Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «конюх»
Шукати «конюх» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко́нюх –
1) ко́нюх, стає́нний, стайни́чий (-чого). [За ко́нюха не піду́: ко́нюх ко́ні ганя́є, він гно́єм воня́є (Сл. Гр.)].
• -хом быть – конюхува́ти, конюха́рити;
2) (пастух) кі́нський пасту́х, табу́нник, коня́р (-ря́); см. Конопа́с.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Конюх – стайни́чий, -чого, машталі́р, -ра, стайня́р, -ра́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Конюх – стайни́чий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Коню́х, -ха́ – конюх.
Коня́р, -ра́ – конюх, пастух лошадей.
Машталі́р, -лі́ра – конюх, кучер.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гні́й, гно́ю, м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Коню́х, -ха, м. Конюхъ. Я конюха не люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб.
Коня́р, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Конюх — стайня́р, -ра́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ко́нюхъ = ко́нюх, ста́єнний. (Прав.).

Запропонуйте свій переклад