Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «жменька»
Шукати «жменька» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Комо́чек –
1) гру́дочка, бала́бушок (-шка), вальо́чок, жмуто́чок (-чка); см. Комо́к;
2) (о живом сущ.) ку́почка, кетяшо́к (-шка́), жме́[і́]нька.
• Сжавшись -чком – ку́почкою, зібга́вшися в ку́почку.
При́горшня и мн. при́горшни – при́го[і]рщ (-горщи, ж. р.), и при́горща (-щі), (горсть) жме́ня, ум. жме́[і́]нька, жмі́нечка. [В при́горщі була́ ці́ла ку́па сухарі́в (Васильч.)].
• -шнями – при́горщами.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Плакальщик, плакальщица –
1) (человек на похоронах или поминках, оплакивающий за плату покойника) пла́кальник, плакальниця, (причитающий, причитающая) голосі́льник, голосільниця, тужі́льник, тужільниця; плачниця;
2) (надоедливо жалующийся, плачущийся на свою судьбу человек) скиглій, скиглячка, плаксій, плаксійка.
[За домовиною плакальниці — в середині — дівчина, «що чарів не знала», в жалобі (С.Васильченко). І весь рід випив — у котрий уже раз! Випив, схвалюючи таке пришестя. А кума, весела й одчайдушна Тетяна, Максимова сестра в третіх, молода вдова, голосиста співачка на всіх весіллях і бесідах та щира плакальниця на похоронах, налила чарку, повну-повну по вінця, підійшла до Максима, пригубила її й, обвівши поглядом столи від краю до краю, простягла йому: — В цій чарці твоє щастя, Максиме! Пий, куме! Пий, брате мій!.. (І.Багряний). Хіба стерпиш того, хто взагалі не зважав на друзів, а тепер він - перший плакальник; хто любить друга хіба тоді, коли його втратить? Ось такі й тужать так голосно саме тому, що бояться, аби хто не засумнівався, чи вони взагалі любили,- шукають запізнілих доказів свого почуття (Василь Шевчук). Хіба стерпиш того, хто взагалі не зважав на друзів, а тепер він - перший плакальник; хто любить друга хіба тоді, коли його втратить? Ось такі й тужать так голосно саме тому, що бояться, аби хто не засумнівався, чи вони взагалі любили,- шукають запізнілих доказів свого почуття (А.Содомора, перекл. Сенеки). Що вже наклялися бакаляра клюшниця з небогою, то й сказати не можна; вони рвали на собі волосся, дряпали до крові обличчя і голосили над паном своїм, що в мандри збирався, мов тужільниці над покійником. (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Жменька плакальників – лише чоловіки й хлопчики, жодної жінки — протиснулася крізь ринковий натовп поміж купами гранатів, таксі й верблюдами, знов і знов журливо голосячи коротку жалібну пісню (О.Гординчук, перекл. Д.Орвела)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГРУ́ППА (про щось дрібне) жме́ня, жме́нька.
НЕ́СКОЛЬКО образ. жме́нька, не оди́н [не оди́н рік], фраз. з па́ру [приблизи́тельно несколько часов так з па́ру годи́н], діял. скільки-то;
несколько (да́же) фраз. тро́хи аж [несколько суро́ва тро́хи аж суво́ра;
несколько дней стро́гий лицом тро́хи аж суво́рий з лиця́];
на несколько дней поет. на паруде́ння.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Горсть, горстка – жме́ня, -ні, жме́нька, -ки; (в две руки) при́горщ, -щі; (горсть конопли) го́рстка, -ки.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

жме́нька і жмі́нька, жме́[і́]ньки, -ньці; жме́[і́]ньки, -ньок
жмі́нька, див. жме́нька

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жме́ня, -ні, ж.
1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім’ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. II. 84.
2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр., которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. М. Пр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106.
3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100.
4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. Жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. Жме́нище.

Запропонуйте свій переклад