Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «затим»
Шукати «затим» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зате́м –
1) (потом) по́тім, по́тім то́го, пото́му, після то́го, опісля́, да́лі, тоді́, (зап.) відта́к.
• А -тем – а тоді́. [По́тім, немо́в схамену́вшись, він позирну́в на Гнатка́ (Крим.). Попе́реду ходи́в до ба́тька, а тоді́ до сестри́ (Звин.)].
• Вскоре -тем – незаба́ром (невза́барі) після то́го.
• Вслед -тем – за́раз після то́го.
• -те́м имею честь быть… – з тим ма́ю честь бу́ти…;
2) (поэтому) того́, тому́, тим; (с этой целью) на те.
• Я -те́м и приехал сюда – я того́ (тому́, на те) й приї́хав сюди́.
• Зате́м что (потому что) – тим, що; тому́, що; того́, що; зати́м, що; через те, що; бо. [Того́ те́пло, що весна́ наста́ла. То тим вони́ спочива́ли, що на ра́ни постре́ляні да пору́бані ду́же знемага́ли (Макс.)].
• Зате́м, чтобы – з тим, щоб; на те, щоб; про те, щоб; задля то́го, щоб.
• Я приехал -те́м, чтобы… – я приї́хав із тим, щоб…
Косноязы́чный – недорі́куватий, недорі́ка, недорі́кий, недомо́вний, недомо́ва, тяжкомо́вний, кривомо́вий, запи́ка, зап[н]и́куватий, тугоязи́кий. [Та ще й недорі́ка: зо́всім не до стя́мку бала́кав (Кон.). Вони́ собі́ невели́кії, шепеля́вії, недорі́кії (Максим.). Не годи́ться він у свато́ве, зати́м що недомо́ва (Старод. п.). Він ще й заї́куватий був та недомо́вний: по́ки збере́ться було́ ви́мовити… (Єфр.). Покво́лий у мо́ві й тугоязи́кий (Св. П.). Приво́дять до йо́го глухо́го і тяжкомо́вного (Єванг.). Тим язика́м лихи́м, калі́кам кривомо́вим (Куліш)].
Линя́ть –
1) (терять цвет) линя́ти, вили́нювати, блякува́ти, бля́кнути, полові́ти, здава́ти, обла́зити. [По за́ході со́нця всі фа́рби линя́ли, як в акваре́лі, що її́ підмочи́ли (Коцюб.). Тепе́р, на про́весні, вони́ са́ме бляку́ють (Яворн.). Си́тець почина́ здава́ти (Сл. Ум.). Кита́йка полові́є (Коцюб.). Перка́ль обла́зить (Коцюб.)].
• Краска -ня́ет – фа́рба линя́є, бля́кне, збіга́є;
2) (терять покров) линя́ти, вили́нювати, обла́зити, губи́ти во́лос, во́вну, ше́рсть, перо́, скида́ти во́вну, перо́, шку́ру. [Зати́м вовк не линя́є, що в комо́ру ча́сто ника́є (Номис)].
• Змея -ня́ет – гадю́ка линя́є, шку́ру скида́є.
• Птица -ня́ет – птах линя́є, перо́ скида́є (гу́бить);
3) (сходить, о покрове) линя́ти, вили́нювати, (о шерсти) обла́зити, зла́зити, (о перьях) па́дати. [Шерсть на соба́ці почала́ обла́зити (Сл. Ум.)].
• Волос -ня́ет – во́лос, воло́сся обла́зить.
• Кожа -ня́ет – шку́ра зла́зить.
• Перья -ня́ют – перо́ па́дає;
4) (переносно) линя́ти, шку́ру скида́ти, міни́тися.
• Он часто -ня́ет – він часте́нько шку́ру скида́є. См. Полиня́ть.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛАГОДАРЯ́ благодаря тому́, что... (отсу́тствует) что бо... /оскі́льки..., через те́, що..., тому́, що..., зати́м що.../ (нема) чого;
благодаря́щий що дя́кує, зви́клий /ста́вши/ дя́кувати, ра́ди́й /зму́шений/ подя́кувати, образ. з подя́кою на уста́х, прикм. вдя́чний, вдя́чливий;
благодари́лось дя́кувано;
ОТБЛАГОДАРИ́ТЬ (чим) відслужи́тися, відплати́тися, забут. відгоди́тися, запозич. відвзає́мнити.
ПОСКО́ЛЬКУ образ. зати́м що;
а поскольку фраз. а що [а поскольку он не пил, он… а що він не пив, він...];
но поскольку та раз [но поскольку вы здесь та раз ви тут].
ТАК фраз. тож [так начнём тож почні́мо], таж [так слепо́й же таж сліпи́й же];
э́то не так так (воно́) не є;
вот э́то так! оце́ так так!;
как бы не так! ірон. ая́кже!;
так дієсл. бы то б дієсл. [так узна́ли бы то б пізна́ли];
так ве́дь таж [так ве́дь я таж я];
та́к ведь? так же ж?;
так вот ото́ж;
ну, так вот то й от;
так держа́ть! прибл. тримаймось!;
так и фраз. аж [так и про́сится аж про́ситься];
так и быть гара́зд, неха́й, зго́да;
так или ина́че хоч так хоч так;
так как ще бо, зати́м що;
так ли э́то? чи спра́вді так є?;
не так ли? еге́ ж?;
так нет! аж ні!;
так нет же таж ні, але́ ж ні, так же ж ні, коли́ ж ні;
так себе́ прикм. таки́й собі, присл. спло́ха́;
так сказа́ть ще як той ка́же, ти б каза́в, сказа́в би;
та́к-таки коротк. а [так-таки никто а ніхто];
так, что тож і, ото́ж, аж [темно́ так, что не ви́дно те́мно аж не ви́дно];
так что же? то й що?;
а так как а що; [а так как я не ел а що я не їв];
нельзя́ так поступа́ть не мо́жна таке́ роби́ти;
ТА́К-ТАКИ таки́, так, все́ таки, по́при це, абсолю́тно, живомовн. а [та́к-таки никто́ а ніхто);
та́к-таки и не таки́ не;

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кормить
• Волка ноги кормят – вовка ноги годують (живлять) [, а пса кості]. Пр. Якби все вовк лежав, то вже б досі здох. Пр. Зайця ноги носять, а вовка зуби годують. Пр. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Пр. Кожна пташка своїм носиком живе. Пр. Вовк лежачи не утне. Пр.
• И собака помнит, кто её кормит – і собака чує, хто його годує. Пр.
• Как волка ни корми, он всё в лес смотрит – вовка хоч як годуй (скільки не годуй), а він у ліс дивиться. Пр. Вовча натура в ліс тягне. Пр. Вовка щось усе до лісу тягне. Пр. Вовка в плуг, а він у луг. Пр. Не сподівайся дяки від приблудного собаки. Пр. Хлібом годують, а стеблом очі колють. Пр. Хлібом годує, а очі випиває. Пр.
• Кормить берёзовой кашей (перен. фам.) – березової каші давати; березовою кашею годувати; березовим пером виписувати; березиною потягати (затинати); давати березової припарки; купати в березині.
• Кормить вшей – годувати воші (нужу).
• Кормить завтраками, обещаниями кого (перен.) – годувати жданиками, обіцянками кого; (іноді) відкладати на завтра.
• Соловья баснями не кормят – соловей піснями не ситий. Пр. Слів густо, а в животі пусто. Пр. Хвалою не нагодуєш. Пр.
• Хлебом, мёдом… не корми кого – хлібом, медом… не годуй кого; хліба, меду… не давай кому.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

зати́м (тому що), присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Захо́дити, -джу, -диш, с. в. зайти, -йду, -деш, гл. 1) Заходить, зайти (куда). От вона заходит в ту хату. Рудч. Та йшов козак до дівчини, зайшов до вдовиці. Мет. 53.
2) — за що. Заходить, зайти за что-либо. Уже зайшла за ліс, — не видко вже. 3) О солнцѣ: заходить, зайти, закатываться, закатиться. Не заходь, сонце, не заходь. Чуб. III. 232.
4) Заходить, зайти; уходить, уйти. Брехнею не далеко зайдеш. Ном. Спасибі Богу, що зайшла десь, а то б уже давно досі скребла моркву. О. 1862. II. 24.
5) Доходить, дойти, достигать, достигнуть. Напиламся на меду та додому не зайду. Гринч. III. 326. Не заходить матінчин та до мене голосок. Чуб. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Мет. 67. Заходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 361
6) Застигать, застигнуть, заставать, застать Заночуйте, добрі люде, Бо мя нічка зайшла. Гол. Я грапа Розумовського не зайшла затим, що спрежду в другій слободі жила. Харьк. г. Заходять нас вісти: Хотять нам дати їсти. О. 1862. VI. 14.
7) Въ карточной игрѣ: ходить, пойти. Харьк. у.
8) Начинаться, начаться. Употр. только въ выраж.: Свя́то, пра́зник захо́дить, зайшов. Свя́то заходить. Наканунѣ самого праздничного дня сейчас послѣ заката солнца, — только относительно этого вечера и употребляется настоящ. выраженіе.
9) — з ким. Водить съ кѣмъ компанію, знаться съ кѣмъ; начинать, начать что-либо дѣлать съ кѣмъ. Се злидні, бідота! Що тобі з такими заходити. МВ. (О. 1862. III. 45). Не хочу... з мужиками заходити. Св. Л. 158. Я з поганою не зайду. Св. Л. 235. З дурнем зайди, сам дурнем будеш. Ном. 6170.
10) Доставать, хватать, хватить, быть въ достаточном количествѣ. Малярі, малярі, красную змалюйте: За мої гроші фарбу не шкодуйте! Кед той вам не зайде, я єще докуплю. Гол. III. 438.
11) Беременѣть, забеременѣть. Ізваріть ту щуку, із’їжте, то ви зайдете. Вона так і зробила: зайшла і цілий год ходила. Кончився год — родила ужа. Рудч. Ск. І. 81. То-же значеніе: зайти́ дитям, — на дитину. Зачать ребенка. Параска зайшла на дитину. Волч. у.
12) — сльоза́ми, кров’ю. Наполняться, наполниться слезами (о глазахъ), затекать, затечь кровью. Сльозами очі заходять. Желех.
13) — між ким. Случаться, случиться, произойти между кѣмъ. Зайшло щось межи нами. Желех.
14) — у голову. Съ ума сходить, сойти, одурѣть. Миш у голову зайшла заким зерно знайшла. Ном. 1518.
15) Захо́дити в ре́чі, — розмову. Вступать в разговоръ. Не дуже в речі захожу: роспитаюсь дороги... та й далі. МВ. І. 14. З Варкою що-дня Павло бачився на-швидку. В розмову вона не заходила. МВ. (О. 1862. І. 83). З Марусею вона про се не заходила в розмову. МВ. II. 158.
16) — у сварку. Ссориться, затѣвать ссору. Нехай-же мене Господь милосердний боронить, щоб я з тобою в сварку заходила. МВ. І. 12.
17) — у хма́ру. Начинать, начать говорить что-то непонятное. Отже и бачу, що ви... в хмару заходите. О. 1862. II. 30.
Недомо́ва, -ви, об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Старод. у. Куди йому грішному! там така з його недомова. Старод. у.
Обре́зклий, -а, -е. Опухшій, брюзглый. Вони усі такі збрезклі затим, що картоплею живуть. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Подратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подразнить. А поклонивсь йому затим, щоб подратувать маляра. Кв.
Пола́годити, -джу, -диш, гл.
1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. Шевч. 284.
2) Починить, исправить. О. 1861. IV. 62. Зробив колесо або полагодив його. Стор. МПр. 170. Черевики полагодити. Г. Барв. 284.
3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Розноси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) = Рознести 3. Затим ходим у портухи, що розносили вовну мухи. Ном. № 13850. 2) безл. Розноси́ло кого́. Началъ часто появляться кто, не кстати явился кто. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579. Тілько що хотіла випитувати, аж тут Олену розносило з своїм боярином: давай ізнов жаловаться. Кв. І. 18.
Руч, въ выраженіяхъ:
1) У ліву́ руч. Влѣво.
2) У праву́ руч. Вправо.
3) Руч-об-руч. Рука объ руку. Як спаруєтесь руч-об-руч докупи, то тоді убгає він тебе у руки. Харьк. г. Під п’я́ну руч. Подь пьяную руку. Ном. № 11734. Не в чім його у хаті немає, але він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними. Староб. у.
5) Під до́бру руч. Въ хорошую минуту. Як підкотишся під добру руч, то й у карт гуляємо з ним. Харьк. г.
6) Під гаря́чу руч. Въ минуту гнѣва, подъ сердитую руку. Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре. Харьк. г.
7) Тягти́ за ким руч. Принимать чью сторону. Ном. № 4925. І син за нею руч тягне. Г. Барв. 225. Зять його вгощає добре, затим, що він йому поступив пару коней і за ним руч тягне. Рудч. Ск. І. 183.
8) Твоя́ руч. Тебѣ на руку. В кінці города млин, до чоловік пристав: берись, каже, мірошникувати, бо твоя руч. Ото він і став мірошником. Кіев. у.
9) На мою́, на твою́, на його́, на свою́ руч. Въ мою, твою, его, свою пользу. Та вони усе на свою руч, а ми, сказано, дурні — кваки. Лубен. у. Громада почала схилятися на руч Грицькову. Мир. Пов. І. 156. З козачої руки аж четверо було, а з нашої тіки двоє, тим воно на їх руч і діло пішло. Лубен. у.
10) На свою́ руч горну́ти. Говорить въ свою пользу. Черк. у.
11) На їх руч стоя́ти. Быть на ихъ сторонѣ. Він бо раз-у-раз на їх руч стоїть. Лубен. у.
12) На ско́ру, швидку́ руч. Наскоро. А там поставлять закусити на скору руч чого небудь. Алв. 10.
Уміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу́, -ти́ш и умі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Новомоск. у. (Залюб.). Я не вмітив, чи була вона п’яна, чи ні. Екат. у. (Залюб.). Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. (Залюб.).Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. Новомоск. у. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує. МВ. II. 174.
Ча́сто, нар. Часто. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Ном. № 7208. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Таких парубків часто й густо можна зостріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. Ум. Часте́нько, часте́сенько. Вона частенько поглядала на Чайченка і на нас. МВ. II. 95. Вставай, сестро, ранесенько, поливай пісок частесенько! Чуб. V. 976.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ауди́торка, ауди́торок, авди́торка, авди́торок; ч. ауди́тор, авди́тор
1. фінансова інспекторка, контролерка. [Ніна Дорош <…> — українська економістка, науковиця, освітянка, авдиторка <…>. (ternopedia.te.ua, 19.08.2019). Професор у коледжі, татусь Джерома і його матінка, сертифікована аудиторка найвищої кваліфікації <…>, вжахнулися б від цього листування. (Стівен Кінг «Містер Мерседес», пер. Олександр Красюк, 2014, с. 4). Свою роботу вправно роблять і талановита лікарка та висококласна аудиторка. (Урядовий кур’єр, 07.03.2013). Затим години зо дві вони демонстрували аудиторкам проставлені печатки, дописані накази й усунуті дрібні помилки. (Ірина Солодченко «Неприродний добір», 2008). Вони представляються одне одному як авдиторка й торговець італійським одягом. (kinokolo.ua, 21.09.2006).]
2. інспекторка, контролерка. [Єпископи хочуть автономії в області. Це буде секта в церкві, – попереджає світська аудиторка. (Католицький оглядач, 15.10.2015). Дослідниця пише, що гарячих ліній у справах переселенців десятки. Аудиторка обдзвонила 22 установи з наступною легендою <…>. (kuluar.com.ua, 17.12.2016).]
див.: інспе́кторка, контроле́рка
розві́дниця, розві́дниць; ч. розві́дник
1. та, хто здійснює розвідку, служить у розвідці. [На Івано-Франківщині померла легендарна розвідниця УПА. (Фіртка, 2019). У посланні розвідниці О. Д. Ржевської до матері, написаному в гестапівських катівнях, пряме звертання до адресата починається словами «Здравствуй, милая мама» <…>. (Олена Куварова «Структурна типологія і стилістика звертання в епістолярних текстах (на матеріалі російськомовних листів XVIII–ХХ ст.)», Дніпро, 2018). Повстанська розвідниця Галина Коханська у своїх споминах згадувала, що єврейських лікарів із родинами ще в перші роки німецько-радянської війни бандерівці спеціально викрадали з гетто, аби заповнити ними майбутні шпиталі УПА. (Володимир Ковальчук «Герут-партизани», 2012). Його дружина Оксана працювала в косівській фірмі «Арнольд Отто Майєр» крамаркою й була повстанською розвідницею. (Михайло Андрусяк «Брати Вогню», 2004). Місяць тому гестапівці викрили і розстріляли нашу розвідницю, яка намагалася влаштуватися перекладачкою в підрозділ цього відділу. (Василь Лисенко «Татарський острів», 1987). «Гаразд, – кажу, – мріяти мені ніколи, то я за мирного часу мріяла, тепер я розвідниця, товаришу командир, – Марійка, а не Мрійка». (Юрій Яновський «Марійка», 1948). В таборі відбудуться: підготовчі курси до ІІ-пл. іспиту, інструкторський курс для розвідниць і вірлиць та курси деяких іспитів вмілостей. («Молоде життя. Часопис українського Пласту», 1928).]
2. розм. та, хто розлучилася з чоловіком. [Ані дівка, ані жона шлюбна, ані розвідниця, ані вдова, хіба що солом’яна... гірка лиходолиця! (Галина Тарасюк «Лексикон сороміцький до студій з української цноти», 2005). Затим спогадування полинуло, як розвідниця, розлучниця одна, що малого хлопчика мала, мені у молоді літа мої розказувала, ніби чоловік її моряком був, пішов у море та й не повернувся. (Андрій Кондратюк «Поза межами суєти», Рівне, 1993).]
див.: аге́нтка (аґе́нтка), шпигу́нка; розлу́чниця
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 660 – перше значення.
Клименко Н. Як народжується слово, 1991.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 634.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка) – розлучниця.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

И́бо = бо, зати́м що, тому́ що́, через те́ що. — А вона не любить, бо я не багатий. н. п.
Носи́лки = но́ші, похоронні — ма́ри (С. З.). — Почали приносити на ношах тих, що нездужали. К. Св. П. — Зробили ноші з зеленої смеречини, зложили на нїй обох братів, тай понесли. — Брат мій цїлу дорогу ішов при ношах. Федь. — Ой очі, чорні очі, не моргайте так на всїх, через вас піду на мари, а вам буде тяжкий гріх. н. п. — Жаль батька на мари, та треба. н. пр. — Затим тїло на марах слуги і гайдуки гетьманскіє несли. Ханенко. С. З.
Прямокры́лий = прямокри́лий, простокри́лий. — П. насѣко́мыя, Orthoptera = пря́мо(про́сто)кри́льцї. С. Жел. — У всїх цїх комах крила простягають ця прямо вздовш тїла, затим і всї такі комахи прозивають ся прямокрилими. Ст. О.
Такъ = так, та́кечки, та́кеньки. С. Ш. — И такъ и сякъ = а) аби́ як, сяк-так, б) і так і сяк, на всї лади́, вся́кими спо́собами. — Такъ или ина́че = чи ся́к, чи и́нак, сяк чи інак. — Сяк чи инак боронитиме своє право людське. Кн. — Такъ какъ = бо, зати́м, що, чере́з те́, що. — Такъ ли? = чи так ? С. Л. — Такъ куда́ тебѣ́ = так де́ там, так де́ тобі ! — Я йому і те і се — так де тобі! — Такъ мно́го = тако́го бага́то. —Такъ себѣ́ = аби́-то, аби́-як, нїчо́го, нїчоге́нько. – Такъ сказа́ть = примірно ка́жучи, сказа́ть би то. — Такъ то = ото́ж. – Такъ то́чно = так са́ме, самісїнько так (С. Л.), точнїсїнько так, так досто́ту. — Так достоту, як і торік, гине товар на селї. С. Л. — Такъ что? = то що́? — От і тепер ти це зробив так. — То що? — Рабо́тать такъ = роби́ти да́рма, ду́рно, без гро́шей, за так гро́шей. — Сказа́ть такъ = сказа́ти, не розду́мавши, без на́міру.

Запропонуйте свій переклад