Знайдено 15 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Доводи́ться, довести́ся, дове́сться – дово́дитися, дове́сти́ся, припада́ти, припа́сти. [Чи доведе́ться ще коли́ вас поба́чити? Припада́є мені́ ї́хати, бо ні́кому більш]. |
Выпа́дывать, выпада́ть, вы́пасть –
1) випада́ти, ви́пасти, (мног.) повипада́ти. [Ви́пала цегли́на з пе́чи, повипада́ли зу́би]; (о волосах) вила́зити, лі́зти, ви́лізти, повила́зити; 2) (от трясения) витряса́тися, ви́трястися, ви́труситися; 3) па́дати, упа́сти. [Якби́ доро́га впа́ла, то вони́ привезли́-б соло́му. Сніги́ впа́ли вели́кі]; 4) припада́ти, припа́сти. [Жеребо́к мені́ припа́в ї́хати. Мені́ припада́є честь говори́ти про ньо́го]; 5) (случаться, приходиться) дово́дитися, дове́сти́ся, випада́ти, ви́пасти, іти́ся, піти́ся, тра́питися, лучи́тися, суди́тися, присуди́тися. • Вы́павший – ви́палий, повипада́лий (во множ.). |
Достава́ться, доста́ться – припада́ти, припа́сти, -ся, прихо́дитися, прийти́ся, дістава́тися, діста́тися (о мног. подістава́тися), дово́дитися, довести́ся, упада́ти, упа́сти. [Йому́ з ба́тьківщини припа́ла клу́ня. Котрі́ гро́ші ле́гко прихо́дяться, ле́гко й прово́дяться. А їй довела́ся за́паска га́рна. Поділи́ли ми бо́рошно, і впа́ло нам по два пу́ди]. • Доста́вшийся в добычу – здоби́чний. [Ви здоби́чні гро́ші пропива́єте (Куліш)]. • Доста́вшийся по наследству – спадко́вий, спа́лий, припа́лий на спа́дщину. • Тяжело доста́лось – гі́рко прийшло́ся. [Гі́рко мені́ ті́ї гро́ші прийшли́ся]. • Победа нелегко доста́лась – перемо́га неле́гко обійшла́ся (діста́лася). • Доста́ться кому (плохо), безл. – діста́тися, впа́сти, нагорі́ти, натруси́тися кому́. [Ді́тям від ма́чухи до́бре дістає́ться. Від ста́рших йому́ сього́дні до́бре впа́ло. І тобі́ й мені́ від Іва́на натру́ситься]. |
Приводи́ться, -вести́ся и -ве́сться –
1) (страд.) приво́дитися, бу́ти приве́деним, припрова́джуватися, бу́ти припрова́дженим; (к окончанию) дово́дитися, бу́ти дове́деним; наво́дитися, бу́ти наве́деним, подава́тися, бу́ти по́даним и т. д., см. Приводи́ть. • Приговор -во́дится в исполнение – при́суд вико́нується. • Машина -во́дится в движение – маши́ні дає́ться рух, розгі́н, маши́на пуска́ється в рух. • -води́ться, -вести́сь в чувство – приво́дитися, бу́ти приве́деним до па́м’яти. • Таких примеров -во́дится много – таки́х при́кладів бага́то наво́диться; 2) (приходиться) дово́дитися кому́ ким. • Он -во́дится мне двоюродным братом – він дово́диться мені́ бра́том у пе́рших; 3) (безл.: случаться, приходиться) дово́дитися, дове́сти́ся. • Вот и тебе -вело́сь узнать горе – от і тобі́ довело́ся го́ря зазна́ти. • Не -вело́сь мне там побывать – не довело́ся мені́ там побува́ти; 4) арифм. – зво́дитися, зве́сти́ся, бу́ти зве́деним (до одного́ знаме́нника). |
Пригожа́ться, пригоди́ться –
1) см. Годи́ться; 2) (народн.: случаться, бывать) дово́дитися, довести́ся, випада́ти, ви́пасти, трапля́тися, тра́питися, ско́їтися. [Ба́чити тако́го мені́ не дово́дилося (не пригожа́лось). Що у вас тут ско́їлося (пригоди́лось)?]. • -ди́лся тут и он – нагоди́вся і він тут. • Весна -ди́лась холодная – весна́ ви́пала холо́дна. |
Приходи́ться, прийти́ся, притти́ся и придти́ся –
1) (быть в пору, в меру, кстати) бу́ти до мі́ри, прихо́дитися, прийти́ся (до мі́ри), пристава́ти, приста́ти, припада́ти, припа́сти до чо́го; срв. Подходи́ть 5. [А ну ва́ша домови́на, чи до мі́ри бу́де? (Рудан.). Ляж у домови́ну. Чи як-раз вона́ приста́не? (Рудан.)]. • Как раз (точь в точь) -ти́ся (образно) – як-раз упа́сти, так і вли́пнути куди́. [Хватну́ли той кли́нчик, розгорну́ли капта́н, – якраз він туди́ і впав (Март.). Приміря́ють той череви́чок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. • Сапоги -шли́сь мне по ногам – чо́боти мені́ прийшлися́ до мі́ри (до ноги́). • Ключ -шё́лся к замку – ключ прийшо́вся, приста́в до замка́, (к висячему) до коло́дки. • -ди́ться под меру – прихо́дитися до мі́ри. • Дверь не плотно -дится – две́рі не щі́льно (не щи́тно) пристаю́ть. • -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву – припада́ти (припа́сти) до смаку́ (до вподо́би, до сподо́би, до се́рця, до душі́), іти́ в смак, підхо́дити (підійти́) до ду́мки, сподо́батися, уподо́батися кому́, в уподо́бі кому́ бу́ти; срв. Вкус. [Ті слова́ ду́же припа́ли їй до сма́ку (Н.-Лев.). Тут ми й спізна́лися і одна́ о́дній припа́ли до вподо́би (Кониськ.). Які́ книжки́ більш до душі́ припада́ють селя́нам (Єфр.). Йому́ до се́рця припа́ли про́сті лю́ди (Єфр.). Приста́в ми до душі́ (Франко. Пр.). Мабу́ть і я йому́ підійшо́в до ду́мки (Крим.)]. • Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. – не йти в смак, не йти в лад, не пристава́ти до душі́ (до се́рця), не лежа́ти на се́рці кому́ и т. п.; срв. Вкус. • День на день не -дится – день на день не випада́є; 2) (доставаться кому на долю; причитаться) припада́ти, припа́сти (редко припа́стися), упада́ти, упа́сти, випада́ти, ви́пасти, дово́дитися, дове́сти́ся кому́. [Тепе́р на ду́шу припада́є вдво́є ме́нше землі́, ніж було́ спе́ршу (Грінч.). На день упада́є заробі́тку по півкарбо́ванця (Г. Барв.). Така́ мені́ гірка́ до́ля ви́пала (М. Вовч.). Чу́є, чу́є ма́терине се́рце, яка́ до́ля до́ні доведе́ться (Куліш)]. • Мне -дится с вас пять рублей – мені́ припада́є з вас (ма́ю оде́ржати з вас) п’ять карбо́ванців. • Мне -дится доплатить вам десять рублей – мені́ тре́ба (мені́ упада́є, я ма́ю) доплати́ти вам де́сять карбо́ванців; 3) припада́ти, припа́сти, випада́ти, ви́пасти. • Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца – це свя́то (цей день) припада́є на неді́лю (и в неді́лю), на кіне́ць мі́сяця. [На понеді́лок припада́в того́ ро́ку оста́нній день, коли́ ще мо́жна було́ вінча́ти (Єфр.). Тимча́сом зближа́лась дру́га Пречи́ста, а припада́ла в субо́ту (Свидн.)]. • Пасха в том году -ди́лась 29-го марта – Вели́кдень того́ ро́ку випада́в (припада́в) на 29-те бе́резня; 4) кому кем – дово́дитися кому́ ким. • Он -дится ему в родстве – він дово́диться йому́ ро́дичем. [Маку́хинський піп дово́дився на́шому ро́дичем, не́божем у-дру́гих (М. Вовч.)]; 5) (безл.: приводиться) дово́дитися, дове́сти́ся, випада́ти, ви́пасти, упада́ти, упа́сти, припада́ти, припа́сти, (редко) дохо́дитися, дійти́ся кому́. [Найтя́жче дово́дилося і дово́диться селя́нству (Доман.). На до́вгім віку́ усього́ доведе́ться (Номис). Ви́пало мені́ я́кось бу́ти у йо́го в ха́ті (М. Вовч.). Упа́ло йому́ знов іти́ лі́сом (Манж.). Там припа́ло нам ночува́ть (Март.). Припа́ло на безві́дді, на безхлі́б’ї погиба́ти (Ант.-Драг.). В салда́ти йому́ не припада́ло йти (Грінч.). Як мені́ дохо́дилось – він зна́є (Черк.)]. • Мне -ди́лось, -шло́сь много терпеть – мені́ дово́дилося (довело́ся) бага́то терпі́ти. • Вам -дё́тся отвечать – вам доведе́ться відповіда́ти. • Мне -шло́сь проработать всю ночь – мені́ довело́ся, ви́пало, працюва́ти ці́лу ніч; (должен был) му́сів працюва́ти ці́лу ніч. • Тяжело ему -шло́сь – тя́жко йому́ довело́ся (ви́пало, дійшло́ся). • Не вмочь, не подсилу -дится – неси́ла стає́ (що роби́ти). • Живи как -шло́сь, как -дё́тся – тре́ба жить, як набіжи́ть, живи́, як тра́питься. • Когда -дё́тся – коли́ (час) ви́паде, коли́ тра́питься. • Где -дё́тся, -шло́сь – де припа́ло, де тра́питься, де тра́пилось; срв. Где попа́ло (Попада́ть). • Кого -дё́тся – кого́ тра́питься. • К слову -шлось – до сло́ва припа́ло. [Посва́таю, кого́ тра́питься (Н.-Лев.)]. • Так жить (делать) не -дится (не подобает) – так жи́ти (роби́ти) не випада́є (не впада́є, не прихо́диться, не годи́ться). [Яко́сь-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.). Бі́ля грани́ці не впада́ будува́ти світли́ці (Номис). Не прихо́диться москаля́ дя́дьком зва́ти (Грінч.)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Выпадать, выпасть –
1) випада́ти, -да́ю, -да́єш, ви́пасти, -паду, -падеш; (о многом) повипада́ти; 2) (приходиться) припада́ти, припа́сти, дово́дитися, дове́стися; 3) (о волосах) вила́зити, ви́лізти. |
Доводить, довесть – дово́дити (дово́джу, дово́диш), дове́сти (доведу́, доведе́ш), допрова́джувати, -джую, -джуєш, допрова́дити, -ва́джу, -ва́диш (кого́ до чо́го); -ся – (приходиться) дово́дитися, дове́стися, припада́ти, припа́сти. |
Приходиться –
1) (кому кем) дово́дитися, -джуся, -дишся (кому́ ким); 2) прихо́дитися, -джуся, -дишся, підхо́дити (підійду́, піді́йдеш) (до чо́го); 3) (причитаться) припада́ти, припа́сти; 4) (случаться: ехать, бывать, получать) дово́дитися, довести́ся, випада́ти, ви́пасти. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Дово́дитися, дове́стися –
1) (безл.) приходиться, случаться, случиться. • Як доведе́ться – как случиться. • Дово́диться слу́хатися – приходится повиноваться. 2) доставаться, достаться; 3) приходиться, доставаться; 4) (несов. в.) о степени родства: приходиться. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Приходиться, -тись –
1) дово́дитися, довестися; -тся отсрочить платеж – дово́диться відкла́сти, відтермінува́ти виплату; 2) (причитаться кому) – припада́ти, припа́сти, випада́ти, випасти на ко́го, кому́; на вашу долю -дится – Вам припада́є; 3) (-ться в пору) – прихо́дитися, прийтися, пасува́ти. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Довести́, -ся. См. Доводити, -ся. |
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Ном. № 9893. Не довелось свині на небо дивиться. Ном. № 5329. Так нам довелося. НВолын. у. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. К. Досв. 121. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Мет. 12. Доведеться ледачому всю правду сказати. Чуб. V. 28.
2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. Грин. ІІІ. 212. Чуб. I. 246. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. К. ЧР. 312. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком. К. ЧР. 28. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл.
1) *Як доведе́ться. Как случится. Сл. Нік. *Дово́диться слу́хатися. Приходится повиноваться. Сл. Нік. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)