Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «лоша»
Шукати «лоша» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выки́дывать, вы́кидать и вы́кинуть –
1) см. Выбра́сывать, вы́бросать, вы́бросить. Вы́кинутый, см. Вы́брошенный. В-ать штуки – витворя́ти, фиґлюва́ти, фи́ґлі струга́ти, (у)стругну́ти шту́ку, утну́ти шту́ку, ушква́рювати, ушква́рити;
2) (ребёнка, детёныша) скида́ти (ски́нути) дити́ну (теля́), рони́ти, порони́ти дити́ну; (только о животн.) помета́ти. [Коби́ла помета́ла неживе́ лоша́].
Жеребё́нок, -ночек – лоша́ (р. -а́ти), лоша́тко, лоша́к, лошачо́к, коненя́, -тко, (годовалый) стригу́н, стригуне́ць (р. -нця́), стрижча́ (р. -ча́ти).
Конё́к –
1) (ум. от Конь) ко́ник, ко́ничок (-чка), кониче́нько (м. р.), (жеребёнок) лоша́ (-ша́ти; ср. р.), лоша́к, лоша́тко.
• -нё́к-горбунок – горбоко́ник (-ка);
2) (для катанья по льду) ковза́н (-на́), ковзано́к (-нка́), ковзане́ць (-нця́), ковза́нь (-ня́), сков[б]зу́н, (зап.) ли́жва.
• -ки́ – ковзани́, ковзанки́, ковзанці́, ковзані́, сков[б]зуни́ (-ні́в), полозки́ (-кі́в), (зап.) ли́жви (-жов), (преим. костяные в роде лыж) на́рти (-тів), (только костяные) костяни́ці (-ни́ць).
• Кататься на -ках – бі́гати ((с)ко́взатися) на ковзана́х;
3) (гребень кровли) гре́бінь (-беня), ко́ник (-ка);
4) (лощило у сапожников) глади́ло, гладі́й (-дія́), клеса́чка.
5) (в мельнице) ришта́к (-ка́);
6) зоол., насек. Gryllus, см. Кузне́чик.
• Морской -нё́к, рыба Phyllopteryx и Hippocampus – морськи́й ко́ник;
7) перен. (страсть, слабость) ко́ник, при́страсть (-ти), сла́бість (-бости). [Ле́дві розбала́кавсь, одра́зу сів на свого́ ко́ника (Крим.)].
• У всякого свой -нё́к – ко́жний ма́є свого́ ко́ника, свою́ при́страсть.
• Это его -нё́к – це його́ ко́ник, при́страсть.
Лошо́нок – лоша́ (-ша́ти); см. Жеребё́нок.
Лы́сина –
1) (плешь) ли́сина, (шутл.) голомо́зина. [Не по чім і б’є, як не по ли́сині (Номис)];
2) (плешина в меху, посеве, из’ян в ткани) бле[и]зно́, ли́сина. [Полотно́ таке́, що блезно́ на блезні́ (Черкащ.). Не догля́діли кожу́ха, тепе́р самі́ бле́зна (Луб.)];
3) (прогалина) прога́лина, ли́сина;
4) (белое пятно на лбу животн.) ли́сина. [Знайшло́ся лоша́ з ли́синою (Полт.)].
Петро́вский – петрі́вча́ний, петрі́вський, петрі́вний. [Петрі́вчані пісні́. Петрі́вчаний піст. Петрі́вський день. Петрі́вне лоша́].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Жеребёнок – лоша́ (род. лоша́ти), лоша́к, -ка́, лоша́тко, -тка; (годовалый) стригу́н, -на́, стригуне́ць, -нця́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Годовалый
• Годовалая овца – однорічна (однолітня) вівця; ярка. [На голові діда густа куделя, наче руно з доброї ярки. Кониський.]
• Годовалый жеребёнок – однорічне (однолітнє) лоша; стригун (стрижча).
• Годовалый (о животных) – однорічний (однолітній); річняк (одноліток); (лок.) годовик (літошок).
• Годовалый телёнок – однорічне (однолітнє) теля; назимок (бузівок, лок. бузимок). [Назимок і дві корови стояли без захисту від завірюхи. Барвінок.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Лоша́, -ша́ти – жеребенок.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

лоша́, -ша́ти, -ша́ті, -ша́м; лоша́та, -ша́т

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Віддалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Поотстать, отдалиться. Не жени коні: лоша віддаліло — не здожене. Усе вже те оддаліло, проминуло. МВ. (О. 1862. І. 95).
Гача́, -ча́ти, с. = Лоша. Вх. Лем. 402. Ум. Гача́тко.
Ли́сина, -ни, ж.
1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б’є, як не по лисині. Ном. № 7367.
2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. Ном. № 3218.
3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Лисина чорної землі на добрій санній дорозі. О. 1862. IV. 95.
4) Поляна въ лѣсу. Ум. Ли́синка.
Лоша́, -ша́ти, с. Жеребенокъ, Гойда, гойда, гойдаша́! і кобила, і лоша; ми кобилу продамо, а лоша й так віддамо. (Припѣвъ при подбрасываніи дѣтей). Ном. № 9256. Ум. Лоша́тко, лоша́точко.
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Лошиня́, -ня́ти, с. = Лоша. НВолын. у.
Па́толоч, -чі, ж.
1) Истоптанное поле, потрава. Рк. Левиц.
2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Алв. 92. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч. Волч. у.
3) Остатки послѣ сбора конопли. Брацл. у.
Підпа́лок, -лка, м.
1) Родъ плоскаго хлѣба. О. 1861. XI. Св. 67.
2) = Підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. Ном. № 10237.
3) = Підпалак. Вх. Лем. 449.
Прихитрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша. Грин. І. 163.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Годова́лый = одно́лїток, годови́к, річня́к, (про бичка, теличку) — бу́зївок, бу́зїмок, назїмок, (про овечку) — я́рка. — А лоша було як приведе, то як годований підсвинок або назїмок. К. X.
Жеребёнокъ = лоша́, лоша́тко, лошо́нок, (більший) — лоша́к, лоши́ця, (з підстриженою гривою) — стригу́н, стригуне́ць, стрижча́, тко. С. З. Л.
Моло́чникъ = 1. моло́шник (посудина на молоко, ласий до молока і той, що продає молоко). 2. молошня́к, сосу́н, сосуне́ць (про теля; лоша і т. д., що годуєть ся молоком) 3. рос. Tragopogon pratensis L. = козе́лець, козе́льцї, козе́лки. С. Ан.
Мѣ́сячникъ = 1. мі́сяшне (теля, лоша, порося). 2. д. Луна́тикъ. 3. рос. Menyanthes trifoliata L = бобовни́к, трифо́лїя, зубо́вник. С. Ан.
Самоду́ръ = самово́лець, бісну́ватий. — Такий самоволець! що його дурній голові до вподоби, те й роби... Лоша в хату привчив, а овечку на піч кладе. Кн.

Запропонуйте свій переклад