Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «доплатить»
Шукати «доплатить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Допла́чивать, доплати́ть – допла́чувати, доплати́ти, припла́чувати, приплати́ти (о многих – подопла́чувати). [Де о́ком не догля́неш, там кали́ткою допла́тиш. Кому́ чого́ був не доплати́в, тепе́р подопла́чував].
Приходи́ться, прийти́ся, притти́ся и придти́ся –
1) (быть в пору, в меру, кстати) бу́ти до мі́ри, прихо́дитися, прийти́ся (до мі́ри), пристава́ти, приста́ти, припада́ти, припа́сти до чо́го; срв. Подходи́ть 5. [А ну ва́ша домови́на, чи до мі́ри бу́де? (Рудан.). Ляж у домови́ну. Чи як-раз вона́ приста́не? (Рудан.)].
• Как раз (точь в точь) -ти́ся (образно) – як-раз упа́сти, так і вли́пнути куди́. [Хватну́ли той кли́нчик, розгорну́ли капта́н, – якраз він туди́ і впав (Март.). Приміря́ють той череви́чок, а він так і влип, як там був (Рудч.)].
• Сапоги -шли́сь мне по ногам – чо́боти мені́ прийшлися́ до мі́ри (до ноги́).
• Ключ -шё́лся к замку – ключ прийшо́вся, приста́в до замка́, (к висячему) до коло́дки.
• -ди́ться под меру – прихо́дитися до мі́ри.
• Дверь не плотно -дится – две́рі не щі́льно (не щи́тно) пристаю́ть.
• -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву – припада́ти (припа́сти) до смаку́ (до вподо́би, до сподо́би, до се́рця, до душі́), іти́ в смак, підхо́дити (підійти́) до ду́мки, сподо́батися, уподо́батися кому́, в уподо́бі кому́ бу́ти; срв. Вкус. [Ті слова́ ду́же припа́ли їй до сма́ку (Н.-Лев.). Тут ми й спізна́лися і одна́ о́дній припа́ли до вподо́би (Кониськ.). Які́ книжки́ більш до душі́ припада́ють селя́нам (Єфр.). Йому́ до се́рця припа́ли про́сті лю́ди (Єфр.). Приста́в ми до душі́ (Франко. Пр.). Мабу́ть і я йому́ підійшо́в до ду́мки (Крим.)].
• Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. – не йти в смак, не йти в лад, не пристава́ти до душі́ (до се́рця), не лежа́ти на се́рці кому́ и т. п.; срв. Вкус.
• День на день не -дится – день на день не випада́є;
2) (доставаться кому на долю; причитаться) припада́ти, припа́сти (редко припа́стися), упада́ти, упа́сти, випада́ти, ви́пасти, дово́дитися, дове́сти́ся кому́. [Тепе́р на ду́шу припада́є вдво́є ме́нше землі́, ніж було́ спе́ршу (Грінч.). На день упада́є заробі́тку по півкарбо́ванця (Г. Барв.). Така́ мені́ гірка́ до́ля ви́пала (М. Вовч.). Чу́є, чу́є ма́терине се́рце, яка́ до́ля до́ні доведе́ться (Куліш)].
• Мне -дится с вас пять рублей – мені́ припада́є з вас (ма́ю оде́ржати з вас) п’ять карбо́ванців.
• Мне -дится доплатить вам десять рублей – мені́ тре́ба (мені́ упада́є, я ма́ю) доплати́ти вам де́сять карбо́ванців;
3) припада́ти, припа́сти, випада́ти, ви́пасти.
• Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца – це свя́то (цей день) припада́є на неді́лю (и в неді́лю), на кіне́ць мі́сяця. [На понеді́лок припада́в того́ ро́ку оста́нній день, коли́ ще мо́жна було́ вінча́ти (Єфр.). Тимча́сом зближа́лась дру́га Пречи́ста, а припада́ла в субо́ту (Свидн.)].
• Пасха в том году -ди́лась 29-го марта – Вели́кдень того́ ро́ку випада́в (припада́в) на 29-те бе́резня;
4) кому кем – дово́дитися кому́ ким.
• Он -дится ему в родстве – він дово́диться йому́ ро́дичем. [Маку́хинський піп дово́дився на́шому ро́дичем, не́божем у-дру́гих (М. Вовч.)];
5) (безл.: приводиться) дово́дитися, дове́сти́ся, випада́ти, ви́пасти, упада́ти, упа́сти, припада́ти, припа́сти, (редко) дохо́дитися, дійти́ся кому́. [Найтя́жче дово́дилося і дово́диться селя́нству (Доман.). На до́вгім віку́ усього́ доведе́ться (Номис). Ви́пало мені́ я́кось бу́ти у йо́го в ха́ті (М. Вовч.). Упа́ло йому́ знов іти́ лі́сом (Манж.). Там припа́ло нам ночува́ть (Март.). Припа́ло на безві́дді, на безхлі́б’ї погиба́ти (Ант.-Драг.). В салда́ти йому́ не припада́ло йти (Грінч.). Як мені́ дохо́дилось – він зна́є (Черк.)].
• Мне -ди́лось, -шло́сь много терпеть – мені́ дово́дилося (довело́ся) бага́то терпі́ти.
• Вам -дё́тся отвечать – вам доведе́ться відповіда́ти.
• Мне -шло́сь проработать всю ночь – мені́ довело́ся, ви́пало, працюва́ти ці́лу ніч; (должен был) му́сів працюва́ти ці́лу ніч.
• Тяжело ему -шло́сь – тя́жко йому́ довело́ся (ви́пало, дійшло́ся).
• Не вмочь, не подсилу -дится – неси́ла стає́ (що роби́ти).
• Живи как -шло́сь, как -дё́тся – тре́ба жить, як набіжи́ть, живи́, як тра́питься.
• Когда -дё́тся – коли́ (час) ви́паде, коли́ тра́питься.
• Где -дё́тся, -шло́сь – де припа́ло, де тра́питься, де тра́пилось; срв. Где попа́ло (Попада́ть).
• Кого -дё́тся – кого́ тра́питься.
• К слову -шлось – до сло́ва припа́ло. [Посва́таю, кого́ тра́питься (Н.-Лев.)].
• Так жить (делать) не -дится (не подобает) – так жи́ти (роби́ти) не випада́є (не впада́є, не прихо́диться, не годи́ться). [Яко́сь-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л. Укр.). Бі́ля грани́ці не впада́ будува́ти світли́ці (Номис). Не прихо́диться москаля́ дя́дьком зва́ти (Грінч.)].
Причита́ться, приче́сться –
1) страд. – прирахо́вуватися, бу́ти прирахо́ваним, прилі́чуватися, бу́ти прилі́ченим (срв. Причисля́ться 1); (приобщаться) приє́днуватися, бу́ти приє́днаним до ко́го, до чо́го;
2) припада́ти, нале́жати, -ся кому́. [Припада́є мені́ ще два карбо́ванці. Цих гро́шей від йо́го мені́ не нале́жить (Грінч.). Мені́ нале́жалося ще два черві́нці].
• За товар -та́ется доплатить ещё сто рублей – за крам нале́житься доплати́ти ще сто карбо́ванців;
3) кому кем – дово́дитися кому́ ким.
• Он -та́ется мне дядей – він дово́диться мені́ дя́дьком.
• Причита́ющийся кому – нале́жний кому́. [Нале́жним мені́ заробі́тком я не поступлю́сь].
• -щаяся сумма (деньги) – нале́жність, належи́тість (-ости).
• -щийся по договору – нале́жний згі́дно з умо́вою, умо́влений.
• Доля, -щаяся по разделу – нале́жна з по́ділу ча́стка, части́на, що припада́є (що нале́жить) згі́дно з по́ділом.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Приходиться, прийтись –
1) (быть в пору, в меру, кстати) бу́ти до мі́ри, прихо́дитися, прийти́ся (до мі́ри), пристава́ти, приста́ти, припада́ти, припа́сти до чо́го; (пригодиться) знадобитися, придатися, здатися;
2) (доставаться кому на долю; причитаться) припада́ти, припа́сти (редко припа́стися), упада́ти, упа́сти, випада́ти, ви́пасти, дово́дитися, дове́сти́ся кому́;
3) (на какой-либо день ) припада́ти, припа́сти, випада́ти, ви́пасти;
4) (кому кем) дово́дитися кому́ ким;
5) (безл.: приводиться) дово́дитися, дове́сти́ся, випада́ти, ви́пасти, упада́ти, упа́сти, припада́ти, припа́сти, (редко) дохо́дитися, дійти́ся кому́; приходитися, прийтися; (случаться) траплятися, трапитися; (обходиться в цену, прост.) обходитися, обійтися, (стоить) коштувати:
• вам придё́тся отвечать – вам доведе́ться відповіда́ти;
• где придё́тся, пришло́сь – де припа́ло, де тра́питься, де тра́пилось;
• дверь не плотно приходится – две́рі не щі́льно (не щи́тно) пристаю́ть;
• день на день не приходится, год на год не приходится – день на день не випада́є (не припадає); рік на рік не випадає (не припадає);
• живи как пришло́сь, как придё́тся – тре́ба жить, як набіжи́ть, живи́, як живеться (тра́питься);
• как раз (точь в точь) прийтись – (образно) як-раз упа́сти, так і вли́пнути куди́;
• ключ пришё́лся к замку – ключ прийшо́вся, приста́в до замка́, (к висячему) до коло́дки;
• когда придё́тся – коли́ (час) ви́паде, коли́ тра́питься;
• кого придё́тся – кого́ тра́питься;
• к слову пришлось – до сло́ва припа́ло;
• мне приходи́лось, пришло́сь много терпеть – мені́ дово́дилося (довело́ся) бага́то терпі́ти;
• мне приходится доплатить – мені́ тре́ба (мені́ упада́є, я ма́ю) доплати́ти;
• мне пришло́сь проработать всю ночь – мені́ довело́ся, ви́пало, працюва́ти ці́лу ніч; (должен был) му́сив працюва́ти ці́лу ніч;
• на нашу (вашу) долю приходится… – на нашу (вашу) частку припадає…;
• не вмочь, не подсилу приходится – неси́ла стає́ (що роби́ти);
• не приходится об этом говорить – не випадає (не доводиться) про це говорити;
• не приходиться по вкусу, по сердцу – не йти в смак, не йти в лад, не пристава́ти до душі́ (до се́рця), не лежа́ти на се́рці кому́;
• он приходится ему родственником (дядей) – він дово́диться йому́ ро́дичем (дядьком); Пасха в том году приходи́лась на 29-е марта – Вели́кдень того́ ро́ку випада́в (припада́в) на 29-те бе́резня;
• прийтись кстати – прийтися до речі (до ладу); (пригодиться) знадобитися, придатися;
• приходится идти на уступки – доводиться поступатися;
• приходится отдуваться [своими боками] – доводиться на собі терпіти;
• приходится отсрочить платеж – доводиться відкласти виплату;
• приходиться, прийтись кому по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) – припадати, припасти кому до смаку (до серця, до вподоби, до сподоби, до любості, до любові, до мислі, до душі); приставати, пристати до душі кому; підходити, підійти під смак (під мислі, до думки) кому, іти́ в смак; подобатися, сподобатися (уподобатися) кому; бути усмак (в подобі) кому; смакувати кому;
• приходи́ться под меру – прихо́дитися до мі́ри;
• пришлось ехать лесом – випало їхати лісом;
• сапоги пришли́сь по ногам – чо́боти прийшлися́ до мі́ри (до ноги́);
• тяжело ему пришло́сь – тя́жко йому́ довело́ся (ви́пало, дійшло́ся);
• так жить (делать) не приходится (не подобает) – так жи́ти (роби́ти) не випада́є (не впада́є, не прихо́диться, не годи́ться);
• этот праздник, день приходится в воскресенье, в конце месяца – це свя́то (цей день) припада́є на неді́лю (в неді́лю), на кіне́ць мі́сяця.
[На день упада́є заробі́тку по півкарбо́ванця (Г.Барвінок). Чу́є, чу́є ма́терине се́рце, яка́ до́ля до́ні доведе́ться (П.Куліш). Йому притьмом прийшлось так, як співають у пісні: «Чомусь мені, братці, горілка не п’ється» (П.Куліш). Маку́хинський піп дово́дився на́шому ро́дичем, не́божем у дру́гих (М.Вовчок). Ви́пало мені́ я́кось бу́ти у йо́го в ха́ті (М.Вовчок). Така́ мені́ гірка́ до́ля ви́пала (М.Вовчок). Довго мосувався жид, поти розімкнув замок: все приміряв то той, то другий ключ, поти не знайшовся такий, що якраз прийшовся (П.Мирний). — Діду, — а там, де замчище, є луна? — спитав Івась уголос. — Не знаю, не приходилось чути (П.Мирний). Як їй не скрутно іноді приходилося, часом і Яків гримне — де швендяє, часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть, — дарма (П.Мирний). Василь сам про себе лаяв одежу, що на його вже не приходилася та чимало і зносилася (П.Мирний). На до́вгім віку́ усього́ доведе́ться (Номис). Прийдеться ниточка до клубочка (Номис). Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (Номис). Там припа́ло нам ночува́ть (Л.Мартович). Хватну́ли той кли́нчик, розгорну́ли капта́н, — якраз він туди́ і впав (Л.Мартович). В салда́ти йому́ не припада́ло йти (Б.Грінченко). — Дак ти ж спершу оженись! — пожартував Зінько. — Коли ж ні одна не приходиться до мене! Одна проти мене дуже висока, а проти другої я дуже довгий (Б.Грінченко). Тепе́р на ду́шу припада́є вдво́є ме́нше землі́, ніж було́ спе́ршу (Б.Грінченко). Приміря́ють той череви́чок, а він так і влип, як там був (І.Рудченко). Ті слова́ ду́же припа́ли їй до сма́ку (І.Нечуй-Левицький). Приста́в ми до душі́ (І.Франко). А що обід приходився посередині лекції, його лишали обідати (М.Коцюбинський). Тут ми й спізна́лися і одна́ о́дній припа́ли до вподо́би (О.Кониський). Які́ книжки́ більш до душі́ припада́ють селя́нам (С.Єфремов). Йому́ до се́рця припа́ли про́сті лю́ди (С.Єфремов). На понеді́лок припада́в того́ ро́ку оста́нній день, коли́ ще мо́жна було́ вінча́ти (С.Єфремов). — Ану, придіньте калоші, чи прийдуться? (С.Васильченко). Не одному школяреві після гарячого вчинку приходилося прогулюватись на гору по тих східцях і вертатись звідтіль через який час, зовсім прохолонувши (С.Васильченко). Мабу́ть і я йому́ підійшо́в до ду́мки (А.Кримський). Тимча́сом зближа́лась дру́га Пречи́ста, а припада́ла в субо́ту (А.Свидницький). Посва́таю, кого́ тра́питься (І.Нечуй-Левицький). Яко́сь-то не випада́є вихваля́ти свої́х (Л.Українка). Я вже готова багато витерпіти, аби тільки побачити Париж! Ви знаєте, що мені так і не прийшлось бути в Парижі; я так жалувала! (Л.Українка). Певно ж, там прийдеться місяців добрих зо три пролежати, то вже краще зимою лежати, ніж літом, а то ще слід і через те їхати хутчій, що мені з ногою недобре, дедалі, то все, либонь, гірше робиться (Л.Українка). Бі́ля грани́ці не впада́ будува́ти світли́ці (Номис). Не прихо́диться москаля́ дя́дьком зва́ти (Б.Грінченко). Припустили і скінчили. «Почекайте, люди! Ану, ваша домовина Чи до міри буде?» «Ану, справді! — кажуть люди. — Ляж у домовину. Чи якраз вона пристане Давидову сину?» І пристала домовина, Ніби вона сама. «Ану, в яму опустіте: Чи пристане яма?» Опустили його в ямуі «Ну, спасибі, люди, Засипайте Соломона, Другого не буде!» (С.Руданський). Бюрократизм заїдає! От відбудовують цукроварню в районі ст. Фундуклеївки, де йому часто доводиться бувати, і що ж — робітники є, матеріал є, гроші є, а поки воловодились, сезон проґавили (В.Підмогильний). Підіймався і йшов. А коли заходила ніч, коли темрява заливала геть-чисто все і ставало так темно, як він ще ніколи не бачив, він зупинявся і спав, де випадало (І.Багряний). От із горілкою дедалі більше проблем, її чомусь — уперше в російській історії — не вистачає на всіх, її доводиться завойовувати ціною багатогодинних стоянь у черзі, штовханий, колотнеч, ціною самозречень і самовтрат. Мабуть, усю наявну в імперії горілку тепер випивають якісь кремлівські велетні, а може, її складають у тамтешніх глибочезних пивницях на чорний день, тим часом як плебс, тобто народ, хоча в дійсності не народ і навіть не плебс, отримує жалюгідні сльози — таке собі відхаркування харчової промисловості (Ю.Андрухович). Жінки в халатах та дощовиках танцювали довкола багать, впадаючи в безтямність, рухаючись завчено й легко, відчуваючи одна одну в цих рухах і повторюючи своїм танцем рухи птахів і тварин, яких їм доводилось бачити (С.Жадан). Роке Гінарт знайшов своїх чухраїв на тому місці, де велів їм зібратись; з ними був і Дон Кіхот. Сидячи верхи на своїм Росинанті, він читав їм орацію, умовляв їх покинути той небезпечний як для тіла, так і для душі триб життя, що вони провадили. А що ті хлопці були переважно з гасконців, люди грубі та несмаровані, то тая Дон Кіхотова казань не вельми припадала їм до смаку (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Надкушена перепічка лежала на тарілці поряд із чашкою полуденної кави. Вона йому не смакувала, хоча й була з повидлом. Хіба можна смакувати перепічкою, коли твоя дружина дурить тебе з іншим чоловіком? (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Якщо нема мети в житті, доводиться працювати на тих, хто її має (Роберт Ентоні). 1. Коли бажане не стає дійсним, доводиться видавати дійсне за бажане. 2. Як же часто доводиться брехати, що все добре, коли вже просто не хочеться пояснювати, як тобі зле. 3. Життя — як спорт: одному — це важка атлетика, іншому — фігурне катання. Найнещаснішому припадає піднімати штангу, стоячи на ковзанах]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Доплачивать, доплатить – допла́чувати, -чую, -чуєш, доплати́ти (доплачу́, допла́тиш).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Допла́чувати, доплати́ти – доплачивать, доплатить.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Доплачивать, -латить – допла́чувати, доплатити, припла́чувати, приплатити.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Допла́чувати, -чую, -єш, сов. в. доплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Доплачивать, доплатить, приплачивать, приплатить. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Ном. № 9969.
Подопла́чувати, -чую, -єш, гл. Доплатить (во множествѣ).
Припла́чувати, -чую, -єш, сов. в. приплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Приплачивать, приплатить, доплатить.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Доплати́ть, допла́чивать, ся = доплати́ти, приплати́ти, допла́чувати, ся і т. д.

Запропонуйте свій переклад