб взаємно вбиватися, це поняття перестало мати для мене будь-яке значення (Юрій (Єжи) Новосільський). Кожна людина іншій людині — трохи українець (В.Слапчук). Для щирих українців. А це лекції для тих, що перецікавлювалися, перецікавлюються й перецікавлюватимуться Україною. Що є таке Україна? Ненька-Україна — це держава від Біскайського моря і до пустелі Гобі або Шамо. 3аснувалася вона ще за 5000 років до створення автокефальним Богом світу. Першу людину звали Остап (не Вишня, бо тоді ще прізвищ не було), а його жінку — Чорноброва Галя. Під час всесвітньої потопи Ковчега збудував не Ной, а гетьман Дорошенко, що й урятував сім пар чистеньких українців, одну вишневу кісточку, з якої і пішли на Вкраїні вишневі садки; Бровка, що дав потім цілу породу щироукраїнських Рябків, Лисків та Лапків; кілька мотків заполочі для вишивання сорочок, шматок полотна, горщик для борщу, кишку для ковбаси, булаву, клейноди й ноти до «Гиля, гиля, сірі гуси…» Потім того вже на Україні жили Єгипетські фараони, Генріх Наварський, династія Бурбонів, Римський Папа, Іван Калита. Все це були українські гетьмани, що їх свого часу Іловайський затаїв. Дніпро на Україні найбільша річка, йде вона від Місісіпі, через Гольфштром у Синє море. Раніш по Дніпру плавали «Титаники», але треклятущі кацапи випили Дніпро-Славуту, і він трохи ніби висох. Але то дурниця: тую воду Дніпровую за допомогою Франції з кацапів ми видавимо. Мова на Україні найкраща, небо найкраще, грунт найкращий, залізниця найкраща; народ найкультурніший. На північ від України живуть треклятущі кацапи, що годуються виключно українцями. На Сході поляки, дуже хороший, братній народ. А далі вже йде Європа, що чекає на українську культуру. Оце невеличкі замітки, що їх нема в жодній історії України і які я хочу нагадати, щоб їх не забули (О.Вишня). Якщо ти хочеш бути українцем, будь ним. Що це означає? Сам думай. Якщо вони нападають на твою мову (а виглядає так, що це — наш єдиний об’єднавчий чинник) живи нею, живи в ній. Якщо вони натоптують сміттям і трощать інституцію, важливу для твоєї справи, будь цією інституцією. Проти такого вони безсилі (В.Діброва). Я — стовідсотковий українець. Але не маю й краплини української крові. У мене своя Україна. Для неї живу й за неї вмру. І мені байдуже — потрібен я тут чи ні (Сергій Якутович)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бровка (полотна) – кант (-ту);
• б., ребро – руб (-бу).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кур
• Попал(ся), как кур во щи – упав (ускочив) у біду (у лихо), [як курка в борщ]. Пр. Попався, жучку, панові в ручку. Пр. Зав’яз, як собака в тину. Пр. Попав у писану кайстру. Пр. Ускочив по саме нікуди. Пр. Застукали, як головка (як бровка) на базарі. Пр. Попався, як сірко на ярмарку. Пр.
Попадаться
• Вот так попался! (разг.) – оце (от) так ускочив!; (фам.) оце (от) так уклепався!
• Попался как кур во щи – упав (ускочив) у біду (у лихо) (як курка в борщ). Пр. Попався, жучку, панові в ручку. Пр. Зав’яз як собака (як бровко) в тину. Пр. Попав у писану кайстру. Пр. Ускочив по саме нікуди. Пр. Застукали як бровка на базарі. Пр. Попався, як сірко на ярмарку. Пр.
• Попадаться, попасться на глаза кому – Див. глаз.
• Попасться во лжи – [(Упійматися на брехні; уклепатися; (розм. образн.) зостатися на цідилці.
• Попасться в руки кому – (те саме, що) Попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому. Див. рука.
• Попасться на воровстве – [(Упійматися (попастися) на крадіжці (на злодійстві).
• Попасться на удочку – Див. удочка.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

бро́вка беріжо́к,-жка́, кант,-та

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Брови́ця – бровь, бровка.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Брови́ця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці. КС. 1884. VI. 357.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Бровка — кант, -та; (шляху́, гре́блі) — тор.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ла́йкій = гавку́чий, звягли́вий. — Чуть свого гавкучого бровка, як станем близитись до рідного кутка. К. Д. Ж. — Була б вам гавкуча — усю ніч як дзвоник. Чайч. — Звягливий собака. Номис.

Запропонуйте свій переклад