Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «внучка»
Шукати «внучка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вну́чка, см. Вну́ка.
Вну́ка – вну́ка, ону́ка, (ум.) вну́чка, вну́чечка, ону́чка, ону́чечка, у[о]ну́ченька.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Внучек – внуча́, -ча́ти; -чка – вну́чка, -ки.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Внук – внук;
вну́ка – внучка.
Внуча́, -ча́ти – внучек, внучка.
Ону́ка, -ки – внучка, внук.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

вну́чка і ону́чка, -чки, -чці; -чки, -чок, -чкам

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Кото́к, -тка́, м.
1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Мет. 3. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. Мил. 44.
2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. К. Гр. Кв. XXIV. Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. Г. Барв. 442.
3) Катокъ.
4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки.
5) = Котючка. КС. 1891. V. 207.
6) мн. Котки́. Раст. Trifolium arvense L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. Кото́чок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Мет. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка. Левиц. І. 24.
Ону́ка, -ки, ж.
1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку. Чуб. V. 1187.
2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Мил. 17. Ум. Ону́чка, ону́чечка.
Приска́кувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Рудч. Ск. II. 30. Прискочив до лави. Драг. 63. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. МВ. І. 18. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну. Грин. III. 539.
Уну́ка, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. Ум. Уну́чка, уну́ченька, уну́чечка.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

лялька́рка, лялька́рок; ч. лялька́р
та, хто виготовляє, створює ляльки. [Про День святого Миколая лялькарка Марина говорить як про улюблене родинне свято. («Україна молода», 2017). Лялькарки з Києва Олена Коростельова та Ліна Велікая презентують порцелянові лялі. (Високий замок, 2012). Мене завжди цікавило : чим керувалася дана бабця, коли йшла на лялькарку, що вона осягнула і що на все це каже внучка. (Любко Дереш «Архе», 2006). «Ти ж не будеш більше дражнити лялькарку, Тоні?» (Томас Манн «Будденброки», пер. Євген Попович, 1973).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
спадкода́виця, спадкода́виць; ч. спадкода́вець
юр. та, хто передає комусь спадщину. [Проте спадкодавиця за життя не встигла отримати свідоцтва про право на спадщину. (uba.ua, 20.08.2020). Позовні вимоги вмотивовані тим, що спадкодавиця багато років хворіла і потребувала постійного догляду, який забезпечував хворій саме позивач, а не внучка. (rva.court.gov.ua, 22.08.2019). Тестаментоздатна спадкодавиця заповіла Ѕ частину власної спадщини на користь своєї рідної повнолітньої доньки <…> (Я. В. Ковальчук «Доктринальні аспекти юридичного складу свободи заповіту», 2010). За життя спадкодавиця М-к залишила заповіт від 14 березня 1988 р., в якому визначила їх як спадкоємців свого будинку. (zakon.rada.gov.ua, Ухвала від 11.05.1994).]
див.: спадкода́вниця
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич).
спуде́йка, спуде́йок; ч. спуде́й
уроч. студентка. [Спудейка культурології робить це в техніці колажу. (rayon.in.ua, 28.01.2019). Вже тиждень, як спудейка. (old.vstup.oa.edu.ua, 05.09.2015). Ось такий він, мініатюрист-пасквілянт Володимир Красіленко, якого внучка Юлія (спудейка Києво-Могилянської академії) вважає – дідуся свого! – найталановитішим з усіх сатириків світу! (Валентин Чемерис «З ким сміється Україна: Антологія українського сміху»: збірка, 2009).]
див.: студе́нтка
Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 386.

Запропонуйте свій переклад