Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «людно»
Шукати «людно» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лю́дно, нрч. – лю́дно, велелю́дно, (диал.) ми́рно. [Приї́ду додо́му, – ве́село бу́де, лю́дно (М. Вовч.). В ха́ті ста́ло ми́рно, аж ті́сно (Коцюб.)].
• Более -но – людні́ше.
• Делается, становится (сделалось, стало) более -но – людні́шає (полюдні́шало), стає́ (ста́ло) людні́ше де. [На сві́ті де-да́лі стає́ людні́ше (Коцюб.)].
• Конно, -но и оружно – кі́нно, лю́дно і збро́йно, коне́м, лю́дом і збро́єю.
Малолю́дно, нрч. – малолю́дно, нелю́дно, убо́го на лю́ди. [Тепе́р у по́лі малолю́дно (Вовч.). У селі́ влі́тку не лю́дно: на по́лі всі (Київщ.)].
Многолю́дно, нрч. – багатолю́дно, великолю́дно, велелю́дно, лю́дно. [Ста́ло тро́хи людні́ше (Н.-Лев.)].
Наро́дно, нрч. –
1) (людно) лю́дно, багато[велико,веле]лю́дно, (массово) грома́дно;
2) (публично) принаро́дно, прилю́дно, привселю́дно, при лю́дях.
Публи́чно – публі́чно, прилю́дно[е], привселю́дно[е], принаро́дно, уселю́дно, лю́дно. [Прилю́дно він назва́в мене́ коли́сь ути́сником (Грінч.). За тих часі́в суд відбува́вся привселю́дно (Ор. Лев.). Ну його́ принаро́дно ганьби́ти та соро́мити (Кониськ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ноющий – який (що) ниє; (о боли) тупий, терпкий, (реже) щемлевий, щемлячий:
• ноющая боль – тупий (скимни́й, терпки́й, нудни́й) біль, скимі́ння, щем.
[Скимни́й на́стрій (А.Кримський). Скрізь було занадто людно, занадто світло й галасливо. І скрізь щемляча самотність невідступне за ним слідкувала (В.Підмогильний). І довго радились вчорашні кріпаки; Хто як умів прислужувавсь військовій мудрій штуці. Забув Данило і про біль терпкий, — Як трут горючий і як дим легкий, Він серцем всім віддавсь новій науці (І.Багряний). І приходить натомість тихий смуток, приходить жаль, терпкий і щемлячий, — думки звільня­ються з громохкого полону й вертаються до дійсності… (І.Багряний). Клубки суму і чогось болючого, навіки втраченого стиснули груди, щем набіг на огрубілі повіки, і Семен відчув, як в ньому почали злущуватися нарости мізерії, якої поназбирувалось за роки більше ніж треба (М.Стельмах). Неприємний спомин засмоктав у грудях: спека, вигоріле небо, шелест соломи по стерні, щем спини, скусаноï ґедзями, косарі при обіді (В.Дрозд). Лиш очерет навстоячки щось пише, Навпомацки по шепітній воді, І над водою й очеретом тиша Виводить в небо зорі молоді. Там час себе по ниточці тороче, А тут, а тут , де все тривога й щем, Де до душі душа притислася і хоче Іще, іще!..але куди ж іще?.. (М.Вінграновський). Щем сумління припинивсь, і він швидко попростував темними вулицями (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса)]. Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Лю́дно, нар. –
1) по-людски, как следует человеку;
2) на людях, публично.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Звірно́, нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Лебед. у. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Людни́й, -а́, -е́.
1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203.
2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Лю́дно́, нар.
1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку.
2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211.
3) Многолюдно. НВолын. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39).
4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Попристава́ти, -таємо́, -єте́, гл. То-же, что и приста́ти, но во множествѣ. Тепер до його пристав князь Корецький... поприставали людно й оружно Котлубай, Ілляшевські, Горностаї. К. ЦН. 277. Воли годуй добре, щоб не поприставали. Маркев. 121.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ми́рно, нар. Людно. В церкві дуже мирно. Под. г.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Многолю́дный, но = велелю́дний, великолю́дний, лю́дни́й, лю́дяний, велелю́дно, лю́дно, ми́рно. — На роспуттях велелюдних. К. Ш. — Велелюдні міста, як от Київ, Львів, Адес. Кн. — Великолюдний сьвіт багатий та хороший. Ск. — Людни́й базарь. С. Л. — Балдівка велике село, людяне. Кн.
Наро́дно = лю́дно, велелю́дно, ми́рно (д. Лю́дный).

Запропонуйте свій переклад