Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «красномовно»
Шукати «красномовно» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Велеречи́во –
1) високомо́вно, красномо́вно;
2) широкомо́вно, по-балаку́чому.
Витиева́то –
1) промо́висто, красномо́вно;
2) барви́сто, квітча́сто, кучеря́во, закру́тисто, вузлува́то.
Вити́йствовать – кра́сно промовля́ти, красномо́вно (промо́висто) розво́дитися про щось.
Красно́, нрч. –
1) (о цвете) че́рво́но, (диал. редко) че́рво. [Со́нечко за го́ру па́да, блищи́ть вода́ черво́но (М. Вовч.). Со́нце сіда́ че́рво (Мнж.)];
2) см. Красиво.
• -но говорить – говори́ти (мо́вити) кра́сно, красномо́вно; см. Красноречи́во. [Кра́сно й поети́чно гово́рить (Н-Лев.)].
• -но́ говоришь – кра́сно мо́виш (гово́риш); золоті́ї уста́ ма́єш.
• Полюби меня в черне, а в -сне́ и всякий полюбит – полюби́ мене́ в сажно́му, а в бі́лому й аби́-хто полю́бить; утри́ мої́ смажні́ уста́, а са́харні і сам утру́ (Номис).
Красноречи́во – красномо́вно, промо́висто, проре́чисто, добромо́вно, (выразительно) вимо́вно. [Красномо́вно оповіда́в (Куліш). Ці ескі́зи чи не промо́вистіше гово́рять, аніж ду́же дета́льний о́пис (Єфр.). Проре́чисто каза́ла да́лі й да́лі (Г. Барв.)].
Красноречи́вость, Красноре́чие – красномо́вність, красномо́вство, промо́вистість, проре́чність, проре́чистість, добромо́вність, (выразительность) вимо́вність (-ности). [Го́рдий свої́м ро́зумом та красномо́вністю (Н.-Лев.). Тепе́р ти покажи́ свою́ проре́чність (Куліш). Я втрача́ю дар сло́ва і всю вимо́вність сло́ва вклада́ю в о́чі, у ви́раз обли́ччя (Коцюб.)].
• Приёмы -чия – спо́соби красномо́вства.
• Искусство -чия – умі́ння говори́ти красномо́вно (кра́сно, промо́висто, проре́чисто).

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Показательно – показо́во, (характерно) характе́рно, типо́во, (знаменательно) знаме́нно, (красноречиво, симптоматически) красномо́вно, проре́чисто, (образцово) зразко́во, взірце́во:
• и что показательно… – і що показово (характерно, типово)…;
• показательно свидетельствовать – показово (красномовно, проречисто) свідчить.
[Бо це ж дуже показово, що цей же «Плуг» за кілька років своєї роботи не виділив із себе жодного художника. (Панч тут і ще 2-3 зовсім ні при чому) . Зате він дав «масову літературу», якої ніхто не читає. Це теж показово (М.Хвильовий)]. Обговорення статті
Экология – (от греч.) екологія.
[У художній літературі, у виступах офіційних осіб рефреном проходять словосполучення «погана екологія», «охорона екології», «боротьба з екологією», «загострення навколишнього середовища», які красномовно свідчать про низький рівень екологічної культури нашого сучасника… У газеті «День» від 7 липня 1998 року надибуємо…: «Україна збирається покращувати свою екологію». Спробуйте здогадатися з назви, що йдеться у статті не про підтримку екології як науки, а про чистоту нашого довкілля. Покращувати математику чи фізику ніхто нікого чомусь не закликає. А екологію беруться плекати у такий спосіб всі, кому заманеться і хто вважає, що наука є синонімом свого предмета – «стану довкілля», «навколишнього середовища», «природи» тощо (Олександр Бєляков). Жаргонні вислови запроваджують і поширюють фахівці найрізноманітніших спрямувань. Від газетярів пішла в обіг «погана екологія» — вислів, зміст якого — незадовільні екостани навколишнього середовища. На совісті українських урядовців та невибагливих законотворців вислів «екологічна мережа», який уже ввійшов до низки державних документів. Та мережа насправді має бути мережею природоохоронних об’єктів і тому лише екомережею, а не чимось науковим із логосом у другому корені, як це прочитується в означенні «екологічна» (Володимир Пащенко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Витиеватый – красномо́вний, -а, -е; -то – красномо́вно.
Красно –
1) (о цвете) черво́но;
2) (говорить) красномо́вно, кра́сно;
3) (о погоде) го́дяно, годи́няно.
Красноречивый – красномо́вний, проре́чистий, -а, -е; -во – красномо́вно, проре́чисто.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

проро́чиця, проро́чиць; ч. проро́к
1. проповідниця Божої волі. [Духом святим наставлена мати назвала немовля Йоаном як пророчиця, як і раніше пророчо пізнала прихід до неї Божої Матері, сказавши: «Звідки мені це, що прийшла Мати Господа мого до мене». (Данило Туптало «Житія Святих. Четьї Мінеї», Т. Х, пер. Дарія Сироїд, 2011). І цей Орден не буде заперечувати факту, що пророчиця має власний контакт із Богом і прямо перед ним відповідає. (Володимир Шаян «Віра предків наших», 1970). Знаменита пророчиця в храмі Скитської Діани в Немі сказала, що Сатурн ворожить йому смуток. (Наталена Королева «Сон тіні», 1938).]
2. провісниця майбутнього. [Далі пророчиця почала красномовно змальовувати наше майбутнє. (Україна молода, 2012). Болгарська пророчиця Ванга сказала: «Допоки будуть бджоли – доти житиме людство». (Пасіка, 2006). – Батьку й мамо, либонь, я провидиця і пророчиця, бо таке мені все наперед відкривається, що говорити боюся… (Євген Гуцало «Голодомор», 1990). Коли ж віщування Кассандри збуваються, то винною все ж таки лишається вона, як пророчиця лихого. (Михайло Драй-Хмара «Леся Українка: життя і творчість», 1926).]
див.: пророки́ня, прові́сниця, віщу́нка
Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 274.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Красно́ = 1. черво́но (про колїр). — Що солодко, то й добре, а що червоно, то й гарно. н. пр. 2. го́дяно, годи́няно (про погоду). — На дворі годяно. 3. кра́сно, красномо́вно, промо́висто (про річ). — Говорив він промовисто, виразно. Кн.

Запропонуйте свій переклад