Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «буркотун»
Шукати «буркотун» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бормоту́н, бормоту́нья – ми́мря (общ.), мру́кало (общ.), мимрі́й, муркоті́й, бубу́н, бо́льбут; (о голубях) буркоту́н, бурку́н, ту́ркот.
Брюзга́ (общ.) – бурку́н, буркоту́н, (ж. р. буркоту́ха), ворку́н, воркоту́н, (ж. р. воркоту́ха), бурми́ло.
Воркова́ть – воркота́ти, бурко[у]та́[і́]ти, воркува́ти, густи́, ту́ркати, туркота́[і́]ти.
• Ворку́ющий (эпитет голубя) – бурку́н, буркоту́н, буркі́тник, буркотли́вий, воркотли́вий, туркотли́вий, (о голубке) буркотли́вочка, буркоту́нка, буркотли́ва.
Ворку́н, -нья – бурку́н, буркоту́н; см. Воркова́ть; (голубь особой породы) ту́ркот.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Воркующий – що (який) воркоче, воркує, туркає туркоче, буркоче; туркітливий, туркотли́вий, воркітливий, воркотли́вий, буркотли́вий, (эпитет голубя, ещё) бурку́н, буркоту́н, буркі́тник, (о голубке) буркотли́вочка, буркоту́нка.
[Коли поблизу не було прочан, серед калік знімався тихий, стриманий, але буркотливий гомін. Це сперечалися за місця (М.Старицький). Такою скоромовкою він це сказав, що «сама собі господиня» ледве його почула, а почувши, зачервонілася по кінчики вух, добре хоч, що був тоді вечір. Їй було приємно слухати його голос, трохи воркітливий, але милий; зрештою, розділяв їх паркан: на випадок чого вона встигла б шугнути й до хати — в школі не було кращого за неї бігуна. Але джигун і пальцем не рухнув, щоб відчинити хвіртку, був він такий гречний і такий дорослий, так дивно світилися його очі, що вона аж погляд відводила, щоб не дивитися (Валерій Шевчук). Опанувавши себе, вона додала своїм звичайним ніжно-воркотливим голосом, супроводжуваним дразливою посмішкою: — Чого це ви раптом почали так опікуватися бідолашним Денісом? (В.Вишневий, перекл. О.Гакслі). Крізь гуркіт омнібусів і екіпажів на вулиці до хлопця доходив туркотливий голос, що пожирав останні його хвилини вдома (Р.Доценко, перекл. О.Вайлда)]. Обговорення статті
Грымза – дідуга, (карга) карга́, (брюзга) бурку́н, буркоту́н (ж. р. буркоту́ха), ворку́н, воркоту́н, (ж. р. воркоту́ха), бурми́ло.
[Сякий-такий, лисий дідуга! ум відстарів. Пооббірвав діточок і мене на старости! (Г. Квітка-Основ’яненко)]. Обговорення статті
Желудочный – шлунковий, (у животных, ещё) кендюхів.
[— Так чого ж ви сумуєте?! — скрикнув Степан. — Будеш сумувати, коли так за живіт узяло! Проклятий паштет… Свіжий називається! — На вулиці поет сказав Степанові: — Помилка завжди можлива, і дивно тільки те, що шлунковий біль так нагадує душевний (В.Підмогильний).  А може, якщо і відвів, то не до кінця, бо очі скарбника ніби заклякли і не поспішали рухатися, вражені незвичним, спершу не дуже приємним, а згодом щиро нестерпним бридким духом, який піднімався з-поміж бганок і потайних ходів білизни містера Магершона, валував звідти потужним струмом і виривався у великий світ, назовні, через отвір між комірцем і потилицею, що було сміливим і, треба визнати, успішним актом з боку дихально-шлункових органів цього вченого мужа, які прагнули компенсувати раптові огріхи у роботі верхніх ділянок його організму (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Хто був той хлопака, якого мене колись змушували читати в Оксфорді? Шип… Шоп… Шопенгауер. Так його звали. Найвідоміший  буркотун. Та коли в дядечка Томаса бунтують шлункові соки, то Шопенгауер супроти нього здається Поліанною (І.Карівець, перекл. П.Ґ.Вудгауза). З усіх натуральних соків він міг собі дозволити тільки шлунковий]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БОРМОТА́ТЬ ще буркоті́ти;
бормотать по́д нос харама́ркати, муги́кати, ти́кати й ми́кати;
то и де́ло бормотать /не перестава́я бормотать/ вибурмо́чувати;
бормо́чущий що бубони́ть тощо, розбурко́чений, зви́клий буркоті́ти, буркоту́н, ми́мря, мимрі́й, прикм. буркотли́вий, жебонли́вий, буркотю́чий;
бормочущий по́д нос харама́ркало, муги́кало, зви́клий муги́кати, з харама́рканням, стил. перероб. харама́ркаючи.
БРЮЗЖА́ТЬ ще ґди́рити;
брюзжа́щий що бурко́че тощо, зви́клий буркота́ти, буркоту́н, бурми́ло, ґди́ра, прикм. буркотли́вий, буркотю́чий.
ВОРЧА́ТЬ, ворча́щий що бурко́че тощо, розбурко́чений, зви́клий буркота́ти, буркоту́н, ми́мря, гари́кало, прикм. буркітли́вий, буркотли́вий, гари́кливий;
ПРОВОРЧА́ТЬ галиц. во́ркнути, (як відповідь) відво́ркнути і похідн..
УРЧА́ТЬ, урча́щий що гурчи́ть тощо, спо́внений гурча́ння, (хто) зви́клий /ста́вши/ гурча́ти тощо, буркоту́н, гарку́н, прикм. буркотли́вий, образ. з гурча́нням.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Воркотун – буркоту́н, -нья – буркоту́ха, -хи.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Боркоту́н, -на́, м. = Буркотун.
Буркоту́н, -на́, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). См. Буркун.
2) Ворчунъ. См. Буркун. Ум. Буркотуне́ць.
Бурку́н, -на́, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). См. Буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. Чуб. V. 102.
2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Нп. См. Буркотун.
3) Раст. a) Melilotus coerulea. Рудч. Чп. 245. То же: буркун синій. ЗЮЗО. І. 166. б) — жо́втий. M. officinalis. Мил. М. 87. в) — бі́лий. М. alba. Мил. М. 38. В огороді буркун-зілля по тичині в’ється. Чуб. V. 1029. Ум. Буркуне́ць, бурку́нчик, бурку́нонько, буркуно́чок. Грин. ІІІ. 348, 688.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Воркли́вый = 1. сварли́вий, гомонли́вий, бурку́н, буркоту́н, гри́мач. – Сварлива баба. 2. буркотли́вий, воркотли́вий, туркотли́вий. — Голуб воркотливий.

Запропонуйте свій переклад