Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «зляканий»
Шукати «зляканий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Испу́г – ляк (-ку), (перепуг) переля́к, переполо́х (-ху), пере́страх (-ху), (исполох) споло́х (-ху). [Ляк си́ли додає́, а переля́к відійма́є (Номис). Коли́ поди́вляться, що вби́тий, – з переполо́ху ну втіка́ть (Шевч.). У ди́кому споло́ху зніма́лись із мі́сця (Коцюб.)].
• С -га – з ля́ку, з переля́ку, з переполо́ху. [Троя́нці з ля́ку задрижа́ли (Котляр.). Крича́ли з переля́ку (Єв.)].
• С -гом – з ля́ком, зля́кано, лучше: зля́каний, -на.
• Отшатнуться, отскочить в -ге (в ужасе) – віджахну́тися від ко́го, від чо́го.
Испуга́ть – зляка́ти, наляка́ти, споло́хати, сполоши́ти, (перепугать) переляка́ти, (о мн.) поляка́ти, пополо́хати, пополоши́ти, (фамил.) поколо́шкати кого́; см. Пуга́ть. [Ви мене́ не зляка́єте тим (Тобіл.). На́що ти її́ так споло́хав? (Квітка). Моска́ль убі́г у ха́ту, з пе́чі її́ стяг, діте́й поколо́шкав (Г. Барв.)].
• Испу́ганный – зля́каний, наля́каний, споло́ханий, споло́шений. [Запита́ла вона́ зля́каним го́лосом (Мирн.). Споло́ханий на смерть (Н.-Лев.)].
Испуга́ться – зляка́тися, наляка́тися (реже заляка́тися), споло́хатися, сполоши́тися, сполохну́тися, острахну́тися, страхну́тися, зострахну́тися, з(а)боя́тися, сторопи́тися, (с оттен. ужаснуться) жахну́тися, з[у]жахну́тися, (о животн. ещё) схарапу́дитися кого́, чого́, (о мн.) поляка́тися, пополо́хатися, пополоши́тися, пожаха́тися; см. Пуга́ться. [Зляка́вся хло́пчик, аж поблі́д (Глібов). А я молоде́нька заляка́лася, та в но́вую світло́ньку захова́лася (Чуб. V). Вона́ наляка́лась, кричи́ть (Коцюб.). Ста́рші-ж брати́ острахну́лись (Мнж.). Вона́ сполохну́лась, зирну́ла на моє́ вікно́ і зни́кла (М. Вовч.). Не ляка́йте, бо не збою́сь (Грінч. II). Так серде́шний Хома́ зжахну́вся, що й сам себе́ не стя́мив (Квітка). Де не взя́вся сі́рий вовк, ота́ра (стадо) схарапу́дилась, сипну́ла вбік (Мирний). Поляка́лись нечести́ві (Тобіл.)].
• -га́лся сильно – (опис.) аж йому́ в литка́х засти́гло, душі́ в нім нема́.
• Испуга́вшийся – зля́каний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

I. Джин – (араб.) джин.
[Зляканий Орхан відповів йому отим дурнувато-бравим тоном, який появлявся в нього після того, як випорожниться: — Бо в домі джини, шелепо! (О.Кульчинський, перекл. О.Памука). Сусід — справжній джин. Варто пляшку відкрити — він як тут]. Обговорення статті
Макияж – (франц.) макіяж
[Та Манюня не встиг розгледіти — що, бо чимось зляканий горобець, зробивши в повітрі напівдіжку, сирнув Андрійкові прямо в око… Манюня спробував масними руками позбавитися небесного макіяжу (Юрай Курай). На той час СРСР назагал на його збройні сили зокрема потрапили у той щасливий етап загнивання, коли давня радикаьна свіжість уже перетворилася на легенду, процес гниття набув незворотного характеру, сморід посилювався, але саме тіло ще не почало розвалюватися, ще зберігало початкову форму, а завдяки макіяжу — і сякий-такий товарний вигляд (В.Кожелянко). Я так і не довідався від Мауриція, що руда Віола з рекламного відділу залагодила собі і за чиєю допомогою, бо у цю хвилю біля нашого столика з’явилися дві богині. Проте жодну з них я не хотів би побачити вранці без макіяжу (Н.Сняданко, перекл. Катажини Ґрохолі). — Твоя дружина може коня на скаку зупинити? — Коли вона без макіяжу — коні самі дибки встають]. Обговорення статті

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

зля́каний, -на, -не

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

патроне́са, патроне́с; ч. патро́н
1. керівниця, власниця фірми або начальниця підприємства та ін. [У вас можна взяти пляшку коньяку на винос? «Курвуазьє». Але, звичайно, за магазинну ціну. — Хвилиночку: я спитаю патронесу. (Еріх Марія Ремарк «Люби ближнього твого», пер. Микола Дятленко, Всесвіт, 1966, №10).]
2. перен. заступниця, захисниця, покровителька. [Сьогодні ж вона виступить патронесою нової лінії соків «Дивосвіт». (Марина Соколян «Серце гарпії», 2012). До речі, наша патронеса Марія Заньковецька не боялася талановитої молоді <…> (Високий замок, 2005). На її зляканий крик збіглися дівчата і m-me Віржіні, поважна її патронеса, поспішила заспокоїти її, запевнивши, що вона негайно повідомить поліцію. (Віктор Петров-Домонтович «Самотній мандрівник простує по самотній дорозі», 1948). Дама патронеса Іва Він (Нове мистецтво, Харків, №6, 09.02.1926).]
3. свята, яку вважають заступницею людини, яка має її ім’я, або заступницею, захисницею міста, спільноти. [Цікаво, що у Франції свята Катерина вважається патронесою старих дівчат. (Олекса Воропай «Звичаї нашого народу», 1958).]
див.: керівни́ця, нача́льниця; засту́пниця, захисни́ця, покрови́телька
Український правопис, 2019.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 549.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 6, 1975, с. 98.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дрожа́ть = дріжа́ти, дріготїти, труси́ти ся, трясти́ ся, тремтїти, тїпати ся, (від холоду, в жарт) — дріжаки їсти, лови́ти (С. Аф.), халя́ндри скака́ти. — Дріготить, як хорт зїмою. н. пр. — Тру́сить ся, як Каїн. н. пр. — Як на осицї лист, тремтить млинок од хвилї. Гр. — Чи твоє серденько млїло, як рука в руцї тремтіла? Стар. — Сльози тремтять на очах. — Роса на, листях тремтїла. С. Ш. — Розмордувавсь, аж губи йому тїпають ся. С. Л. — Дрожа́щій = тремтя́чий, тремки́й (С. Ш.). — Я вийшов зляканий, тремтячий. Фр.
Испуга́ть, ся = зляка́ти, ізляка́ти, наляка́ти, переляка́ти, ся, жахну́ти ся, вжахну́ти ся; острахну́ти ся, (про кільки) — поналя́кувати, попереля́кувати, ся, поляка́ти, ся, (ще й з місця прогнати) — споло́хати. — Не вірь, бо то зьвірь, хоч не вкусить, так зляка. н. пр. — Як пян, то й копитан, а як проспав ся, то й свині злякав ся. н. пр. — Кого міх налякав, тому й торба спати не дасть. н. пр. — То дитина в снї жахнеть ся, як блискавка заблищить. Сніп. — Петро жахнув ся, назад вернув ся. н. п. — Череванї із Лесею вжахнулись і поблїдли на виду. К. Ч. Р. — Поналякував усїх дїтий своїм криком. Чайч. — Батько почав росказувати синові, як заслабла мати, як всї поперелякувались. Лев. — Живе, як сорока на тину, хто йде — сполохне. н. пр. — Накричать на його — воно й перелякаєть ся. Мир. — Испу́ганный = зля́каний, переля́каний, торопле́ний. — І стрепенулась, неначе злякане дитя. К. Ш. — Підскочив, озирнувсь, мов тороплений сїв. Греб.
Оторопѣ́лый = торопле́ний (С. Л. Ш.), зля́каний. — Ди́вить ся він неначе тороплений. н. к. — Та бігала як би шалена, стояла довго тороплена. Кот.

Запропонуйте свій переклад