Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «государство»
Шукати «государство» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Госуда́рство – держа́ва (ум. держа́вка), (реже) держа́вство, па́нство. [Незале́жна держа́ва-респу́бліка, яко́ю була́ Украї́на за Хмельни́цького (Єфр.) На́ша радя́нська пролета́рська держа́ва].
• Управление -ом – державува́ння.
Клони́ться – хили́тися, гну́тися, (никнуть) ни́кнути. [Звя́лена трава́ хили́лась додо́лу (Мирн.). Нена́че п’я́ний очере́т без ві́тру гне́ться (Шевч.). А голова́ ни́кне на́бік, ни́кне (Г. Барв.)].
• К чему это -нится – до чого́, на що йде́ться, на що зано́ситься де. [Догада́вся, до чо́го воно́ йде́ться (Н.-Лев.). Не знав, до чо́го ді́ло йде́ться (Крим.). Аж воно́, ба́чу, не на те йде́ться (Мова). Зано́силося на війну́ (Крим.)].
• Солнышко -тся к западу – со́нечко схиля́ється (хи́литься) на за́хід.
• -тся, -лось к вечеру – схиля́ється, схиля́лося над ве́чір.
• -ться к упадку – хили́тися до зане́паду. [Да́лі письме́нник іде́ вниз, хи́литься до зане́паду (Єфр.)].
• Государство -тся к упадку – держа́ва хи́литься до зане́паду.
• Победа -лась на сторону неприятеля – во́рог почина́в здобува́ти перемо́гу, перемо́га схиля́лася на воро́жий бік.
• К чему -нятся ваши речи – до чо́го ви прова́дите (ведете́) свою́ мо́ву? куди́ ви гнете́ свою́ мо́ву?
• Клоня́щийся – що хи́литься.
• -щийся к упадку – близьки́й (до) зане́паду.
• Строение, -щееся к разрушению – буді́вля, що почала́ руйнува́тися, що йде до руйна́ції.
Короле́вство –
1) (государство) королі́вство;
2) (сан) королі́вство, (народн.) коро́льство;
3) (пребывание в сане) королюва́ння. [Це було́ за королюва́ння Станісла́ва Понято́вського (Крим.)].
Облада́тельство –
1) см. Облада́ние;
2) см. Госуда́рство.
Потрясе́ние –
1) (государства, общества и т. п.) по́трус (-су), струс (-су), по́тряс, зру́шення, стрясі́ння, ро́зрух (-ху).
• -ние государственных основ – струс (зру́шення) держа́вних заса́д (підва́лин).
• Государство пало от внутренних -ний – держа́ва впа́ла від вну́трішніх зру́шень, ро́зрухів;
2) (душевное) звору́шення, збу́рення, тяжка́ ура́за. [Труси́вся з нерво́вого звору́шення (Крим.). Мора́льне збу́рення. З тяжко́ї ура́зи душе́вної він ма́ло не вмер].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Возглавляющий – що (який) очолює, головує; очільник, чільник, (возглавляющая) очільниця; голова;
• возглавляющий государство – очільник держави;
• возглавляющий собрание – голова зборів. Обговорення статті
Несостоявшийся –
1) що (який) не відбувся, невідбутий, нездійснений;
2) (неосуществлённый) нездійснений:
• несостоявшееся государство – неспроможна (нездала, провальна, невдала) держава;
• несостоявшиеся торги – невідбутий торг;
• несостояшийся акт – незді́йснений акт;
• несостоявшийся актор – невідбутий (нездійснений) актор. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Государство – держа́ва, -ви.
Земля – земля́, -лі́; (почва) ґрунт, -ту; (суша) суході́л, -до́лу; (государство, страна) краї́на, -ни, край (р. кра́ю); (земляной пол) діл (р. до́лу); (вспаханная) рілля́, -ллі́; (усадебная) (сади́бна) земля́; (девственная) цілина́, -ни́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Па́нство –
1) государство, царство;
2) владение;
3) дворянское звание;
4) барство;
5) (соб.) баре, господа.
• Шано́вне па́нство – уважаемые господа.
Ціса́рство – государство, царство.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Государство – держава.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Де́ржава, -ви, ж.
1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». Кременчуг. у.
2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. ЗОЮР. II. 61.
3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство.
4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. Хата. 139. За твоєї де́ржави як буде — побачимо. НВолынск. у.
Па́нство, -ва, с.
1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам. ЗОЮР. II. 24.
2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство. Котл. Ен. І. 13.
3) Дворянское званіе. За такі гроші... тоді в Київі панство можна було купить. Сим. 230.
4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Кв. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 208.
5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10. Ум. Па́нствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу. Чуб. III. 270.
Ціса́рство, -ва, с. Царство, государство. Желех.
Шляхе́тчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані. Шевч. 130.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Госуда́рство = ца́рство, держа́ва, па́ньство. С. З. Л. — Аристократи́ческое госуда́рство = шляхе́тчина. — Була колись шляхетчина — вельможная панї, мірила ся з Москалями, з Ордою, з султаном. К. Ш.
Владѣ́ніе = 1. володїння (С. Л.), обла́да. 2. держа́ва, ца́рство, господа́рство, госуда́рство.
Держа́ва = д. Госуда́рство і Влады́чество.

Запропонуйте свій переклад