Знайдено 28 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
II. Ло́пать и Ло́паться, ло́пнуть – ло́пати и ло́патися, ло́пнути, (диал. зап. ло́пти), лу́скати, лу́скатися, лу́снути, (трескаться) трі́скати, трі́скатися, трі́снути, ре́пати, ре́патися, ре́пнути, (распадаться) розсіда́тися, розсі́стися, розска́куватися, розско́читися, (о посуде ещё) розлу́пуватися, розлупи́тися, розко́люватися, розколо́тися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерза́тися, розме́рзтися; (о почках, бутонах) розпу́кувати(ся) и розпука́ти(ся), розпу́кнути(ся) и розпу́катися; (о мног. или во мног. местах) поло́пати(ся), полу́скати(ся), потрі́скати(ся), поре́пати(ся), порозсіда́тися, порозска́куватися, порозлу́пуватися, порозко́люватися, порозмерза́тися; порозпу́кувати(ся) и -ка́ти(ся). [Ой, ло́пнув обру́ч коло ді́жечки (Пісня). Всі шклянки́ поло́палися (Звин.). Барабо́ля не допекла́ся, а вся поло́пала (поре́палася) (Брацлавщ.). Не пи́рскай водо́ю! лу́сне шкло (Звин.). Гладки́й аж шку́ра трі́скається (Номис). Стара́ літерату́рна мане́ра трі́скає, і Коцюби́нський з не́ї вихо́дить на ши́рший світ (Єфр.). Іде́ він льо́дом, коли́ лід ре́пнув (Грінч. I). Не наду́шуй кле́пку: обі́ддя розся́деться! (Звин.). Голова́ йому́ розска́кується, зу́би з ро́та виліта́ють (Стефаник). Не повно́сили молока́, а за ніч аж гле́чики порозмерза́лися, – таки́й моро́з удра́в (Харківщ.)]. • Бомба -ла – бо́мба ло́пнула, (взорвалась) ви́бухла, розірва́лася. • Горшок -нул – го́рщик лу́снув (ло́пнув, трі́снув, розсі́вся, розско́чився, розлупи́вся). • Канат -нул – кодо́ла ло́пнула (лу́снула, перерва́лася). • Кожа на руках -тся от холодной воды – шку́[і́]ра на рука́х ре́пається від холо́дної води́. • Сапог -нул – чо́біт ло́пнув (ре́пнув, трі́снув, лу́снув). • Стекло -ло, стакан -нул – скло лу́снуло (ло́пнуло, трі́снуло), скля́нка лу́снула (ло́пнула, трі́снула). • Струна -ла – струна́ ло́пнула (лу́снула, урва́лася). • Чирей -нул – чиря́к ло́пнув (трі́снув, прорва́вся). [Трі́снув струп пога́ний (Франко)]. • Шина на колесе -нула – ши́на на ко́лесі ло́пнула (розско́чилася). • Наелся так, что боюсь -нуть – так наї́вся, що коли́-б і не розсі́вся (не лу́снув); наже́рся як не лу́сну! • -нуть от злости – ло́пнути, лу́снути, розсі́стися з (від) зло́сти. [Скриго́че, та аж як не розся́деться од зло́сти (Еварн.)]. • Хоть -ни – хоч лу́сни (ло́пни, розсядься, надсядься). [Нічо́го не скажу́, хоч проси́ і розся́дься (Свидниц.). Не хо́чу, та й го́ді, хоч ти надся́дься (М. Вовч.)]. • Что б ты -нул! – щоб (бода́й) ти лу́снув! щоб (бода́й) ти ло́пнув! щоб ти лоп! • Ло́пни мои глаза! – хай мені́ о́чі повила́зять! бода́й мені́ о́чі повила́зили! • Терпение его -нуло – терпе́ць йому́ увірва́всь. |
Переседа́ть, пересе́сть –
1) пересіда́ти, пересі́сти, (о мног.) попересіда́ти з чо́го на що, в що, до чо́го. [Пересіда́ти з стільця́ на кана́пу, з вагона у ваго́н (до ваго́ну)]; 2) см. Ло́пнуть, Тре́снуть. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЛО́ПНУТЬ, лопнувший 2. ре́пнутий, трі́снутий, ло́пнутий, трі́слий, розре́паний, розтрі́сканий, (пуп’янок) розпу́клий, ОКРЕМА УВАГА |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Лопать, лопнуть – (разрываться, трескаться) ло́пати, -паю, -паєш, ло́пнути, -пну, -пнеш, трі́скати, -скаю, -скаєш, трі́снути, -ну, -неш; -ться – ло́патися, трі́скатися. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Лопать, лопнуть, -ся – ло́патися, ло́пнути. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Лопнуть
• Дело лопнуло – діло луснуло (лопнуло, запало); урвалося. • Лопни мои глаза – хай мені очі повилазять; бодай мені очі повилазили. • Лопнуть как мыльный пузырь – луснути як (мов) мильна (миляна) банька. • Лопнуть от зависти, злости… – луснути (лопнути, тріснути, розсістися) з (від) заздрощів (заздрості, зависті), злості… [Мало не трісне з зависті. Пр.] • Терпение лопнуло (перен.) – терпець увірвався (урвався). • Хоть лопни (разг.) – хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). • Чтобы ты лопнул (лопнула)! (разг.) – щоб (бодай) ти луснув (луснула)!; щоб (бодай) ти лопнув (лопнула)! |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Ло́пати, ло́патися, ло́пнути – лопаться, лопнуть. |
Лу́скати, лу́снути –
1) трещать, треснуть; 2) лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. • А бода́й ти лу́снув! – чтоб ты околел! 3) ударять, ударить, хватить. |
Пу́кати, -каю, пу́кнути, -ну –
1) стучать; 2) лопаться, лопнуть, трескать, хлопнуть; пу́катися, пу́кнутися – лопаться, растрескиваться, растрескаться. |
Ре́пнути –
1) треснуть, растрескаться, лопнуть; 2) с силой упасть. |
Розпука́ти, розпука́тися, розпу́кнути, розпу́кнутися –
1) разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть; 2) расцветать, расцвесть, распускаться, распуститься. |
Розсіда́тися, розсі́стися, -ся́дуся, -дешся –
1) рассаживаться, рассесться; 2) усесться надолго; 3) распадаться, распасться, лопнуть. |
Розско́читися –
1) распасться на куски, расскочиться; 2) лопнуть, треснуть. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Ло́пнути, -ну, -неш, гл. Лопнуть. Против вогню і камінь лопне. Ном. № 3299. Щоб ти лопнув! Ном. № 3799. |
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. лу́снути, -ну, -неш, гл.
1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. НВолын. у. 2) Только не сов. в. = Лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. О. 1862. IX. 64. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Грин. III. 656. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Котл. Ен. VI. 22. Очкур луснув. Ном. № 4342. Морда як не лусне. Ном. № 8592. Жартуй, глечику, поки не луснув. Ном. № 12653. А бода́й ти лу́снув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить. |
Поло́патися, -паємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Будуть пани дуться, поки полопаються. Ном. № 1246. |
Попу́кати, -каю, -єш, гл.
1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Каменец. у. |
Попу́катися, -каємося, -єтеся, гл. Лопнуть (во множествѣ). Варити, покіль ячмінь попукається. |
Порозмерза́тися, -за́ємося, -єтеся, гл.
1) Оттаять (во множествѣ). 2) Лопнуть отъ мороза (во множествѣ). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, — такий мороз удрав. Харьк. у. |
Пороспука́тися, -ка́ємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Драг. 267. |
Пу́кнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. НВолын. у. 2) Лопнуть, треснуть. |
Ре́пнути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор. |
Розмерза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. розме́рзтися, -знуся, -нешся, гл.
1) Оттаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається. Ном. № 417. 2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася. Богод. у. |
Розсіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. розсі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл.
1) Разсаживаться, разсѣсться. Гості розсідалися по лавках. Харьк. 2) Разсѣдаться, разсѣсться. Це вже ти розсілася, а робити й годі. Кобел. у. 3) Распадаться, распасться, лопнуть. Мнж. 137. Не їв — зомлів, наївся — розсівся. Ном. № 12156. А ще Кася не всілася, вже коляса розсілася. Чуб. V. 908. Нехай сердиться, хоч розсядеться. Грин. III. 241. Де ударить, то розсядеться й шкурка. Чуб. V. 595. |
Розско́читися, -чуся, -чишся, гл.
1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10. 2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Гол. IV. 479. Розскочиться моє серце на дві половині. Грин. III. 256. |
Роспука́ти, -каю, -єш, сов. в. роспу́кнути, -ну, -неш, гл.
1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди. Рудан. I. 13. 2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає. Рудан. І. 14. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ло́пнуть = ло́пнути, трі́снути, ре́пнути (С. З.), лу́снути, розлупи́ти ся, розсїсти ся. — Тріснув горщик від краю аж до дна. — Коли наївсь, проси Бога, щоб не розсївсь. н. пр. |
Тре́скаться, рас(ис)тре́скаться = трі́скати ся (С. Ш.), ло́пати ся, лу́пати ся, лу́скати ся, ре́пати ся (С. Л.), хри́пати ся, трі́снути, ся (С. Л. Ш.), потрі́скати ся, розтрі́скати ся, розсїсти ся, ло́пнути, лу́снути (С. Л.), ре́пнути (С. З. Л.), хря́снути. — Стїни тріскають ся. — Руки потріскали ся. С. Ш. — Не тягни вельми супонї, бо лусне. н. пр. Д. ще під сл. Ло́пнуть. — Тре́снувшій (на пр. горщик) = ре́паник, ре́панець, ре́пало, хряпува́тий. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)