Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «буян»
Шукати «буян» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Буя́н –
1) бу́йник, забія́ка, зади́ра, галабу́рдник, забуру́нний, забу́рний. [Він як п’я́ний – страх яки́й забу́рний]; (шалун) яри́жник, яри́га;
2) при́стань (р. -ни).
Буя́нливый, см. Буя́н.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Буян – бу́йник, -ка, забія́ка, -ки.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Высунуть
• Высунув язык (разг.) – висолопивши (виваливши) язика (язик). [І от Буян на якусь хвилину зупинився, висолопивши язика, присів на задні ноги… Стельмах.]
• Нельзя носа высунуть из дому – не можна носа виткнути з дому (хати).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бу́йник – буян.
Галабу́рдник – дебошир, буян.
Забу́рний – буйный, буян.
Проби́й-голова́, пробиша́ка – сорви-голова, буян.
Розбиша́ка и розбія́ка – разбойник, буян, забияка.
Розбі́йник – разбойник, буян, драчун.
Яри́га, -ги, яри́жник, -ка –
1) обидчик;
2) непослушный, буян, шалун;
3) стяжатель, лихоимец.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Буя́н, -на́, м. Непослушный, упрямый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Галабу́рдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Проби́й-голова, -ви, м. Сорви-голова, буянъ. Пригладь-голови не знайдеш, хиба пробий-голову. Ном. 4073.
Пробиша́ка, -ки, м. Буянъ, сорванецъ. Та коли б же люде путні, а то пробишаки, як і сам. Кв.
Розбиша́ка, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Буяни́ця, -ці, об. Буян. П’яниця-буяниця. Харьк. г.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Буя́нъ = забія́ка, задьо́ра, задера́ка (С. Аф.), галабу́рдник. Фр.

Запропонуйте свій переклад