Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «знемога»
Шукати «знемога» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бесси́лие – неси́ла, безси́лля, недолу́гість, не́міч (р. -мочи), не́мічність, безвла́дність, немого́та, неспромо́га, знемо́га, нездо́льність.
Изможде́ние – ви́снаження, знемо́га, знеси́лення.
Изнеможе́ние – знемо́га, немо́га, знеси́лля, знеси́лення, ви́снаження, ви́сна́га, безси́лля. [Знов у знемо́зі впа́ла Тетя́на на траву́ (Г. Барв.). Хо́че вста́ти, в немо́зі па́да (Г. Барв.). В знеси́ллі притуля́ється до стіни́ (Л. Укр.)].
• В -нии – в знемо́зі, в немо́зі, в знеси́ллі или знемо́жений, знеси́лений.
Исто́ма –
1) (усталость) уто́ма, сто́ма, нато́ма, знемо́га.
• До -мы – до вто́ми.
• Взять город -мой – здобу́ти го́род до́вгою обло́гою;
2) (томность, нега) мло[і]сть (-о́сти), мло́сті (-тів), зомлі́ння. [В со́нній мло́сті то́нуть зву́ки (Чупр.). Млость пішла́ по всьо́му ті́лу (Котл.). Зідхну́ла в соло́дкім зомлі́нні (Вороний)].
Истомле́ние – (действ.) сто́млення кого́; (сост.) сто́ма, уто́ма, нато́ма, знемо́га, сто́млення, зму́чення; см. Уста́лость.
Не́га –
1) (действие), см. Не́жение;
2) (полное довольство) ро́зкіш (р. ро́зко́ши) и (чаще мн.) розко́ші (-шів). [Шко́да мені́ Окса́ночки: вдо́ма в ме́не їй була́ ро́зкіш, а в чужи́х лю́дях не те (Звин.)].
• Жить в -ге – жи́ти в ро́зкоші (чаще в розко́шах), розкошува́ти, купа́тися в ро́зкоші (в розко́шах), (переносно) панува́ти. [На́ше цуценя́тко живе́ у вас в ро́зкоші (Звин.). На́ші коти́ живу́ть у таки́х розко́шах, як рі́дні ді́ти (Звин.). Ді́йна коро́ва у ро́зкоші купа́ється (Шевч.). Він бага́тий, одино́кий, бу́деш панува́ти (Шевч.)].
• Содержать скот в -ге – держа́ти (купа́ти) това́р у ро́зкоші (у розко́шах);
3) (упоение, услада) ро́зкіш и розко́ші, пе́стощі (-щів и -щей), насоло́да, (очень редко) ніга́; (разнеженность) розні́женість (-ности); (сладостное изнеможение) (соло́дка) знемо́га, (истома) мло[і]сть (р. мло́сти) и (мн.) мло́сті (-ті́в). [Хоті́лося мовча́ти, щоб не зме́ншувати почуття́ ро́зкоши (А. Чайківський). Вся ніга́ мине́ться – з льо́дом води́ нап’є́ться (Пісня). Все навко́ло, поблизу́ і дале́ко, млі́ло в соло́дкій знемо́зі (Кінець Неволі)].
Простра́ция – простра́ція, зане́пад на си́лах, знеси́лення, знемо́га.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Касание – (несов.) дотика́ння, торка́ння, доторка́ння, (последствие) до́тик, доторк до ко́го, до чо́го, (задевание) черка́ння чого́:
• площадь, точка касания – пло́ща, то́чка дотику (дотика́ння).
[Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (І.Франко). Білий порох вставав над дорогою, мов дим, навіть від найменшого доторкання (Л.Українка). Вони йшли, близько-близько притулившись одне до  одного.  Якась солодка знемога починала опановувати її всю від цього доторкання, від його ласкавого голосу… (Б.Грінченко). Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсметрний дотик до душі. (Л.Костенко). Овечі сльози у траві Розсипав дощик ненароком, А сам пішов неквапним кроком Кудись у хащі лугові; Лишив тебе на самоті Збирати сльозенята в жмені, Але смагляво-золоті Од перших доторків студені, Тремтіли груди, і вода Лизала їх солону спрагу, І я тихенько закрадавсь, Як дощ, бо мав уже одвагу… (Мирослав Лазарук). Темрява. Шепоти. Дотикання. Лиш порох пашить із крісів… Час, коли стогнуть вітри і кані. …І стогне луна у лісі… (М.Матіос). Не по-східному й не по-західному Не зашорено і не розчахнуто Просто неба і просто світу Я на дотик учуся жити (Ю.Джугастрянська). Вирази обличчя виконують важливу функцію, але врешті-решт близькість насправді залежить від дотику. Якщо не вдаватись до надмірних подробиць, дотик вартий тисячі слів. З того, як хтось до нас торкається, ми довідуємось набагато більше, ніж із будь-яких слів цієї особи (А.Бондар, перекл. Р.Данбара)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Изнеможение – знемо́га, -ги.
Истома – уто́ма, знемо́га, -ги.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Изнеможение – знемога; виснаження. Приводить в изнеможение – вибивати з сили; виснажувати. Впасть в изнеможение – виснажитись.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Знемо́га – изнеможение, слабость.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заквита́ти, -та́ю, -єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп но лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога... для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.
Знема́га, -ги, ж. Изнеможеніе, утомленіе. В мене була дуже працьовита кобила, — чи на гору там, чи що — й знемаги їй нема. Харьк. См. Знемога.
Знемо́га, -ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. См. Знемага.
Немо́га, -ги, ж.
1) = Незмога. І росказати немога, що зі мною діється.
2) = Знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безси́ліе = неси́ла, безси́л’я, знемо́га. — Я б раднїший, та щож — несила моя.
Изможде́ніе = знеси́лення, знемо́га, змордува́ння.
Изнеможе́ніе = знемо́га. С. Л. — Сьому коневі й знемоги нема. С. Л.
Изнуре́ніе = знемо́га.
Исто́ма = уто́ма, знемо́га.

Запропонуйте свій переклад