Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 42 статті
Запропонувати свій переклад для «геть-чисто»
Шукати «геть-чисто» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дотла́ – до оста́нку (до послі́дку), до ре́шти, чи́сто, геть-чи́сто, геть-на́чисто, до ноги́, до ща́ду (полон. до ще́нту), до на́корінку, до пня́, упе́нь, (изредка) до тла́. [Геть-чи́сто все згорі́ло. Ві́йсько до ноги́ ви́бито. Наско́чила татарва́ і впень ви́била люде́й. Городи́ оди́н за о́дним до тла горі́ли (Куліш)].
До́чиста – до́чи́ста, геть-чи́сто, геть-на́чисто, до ноги́, упе́нь, (полон.) до-ще́нту; (провинц.) до ка́нцура, до шни́ру. [Все дочи́ста розказа́ть (Шевч.). Геть-чи́сто все попро́дав. Пої́ли все до-ще́нту (Коцюб.). Всіх до ноги́ вирі́зували. Та бода́й-же ти, ко́рчмо, та упе́нь ізгорі́ла. Забра́ли все до ка́нцура. Змок до шни́ру].
Изгрыза́ть, изгры́зть – згриза́ти, гри́зти, згри́зти, (о мног.) позгриза́ти, погри́зти, ви́гризти все; (о насекомых) – точи́ти, поточи́ти, сточи́ти, розточи́ти, (о грызунах) гри́зти, погри́зти, (пожирать) труби́ти, (всё) перетруби́ти (усе́). [Не було́ в чо́му розмочи́ти суха́р, так я його́ сухи́й згри́зла (Київ). Ви́гризла ві́дьма всі молоде́нькі дубо́чки (Рудч.). Он, поточи́ли ли́стя, на́че ре́шето (Кон.). Щоб йому́ че́рви язи́к сточи́ли (Коцюб.). Уклю́нулися ми́ші на току́ та так тру́блять: оди́н стіжо́к геть-чи́сто перетруби́ли (Харківщ.)].
• Изгры́зенный – згри́зений, погри́зений, пото́чений, сто́чений, перетру́блений.
Коне́ц –
1) (предел в пространстве) кіне́ць (-нця́), край (р. кра́ю), ум. кі́нчик, кі́нчичок (-чка), крає́чок (-чка). [Попусти́ла ни́зько кінці́ стрічо́к (Сл. Гр.). Кінце́м ножа́ копирса́є (Сл. Гр.). Щось лі́зе вверх по сто́вбуру до са́мого кра́ю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (-ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]со́к (-ска́); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гу́зка; (пальца на руке) пу́чка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. ро́гу), (ум.) ріжо́к (-жка́); (загнутый: полоза в санях) скорс (-са); (кнута, арапника) приконе́чник, хво́стик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околи́чник (Шух.).
• -не́ц аллеи, поля – кіне́ць (край) але́ї, по́ля.
• -нцы́ города – кінці́ (краї́) мі́ста; (части) дільни́ці (части́ни) мі́ста.
• Палка о двух -нцах – у па́лиці два кінці́; па́лиця на два кінці́.
• Всякая вещь о двух -нца́х – ко́жна річ ма́є два кінці́.
• В -нец чего – на кіне́ць, на край чого́. [Замча́ли мене́ куди́сь на кіне́ць села́ (М. Вовч.). Окуля́ри йому́ зсу́нулися аж на край но́са (Єфр.)].
• Из -нца в -не́ц – від (з) кра́ю до кра́ю, з кінця́ в кіне́ць. [Там (в Украї́ні) ши́роко, там ве́село од кра́ю до кра́ю (Шевч.). Хай вона́ (пі́сня) з кра́ю до кра́ю гуля́є (Грінч.)].
• Со всех -нцо́в – з усі́х усю́д(ів), звідусі́ль.
• В -нце́, на -нце́ чего – кіне́ць, край, в (на) кінці́, на край, навзкра́й, по кіне́ць, по край, на краю́, з кра́ю чого́. [Сиди́ть ба́тько кіне́ць стола́ (Шевч.). Сі́ла кіне́ць сто́лу (Тесл.). Росте́ вона́ край чи́стого по́ля (Рудан.). В кінці́ хуторця́ бу́де буди́ночок біле́нький (М. Вовч.). Жила́ вдова́ на край села́ (Пісня). Навзкра́й ни́ви кури́вся димо́к (Сл. Гр.). Десь там, по край села́, гука́ яка́сь-то ма́ти (Яворн.). На краю́ лі́са (Франко)].
• Ударение во французском языке стоит на -нце́ слова – на́голос у францу́зькій мо́ві стої́ть на кінці́ (напри́кінці́) сло́ва.
• В самом -нце́, на самом -нце́ – в (на) са́мому кінці́, на са́мому краю́, наоста́нці. [А наоста́нці, під сього́днішньою дни́ною було́ запи́сано (у щоде́ннику) усю́ приго́ду (Крим.)].
• Находящийся в -нце, на -нце – кінце́вий, прикінце́вий.
• Без -нца́, нет -нца́ – без кінця́, без кра́ю, без кінця́-кра́ю, нема́ кра́ю, нема́ кінця́-кра́ю. [Нема́ кра́ю ти́хому Дуна́ю (Мет.)].
• Не имеющий -нца́ – безкра́їй; срвн. Бесконе́чный.
• Точить -не́ц ножа – гостри́ти кіне́ць ножа́.
• Соединить два -нца́ – сполучи́ти два (оби́два) кінці́.
• -не́ц к -нцу́ – кіне́ць (кінце́м) до кінця́, край до кра́ю.
• Прятать, хоронить -нцы́ – хова́ти кінці́.
• И -нцы́ в воду – і кінці́ у во́ду.
• Сводить -нцы́ – до́бре ору́дувати (свої́ми) спра́вами, викру́чуватися, крути́ти-верті́ти.
• Сводить -нцы́ с -нца́ми – зво́дити кінці́ з кінця́ми, жи́ти оща́дливо.
• Еле сводить -нцы́ с -нца́ми – ле́две перебува́тися (перемага́тися).
• -нцы́ с -нца́ми не сходятся – кінці́ з кінця́ми не схо́дяться.
• -не́ц глухой, техн. – кіне́ць сліпи́й;
2) (отрезок ч.-л.) кіне́ць, край чого́.
• Бросить -не́ц с лодки – ки́нути кіне́ць (кіне́ць мо́туза, мо́туз) з човна́;
3) (торговая единица) шматок (-тка), (сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою).
• -нец пряжи – пуд пряжі.
• -не́ц снасти – сто са́жнів сна́сти.
• Хазовый (казовый) -не́ц – показни́й кіне́ць (край);
4) швальный -не́ц (верва) – дра́тва;
5) (доля) части́на, ча́стка, па́йка.
• У нас подать на два -нца́ разводят – у нас пода́ток (по́дать) розпи́сують (розклада́ють) на два піврі́ччя;
6) (о расстоянии) кі́нець, перехі́д (-хо́ду), переї́зд (-ду).
• Большой, порядочный, добрый -не́ц – до́вгий (дале́кий, здоро́вий, до́брий) кіне́ць (перехі́д, переї́зд), не бли́го́мий світ, до́бра про́машка. [Такі́ перехо́ди здоро́ві од вокза́лів до тюрми́ (Теел.). Од нас до вас не бли́го́мий світ – за годи́ну не ді́йдеш (Київщ.). До лі́су до́бра про́машка (Звиног.)].
• Нанять извозчика в один -не́ц – найня́ти візника́ на оди́н кіне́ць.
• Оба -ца́ – оби́два кінці́; туди́ й наза́д.
• В оба -нца́ – на оби́два кінці́; туди́ й наза́д;
7) (предел времени и действия) кіне́ць, край, приконе́ччя. [Надіхо́див кіне́ць ле́кції (Крим.). Всьому́ під со́нцем край оди́н, всьому́ земно́му – тлін і тлін (Філян.). Сиджу́ в кімна́ті, жду кра́ю но́чі (Черняв.). Уся́ зима́ була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)].
• Начало и -не́ц – поча́ток і кіне́ць.
• Не иметь ни начала, ни -нца́ – не ма́ти ні поча́тку, ні кі́нця (ні кра́ю, ні кінця́-кра́ю).
• От начала до -нца – від (з) поча́тку до кінця́.
• Нет ни -нца́, ни краю – нема́ кінця́-кра́ю.
• -нца-краю не видно – кінця́-кра́ю не ви́дк[н]о.
• В -нце́, на -нце́ – в кінці́, напри́кінці́, наоста́нці, наоста́н[т]ку, на приоста́нку, на оста́н[т]ок, на скінча́нні, на скінчу́, на скі́нчі (Куліш); (напоследок) напослі́док, напослі́дку. [Наприкінці́ того́-ж ро́ку пої́хав він на Херсо́нщину (Єфр.). Дя́кую вам за ва́шу прихи́льність, що хоч наоста́нці ви́явилась (Крим.). Лаго́вському бажа́лося, хоч наоста́тку, на проща́ння, надиви́тися на них (Крим.). Що це він на приоста́нку розка́зував? (Борзен.) Крива́ві чва́ри, що почали́сь на скінча́нню 15-го ві́ку (Куліш). На скінчу́ схопи́ла себе́ обі́руч за ли́ця (Свидниц.)].
• В -нце́ месяца, года – в кінці́, напри́кінці́, під кіне́ць, в кіне́ць, наоста́нку мі́сяця, ро́ку; з кінце́м мі́сяця, ро́ку. [Яко́сь я вже в кіне́ць лі́та прийшла́ (Грінч.)].
• В самом -нце́, в -нце́ всего – наоста́нці, наоста́н[т]ку, наоста́н[т]ок, насамкіне́ць, на(при)послі́дку; срвн. Напосле́док.
• В -нце́-концов – кіне́ць-кінце́м, наре́шті, вре́шті, наоста́нку, наоста́нці, насамкіне́ць. [Кіне́ць-кінце́м ніхто́ не знав, що́ мо́жна, чого́ не мо́жна (Єфр.). Він слуха́в усього́ пи́льно, ра́дувався, а все́-таки́ наре́шті осмутні́в і заду́мався (М. Вовч.). Поки́нувши че́сну пра́цю, руйнува́в своє́ село́ і вре́шті підпали́в клу́ню (Грінч.). Насту́пництво політи́чної й духо́вної вла́сти наоста́нці перехо́дить з Візанті́ї на Русь (Єфр.)].
• Под -не́ц – напри́кінці́, на кінці́, під кіне́ць, при оста́н[т]ку, наоста́н[т]ку, на оста́н[т]ок, при послі́дку; срвн. В конце́. [На́віть в ду́ші нам залі́зти забажа́ли на кінці́ (Франко). При оста́тку козачка́ загра́ли (Житом. п.). Розмо́ви на́ші, спі́ви й на оста́нок ури́вчаста, палка́, завзя́та річ (Л. Укр.). Тепе́р я при послі́дку своє́ї слу́жби і під суд попа́в (Звиног.)].
• К -нцу́ – під кіне́ць, на кінці́, напри́кінці́.
• К -нцу́ лета – під кіне́ць (напри́кінці) лі́та.
• Дело близится к -нцу́ – спра́ва дохо́дить кінця́ (кра́ю).
• В -не́ц, до -нца́ – вкрай, до кра́ю, до ре́шти, до оста́н[т]ку, до оста́ннього, до-ще́нту, геть, геть-чи́сто. [Зба́вив своє́ здоро́в’я вкрай (Звиног.)].
• Разбранить в -не́ц – ви́лаяти на всі бо́ки (на всі за́ставки) кого́.
• До -нца́ – до кінця́, до кра́ю, до оста́нку, до послі́дку; (всё до капли, решительно всё) до щерця́, до ґру́нту, до ща́ду, (вульг.) до ка́нцура́, до шни́ру. [До кінця́ там доси́дів (Сл. Гр.). Бу́дуть захища́тись до кра́ю (Коцюб.). Як не дасть бог талану́ зма́лку, то й не бу́де до оста́нку (Номис). Кажи́ всю пра́вду до щерця́ (Мова). О́чі, ши́ю, го́лос твій бу́ду пить до ща́ду (Пачов.)].
• До -нца́ жизни, дней – дові́ку, дові́чно, пові́к, до сме́рти, ві́ку, до су́ду-ві́ку, до ві́ку й до су́ду, до кончи́ни (до скінча́ння) ві́ку, по́ки живота́. [Гуля́ла-б дові́ку ді́вчиною молодо́ю (Мет.). Не взна́ть тому́ весни́ пові́к, хто се́рцем холо́дний (Самійл.). Бу́деш у ме́не до сме́рти-ві́ку хліб-сіль ужива́ти (Дума)].
• При -нце́ жизни – напри́кінці́ життя́, на скінча́нні (на схо́ді) ві́ку.
• Не без -нца́ же – не дові́ку-ж, не до́ки. [Пора́ була́ молоди́х за стіл сажа́ти, не до́ки тут стоя́ти їм (Сл. Гр.)].
• Достигнуть желаемого -нца́ – дійти́ ба́жа́ного (жада́ного) кінця́.
• Положить -нец чему – зроби́ти (покла́сти, да́ти) кіне́ць (край) чому́, бе́рега да́ти чому́. [Тре́ба рішу́че цій пра́ктиці зроби́ти кіне́ць (Н. Рада). Цьому́ проце́сові край вже покла́дено (Єфр.)].
• Чтобы положить -не́ц этим толкам – щоб покла́сти край цим пере́судам, погово́рам.
• Приводить, привести, доводить, довести до -нца́ что – дово́дити, дове́сти́ до кінця́, (до) кра́ю що, дохо́дити, дійти́ кра́ю у чо́му, доверши́ти що. [Тепе́р, щоб ви зна́ли, тре́ба кра́ю дово́дити, коли́ й де вінча́ти (Шевч.). Він не вмі́є нічо́го доверши́ти (Л. Укр.)].
• Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -нцу́ – дохо́дити, дійти́ кра́ю (до кра́ю, до кінця́), кінча́[и́]тися, (с)кінчи́тися, бу́ти на скінчу́ (Свидн.), ви́йти на кіне́ць; срвн. Приходи́ть 1. [Тре́тя зима́ його́ життя́ дохо́дила кра́ю (Короленко). Екза́мени дійшли́ до кра́ю (Крим.)].
• Дело приближается к -нцу́ – спра́ва дохо́дить кінця́.
• Приходило к -нцу́ что у кого – став (поча́в) вибива́тися з чо́го хто. [От і ста́ли ми з харчі́в вибива́тись (Короленко)].
• Пришло к -нцу́ что – (с)кінчи́лося що, заверши́вся кіне́ць чого́, в чо́го. [У де́нної бі́йки кіне́ць заверши́вся (Рудан.)].
• Водка приходит к -нцу́ (шутл.) – горі́лці ви́дко денце́.
• Расследовать, узнать дело до -нца́ – розсліди́ти (розві́дати, дізна́ти) спра́ву до кінця́ (до кра́ю), дійти́ кінця́ спра́ви. [Не дійшли́ ми кінця́ се́ї спра́ви (Куліш)].
• -не́ц света (мира) – кіне́ць (кончи́на) сві́ту (сві́тові).
• Вот и -не́ц всему – от і край усьо́му; от і все (с)кінчи́лося; от і по всьо́му.
• Всему есть -не́ц, всё имеет свой -не́ц – всьому́ (на все) є (єсть) кіне́ць (край).
• -не́ц слезам, заботам – кіне́ць (край) сльо́зам, турбо́там.
• -не́ц службы – кіне́ць слу́жби[і]; (завершение) відслу́га.
• Ещё не настал -не́ц его несчастьям – ще не наста́в (не прийшо́в) кіне́ць його неща́стю.
• -не́ц делу; дело с -нцо́м; да и -не́ц – скі́нчено спра́ву; та й по всій спра́ві; та й край! та й уже́! та й квит! та й конт! по цей дуб ми́ля.
• -не́ц чему – по чо́му. [Вже по доще́ві (Звиног.)].
• -не́ц был бы мне, будет нам – було́-б по ме́ні, бу́де по нас.
• Пришёл кому -не́ц – прийшо́в кіне́ць кому́, прийшла́ на ко́го оста́н[т]ня годи́на, (перен.) урва́вся бас, урва́лася ни́тка (ву́дка) кому́, (фам.) сів ма́ком хто.
• Тут тебе и -не́ц (капут, аминь) – тут тобі́ й край, капу́т, амі́нь, рішене́ць, ре́шта, (провинц.) рехт, гак, ха́та, ярми́з, саксага́н, а́мба, ка́пець, капу́рис, каю́к.
• -не́ц – делу венец, -не́ц дело венчает (красит) – кіне́ць – ді́лу віне́ць (Номис).
• Не смотри начала, смотри -нца́ – не вважа́й на цвіт, бо чи бу́де ще плід.
• Не хвались началом, похвались -нцо́м – не хвали́сь почина́ючи, а похвали́сь кінча́ючи.
• На худой -не́ц – в найгі́ршому ра́зі.
• Всему бывает -не́ц (о терпении) – на вся́кий терпе́ць бува́є кіне́ць;
8) (цель) мета́, ціль (-лі).
• На какой -не́ц ты это делаешь? – на́що (наві́що) ти ро́биш це?
Коне́чно –
1) (окончательно) остато́чно, доконе́чно; (совсем) зо́всім, цілко́м, чи́сто, геть-чи́сто;
2) (разумеется) звича́йно (редко звича́йне), запе́вне[о], пе́вне[о], пе́вна річ, річ пе́вна, зві́сно, пе́вно що так, (обычно в ответе на вопрос) авже́ж, вжеж, тавже́ж, адже́ж, (только в утверд. ответе) ато́ж, а я́кже. [«Бре́шеш», ска́жуть, «таки́й-сяки́й!» Звича́йно, не в о́чі (Шевч.). Мо́же бу́ти, звича́йно, й істо́рія естети́чних по́глядів (Єфр.). Я, запе́вне, йому́ цього́ не сказа́в (Звиног.). Але́ пе́вно: час не жде (Вороний). Що грома́ді, те, пе́вна річ, і ба́бі (Приказка). Зві́сно, я з тих те́кстів жадні́сінького не схоті́в ви́вчити (Крим.). «Се ти, Петру́сю?» – «Авже́ж я» (Шевч.). Вжеж бо хло́пці за́вжди розумні́ші за дівча́т (Крим.). «Тоді́-б і він був раб!» – «Тавже́ж, не як (Л. Укр.). Чи ти пі́деш туди́?» – «Адже́ж.» (Сл. Гр.). «Хіба́-ж ти ду́маєш за йо́го йти за́між?» – «Ато́ж!» (Н.-Лев.)].
Наголо́, нрч. –
1) (обнажённо) наголо́. [Ша́блі наголо́ (Сл. Ум.)];
2) (дотла) наголо́, геть, геть-чи́сто, до-оста́нку, до-ща́дку и (полон.) доще́нту, до-цури́, до-пня́, у-пе́нь, до-ноги́. [Село́ геть-чи́сто ви́горіло (Сл. Ум.). Ліс ви́горів до-пня́ (Богодух.)].
• Обокрали -ло́ – обікра́ли до ни́тки (до-ще́нту, до-цури́).
• Вырезали всех -ло́ – ви́різали всіх до-ноги́ (у-пе́нь, до-ща́дку, до-ще́нту).
• Надень сапог -ло́ – взуй чо́біт на бо́су но́гу.
Наого́л, нрч. – наголо́, геть, геть-чи́сто, до-оста́нку; см. Наголо́ 2.
II. Наподря́д, нрч.–
1) (от сщ. Подря́д) – з (під)ря́ду.
• Отдавать, отдать работу -ря́д – віддава́ти, відда́ти роботу́ з (під)ря́ду.
• Брать работу -ря́д – бра́ти робо́ту з (під)ря́ду, ряди́тися роби́ти що. [Ря́димося ву́гіль із ста́нції вози́ти (Київщ.)];
2) (от сщ. Ряд) – уря́д, по́ря́ду, по́спіль; срв. II. Подря́д, Сря́ду.
• Все -ря́д – усі́ по́спіль (уря́д), (все решительно, все как один) геть-чи́сто всі, усі́ як оди́н, усі́ як на підбі́р. [Усі́ огіро́чки як на підбі́р – зеле́ні та тверді́ (Луб.)].
• Брать -ря́д – бра́ти вряд. [Не вибира́йте, бері́ть уря́д! (Богодух.)].
Напролё́т, нрч. –
1) на́скрізь, нави́літ, від кра́ю до кра́ю; срв. Наскво́зь, Навы́лет. [Проби́в ді́рку на́скрізь (Мирг.). Простре́лив го́лову нави́літ (Лубенщ.)].
• Пройти лес -лё́т – перейти́ (пройти́) ліс на́скрізь, перейти́ (пройти́) крізь уве́сь ліс, перейти́ ліс від кра́ю до кра́ю.
• Прочесть книгу -лё́т – прочита́ти кни́жку від до́шки до до́шки (від поча́тку до кінця́, від кра́ю до кра́ю), прочита́ти кни́жку геть-чи́сто всю (від сло́ва до сло́ва);
2) (о времени) без пере́рви, аж до, (зап.) через що.
• Просидели всю ночь -лё́т – проси́діли без пере́рви всю ніч, проси́діли цілі́сіньку ніч (з ве́чора аж до ра́нку).
• Не спать ночи -лё́т – не спа́ти цілі́сінькі но́чі, (зап.) не спа́ти через ці́лу ніч (через ці́лі но́чі).
Напрохо́д, нрч. – на́скрі́зь (прохо́дячи, пройшо́вши).
• Прошёл лес -хо́д – про[пере]йшо́в ліс на́скрізь.
• Мы ночь -хо́д прошли – ми йшли цілі́сіньку (все́ньку) ніч (геть-чи́сто всю ніч, зап. через усю́ ніч).
Наспло́шь, нрч. – по́спіль, су́спіль, геть-чи́сто ввесь (вся, все, всі); скрізь; срв. Сплошь.
На́чисто, нрч. –
1) (набело) на́чи́сто.
• Переписать -то – переписа́ти на́чисто.
• Дом вчерне достроен, но ещё не отделан -то – буди́нок на́чорно добудо́вано, але́ ще не опоря́джено (не улашто́вано, не обро́блено) на́чисто;
2) (наотрез) навідрі́з, (решительно) рішу́че, (совершенно) цілко́м.
• -то отказать кому в его просьбе – цілко́м відмо́вити кому́ на його́ проха́ння;
3) (напрямик) на(в)пряме́ць, навпрямки́, прямце́м, навпросте́ць.
• Скажу тебе -то, что ты поступил дурно – скажу́ тобі́ навпряме́ць (навпрямки́), що ти вчини́в пога́но;
4) (дочиста) на́чисто, геть-чи́сто, геть усе́, усе́ чи́сто, (дотла) до ре́шти, до-ноги́, у-пе́нь, до-ща́(д)ку, (полон.) до-ще́нту, (без остатка) без оста́чі. [Ви́губили їх усі́х на́чисто (до-ноги́) (Київщ.). Ви́їв борщ на́чисто (без оста́чі) (Київщ.)].
• Всё -то с’едено – геть усе́ (усе́ чи́сто) пої́д(ж)ено.
• -то разорить кого – до-ща́дку (у-пе́нь, до-ще́нту) зруйнува́ти кого́.
Недоеда́ние –
1) недоїда́ння (-ння); недо́сит (-ту). [Зли́дні, недоїда́ння покла́ли тавро́ своє́ на ли́ця (Ледянко). Ру́ки попу́хли з недо́ситу (Чигиринщ.)].
• Ослабеть от -ния – охля́сти (охля́нути, захля́сти, знеси́литися, ви́снажитися) з (через) недоїда́ння, захарчува́тися (прич. захарчо́ваний). [Геть-чи́сто захля́в за зи́му, захарчува́вся (Коцюб.)];
2) недоїда́ння. Срв. Недоеда́ть.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Блевание – блювання, блювачка, ригання, ригачка.
[Душна хата, заповнена випарами всяких напитків, риганням, бо й се відбувалося тут же, давила низькою стелею і ще більше розморювала п’яних людей (Г.Хоткевич). Як тільки ж ковтнув того дива, зараз така блювачка на нього напала, що геть-чисто все з себе викинув, а з великої натуги та надсади ще й потом рясним облився (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Загалом проблема полягає в тому, як узгодити глибину п’яної душі з мілиною п’яного тіла? Як це пояснити і як це погодити? Як узагалі поєднати найвищий злет душі з жахливою ригачкою? (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха)]. Обговорення статті
Весь, вся, всё – увесь (весь, усей), уся (вся), усе (все); усей; усенький (всенький), усенька (всенька), усеньке (всеньке); цілий, ціла, ціле; повний, повна, повне; (всегда, беспрестанно) усе, одно; (до сих пор) досі; (всё, всё же, всё таки) проте:
• бежать во весь дух, во все лопатки, со всех ног – см. Бежать;
• без всего – без нічого; з нічим;
• более всего – над усе; перед усім; найбільш (найбільше);
• больше всего – найбільш (найбільше); понад (над) усе; більш за все;
• вдобавок ко всему – до всього [того];
• весь как есть, совершенно весь, весь без исключения, решительно весь – геть увесь, чисто ввесь (весь), увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо;
• во весь рост – на цілий зріст;
• во всё горло кричать – на все горло (з усього горла, скільки горла, на всю горлянку) кричати (гукати, лементувати…); на весь голос (на весь рот, на всі груди) кричати (гукати, лементувати…); як на пуп (як на живіт, як на завійницю, як на печінку) кричати (гукати, лементувати…); (образн.) кричить, мов з нього чорт лика дере; кричить, аж із шкури (з душі) вилазить;
• во всём мире – в усьому (в цілому) світі;
• во всю прыть, во весь дух – щодуху, чимдуж;
• вот и всё, да и всё тут – та й годі; та й край;
• во всю, во всю ивановскую – на весь окіл (на всю вулицю) гукати (кричати); на всі заставки (на всі взаводи (заводи), на всю губу) кричати (гукати); щосили (з усієї сили) кричати (гукати); чимдуж (щодуху, що [є] духу, скільки духу) кричати (гукати);
• всё без исключения – все без винятку; все загалом; геть [чисто] усе; усе дочиста;
• всё более и более, всё дальше и дальше и т. п. – щораз (чимраз) більше; щораз далі; дедалі (щодалі, чимдалі) [все] більше; все геть та й геть;
• всё, всего (ср.) – усе, усього;
• всё вместе (взятое) – все разом;
• все вместе (без разбору) – усі посполу;
• всего (итого) – разом;
• всего лишь – лише тільки;
• всего доброго, лучшего – всього найкращого;
• всего на всё – усього-но, гурт на гурт усього (усіх);
• все до одного, до последнего – всі до одного (жодного);
• всего лишь, только – тільки; тільки-но; лиш (лише);
• всего лучше, дороже и т. п. – найкраще, найдорожче; над усе краще, дорожче і т. ин.;
• всё на всё – усе чисто, усе дочиста, геть усе;
• всего-навсего – усього-на-всього; всього-на́-все, разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт; тільки, лише, лиш, та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі;
• всего не переслушаешь – слухати не переслухати;
• всего хорошего! (разг.) – на все добре!; всього найкращого!;
• всё и вся (разг., устар.) – геть усе (чисто все); усе і вся;
• всё или ничего – усе або нічого;
• всё нипочем – все дарма;
• всё обстоит благополучно – все гаразд;
• всё равно – однаково; все одно; байдуже; про мене;
• всё-таки, а всё-таки, а всё же – а таки; проте; а проте; втім; а втім; все ж; а все ж;
• идти во весь рост – іти на весь (на повний) зріст; іти випроставшись;
• изо всех сил, во всю мочь – з усієї снаги (сили), щосили, скільки сила (сили) змагає (змагають), змагала (змагали);
• лучше всего – найкраще (найліпше); краще над усе, краще за все;
• мне (тебе…) всё равно – мені (тобі…) однаково (однако); мені (тобі…) все одно; про мене; ані (ні) гадки мені (тобі…); мені (тобі…) байдуже (дарма); (разг.) скількісь; (згруб.) один біс мені (тобі…);
• на всё про всё, за всё про всё – на все про все, за все про все;
• после всего – по всьому;
• прежде всего – насамперед, передусім, найперше;
• при всём желании – попри все [моє] бажання; хоч і як я бажаю;
• при всём том, со всем тем – попри все те, а проте; з усім тим;
• при всех – привселюдно;
• принадлежащий всем – належний усім, усіхній;
• растянулся во весь рост – розпластався (простягся) на весь (на цілий) зріст; витягся на всю довж;
• решительно всё – геть усе; чисто все; геть-чисто все; все дочиста (наголо), все дощенту; (образн.) усе до крихти (до цурки, до цурочки, до нитки, до ниточки);
• со всего плеча – чимдуж, щосили (з усієї сили);
• со всех ног – прожогом, щодуху;
• стать во весь рост – стати на цілий (на весь) зріст;
• только и всего, всего-навсего – тільки, лише, лиш, усього-на-всього; та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі; разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт;
• только всего, всего навсего – разом тільки; усього разом; раптом; раптом тільки;
• только и всего (и конец) – та й по всьому;
• чаще всего – найчастіш[е];
• я весь внимание и слух – я весь [сама] увага.
[Стає царем царювати Петро-недоліток. Стає царем царювати, Але не царює, Сам Міняйло і карає, І життям дарує. Тогді знову наступила Тяжкая година, Застогнала, заридала Ціла Україна (С.Руданський). Шляхтова лежить од Щавниці всього-на-всього за три верстви, але ті три верстви далися нам добре взнаки (І.Нечуй-Левицький). — Куди ти його подінеш? — дивувався Андрій.— Адже у нас усього-на-всього дві грядочки (М.Коцюбинський). Ціле його безталання стає йому перед очі (М.Коцюбинський). Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (П.Куліш). Та вже скількісь, нехай б’ють (П.Гулак-Артемовський). Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Жінки наголо всі цокотухи. Усе гаразд, усе добре (АС). Всього-на-всього — це переклад вульгарного московського «всего на всего»; «на» ніколи в родовому відмінку не вживається, тому треба: всього-на́-все (та і в мові російській літературна форма тільки: всего на все) (І.Огієнко). Не можна замість все одно говорити все рівно (росіянізм) (Микола Сулима). Негр чимдуж забрався на кухню, а Лоле повела мене до своєї кімнати (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Обережно! Там — плита! — вигукнув був я, але вже запізно: Г’ю перечепився і з усього розмаху всівся дупою на розпечене залізо. Несамовито загорлавши від болю, він ураз підскочив і продогом кинуся до своєї кімнати (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Люди часто бувають нерозумні й уперті, егоцентричні й нелогічні. Однаково прощай їх. Якщо ти добрий, люди винитимуть тебе в тому, що під маскою доброти ти прикриватимеш користь. Однаково залишайся добрим. Якщо ти добився успіху, тебе оточуватимуть удавані друзі й справжні вороги. Однаково добивайся успіху. Якщо ти чесний і прямий, люди обманюватимуь тебе. Однаково будь чесним і прямим. Те, що ти будуєш роками, хтось зрунує за одну ніч. Однаково будуй. Якщо ти спокійний і чесний, тобі заздритимуть. Однаково залишайся щасливим. Те добро, яке ти робиш сьогодні, завтра люди забудуть. Однаково роби добро. Віддай світові найкраще з того, що маєш, і світ попросить ще. Однаково віддай найкраще. Друже мій, кінець кінцем, те, що ти робиш, однаково потрібно не людям. Це потрібно тільки тобі і Богові (мати Тереза)]. Обговорення статті
Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло:
• ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк;
• ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти;
• без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі;
• без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.);
• бешенные деньги – скажені (страшні) гроші;
• больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.);
• большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти;
• брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.);
• бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші;
• бумажные деньги – паперові гроші;
• быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми);
• ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей;
• взыскивать деньги – стягати гроші з кого;
• вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди;
• возврат денег – повертання, повернення грошей;
• вот уже и нет денег – от і по грошах;
• время – деньги – час [є] гроші;
• выдавать деньги – виплачувати гроші;
• выдача денег – виплата грошей;
• давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші;
• денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей;
• денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить;
• денег не хватает – бракує, не стає грошей;
• денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма);
• денег стоит (разг.) – недешево (дорого);
• деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.);
• деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні;
• деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш;
• деньги не пахнут – грошам лиця нема;
• деньги не щепка – гроші не полова;
• деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.);
• деньги обесцениваются – гроші знецінюються;
• деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися;
• деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.);
• есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого;
• забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою;
• за деньгами – по гроші;
• за деньги – за гроші, за плату; заплатно;
• за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку;
• за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого;
• за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші;
• из-за денег – через гроші;
• карманные деньги – кишенькові гроші;
• копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи;
• кормовые деньги – харчові гроші, харчове;
• кровные деньги – кривавиця;
• крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші;
• куча денег – купа (сила) грошей (грошви);
• лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші;
• любящий деньги – грошолюбний, грошолюб;
• мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо;
• мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки;
• наградные деньги – нагорода грішми;
• наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна);
• на чистые деньги – на готові гроші;
• на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші;
• недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута;
• не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний;
• немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш;
• не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей;
• ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий;
• обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші;
• обращение денег – обіг грошей;
• он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах;
• он падок на деньги;
• алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші;
• остальные деньги – решта грошей;
• отмывать деньги – відмивати гроші;
• отпускать деньги – видавати, давати гроші;
• отсутствие денег, перен. – безгрішшя;
• очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей;
• подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне;
• потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші;
• предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти;
• представлять деньги – подавати, здавати гроші;
• прогонные деньги – прогони;
• растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші;
• свободные деньги – вільні (гулящі) гроші;
• собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати;
• собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші;
• собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші;
• сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші;
• суточные деньги – добові [гроші];
• только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.);
• требовать деньги – правити гроші;
• тряхнуть деньгами – сипнути грішми;
• туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші;
• у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє);
• употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що;
• шальные деньги – дурні гроші.
[Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше]. Обговорення статті
Одиночество – самота́, самоти́на́, само́тність (самі́тність):
• в одиночестве – в самоти́ні́, на самотині, самото́ю, на самоті́, самотинно; (одиноко) самітно, самотньо, одиноко;
• в полном одиночестве – одинце́м само́тнім;
• жить в одиночестве – жити в самотині (на самоті); жити самотою; жити самітно (самотньо, одиноко);
• надоело одиночество кому-либо – набридла (обридла) самітність (самотність, самотина, самота) кому;
• остаться в одиночестве – осамотіти, осамотніти;
• скрасить одиночество – скрашувати самотність.
[Моя самотність відкрила мені небо! (Г.Сковорода). Без дружини і надії в самотині посивіє (Т.Шевченко). Смерть — це велика всесвітня, космічна самота (Л.Українка). Час, Господи, покори й самоти. О самото, ти, знаю, найтрудніша. Тебе навчитись тяжче, ніж покори, Ти вимагаєш скупчених зусиль, Як іскра, що рождають криця й кремінь, Як скорч останніх м’язів переможця, Як крик кінцевий того, що дійшов Вершини. Бо якщо покора — мудрість, То самота — є завжди висота (Є.Маланюк). Вимріяна і жива донині, незнайома, але й знана теж, заховавшись в довгій самотині, вже мене не кличеш, не зовеш (В.Стус). Білий причілок оббила сльота. Хто там квилить у цій хаті ночами? Може, живе там сама самота, соває пустку у піч рогачами (Л.Костенко). Коли Вовкулака повернувся з наради, старший брат сидів одинцем, прихилившись до дерева, і саме закінчував наново перев’язувати рану — один кінець розірваного полотна тримав зубами, а другий незграбно затягував лівою рукою (В.Шкляр). Підводний човен самоти… Безвихідь мулом спинила всі його гвинти, усі зігнула (В.Слапчук). Безладні дні, безликі ночі І глек торішнього вина… Мені здавалося, я хочу Свій смуток випити до дна. І там на денці, як у жменці, Вмоститись чемним пташеням І відчинити мрій віконця У простір сонячного дня (О.Єрмолаєв). Я вродилась вільною і, щоб вільною на світі пробувати, обрала собі самотину на лоні природи: дерева нагірні — то мої подруги, прозорі води ручаїв — то мої свічада, деревам і водам звіряю я думи свої і свою вроду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Як тільки ж ковтнув того дива, зараз така блювачка на нього напала, що геть-чисто все з себе викинув, а з великої натуги та надсади ще й потом рясним облився. Тоді він попросив, щоб його добре вкрили й лишили на самоті. Проспав отак годин зо три; а як прокинувся, зразу відчув на всім тілі полегшу, навіть кістки зовсім не боліли: здоровий став, та й годі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Самота… Я вірю не так, як вони, живу не так, як вони, кохаю не так, як вони… А помру — як вони (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Самотина! Нема на кого ремствувати,— це він знав, але не міг стриматися (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Самотина! Що пропонувало життя, окрім думок за гроші? Нічого. І все ж він міг жити на самоті, відчувати хворобливе задоволення від своєї самотності, вирощувати фазанів, яких потім постріляють гладкі чоловіки після сніданку. Марнота, марнота в енному ступені (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). У світі, де все живе тягнеться до живого, де навіть квіти, схиляючись під вітром, змішуються з іншими квітами, де лебідь знає всіх інших лебедів,— тільки люди в цьому світі створюють собі самотність (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Відлюдькуватий, мовчазний, далекий від нових віянь життя, якими повнився дім, полковник Ауреліано Буендіа потроху зрозумів, що таємниця спокійної старості — це не що інше, як укладення чесної угоди з самотністю (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Нюра, йдучи слідом, час від часу позирала крадькома на нового свого знайомого. Вона, звичайно, одразу помітила, що й зростом він не дуже-то вдався і обличчя не з вродливих, але їй при її задавненій самотині і такий підходив  (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). — Самотність, справжня самотність, без будь-яких ілюзій, передує тільки божевіллю або самогубству (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Бесі Дейвіс завжди торохтіла, мов заведена, але зараз він так чітко побачив її самотність, наче на її обличчі був синець (Галина Цимбалюк, перекл. Елізабет Страут). Чи склав хто-небудь гімн про вигнання, про ту даровану долею творчу могуть, що звеличує людину в час падіння, коли в цупких лещатах самотності вона набирається сили? (С.Цвайґ). Віддати — значить перекинути міст через прірву своєї самотності (А. де Сент-Екзюпері). Найжорстокіша самітність — самітність серця (П.Буаст). 1. Самотність — це коли ти завжди знаєш, хто насвинячив на кухні. 2. — Самотність — це коли чекаєш, що хтось подзвонить… і дзвонить будильник]. Обговорення статті
Подчистую – до́чи́ста, на́чисто, геть-чи́сто, геть усе́, усе́ чи́сто, геть-на́чисто, до ноги́, упе́нь, дощенту, під мітлу.
[Хотіла й висповідаться, і розказать все дочиста, як воно було (І.Нечуй-Левицький). А коли заходила ніч, коли темрява заливала геть-чисто все і ставало так темно, як він ще ніколи не бачив, він зупинявся і спав, де випадало (І.Багряний). — Відпочивальники: – Скажіть, а медузи чи морські їжаки в тутешніх водах є? — Та ну що ви! Які там медузи! Акули з’їдають все начисто]. Обговорення статті
Приходиться, прийтись –
1) (быть в пору, в меру, кстати) бу́ти до мі́ри, прихо́дитися, прийти́ся (до мі́ри), пристава́ти, приста́ти, припада́ти, припа́сти до чо́го; (пригодиться) знадобитися, придатися, здатися;
2) (доставаться кому на долю; причитаться) припада́ти, припа́сти (редко припа́стися), упада́ти, упа́сти, випада́ти, ви́пасти, дово́дитися, дове́сти́ся кому́;
3) (на какой-либо день ) припада́ти, припа́сти, випада́ти, ви́пасти;
4) (кому кем) дово́дитися кому́ ким;
5) (безл.: приводиться) дово́дитися, дове́сти́ся, випада́ти, ви́пасти, упада́ти, упа́сти, припада́ти, припа́сти, (редко) дохо́дитися, дійти́ся кому́; приходитися, прийтися; (случаться) траплятися, трапитися; (обходиться в цену, прост.) обходитися, обійтися, (стоить) коштувати:
• вам придё́тся отвечать – вам доведе́ться відповіда́ти;
• где придё́тся, пришло́сь – де припа́ло, де тра́питься, де тра́пилось;
• дверь не плотно приходится – две́рі не щі́льно (не щи́тно) пристаю́ть;
• день на день не приходится, год на год не приходится – день на день не випада́є (не припадає); рік на рік не випадає (не припадає);
• живи как пришло́сь, как придё́тся – тре́ба жить, як набіжи́ть, живи́, як живеться (тра́питься);
• как раз (точь в точь) прийтись – (образно) як-раз упа́сти, так і вли́пнути куди́;
• ключ пришё́лся к замку – ключ прийшо́вся, приста́в до замка́, (к висячему) до коло́дки;
• когда придё́тся – коли́ (час) ви́паде, коли́ тра́питься;
• кого придё́тся – кого́ тра́питься;
• к слову пришлось – до сло́ва припа́ло;
• мне приходи́лось, пришло́сь много терпеть – мені́ дово́дилося (довело́ся) бага́то терпі́ти;
• мне приходится доплатить – мені́ тре́ба (мені́ упада́є, я ма́ю) доплати́ти;
• мне пришло́сь проработать всю ночь – мені́ довело́ся, ви́пало, працюва́ти ці́лу ніч; (должен был) му́сив працюва́ти ці́лу ніч;
• на нашу (вашу) долю приходится… – на нашу (вашу) частку припадає…;
• не вмочь, не подсилу приходится – неси́ла стає́ (що роби́ти);
• не приходится об этом говорить – не випадає (не доводиться) про це говорити;
• не приходиться по вкусу, по сердцу – не йти в смак, не йти в лад, не пристава́ти до душі́ (до се́рця), не лежа́ти на се́рці кому́;
• он приходится ему родственником (дядей) – він дово́диться йому́ ро́дичем (дядьком); Пасха в том году приходи́лась на 29-е марта – Вели́кдень того́ ро́ку випада́в (припада́в) на 29-те бе́резня;
• прийтись кстати – прийтися до речі (до ладу); (пригодиться) знадобитися, придатися;
• приходится идти на уступки – доводиться поступатися;
• приходится отдуваться [своими боками] – доводиться на собі терпіти;
• приходится отсрочить платеж – доводиться відкласти виплату;
• приходиться, прийтись кому по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) – припадати, припасти кому до смаку (до серця, до вподоби, до сподоби, до любості, до любові, до мислі, до душі); приставати, пристати до душі кому; підходити, підійти під смак (під мислі, до думки) кому, іти́ в смак; подобатися, сподобатися (уподобатися) кому; бути усмак (в подобі) кому; смакувати кому;
• приходи́ться под меру – прихо́дитися до мі́ри;
• пришлось ехать лесом – випало їхати лісом;
• сапоги пришли́сь по ногам – чо́боти прийшлися́ до мі́ри (до ноги́);
• тяжело ему пришло́сь – тя́жко йому́ довело́ся (ви́пало, дійшло́ся);
• так жить (делать) не приходится (не подобает) – так жи́ти (роби́ти) не випада́є (не впада́є, не прихо́диться, не годи́ться);
• этот праздник, день приходится в воскресенье, в конце месяца – це свя́то (цей день) припада́є на неді́лю (в неді́лю), на кіне́ць мі́сяця.
[На день упада́є заробі́тку по півкарбо́ванця (Г.Барвінок). Чу́є, чу́є ма́терине се́рце, яка́ до́ля до́ні доведе́ться (П.Куліш). Йому притьмом прийшлось так, як співають у пісні: «Чомусь мені, братці, горілка не п’ється» (П.Куліш). Маку́хинський піп дово́дився на́шому ро́дичем, не́божем у дру́гих (М.Вовчок). Ви́пало мені́ я́кось бу́ти у йо́го в ха́ті (М.Вовчок). Така́ мені́ гірка́ до́ля ви́пала (М.Вовчок). Довго мосувався жид, поти розімкнув замок: все приміряв то той, то другий ключ, поти не знайшовся такий, що якраз прийшовся (П.Мирний). — Діду, — а там, де замчище, є луна? — спитав Івась уголос. — Не знаю, не приходилось чути (П.Мирний). Як їй не скрутно іноді приходилося, часом і Яків гримне — де швендяє, часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть, — дарма (П.Мирний). Василь сам про себе лаяв одежу, що на його вже не приходилася та чимало і зносилася (П.Мирний). На до́вгім віку́ усього́ доведе́ться (Номис). Прийдеться ниточка до клубочка (Номис). Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (Номис). Там припа́ло нам ночува́ть (Л.Мартович). Хватну́ли той кли́нчик, розгорну́ли капта́н, — якраз він туди́ і впав (Л.Мартович). В салда́ти йому́ не припада́ло йти (Б.Грінченко). — Дак ти ж спершу оженись! — пожартував Зінько. — Коли ж ні одна не приходиться до мене! Одна проти мене дуже висока, а проти другої я дуже довгий (Б.Грінченко). Тепе́р на ду́шу припада́є вдво́є ме́нше землі́, ніж було́ спе́ршу (Б.Грінченко). Приміря́ють той череви́чок, а він так і влип, як там був (І.Рудченко). Ті слова́ ду́же припа́ли їй до сма́ку (І.Нечуй-Левицький). Приста́в ми до душі́ (І.Франко). А що обід приходився посередині лекції, його лишали обідати (М.Коцюбинський). Тут ми й спізна́лися і одна́ о́дній припа́ли до вподо́би (О.Кониський). Які́ книжки́ більш до душі́ припада́ють селя́нам (С.Єфремов). Йому́ до се́рця припа́ли про́сті лю́ди (С.Єфремов). На понеді́лок припада́в того́ ро́ку оста́нній день, коли́ ще мо́жна було́ вінча́ти (С.Єфремов). — Ану, придіньте калоші, чи прийдуться? (С.Васильченко). Не одному школяреві після гарячого вчинку приходилося прогулюватись на гору по тих східцях і вертатись звідтіль через який час, зовсім прохолонувши (С.Васильченко). Мабу́ть і я йому́ підійшо́в до ду́мки (А.Кримський). Тимча́сом зближа́лась дру́га Пречи́ста, а припада́ла в субо́ту (А.Свидницький). Посва́таю, кого́ тра́питься (І.Нечуй-Левицький). Яко́сь-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л.Українка). Я вже готова багато витерпіти, аби тільки побачити Париж! Ви знаєте, що мені так і не прийшлось бути в Парижі; я так жалувала! (Л.Українка). Певно ж, там прийдеться місяців добрих зо три пролежати, то вже краще зимою лежати, ніж літом, а то ще слід і через те їхати хутчій, що мені з ногою недобре, дедалі, то все, либонь, гірше робиться (Л.Українка). Бі́ля грани́ці не впада́ будува́ти світли́ці (Номис). Не прихо́диться москаля́ дя́дьком зва́ти (Б.Грінченко). Припустили і скінчили. «Почекайте, люди! Ану, ваша домовина Чи до міри буде?» «Ану, справді! — кажуть люди. — Ляж у домовину. Чи якраз вона пристане Давидову сину?» І пристала домовина, Ніби вона сама. «Ану, в яму опустіте: Чи пристане яма?» Опустили його в ямуі «Ну, спасибі, люди, Засипайте Соломона, Другого не буде!» (С.Руданський). Бюрократизм заїдає! От відбудовують цукроварню в районі ст. Фундуклеївки, де йому часто доводиться бувати, і що ж — робітники є, матеріал є, гроші є, а поки воловодились, сезон проґавили (В.Підмогильний). Підіймався і йшов. А коли заходила ніч, коли темрява заливала геть-чисто все і ставало так темно, як він ще ніколи не бачив, він зупинявся і спав, де випадало (І.Багряний). От із горілкою дедалі більше проблем, її чомусь — уперше в російській історії — не вистачає на всіх, її доводиться завойовувати ціною багатогодинних стоянь у черзі, штовханий, колотнеч, ціною самозречень і самовтрат. Мабуть, усю наявну в імперії горілку тепер випивають якісь кремлівські велетні, а може, її складають у тамтешніх глибочезних пивницях на чорний день, тим часом як плебс, тобто народ, хоча в дійсності не народ і навіть не плебс, отримує жалюгідні сльози — таке собі відхаркування харчової промисловості (Ю.Андрухович). Жінки в халатах та дощовиках танцювали довкола багать, впадаючи в безтямність, рухаючись завчено й легко, відчуваючи одна одну в цих рухах і повторюючи своїм танцем рухи птахів і тварин, яких їм доводилось бачити (С.Жадан). Роке Гінарт знайшов своїх чухраїв на тому місці, де велів їм зібратись; з ними був і Дон Кіхот. Сидячи верхи на своїм Росинанті, він читав їм орацію, умовляв їх покинути той небезпечний як для тіла, так і для душі триб життя, що вони провадили. А що ті хлопці були переважно з гасконців, люди грубі та несмаровані, то тая Дон Кіхотова казань не вельми припадала їм до смаку (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Надкушена перепічка лежала на тарілці поряд із чашкою полуденної кави. Вона йому не смакувала, хоча й була з повидлом. Хіба можна смакувати перепічкою, коли твоя дружина дурить тебе з іншим чоловіком? (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Якщо нема мети в житті, доводиться працювати на тих, хто її має (Роберт Ентоні). 1. Коли бажане не стає дійсним, доводиться видавати дійсне за бажане. 2. Як же часто доводиться брехати, що все добре, коли вже просто не хочеться пояснювати, як тобі зле. 3. Життя — як спорт: одному — це важка атлетика, іншому — фігурне катання. Найнещаснішому припадає піднімати штангу, стоячи на ковзанах]. Обговорення статті
Разжигать, разжечь –
1) розпалювати, розпаляти, розпалити, (о мн.) порозпалювати;
2) (раскалять) розжарювати, розжарити, розпікати, розпекти;
3) (перен.) роздмухувати, розбурхувати:
• разжигать войну – розпалювати війну;
• разжечь огонь – розпалити вогонь;
• разжигать страсти – розпалювати (розбурхувати, роздмухувати) пристрасті; (образн.) підливати лою (оливи) у вогонь, підсипати перцю.
[Міхи престрашні надимають, Огонь великий розпаляють, Пішов тріск, стук од молотів (І.Котляревський). Йдуть з дровами та з частками м’яса вартові, розпалюють перед храмом вогонь (Л.Українка). Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив багаття (І.Нечуй-Левицький). Гнат вніс сухого ломаччя та заходивсь розпалювати на вечерю (М.Коцюбинський). Хома не чув утоми. Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби і чим твердіші вони були, тим більшу розпаляли охоту перемоги (М.Коцюбинський). Воля, воля і воля! Це чарівне слово., розпалювало кров у хлопця (М.Коцюбинський). Служниця розпалила, накидала дров, покрутилася ще по хаті, накинула на себе хустку (Н.Кобринська). Цей спокій ще більше розпалив князя. Вже не володіючи собою, забігав по кабінету (В.Гжицький). Вертаючися од неї, Роман сердився, що йому так не щастило. Але це ще більше розпалювало його (Б.Грінченко). А першеє жадання діл великих Не згасло теж і груди розпаляє… (В.Самійленко). — З-поміж усіх лихих звичок, здається мені, найбільшу для нас може становити небезпеку гнів, як йому гамульця попустити; бо що таке гнів, як не раптовий необдуманий порив, збуджений досадою, порив, що геть-чисто всяку тяму чоловікові одбирає, очі йому омряком густим застилає, а душу ярістю шаленою розпаляє? (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Так стриманість моя здавалась йому, певне, гордуванням і ще дужче розпалювала спорзну його хіть — інакше не назвеш того почуття, що він мав до мене, бо якби то було щире кохання, то ви б про нього нічого й не почули, не довелось би мені його й розказувати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розлука вбиває слабке почуття і розпалює сильну пристрасть, подібно до того, як вітер гасить свічки і розпалює багаття (Ф.Лярошфуко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УНИ́ЗЫВАТЬ ще низа́ти, (перлами) вини́зувати;
унизывающий що /мн. хто/ обни́зує тощо, за́йня́тий обни́зуванням, зви́клий обни́зувати, зда́тний обниза́ти, обни́зувач, прикм. обни́зувальний, вини́зувальний;
унизывающийся/унизываемый обни́зуваний, вини́зуваний;
УНИЗА́ТЬ ще геть-чи́сто обниза́ти, пообни́зувати і похідн..

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дотла – до пня, до-ще́нту, до ре́шти, до ноги́, до оста́нку, ге́ть-чи́сто.
Дочиста – дочи́ста, до-ще́нту, до ноги́, геть-чи́сто.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Весь
• Бежать во весь дух, во все лопатки, со всех ног – Див. бежать.
• Без(о) всего – без нічого; з нічим.
• Больше всего – найбільш(е); (по)над усе. [Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над щастя, над усе на світі. Українка.]
• Вдобавок ко всему – до всього [того].
• Во всё горло кричать – на все горло (з усього горла, скільки горла, на всю горлянку) кричати (гукати, лементувати…); на весь голос (на весь рот, на всі груди) кричати (гукати, лементувати…); як на пуп (як на живіт, як на завійницю, як на печінку) кричати (гукати, лементувати…); (образн.) кричить, мов з нього чорт лика дере; кричить, аж із шкури (з душі) вилазить.
• Во всю Ивановскую кричать – на весь окіл (на всю вулицю) гукати (кричати); на всі заставки (на всі (в)заводи, на всю губу) кричати (гукати); щосили (з усієї сили) кричати (гукати); чимдуж (щодуху, що (є) духу, скільки духу) кричати (гукати). [На весь окіл гукав. Гребінка.]
• Всё без исключения – все без винятку; все загалом; геть [чисто] усе; усе дочиста. [На луках геть усе вигоряє. Муратов.]
• Всё более и более – щораз (чимраз) більше; дедалі (щодалі, чимдалі) все більше: все геть та й геть. (Див. іще более).
• Всего (итого) – разом.
• Всего лишь, только – тільки; тільки-но; лиш(е). [Бо тільки зо всього соломи взяв з копицею. Г.-Артемовський.]
• Всего-навсего – усього-навсього; разом тільки (усього разом); усього-но; гурт на гурт. [Коли до неї (скринечки), а там усього-навсього п’ятдесят карбованців. Свидницький.]
• Всего хорошего! (разг.) – на все добре!; всього найкращого!
• Всё и вся (разг. уст.) – геть усе (чисто все); усе і вся.
• Всё или ничего – усе або нічого.
• Идти во весь рост – іти на весь (на повний) зріст; іти випроставшись.
• Лучше всего – найкраще (найліпше); краще над усе.
• Мне (тебе…) всё равно – мені (тобі…) однаково (однако); мені (тобі…) все одно; про мене; (а)ні гадки мені (тобі…); мені (тобі…) байдуже (дарма); (розм.) скількісь; (згруб.) один біс мені (тобі…). [Та вже скількісь, нехай б’ють. Г.-Артемовський.]
• После всего – по всьому.
• При всём желании – попри все [моє] бажання; хоч і як я бажаю.
• Растянулся во весь рост – Розпластався (простягся) на весь (на цілий) зріст; витягся на всю довж.
• Решительно всё – геть усе; чисто все; геть-чисто все; все дочиста (наголо); все дощенту; (образн.) усе до крихти (до цурки, до нитки). [Як порозумнішає, тоді його хазяїном зробимо, а я тобі усе дощенту по купчій передам… Тобілевич.]
• Со всего плеча – чимдуж; щосили (з усієї сили).
• Стать во весь рост – стати на цілий (на весь) зріст.
• Только и всего – та й по всьому (ото й по всьому); ото й усе; та й годі.
• Чаще всего – найчастіш(е).
• Я весь внимание и слух – я весь [сама] увага.
Вся
• Все и вся (разг. устар.) – Див. весь.
• Всех и вся (разг. устар.) – усіх без розбору; геть усіх; геть-чисто всіх; (книжн.) усіх і вся. [Він всіх і вся навік скорив Непохибним авторитетом… Лукаш, перекл. з Гете.]
Деньги
• Без денег – без грошей; безоплатно; не за гроші; не за плату; за так грошей; (за)дурно ((за)дарма); за спасибі.
• Без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший. Пр. Без грошей чоловік як дурень. Пр. Без грошей як без очей (як без рук). Пр. То пан хороший, як багацько грошей. Пр.
• Больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди. Пр. Великі гроші — готова біда. Пр. Гроші біду роблять найбільшу. Пр. Гроші не знать що, та спать не дають. Пр. Грошей багацько [на світі], а щастя мало. Пр. Гроші то й роблять біду. Пр. Срібло та злото тягнуть у болото. Пр. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно. Пр.
• Брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня. Пр. Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри. Пр. Сват не сват, а мого не руш нічого. Пр.
• Бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима); тринькати (розтринькувати) гроші.
• Быть при деньгах – мати гроші; бути при грошах.
• Ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей; через безгрішшя (безгрошів’я); бо нема(є) грошей.
• Вот уже и нет денег – от і по грошах.
• Время — деньги – час (є) гроші.
• Давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші; давати, дати у пози(ч)ку гроші.
• Денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха); валява грошей.
• Денег нет – грошей нема(є); (жарт.) на гроші сухо; грошей голо; у кишені [аж] гуде; у кишені вітер віє (вітри віють); (іноді) дюдя в кишені свистить.
• Денег ни гроша – грошей ні копійки; (розм.) грошей Біг дасть (катма).
• Денег стоит (разг.) – недешево (дорого).
• Деньги — дело наживное – гроші — набутна річ. Пр.
• Деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші; легкий гріш.
• Деньги не щепка – гроші не полова.
• Деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш. Пр.
• Деньги разошлись – гроші вийшли; (образн.) гроші розкотилися.
• Деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили). Пр. Гроші лічбу люблять. Пр.
• Есть деньги у кого – має гроші хто; є гроші в кого; (образн.) копійка волочиться у кого.
• За деньги – за гроші; за плату.
• За наличные деньги – за [гроші] готові; за готівку.
• За небольшие деньги – не за великі гроші; невеликим коштом; недорого.
• Копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші; збивати гроші докупи.
• Кормовые деньги – харчові гроші; харчове.
• Крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші.
• Куча денег – купа (сила) грошей (грошви).
• Мало денег – мало грошей; грошей не гурт; грошей (на гроші) тонко; на гроші скупо. [Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть, тонко… Васильченко. Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо. Стефаник.]
• Медные деньги – мідні гроші; мідяки.
• Мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші]; дрібняки.
• Наличные деньги – готові гроші; готівка (зрідка готовик, готовина, готовизна).
• Недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей; скрут(а) на гроші.
• Немалые деньги – великі (немалі) гроші; чималий гріш.
• Не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей.
• Ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші; ні за яку ціну; ні за що.
• Обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що; (іноді) згрошити що. [Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать. Сл. Гр.]
• Он не при деньгах – він не має грошей; нема в нього грошей; він не при грошах.
• Он падок на деньги; алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей); він жадібний на гроші.
• Очень много денег – дуже багато грошей; (іноді) грошей прірва (сила); до смутку грошей.
• Подъёмные деньги – гроші на переїзд; переїзні гроші; переїзне.
• Потерять деньги – загубити гроші; (жарт.) посіяти гроші.
• Растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші.
• Свободные деньги – вільні (гулящі) гроші.
• Серебряные деньги – срібні гроші; срібняки.
• Собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; (образн.) у кулак дбати.
• Собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на що. [Збився Пилип і на хату. Сл. Гр.]
• Собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші.
• Сорить деньгами – сипати грішми; сипати гроші як полову; гатити гроші; (лок.) розкомашувати гроші.
• Суточные деньги – добові [гроші].
• Только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш. Пр.
• Тряхнуть деньгами – сипнути грішми.
• Туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима); (лок.) куцо на гроші.
• У меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах; я витратився (вивівся, звівся) з грошей; я геть-чисто витратився; я [геть-чисто] згрошився; (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє).
• Употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші нащо.
• Шальные деньги – дурні гроші.
Дотла
• Прожить всё дотла – прожити геть усе (чисто все, геть-чисто все); геть-чисто витратитися; витратити до останньої копійки (копійчини, до останнього шага); геть зовсім вийти з грошей; лишитися без гроша.
• Разориться дотла – звестися на ніщо (ні на що); (іноді) розоритися до решти (до останку, дощенту, геть-чисто, до послідку); (застар.) збитися з статку.
• Сгореть дотла – згоріти до решти (дощенту, до останку, геть-чисто, до цурки, дотла).
Есть
• Есть борщ – їсти борщ; (розм.) борщувати. [Будем борщувати, коли дали борщу. Сл. Гр.]
• Есть глазами кого, что-либо (шутл.) – їсти очима кого, що; (образн.) пасти очима (оком) кого, що.
• Есть досыта – їсти досхочу (досита, до ситості).
• Есть кого – їсти кого; уїдатися на кого.
• Есть поедом кого (разг.) – їдцем (їдьма, їдом, поїдом) їсти кого; жерцем жерти (пожирати) кого; (іноді) не давати просвітку кому.
• Ешь больше, а говори меньше – більше їж, а менше говори. Пр.
• Ешь пирог с грибами, да держи язык за зубами – їж борщ з грибами, держи язик за зубами. Пр.
• Кто не работает, тот не ест – хто не працює, той не їсть. Пр.
• Ничего не ел и не пил – нічого не їв і не пив; і ріски в роті не було; і ріски в рот не брав; і крихти в устах не було.
• Сильно есть хочется – дуже їсти хочеться; (образн.) їсти — аж шкура болить; їсти — аж живіт до спини тягне (аж шкура труситься, аж за печінки тягне); з’їв би й вола (і дідька).
• Хлеб-соль ешь, а правду режь – хліб їж, а правду ріж. Пр. Хліб-сіль їж, а правду ріж. Пр. Їж хліб із сіллю та з водою, живи правдою святою. Пр. На рідного батька правду кажи. Пр. Щирая правда всюди куток (з)найде. Пр. Правда кривду переважить. Пр. Що правда, то не гріх. Пр.
• Вот то-то и есть, что… – отож-то (-бо) й є, що…; тож-бо й є, що…; то-то-бо й є, що…; отож-то й воно, що…; тим-то й ба (тим-бо й ба), що…
• Всё как есть – геть усе; чисто все; геть-чисто все.
• Всех как есть – геть усіх; чисто всіх; геть-чисто всіх.
• Всё что ни есть (разг.) – геть(-то) усе; чисто все; все чисто; геть-чисто все.
• Говори как есть – кажи як є (усе по правді, наголо).
• Есть, да не про вашу честь – єсть, та не про вашу честь. Пр. Не для пса ковбаса, не для Кузьми гроші. Пр. Не для Гриця паляниця. Пр. Є сало, та не для кота. Пр. Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Пр.
• Есть такое дело! (разг.) – гаразд!; хай буде так!
• Есть тот грех (разг.) – було таке; нема де (ніде) правди діти.
• Как есть вовремя (разг.) – саме вчас (у свій час); саме впору; саме свого часу.
• Как есть кто, что – чисто, чистий (-та) [тобі] хто, що; зовсім (цілком) як хто, що.
• Как есть ничего не вижу, не слышу, не понимаю… (разг.) – нічогісінько не бачу, не чую, не розумію; отакечки нічого (нічогісінько) не бачу, не чую, не розумію…; геть [нічого] не бачу, не чую, не розумію…
• Какой, какая ни есть (разг.) – хоч який, хоч яка (хоч який би, хоч яка б) був, була; будь-який, будь-яка; абиякий, абияка; який, яка припаде (трапиться).
• Кто ни есть; кто ни на есть (разг.) – хоч хто; хоч хто був би; будь-хто; абихто; дарма хто; хто припаде (хто трапиться).
• На всё есть время – на все є час; усьому час.
• Один, одна как есть – одним один (один одним), одною одна (одна одною, іноді одним одна); (сам-)самісінький.
• Сколько ни на есть (разг.) – хоч скільки є; хоч би скільки було, буде.
• Так и есть (разг.) – так воно й є.
• У меня есть – я маю; у мене є.
• Что есть силы, что есть духу бежать – з усієї сили (що (є) сили), що (є) духу (чимдуж) бігти.
• Что ни есть; что ни на есть; самый что ни на есть обыкновенный (разг.) – звичайнісінький собі (якнайзвичайніший, щонайзвичайніший).
Закисать
• Он совсем закис (перен. разг.) – він зовсім (геть, геть-чисто) закис (занудився).
Исключение
• В виде исключения, в порядке исключения – як виняток; винятково; (зах.) як виїмок; виїмково.
• Все без исключения – усі без винятку; геть [чисто] усі; усі чисто; усі загалом; усі до одного.
• Всё без исключения – геть усе; чисто все; геть-чисто все; усе дочиста; усе наголо; усе загалом; усе без винятку.
• За исключением воскресений и праздничных дней – крім (окрім) неділь та свят.
• За исключением кого, чего – крім (окрім, опріч) кого, чого; за винятком (зах. за виїмком) кого, чого; з винятком (зах. за виїмком) кого, чого; поминувши (виключивши) кого, що.
• За небольшими исключениями – з(а) невеликими винятками (з(а) невеликим винятком); з(а) малим винятком; за малим не все (не (у)весь, уся, усі); з небагатьма винятками.
• Нет правила без исключения – немає правила без винятку; нема нічого без але. Нема чоловіка без вади. Пр.
• Это не составляет исключение – то (це) не виняток; то (це) не становить винятку.
Истреблять
• Истребить до последнего человека – геть-чисто всіх винищити (виполонити, розм. образн. вилущити); до ноги винищити (вибити, вирізати); вирубати впень.
Конец
• Без конца, нет конца – без кінця; без краю; без кінця-краю; нема краю; нема кінця-краю.
• В конце города, села – край (накрай, покрай, на краю, скраю, кінець) міста, села.
• В конце концов – кінець кінцем; зрештою.
• В конце месяца, года – наприкінці (при кінці) місяця, року; під кінець (рідше у кінці) місяця, року; (іноді) з кінцем місяця, року.
• В конце стола – кінець стола (столу).
• В конце чего – на кінець (на край) чого.
• В оба конца (ехать) – на обидва кінці; туди й назад.
• Во все концы – в усі кінці; (по) всюди.
• Вот и конец всему – от і край (і кінець) усьому; от і все скінчилося; от і по всьому.
• В самом конце, в конце всего – наостанці (наостанку, наостанок, насамкінець, на(при)послідку).
• Да и дело с концом – та й годі; та й край [увесь]; та й квит.
• Дело близится к концу – ідеться до кінця (до кінця йдеться); діло (справа) доходить кінця (краю); діло йде до кінця.
• Доводить, довести до конца что – доводити, довести краю чому (до краю що); доходити, дійти краю чому; довершувати, довершити (завершувати, завершити) що; доводити, довести що до пуття (до зробу); давати, дати раду чому.
• До конца – украй (до краю); до решти; до останку (до останнього); остаточно; дощенту; до послідку; геть (геть-чисто).
• До конца жизни, дней – довіку (довічно); повік; поки віку; до суду-віку; до віку й до суду; до смерті.
• Едва, еле-еле сводить концы с концами – ледве зводити кінці з кінцями; ледве перебуватися (перемагатися).
• И дело с концом, и делу конец (разг.) – та й по всьому; та й по всій справі; та й край; та й квит; та й уже.
• Из конца в конец – від (з) краю до краю; з кінця в кінець.
• И конец! – та й усе!; та й по всьому!; та й край!
• И концы в воду – і кінці в воду; і сліду не лишилося (не залишиться).
• К концу зимы, лета… – під (на) кінець зими, літа…; наприкінці зими, літа.
• Конец был бы мне, будет мне – було б по мені, буде по мені.
• Конец дело венчает; конец — всему делу венец – кінець — ділу вінець. Пр. Кінець діло вінчає. Пр. Кінець діло хвалить. Пр. Кожній справі кінця гляди. Пр. (жарт.) Діло без кінця, як кобила без хвоста. Пр. Кінець — пішла баба у танець. Пр.
• Конца-краю (края) нет чему; ни конца, ни краю (края) нет чему (разг.) – кінця-краю нема чому; ні кінця, ні краю нема чому.
• На какой конец – нащо (навіщо); для чого; з якою метою.
• На тот конец, на этот конец (разг.) – на (про) такий випадок; на (про) той випадок, на (про) цей випадок.
• Находящийся в конце, на конце – той, що на кінці (наприкінці); кінцевий (прикінцевий).
• На худой конец (разг.) – у найгіршому разі; на лихий кінець.
• Не без конца же – не доки [ж]; не довіку ж.
• Не смотри начала, смотри конца – не дивись на цвіт, а вважай на врожай. Пр.
• Палка о двух концах (либо ты меня, либо я тебя) – палиця два кінці має. Пр. У кия два кінці: один буде на мені, а другий — на тобі. Пр.
• Под конец – наприкінці (на кінці, під кінець); наостанку; на[при] послідку.
• Положить конец чему – покласти (дати, зробити) кінець (край) чому; (розм. образн.) берега дати чому.
• Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к концу – доходити, дійти краю (кінця, до краю, до кінця); кінчатися, (с)кінчитися; (розм.) бути наскінчу.
• Приходило к концу что у кого – кінчалося що в кого; було наскінчу що в кого; став (почав) вибиватися з чого хто.
• Пришёл конец кому – прийшов кінець кому; прийшла на кого остання година; (перен. розм. образн.) урвався бас кому; урвалася нитка (вудка) кому.
• Сводить концы с концами – зводити кінці з кінцями; жити ощадливо; перебуватися.
• Со всех концов – з усіх усюд; звідусіль (звідусюди).
• Тут тебе и конец – тут тобі й край (кінець, гак, рішенець, решта, амінь, капут, каюк, ірон. хата); (жарт. образн.) тут тобі жаба й цицьки дасть; тут тобі й пуп розв’яжеться.
• Хоронить, прятать концы (разг.) – ховати кінці; замітати сліди.
Лоск
• В лоск износить – геть-чисто зносити; зносити до решти.
• Внешний лоск – зверхній блиск (полиск).
• Меня обокрали в лоск – у мене забрано (геть-)чисто все (все до нитки, все до цурки).
• Пьяный в лоск (фам.) – п’яний як ніч (як земля, як чіп, як квач, як хлющ, як дим); п’яний, що й стежки не бачить; п’яний — аж валяється (хоч візьми та викрути).
• Разориться в лоск – геть зовсім (геть-чисто) зубожіти (збідніти); звестися ні на що.
Метелка
• Под метёлку вымести, забрать… кого, что – як вимести кого, що; геть-чисто (іноді розм. гамузом, згруб. зуздром) вимести, забрати… кого, що.
Наперечет
• Знает всех наперечет – знає всіх ліком; може перелічити всіх; знає всіх до одного (геть-чисто всіх).
• Нас и всего-то наперечёт трое – нас і всіх, хоч полічи (хоч перелічи), троє; нас і всіх тройко.
• Они у нас наперечёт – вони у нас під ліком.
• Такие работники, как он, наперечёт – таких працівників, як він, хоч полічи (хоч перелічи); таких працівників, як він, мало (небагато).
Положительно
• Он (она…) положительно ничего не знает – він (вона…) нічогісінько (зовсім нічого, аж нічого) не знає.
• Положительно весь, всё, все – геть (геть-чисто) увесь, усе, усі.
• Положительно ни в ком не было сочувствия – зовсім (абсолютно) ні в кого (ані в кого) не було співчуття; абсолютно ніхто (ані хто) не мав співчуття (не співчував).
• Положительно никого нет – (а)нікогісінько (зовсім нікого) нема(є).
Пух
• Ни пуха ни пера – ні пуху ні пера; ні шерстинки ні пушинки.
• Пусть будет (будь) земля пухом тебе – пером земля тобі; легко тобі лежати, сиру землю держати.
• Разбить неприятеля в пух и (в) прах – розбити ворога дощенту (до пня, упень).
• Разориться в пух (в пух и (в) прах) – зруйнуватися вкрай (до решти); геть зовсім (геть-чисто) зубожіти (збідніти); звестися [на] нінащо.
• Рыльце в пуху (в пушку) у кого – Див. рыльце.
Решительно
• Он решительно ничего не делает – він зовсім (він геть) нічого не робить; він [а] нічогісінько не робить; (образн.) він ані кує ні меле; він ані до холодної води (і за холодну воду, ні за холодну воду) не береться.
• Решительно всё, все – геть усе, усі; усе, усі чисто; геть-чисто все, всі; усі дочиста; усе, усі наголо; усе дощенту (образн.) усе до крихти (до пня, до цурки, до нитки). [Ішов і на все дивився так, наче належить йому геть уся земна куля. Шовкопляс. Гляну-погляну — все чисто не те, не так стоїть, не так росте, не так цвіте. М. Куліш.]
• Решительно каждый – (кожний-)кожнісінький; геть кожний.
• Решительно никого – (нікого-)нікогісінько; анікогісінько; ні живої душі; ані лялечки.
• Решительно ничего – (нічого-)нічогісінько; анічогісінько.
Свет
• В ложном свете (видеть, представлять) – у фальшивому світлі (бачити, уявляти).
• В розовом свете – у рожевому світлі.
• В свете каком (видеть, представлять…) – у світлі (освітленні) якому (бачити, уявляти…).
• В свете чего – у світлі чого; з погляду чого.
• Не видит света [вольного] кто – не має просвітку (просвітлої години) хто; немає просвітку кому; нема коли (ніколи) й угору глянути кому.
• Ни свет ни заря (разг.) – ще й на світ не зазоріло (не займалося, не благословилося); передсвітом (перед світом, перед світанням); (розм. зниж.) ще й чорти навкулачки не билися.
• Поднялись чуть свет, а уж солнце в обед – збираюсь колядувати, як уже й щедрувати пора. Пр.
• Проливать, пролить свет на что (перен. книжн.) – кидати, кинути світло на що; висвітлювати, висвітлити що; (іноді) наводити, навести світло на що.
• Свет очей моих; свет жизни моей – світло очей моїх; світ життя мого.
• Свет померк в глазах чьих – світ померк (стемнів, згас) [у] в очах чиїх.
• Свет (светик) мой! (перен.) – ясочко моя!; моя зіронько [ясна]!; серденько (серденятко) моє! […Люба моя! Ждала, ждала вас, радість моя, зіронько… Панч, перекл. з Чехова. Адже й я була молода, серденько… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Моя ти ясочко… чарівнице моя ясноокая. Васильченко.]
• Только и света (свету) в окне (в окошке), что… – у кого — тільки й світа (світу) у вікні, що…
• Ученье - свет, а неученье — тьма – ученому світ, а невченому тьма. Пр. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Знайко біжить, а незнайко лежить. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо. Пр. На те коня й кують, щоб не спотикався. Пр.
• Чуть (чем) свет – тільки почало (майб. час почне) світати (розвиднятися, розвиднюватися, дніти, на світ благословлятися); як [тільки] світ (іноді чим світ); ледь світ (ледве свінуло); удосвіта. [Що чим світ шумить, лунає?.. Чернявський.]
• Белый (Божий) свет – білий (Божий) світ.
• Всё (никто, ничто) на свете – все (чисто все, геть-чисто все) на світі; ніхто, ніщо в світі (на світі).
• Выпускать в свет – видавати, видати друком; публікувати, опублікувати.
• Выступать, выступить (всплывать, всплыть, выплывать, выплыть, выходить, выйти) на свет Божий – виявлятися, виявитися.
• Выходить, выйти в свет – виходити, вийти друком; (часом) побачити світ.
• Извлечь на [Божий] свет – витягти (видобути) на світ [Божий].
• На свет [Божий] не глядел (не смотрел) бы – світ знемилів (знемилився) кому; (і) жити не хочеться; світ надокучив (набрид, обрид, остогид) кому; (і) світ не милий кому.
• На чём свет стоит (ругать, бранить…) (разг. фам.) – на всі заставки (на всі боки, на всю губу); аж гай гуде.
• Не близкий (близок, ближний) свет (разг.) – не близький світ (не близька сторона); не близько; (застар.) [не] блигомий (лок. не блигий) світ; замашно. [Замашно йти. Сл. Гр.]
• Не видеть (не видать) света [белого] – не мати (немає кому) просвітлої години; нема коли (ніколи) й угору глянути.
• Не мил и свет, когда милого нет – світ став немилий, як покинув милий. Пр. Без вірного друга — великая туга. Пр.
• Не только света, что в окне (окошке) – не тільки (хіба тільки) світа (світу), що в вікні. Пр. Не в одне віконце світить сонце. Пр. Чи тільки світа, що через вікно видно? Пр. Чи тільки світа, що на твоїм подвір’ї (на твоїм обійсті)? Пр. Хіба на світі одна вода? Пр.
• Ни за что на свете – нізащо (ніколи) в світі.
• Оставить, покинуть свет – покинути світ; зійти з світу (з блиску-світу); умерти.
• Относящийся к новому, к старому свету – новосвітній, старосвітній.
• Относящийся к этому (к сему), к тому свету – сьогосвітній, тогосвітній.
• Отправлять, отправить на тот свет кого – на той світ загонити, загнати (про багатьох позагонити) кого; із світу згонити, зігнати (про багатьох позганяти) кого; (застар.) пускати, пустити у Божу путь кого.
• Отправляться, отправиться на тот свет – іти, піти на той світ; (застар.) у Божу путь іти, піти.
• По [белому] свету (ходить, бродить…) – по [білому] світу (світі), [білим] світом (ходити, блукати, мандрувати…).
• Появиться, явиться на свет – на світ народитися; уродитися (зродитися); виникнути (постати).
• Свет в рогожку покажется кому – світ замакітриться кому.
• Свет испокон веков неправдой стоит (устар.) – не було ніколи в світі правди. Пр. Неправдою світ стоїть. Пр. Брехнею світ живе. Пр.
• Свет не без добрых людей – світ (на світі) не без добрих людей. Пр.
• Свет не клином сошёлся – ще світ не зав’язаний мені. Пр. Хіба (що) мені світ клином зійшовся? Пр.; знайдеться і на це (є й на це) рада; (іноді) що раз (одного разу) не вдалося, удруге вдасться.
• Сживать, сжить (сгонять, согнать) со света кого (перен. разг.) – зганяти, зігнати (про багатьох позганяти) з світу кого. [Стережись, Максиме, Омелька Судденка, бо той чоловік тебе з світу зжене. ЗОЮР.]
• Только и света в окошке (окне) у кого – тільки й світла, що в вікні у кого.
• Тот свет – той світ.
• Шататься по свету – бродити по світу; різних борщів куштувати.
• Этот свет – сей (цей) світ. [Сей світ, як маків цвіт. Пр.]
Совершенно
• Совершенно верно! – цілком правильно!; цілковита правда!
• Совершенно всё – усе чисто; геть усе; геть-чисто все.
• Совершенно необходимо – конче потрібно; доконче треба.
• Совершенно так же – зовсім (абсолютно) так само; (розм. ще) так самісінько.
• Совершенно такой же – такий самий; (розм. ще) такий самісінький.
Старый
• Старая погудка на новый лад – стара пісня на новий лад. Пр. Стара пісня — нові струни. Пр. Стара пісня по-новому співана. Пр.
• Стар и мал (млад) – (і) старе й мале; (і) мале й велике; геть усі (геть-чисто всі).
• Старой бабе и на печи ухабы – стара баба і на печі мерзне. Пр. Недогода нашій бабі ні на печі, ні на лаві. Пр.
• Старый волк знает толк – вовк старий не лізе до ями. Пр. Був вовк у сіті, був і перед сіттю. Пр. Старий вовк лапу собі відгризе, а в руки не дасться. Пр.
• Старый ворон даром не каркает – старий ворон пусто не кряче. Пр. Старий пес дарма не бреше. Пр. Дарма й курка не гребе.
• Старый холостяк – підтоптаний (старий) парубок; (рідше) старий кавалер.
• Старый что малый, а малый что глупый – старе, як мале. Пр. Що старе, що мале, що дурне. Пр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дотла́ = зовсїм, геть-чи́сто, до пня́, до ноги́, до оста́нку, до ре́шти, до ще́нту. — До щенту знесено військо турецьке. Л. С. — Пропали усї вівцї до ноги. С. Аф.

Запропонуйте свій переклад