Знайдено 39 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Заупря́миться, см. Заупо́рствовать. |
Заарта́читься – (о человеке, животном: заупрямиться) упе́ртися, затя́тися, ста́ти ру́ба (пнем), (заноровиться) зґе́дзатися, зґе́дз(ь)катися, зґе́дзитися, занорови́тися. [Ста́ла ру́ба і затяла́ся, що не пу́стить си́на до шко́ли (Коцюб.). Гляди́-ж, Ната́лко, не зґе́дзайся, як старости́ при́йдуть (Котл.). О, вже зґе́дзився (Каменецьк. п.). Коби́ла занорови́лася, не хо́че ве́зти]. |
Забычи́ться – (заупрямиться) як бик запруча́тися; (нач. дичиться) вовкува́тим ста́ти. |
Заковря́житься, см. Закобе́ниться, Заупря́миться. |
Позаупря́миться, см. Заупря́миться. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЗАУПРЯ́МИТЬСЯ, ще знорови́тися, ста́ти ди́бки /ста́ти го́пки/, впе́ртися ро́гом; заупря́мившийся, упертю́х, прикм. упе́ртий, затя́тий, /кінь/ зноро́влений, норови́стий, ОКРЕМА УВАГА |
УПРЯ́МИТЬСЯ ще норови́тися, комизи́тися, става́ти ди́бки /го́пки/; упрямящийся що /мн. хто/ упира́ється тощо, зви́клий /ста́вши/ упира́тися, упертю́х, комиза́, прикм. упе́ртий, затя́тий, норови́стий, запе́клий, норовли́вий, коми́зливий, діял. пенькува́тий, (несхитний) кам’яни́й; ЗАУПРЯ́МИТЬСЯ ще знорови́тися, впе́ртися ро́гом і похідн.; заупрямившийся упертю́х, прикм. упе́ртий, затя́тий, /кінь/ зноро́влений, норови́стий, ОКРЕМА УВАГА |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Заупорствовать, заупрямиться – упе́ртися (упру́ся, -ре́шся); затя́тися, -тну́ся, -тне́шся. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Заупрямиться
• Заупрямился кто – уперся (затявся, затнувся, занатурився) хто; пнем (на пню, як на пню) став хто; цапком став хто. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Впина́ти, вп’я́сти – впускать, впустить (когти); впина́тися, вп’я́стися –
1) (когтями) впиваться, впиться, вцепляться, вцепиться; 2) упираться, упереться, упрямиться, заупрямиться. |
Завинпе́ритися – заупрямиться. |
Закомези́тися, -жу́ся – заупрямиться, закапризничать. |
Занату́житися, занату́ритися – заупрямиться. |
Згусува́тися – заупрямиться, заартачиться. |
Зґе́дзатися, зґе́дзкатися и зґе́дзитися – заупрямиться, заартачиться. |
Навра́титися –
1) пристать, привязаться; 2) упереться, заупрямиться. |
Огуря́тися, -ря́юся, огу́ритися, -рюся – упрямиться, заупрямиться. |
Пень, р. пня – 1) пень. • Пнем ста́ти, на пню ста́ти – упорствовать, заупрямиться. 2) корень. • У-пень – до-чиста, совершенно. • На пні хліб – хлеб на корню. • Поси́віти на пні – состариться в девушках. 3) (грамм.) основа. |
Скомези́тися, -жу́ся – закапризничать, заупрямиться. |
Спира́ти, -ра́ю, спе́рти, зіпру́ –
1) опирать, упереть; 2) удерживать, остановить. • Спе́рло дух – захватило дыхание. 3) препятствовать, воспрепятствовать, запретить; 4) на ко́го, що – взваливать, взвалить (вину) на кого, что; спира́тися, спе́ртися – 1) опираться, упереться; 2) упирать, упереться, заупрямиться; 3) з ким, за віщо – спорить, заспорить с кем за что; 4) облокачиваться, облокотиться. |
Упира́ти, -ра́ю, упе́рти, упру́, -ре́ш –
1) втаскивать, втащить, втянуть; 2) втискивать, втиснуть; упира́тися, упе́ртися – 1) упираться, упереться; 2) упрямиться, заупрямиться; 3) втискиваться, втиснуться, влазить, влезть. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Забаскали́тися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться. На залицяння молодих забаскаличившись мовчала. Греб. 321. |
Завинпе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться. Худоба завинперилася, везучи віз на гору. Кременч. у. |
Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать. |
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить. Черк. у. |
Занату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться. |
Запіпере́читися, -чуся, -чишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Запіперечилася кобила. Вх. Лем. 416. |
Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні. Вх. Лем. 418. |
Зґедзатися, зґе́дзкатися, -аюся, -єшся и зґе́дзитися, -джуся, -дзишся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Гляди ж, Наталко, не зґедзайся, як старости прийдуть. Котл. НП. 377. Жінка твоя зґедзкалась. Левиц. І. 366. О, вже зґедзився! Каменец. у. |
Навра́титися, -чуся, -тишся, гл.
1) Пристать, привязаться. Навративсь, як собака. Мнж. 186. 2) Упереться, заупрямиться. Як навративсь та й навративсь: не оддає та й не оддає грошей. Мнж. 186. |
Напіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. напе́ртися, -пру́ся, -ре́шся, гл.
1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу. 2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла. |
Натяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. натягти́ся, -гну́ся, -нешся, гл.
1) Натягиваться, натянуться. 2) Напяливаться, напялиться. 3) Натужиться, понатужиться. Натягається, як пес до роботи. Ном. № 13730. Конячка натяглася і покотила візок. Левиц. І. 38. 4) Напитываться, напитаться. Вишні вже натягаються горілкою. 5) Только сов. в. Натаскаться. Натягалися за чуба. 6) Только сов. в. Упереться, заупрямиться. Натягся та й натягся: 22 рублі та й 22 рублі. Волч. у. |
Огуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся. |
Пень, -пня, м. Пень. Голий, як пень. Ном. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. Нп. Пнем ста́ти, на пню ста́ти. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. МВ. (О. 1862. III. 45). У-пе́нь. До чиста, совершенно. Рубати у-пень увесь народ. ЗОЮР. І. 120. Ляхів, мостивих панів, у-пень рубайте. Макс. Та бодай же ти, корчмо... та й у-пень згоріла. Грин. III. 286. На пні хлі́б. Хлѣбъ на корню. Поси́віти на пні. Состарѣться въ дѣвушкахъ. А що мені з того, що ви всі три посивієте на пні. Левиц. І. 306.
2) При укладкѣ сноповъ въ кладню (см.): каждый изъ четырехъ сноповъ, которые ставятъ въ центрѣ возлѣ остреви. Шух. I. 166. Ум. Пеньо́к, пеньо́чок. Стоїть у лісі на пеньку якийсь чоловік, а кругом того пенька вовк так скаче, так скаче, — хоче його з’їсти. Рудч. Ск. І. 72. Ма́ти собі́ на пеньку́. Имѣть въ виду. Ольгоп. у. |
Скомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Закапризничать, заупрямиться. О. 1861. XI. Кух. 12. Чи він справді скомезився. Полт. г. |
Спіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спе́ртися, зіпру́ся, зі́прешся, гл.
1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. Левиц. Пов. 189. На пужално.... спіратися. Рудч. Чп. 203. 2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати. Камен. у. 3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну. Черк. у. |
Упіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. упе́ртися, упруся, -решся, гл.
1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. Стор. І. 258. 2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі. Шевч. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Заупо́рствовать, заупря́миться = упе́рти ся (С. Ш.), затя́ти ся (С. З.. Л.), затну́ти ся (С. З.), завзя́ти ся, опина́ти ся (почать). — Хоч кременем ухо ріж, так затяв ся. н. пр. — Кого не візьме, як затнеть ся, тому сидїти доведеть ся. Кот. |
Упря́миться, заупря́миться = упіра́ти ся, спіра́ти ся (С. Л.), опіра́ти ся, спина́ти ся (С. Л.), опина́ти ся, змага́ти ся (С. Л.), норови́ти ся, комези́ти ся, єрепенити ся, огуря́ти ся, упе́рти ся, закомези́ти ся, затя́ти ся, затну́ти ся. — Його ведуть, а він ще й опинаєть ся. н. пр. — Д. ще під сл. Упо́рствовать і Заупо́рствовать. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)