Холуй – (прост. лакей) холу́й, (жен.) холу́йка, лаке́й, слуга́, (презр.) лаки́за, лаку́за, лабу́за, вислу́жник, вислуга́ч, (угодник) прислу́жник, послу́жник, (ирон.) попуши́ло, (жарг.) ші́стка, (подхалим) підні́жок, підчи́хвіст, лизоблю́д, підли́за, при́хвостень. [Липучий равл в золоченій лівреї, блідий холуй, драглистий від сидні… (Л.Костенко). Дотліває з димом край оспалих синів-лакиз (В.Стус). Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил. Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил! (В.Симоненко). Раби, підніжки, грязь Москви, Варшавське сміття — ваші пани, Ясновельможнії гетьмани. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучче, як батьки ходили. Не чваньтесь, з вас деруть ремінь, А з їх, бувало, й лій топили (Т.Шевченко). Лукавець, гетьманський прихвостень, ще недавнечко сам ходив у драній свиті, соболиний ковнір личить йому як корові сідло, а вже хоче ступати по-панськи. І що то за диво: вчора виліз із свити, а сьогодні хоче пхнути ногою того, з ким сьорбав кулешу з одного казана (Ю.Мушкетик). Мнямлі й прихвосні, перебіжники й пристосуванці заразили решту зрадництвом і продажністю, лихоманкою зисколюбові; опустельнили територію! кинути мужа й матір, продати задницю стало найподвижнішим ділом; як може вижити народ, де за одного іноземця мріє продатись по двісті кандидаток?! (Є.Пашковський). Жодна людина не може бути героєм для свого лакея. Не тому, що герой — не герой, а тому що лакей — тільки лакей (Ґ.Геґель). Коли король голий, і лакеї швиденько скидають свої лівреї (С.Є.Лєц)].  |