Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «клекотати»
Шукати «клекотати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бурли́ть – вирува́ти, нуртува́ти, бурха́ти, бурува́ти, клекота́ти, клекоті́ти. [Виру́є го́род життя́м. Вода́ буру́є. Мо́ре клеко́че, клекоти́ть].
Клек[г]та́ть – клекота́ти, клекта́ти. [Орли́ клеко́чуть (Полтавщ.)].
Клокота́ть – клекота́ти (-кочу́, -ко́чеш) и клекоті́ти (-кочу́, -ти́ш), булькота́ти, булькоті́ти, вирува́ти, (редко, диал.) калахкоті́ти, (о воде при течении, диал.) лолоті́ти. [Мо́ре клекота́ло (Рудан.). Самова́р кипи́ть, аж калахкоти́ть (О. Пчілка). Вода́ шумі́ла й булькоті́ла (Н.-Лев.). Го́род виру́є життя́м (Васильч.). Там так лолоти́ть (вода́), аж луна́ в у́ші б’є (Сл. Гр.)].
• Клоко́чущий (как прил.) – клекотю́ч[щ]ий. [Бу́ти тобі́ у смолі́ клекотю́чій (Мова)];
2) см. Клохта́ть.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бурлить (о воде) – вирува́ти, -ру́ю, -ру́єш, нуртува́ти, -ту́ю, -ту́єш, клекота́ти (клекочу́, клеко́чеш).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Клекта́ти, клекота́ти, -чу́, -чеш – (об орлах) кричать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

клекота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і клекоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Клекота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Клекта́ти, -кчу́, -ти́ш, гл. = Клекотати. Кричить-клектить, орлят на бенкет звучи. К. МБ. II. 134.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кипѣ́ть = 1. кипі́ти, шумува́ти, (про вапну) — мусува́ти, (дуже) — клекота́ти, (пускаючи бульки) – бу́лькати, булькота́ти (С. Ш.). — Кипить, аж шум в гору скаче. Кн. — На чоботї сапъян рипить, а у борщі трясця кипить. н. пр. — Каша — мати наша, аж клекоче, та в рот хоче. н. пр. — Молода кров клекотом клекоче. Кн. 2. киші́ти, комаши́ти ся. — Людей аж кишить на майданї.
Клегта́ть = клекота́ти; буркота́ти. — Вилїтали орли з-за крутої гори, вилїтали, буркотали, роскоші шукали. н. п.
Крича́ть = крича́ти, гука́ти, (дуже) — галасува́ти, репетува́ти, на пу́п крича́ти, зїпати, (з плачем) — лементува́ти, ревти́, (журливо з плачем) — ски́глити, ски́млити, (верескливо або швидко) — вереща́ти, ляща́ти, поро́щати, (на, кого, сварячись) — гри́мати, гари́кати, гомонїти. — Кричить не своїм голосом. — Кричить, аж з шкури вилазить. н. пр. — Кричить ув одну душу. н. пр. — Як гукнеш, так і одгукнеть ся. н. пр. — Гукай нїма на глухого. н. пр. — Ой пъють вони й гуляють, на шинкарку гукають. н. п. — Кричить баба, репетує — нїхто її не рятує. н. пр. — Та що ти зїпаєш? Нїкого не дозовеш ся. С. Л. — Чую, щось у куточку скиглить. — Годї вам гримати на мене! — На кого люди гомонять, на того й свинї хрюкають. н. пр. — Крича́ть карау́лъ = про́бі крича́ти, ґвалт крича́ти, ґвалтува́ти. — Кричить пробі її мати, щоб дївчину рятувати. н. п. — Гайдамаки почули, як той чоловік став ґвалтувати, і прийшли. н. о. — (Коли річ про птицї баранцї) — круги́кати. — (Про во́рони і ґави) — кря́кати, кра́кати, крю́кати, ка́ркати. — Ой кряче, кряче та чорненький ворон та й у лузї над водою. н. п. — Закрюкали чорні крюки. К. Ш. — (Про горобцїв) — цьвірі́нькати, цьвіріньча́ти. — (Про гуси) - гелгота́ти, гегота́ти, ґелґота́ти, ґеґотати. — (Про жаби) — ку́мкати, ку́мати, крю́кати, кря́(а́)кати. — Аби озеро, а найдеть ся жаба, що буде кракала. н. пр. – (Про журавлї) — курлю́кати, курли́кати. — (Про индики) — ку́ркати, белькота́ти. — (Про кози) — меке́кати. — (Про кішки) — ня́вкати, нявча́ти. — (Про качки) — ка́хкати, кря́кати. — Кахнула утка — на морі чутка. н. з. — (Про кречети) — ку́ркати. — Закуркають кречети сизі, загадають ся орлики хижі. н. д. — (Про лебедї) — яча́ти. — Чи то гуси кричать, чи лебедї ячать? н. д. — (Про лелек) — леле́кати, клекота́ти. — (Про орлів) — клекота́ти, буркота́ти. — То не орли чорнокрильцї клекочуть і під небом лїтають. н. д. — Вилїтали орли з-за крутої гори, вилїтали, буркотали, роскоші шукали. н. п. — (Про перепели) — підпідьо́мкати, а самицї — хава́вкати. — (Про півнї) — кукурі́кати. — (Про поросята) — куві́кати, квіча́ти. — (Про сороки) — скрекота́ти, скрегота́ти, кря́кати. — Сорока на тину скрегоче — гостї будуть. н. пр. — Ходить сорока коло потока, тай кряче. н. п. — (Про пугачі, сови та сичі) — пу́гати, (а сови а сичі ще) — ня́вкати. — Ой не пу́гай, пугаченьку, в зеленому байраченьку! Ой як мінї не пугати, що велять пани лїс рубати. н. п. – (Про свинї) — хро́кати, ро́хкати, вища́ти. — (Про чайки) — киги́кати. — А кулик чайку взяв за чубайку. Чайка кигиче: згинь ти, куличе! н. п. — (Про цвіркуни) — цьвірча́ти, цьвіркота́ти. — (Про кури) — сокота́ти, квокта́ти, куда́кати, кудкуда́кати. — Хто хоче сокоче, а хто хоче — кудкудаче. н. пр. — (Тут заведено слова про крик таких тварів, до яких в росийській мові можна прикласти дієслово: кричать.)

Запропонуйте свій переклад