Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «віник»
Шукати «віник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ба́нник – ві́ник для миття́ в ла́зні.
Ве́ник – ві́ник, (ум.) ві́ничок.
Камы́ш, бот. Scirpus L. – (научн. назв.) коми́ш (-шу́); (в укр., как и в русск., просторечье камыш Scirpus L. и тростник Phragmites Trin., а иногда и рогоз Typha Tourn. смешиваются); преимущ. вид камыша Scirpus lacustris L. – коми́ш (-шу́), куга́; преимущ. вид тростника Phragmites communis Trin. – очере́т (-ту), ум. очере́те́ць (-тця́), (гал.: камыш, тростник) троск (-ску), ка́нка (Верхр.); (скошенный зимою) голи́ш. [Струнки́й коми́ш осоку́ стиска́ міцні́ш (Олесь). На дні до́вгого я́ру блища́ть рядка́ми ставо́чки в очерета́х (Н.-Лев.)].
• Стебель -ша́ – комиши́на, очерети́на; см. Камыши́на.
• Метёлка -ша́ – куни́ця. [Очере́т стоя́в чо́рною стіно́ю, сти́ха похи́туючи червонува́тою куни́цею (Мирн.)].
• Сделанный из метёлки -ша́ – кунича́ний. [Кунича́ний ві́ник (Конотіп. п.)].
• Молодой росток -ша́ – спича́к (-ка́).
• -мы́ш и -мыши́ (камышевые заросли), см. Камы́шник 1.
• Поросший -шо́м – поро́слий (уро́слий) комише́м (очере́том), комишува́тий, очеретува́тий: срвн. Камыши́стый.
• Пока зацветут -ши́, в нас не будет души – по́ки со́нце зі́йде, роса́ о́чі ви́їсть.
Метё́лка –
1) (веничек) міте́лка, мітли́чка, ві́ник, ві́ничок (-чка), ді́дик. [Бері́ть ко́жен по лопа́ті і по міте́лці, і га́йда сніг одгорта́ть (Звин.)];
2) бот. panicula – во́лоть (-ти), воло́тка, соб. воло́ття (-ття); (травы ещё) ка́шка, ря́с(к)а, па́молоток (-тка); (проса ещё) ке́тях[г], ки́тях[г], кия́х (-ха́); (камыша) куни́ця. [Час траву́ коси́ти, бо вже вона́ ка́шку ви́кинула (Звин.). Очеретя́ні куни́ці над рі́чкою ма́ють (Март.)];
3) (пера) міте́лка;
4) см. Метли́ца 2а.
I. Обмё́тывать, обмета́ть, обмести́ – обміта́ти, обме́сти́, (о мног.) пообміта́ти що; (мести долой с чего-либо) зміта́ти, зме́сти з чо́го; (пыль) обтира́ти, обте́рти, (о мн.) пообтира́ти. [Візьми́ ві́ник та обмети́ бі́ля ха́ти].
• Обмети́ статуэтки осторожнее – пообтира́й (обітри́) обережне́нько ста́туйки.
• -та́ть, -мести́ стены – обтира́ти, обте́рти и пообтира́ти сті́ни; (веником, метёлкой) обміта́ти, обме́сти, пообміта́ти (сті́ни).
• Обметё́нный – обме́тений, зме́тений, обте́ртий.
• Обмё́тываться, обмета́ться, обмести́ся – обміта́тися, обме́сти́ся, зміта́тися, зме́сти́ся, обтира́тися, обте́ртися.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Банник – ві́хоть, ві́ник для миття́ в ла́зні.
Веник – ві́ник, -ка.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выводить
• Выводить, вывести в люди кого – виводити, вивести; (про багатьох) повиводити в люди кого.
• Выводить, вывести заключение – робити, зробити висновок; висновувати, виснувати.
• Выводить, вывести из беды кого – визволяти, визволити з біди (з лиха, з напасті) кого; вирятовувати, вирятувати кого з біди (з лиха, з напасті). [Не загайся на підмогу, вирятуй з напасті. П. Куліш.]
• Выводить, вывести из заблуждения кого (перен.) – з’ясовувати, з’ясувати кому його помилку; очі розкривати, розкрити кому на що; виводити, вивести з омани (з заблуду) кого.
• Выводить, вывести из оцепенения – виводити, вивести з заціпеніння (з одубіння); повертати, повернути до свідомості. [Голоси в дворі вивели її з одубіння. Панн.]
• Выводить, вывести из равновесия кого – порушувати, порушити рівновагу чию; виводити, вивести з рівноваги кого.
• Выводить, вывести из терпения кого – виводити з терпіння кого; уривати, урвати терпець кому; переступати, переступити (переходити, перейти) міру терп(е)ливості чиєї.
• Выводить, вывести кого из себя – виводити, вивести з себе кого; дратувати, роздратувати кого; допікати, допекти кому; дозоляти, дозолити кому. [Так дозолив мені той капосний Івась, що я за віник та за ним… З нар. уст.]
• Выводить, вывести на свежую, на чистую воду кого (разг.) – показувати, показати кого в правдивому світлі; викривати, викрити кого. Див. вода.
Метла
• Мести, вымести железной метлой – мести, вимести залізною мітлою.
• Новая метла чисто метёт – нова мітла (новий віник) добре (гарно) замітає (все чисто вимітає). Пр. Кожна мітла спершу добре замітає. Пр.
• Под метлу – (те саме, що) Под метёлку вымести, забрать… кого, что. Див. метёлка.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ві́ник, -ка – веник.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ві́ник, -ка, -кові, на -ку; -ники, -ків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ві́ник, -ка, м.
1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам’ятатиме до нових віників. Ном. № 3646.
2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. Ві́ничок.
Ві́ничок, -чка, м.
1) Ум. отъ ві́ник.
2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112.
Годя́щий, -а, -е.
1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. Ном.
2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. Стор. І. 122. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. МВ. І. 52. Округ хутора — годящий вал. КЧР. 5. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. Котл. Ен. VI. 41. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля. О. 1862. ІІІ. Кулишъ 22.
Дерка́читися, -чуся, -чишся, гл. Истираться (о вѣникѣ). Уже віник деркачиться.
Зверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Свертѣться. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик! чик! (Загадка: віник). Ном., стр. 300, № 335.
Обчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381.
2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.
Поми́йниця, -ці, ж.
1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. Чуб. І. 110.
2) Бранное слово для женщины. Шух. І. 34. Жиді́вська, па́нська поми́йниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Грин. І. 235, 241. Ум. Поми́йничка.
Пообміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Обмести (во множествѣ). Візьми віник та пообмітай у сінях паутиння. Черниг. у.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Artemisia austriaca Jacq. — поли́н австрі́йський (Ру, Оп), полине́ць (Сл; Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Ів, Mk, Ос, Ук — СТ, ПД, СЛ); не́хворощ бі́ла (Мл; Ан, Ів — СТ); біле зілля (Ос — СД), віник (Сл — СЛ), вінички (Ос, См — СД, ПД, СЛ), ві́нички бі́лі (Ум, Ів), вінички польові (Ос — ПД), ві́ниччя(є) (Ср, Ян3, Ян4, Ос, См — СТ, ПД), ві́ниччя(є) бі́ле (Ln, Ум, Ян3, Ів — СТ), ві́ниччя полинкове́ (Ан, Ів — СТ), вінчики (См), горлянки (Ос — СЛ), душан (Сл — СТ), євшан-зілля (См), метелиця (Ян4 — СТ), нефорощ (Ан), не́хворощ (Вл, Mk — СД), нехворощ сіра (Ан — СТ), полин (Ос — ПД), полинець чистий (Ан — СТ, СЛ), полинок (Чн — СЛ), полинь (Сл, Ос — СТ, СЛ), полинь дика (Ан — СТ), полинь лугова (Ан — СТ), полинь мілка (Ан — СТ), полинь степова (Ос — СЛ), сон яловий (Ан — СД), чорнополиця (Ан — ПД).
Artemisia scoparia Waldst. & Kit. — поли́н мітли́стий (Оп); не́хворощ мітелкова́та (Мл), поли́н ві́никовий (Оп), поли́н мітелкува́тий (Сл); віник (Ан), ві́нички (Рг1, Пс, Жл, См — СТ), віниччє чорне (Ан — СТ), ві́ниччя (Мс — СТ), мі́тлиця (Мс — СТ), не́хворощ (Чн, Ср, Ln, Ум — СТ, СЛ), нехворощ полева (Рг1, Ан, Пс), не́хвороща (Чн, Ум — СЛ), нехворо́ща польова́ (Гр), нехворощі (Ан), поли́н (Мс — СТ), полинь мітельчаста (Ln — СТ).
Bassia scoparia (L.) A.J.Scott — міте́льник звича́йний (Мл), ві́ниччя (Вх, Ср, Ln, Вх1, Ум, Ян1, Ян4, Сл, Mk, Ос, Мс — ЗАГ); ві́ниччя правди́ве (Сл); верби́ця (Мс — СТ), віник (Мн2, Mk — СД, ПД), віничина (Mk — ПД), віни(ч)ки (Го1, Сл — СД, СЛ), віничник (Ln, Го1 — СТ), віниччя городнє (Ан — СТ), ві́нниця (Гб — СТ), мітельник (Вх — ВЛ), мітла (Вх, Mk — ПД, ДС), мітлиця (Вх, Mk — ПД, ДС), мітличина (Вх, Вх1 — ДС), нефорощ (Ан, См — ПД).
Calamagrostis epigejos (L.) Roth — куни́чник звича́йний, куни́чник чагарнико́вий; куни́чник (Сл), куни́чник назе́мний (Ру, Оп), чере́тниця звича́йна (Мл); ві́йник (Ан, Ln, Яв — СТ), віник (Ан — СТ), дубро́ва (Коб — ПЦ), за́полоч (Жл), камиш степовий (Ан, Ln, Сл — СТ), колосець (Ан), куни́шник (Чн, Рг1, Ан, Пс, Жл, Ів — СЛ), куто́чник (Ан, Ів — СТ), по(у)жа́рниця (Ан, Лс2, Коб — ПЦ, ПС), сосинка (Ан — СЛ), тра́вка (Пч — ЗК), чаполиця степова (Ан — СТ), ча́поло́ть (Рг1, Ан, Пс, Ду — СТ), ча́полоч (Вл, Ан, Ів, Сл — СТ), чапу́га (Рг1, Пс, Ум, Ян2, Ду, Ів, Сл — СД), чапу́ла (Вл, Ум, Ду, Ів), чере́тни́ця (Жл, Шх, Сл — ГЦ), шувар (Hl — БУ).
Lepidium ruderale L. — хрі́ниця смердю́ча; воню́чка (Сл; Ав, Ан, Ln, Жл, Вх1, Шс, Гр — СД, СТ), хрі́ниця воню́ча (Мл), хрі́н(н)иця песя (Вх1, Вх3; Жл), хрі́нниця смердю́ча (Ру, Оп); бродка (Ос — СД), віник-гірчак (Сл — СЛ), віники вонючі (Сл — СЛ), ві́нички (Ан, Ду, Ів, Сл, Ос — СД, СТ, ПД, СЛ), вінички заячі (Ос — ВЛ), віничник (Ан, Шм, Шс, Сл — СТ), вонюче зіллєчко (Ав, Ан — СД), воню́че зі́лля (Ln, Гр, Сл, Ос — СД, СТ), гречечка (Ос — СД), за́йчик(и) (Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, См — ВЛ), за́ячик (Жл), зілля від трясці (Ос — ВЛ), клапавник (Hl — БУ), клопо́вни́к (Ав, Чн, Рг1, Ср, Ln, Пс, Жл, Шм, Шс, Ян4, Mk — СД, СТ, ПД, СЛ), ласковець (Ян1, Ян4 — СТ), лихорадочна трава (Ан — ВЛ), лихорадочник (Ос — СЛ), метелиця (Mk), метели́шник (Ан, Ів), мете́лочки (Рг1, Ан, Пс, Жл), нехворощ вонючий (Сл — СД), нехворощ полева (Ос — СЛ), нечуйвітер (Ос — СД), перчак (Ян1, Ян4 — СТ), перчик (Ос — СТ), пометки собачі (Ан — ПД), поміт курячий (Ос — СД), пропасник (Ос — ВЛ), рижу́ха (Ан, Ів — ПД, ВЛ), свинюшкин (Ln — СТ), слідочки цапові (Ос — ВЛ), трава од лихорадки (Ос — СЛ), цапове зілля (Ос — ВЛ), червишник (Ос — СТ), чортове зілля (Ос — ВЛ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́нникъ = 1. мітла́, віхоть, щітка, (задля чи́стки гарма́т). 2. ві́ник (в лазнї).
Вѣ́никъ = ві́ник, (старий) — дерка́ч, дряпа́ч.
Голи́къ = дерка́ч, (С. Аф. З,), дряпа́ч (старий віник).
Ухва́тъ = рога́ч (С. З.), здр. — рога́чик брачки́, маленький — нака́шничок (Ман.). — У темному кутку, де рогачі стояли, де віник ставили та трісочки складали. Б. Г.