Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «математика»
Шукати «математика» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Матема́тика – матема́тика.
• Высшая -ка – ви́ща матема́тика.
Прикладно́й –
1) (прибавленный) до́даний, прикла́дений до чо́го, прикла́даний (прикладываемый).
• -ное прозвище – прикладне́ (прикла́дане) прі́звище или просто при́кладка;
2) прикладни́й.
• -ная наука – прикладна́ нау́ка.
• -на́я математика – прикладна́ матема́тика;
3) (о человеке) практи́чний, до всьо́го зді́бний, голі́нний до чо́го.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Математика – (греч.) математика:
• прикладная математика – прикладна́ (застосо́вна) математика.
[Нарізавши сала та хліба, почав снідати, міркуючи про іспити. Нема чого йому боятися! Математика — він чудово її знав (В.Підмогильний). Моя Любов — Україна і математика (Михайло Кравчук). Як стверджував Людвіґ Вітґенштейн, математика схильна ставати самовідносною. Альберт ейнштейн теж висловив скептицизм щодо застосування математики: «Тією мірою, якою твердження математиків стосуються реальності, вони неточні, а тією мірою, які вони точні, вони не стосуються реальності» (П.Таращук, перекл. Е.С.Райнерта). Ось чому йому завжди подобалася математика. Відповіді в ній були або правильні, або неправильні. А не так, як в отих інших гіппівських предметах, які нав’язували в школі, де треба було «доводити свою правоту». Наче так можна було дійти істини: хизуючись одне поперед одного, хто знає більше довгих слів. Уве хотів, шоб правильне було правильним, а неправильне — неправильним (О.Захарченко, перекл. Ф.Бакмана). Математика — це мистецтво називати різні речі одним і тим же іменем (А.Пуанкаре). Потім навчався в Московському університеті, на щастя, математики, а не гуманітарних наук: універсальна мова чисел не піддається містечковим впливам (Отар Іоселіані). Математика — найпрекрасніший і найпотужніший винахід людського духу. Математика така сама давня, як і сама людина (Стефан Банах). З дому реальності легко забрести в ліс математики, але тільки небагато хто здатен повернутися назад (Гуґо Штейнгауз). В будь-якій природничій науці стільки істини, скільки в ній математики (І.Кант). В математиці нема символів для неясних думок (Анрі Пуанкаре). Чиста математика — це такий предмет, де ми не знаємо, про що ми говоримо, і не знаємо, чи істинне те, що ми говоримо (Бертран Расел). Я не згоден з математикою. Вважаю, що сума нулів – грізна цифра (С.Є.Лєц). Фізика без математики — що голий в метрі́: можна, але непристойно]. Обговорення статті
Вирус – (лат.) вірус.
[Розношена щоденна проста математика. Душа  підіймається  до вищої. Душа  обчислює  суму  площ: минуле — майбутнє — живі і знищені — правда — поезія — атомний дощ. Дракон — Атлант — телефон — калина — віра — вірус — мільярди — нулі… Життя  оперує  безконечно  малими. Ми  всі  поодинці — також  малі (Л.Костенко). Живеш на сьомому поверсі, стіни кімнати завісив козаками й діячами ЗУНР, з вікна бачиш московські дахи, безрадісні тополині алеї, Останкінської телевежі не бачиш — її видно з кімнат, розташованих по другий бік коридору, — але близька її присутність відчувається щохвилини; випромінює щось дуже снодійне, віруси млявості та апатії, тому вранці ніяк не можеш прокинутися, переходиш з одного сновидіння в інше, ніби з країни в країну (Ю.Андрухович). Завантажую Суґин диск. «Вас сердечно вітає вірус »Поштар«!» Суґа зробив свій вірус чемнішим за себе (О.Негребецький, перекл. Мітчела Девіда). 1. У науково-дослідчому центрі з вивчення особливо небезпечних вірусів уже два тижні підозріло тихо… 2. Інтернет дуже схожий на реальне життя. Сходив до голих дівчат — спіймав пару вірусів]. Обговорення статті
Выступающий – що (який) виступає, виступач, (с речью) промовець, (с докладом) доповідач; ви́пнутий, ви́пнений, ви́сунутий, ви́ткнутий, ви́ступлений, витични́й, виступни́й:
• выступающий вперёд – висунутий вперед;
• выступающий живот – випнутий живіт;
• выступающий камень – ви́пнутий (ви́сунутий, ви́ткнутий, витични́й, виступни́й, ви́ступлений) камінь;
• выступающий противником чего – противник (бувши противником) чого, незгодний з чим;
• выступающий сторонником – прихильник, бувши прихильником.
[Йому так обридло своє безсиле тіло, своя худорлявість, випнуті маслаки на обличчі, що він сумував іноді довго й болісно, іноді плакав і проклинав усе на світі вродливе й чудове (В.Підмогильний). До нас вийшов кухар в білому фартусі, високий і худий, з чорними півколами кострубатих брів, з борідкою, що стирчала гострим клином, з прямим кутом випненого на горлі борлаку (Віктор Петров). Причаївшись біля купки дерев, незабаром побачив парокінну з бідонами від молока підводу, на ній незграбився сіровидий, помервлений візник, який мав два пом’яті, що аж підстрибували, капшуки під очима, черевиком виткнутий ніс і мітлами вуса (М.Стельмах). Ніхто не слухає промовця, поки він не помилиться (закон Вайла). Один з головних обов’язків математика, що виступає в ролі радника, полягає в застереженні від надто великих очікувань (Н.Вінер). Після великої доповіді. Голова: — Питання до доповідача є? Із залу: — Склянка вільна?]. Обговорення статті
Вышка – ви́шка, ве́жа, (для дозорцев) варті́вня, (верхушка чего-нибудь) шпи́лик; (терем в верхней части дома) горі́шня світли́ця, (высшая мера наказания, прост.) вишка; (высшая математика, сленг) вишка:
• буровая, пожарная вышка – свердлова, пожежна вежа.
[— Тобто, я нічим не можу допомогти слідству. Все вже вирішила доля. Йому дадуть «вишку» (І.Павлюк). Учора йду в підземному переході, чую по радіо: «34-літній японець здійснив стриптиз на телевізійній вишці». Це вже якщо у японця крівля поїхала, така мудра нація, то що ж тоді нам? Може, вибратися на якусь вишку і звідти стрибнути? (Л.Костенко). Тюремний квітень надворі, паркани, вишки, загорожі, перетики, наслання Божі, плафонів жовчні пухирі (В.Стус)].
 Обговорення статті
Технарь, разг. – технар.
[— Мене як математика, технаря цікавило: для чого потрібна взагалі мова? Ну що з того, що зникне мова? (Леонід Плющ)]. Обговорення статті
Тригонометрический – тригонометричний.
[Нема чого йому боятися! Математика — він чудово її знав. Щоб перевірити себе, згадав формули площин всіх фігур, квадратові рівняння, відносини тригонометричних, функцій. І хоч несвідомо пригадував те, що знав найкраще, йому приємна була ясність свого знання (В.Підмогильний). Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі, запитуючи своїм «кру-кру»: — «Чуєш, брате мій, товаришу мій?» Відлітаємо! Золота осінь… (О.Вишня)]. Обговорення статті
Тригонометрия – (греч.) тригонометрія.
[Кожен пацюк має двоє очей, щоб бачити світ. Розум для стрибка маленькі лапки і чорні лискучі очиці, щоб зиркати на світ. Розум для стрибка у них є, але тригонометрії їм не збагнути (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Надзвичайна сила його уяви абстрактне обернула на конкретне. В алхімії його мозку тригонометрія, математика і вся галузь знання, яку вони обіймали, перетворилася в яскравий краєвид. Він бачив зелене листя й лісові прогалини, то залиті ніжним сяйвом, то пронизані золотистим промінням. Далі все повивала пурпурова мла, а за цією пурпуровою млою, він знав, криється чарівне невідоме, приваблива романтика. Це п’янило його, як вино (Марія Рябова, перекл. Д.Лондона)]. Обговорення статті
Эфир – (греч.) етер (совет. ефір).
[Тільки спочили, як Сон легкокрилий з етеру ясного Вогким повітрям летить і тумани нічні розгортає (М.Зеров). Пливе етер, струмує вітер, джерела б’ють нових поем (П.Тичина). Кожен з них тримається за своє місце в ефірі і не збирається міняти його на вигадані цінності, такі як людські стосунки чи дружба (брати Капранови). Етер – це те саме, що й ефір, тільки ефір – це спотворена форма, а етер – це правильна, бо це слово запозичене з грецької мови. У грецькій мові, в давній, воно вимовлялося як “ейкхер”, а в новогрецькій – як “ейтхерос”. В нас звуку такого немає, міжзубного, але ми його замінюємо звуком “т”, тому “етер” ми кажемо так само як “математика”, “бібліотека”, “естетика”, “етика”, “лабіринт”, “нафта”, “синтез” і так далі. У всіх цих словах той самий звук, тільки у 9-10% слів ми його вимовляємо з правильним акцентом, а “етер” і ще кілька слів вимовляємо там “ф” тільки тому, що так вимовляють росіяни. Але скільки ж ми будемо копіювати і наслідувати недосконалості українського правопису? (О.Пономарів). Тепер, коли вони, померши, вже були вивезені й поховані, повітря в лікарнях зробилося кришталево чистим, у ньому чувся неповторний аромат етеру, розчину йоду та фенолу, неначе високо в горах просто неба (Сергій Вакуленко, перекл. Жузе Сарамаґу)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Математика – матема́тика, -ки; -тический – математи́чний.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Математика – матема́тика.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

матема́тика матема́тика,-ки (наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу)
м. вы́сшая матема́тика ви́ща
м. вычисли́тельная матема́тика обчи́слювальна
м. прикладна́я матема́тика прикладна́
м. элемента́рная матема́тика елемента́рна

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

матема́тика, -ки, -ці

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

винайма́чка, винайма́чок; ч. винайма́ч
та, хто винаймає житло, приміщення чи землю. [Якщо щось не влаштовує, то квартиру винаймачка має звільнити уже «завтра». (Вечірній Київ, 15.05.2021). Випадково винаймачка вхопилася за неї, й отримала потужний удар струмом, який пробив їй одну долоню, й вийшов через іншу. (newday.kherson.ua, 25.10.2020). У центрі Львова внаслідок пожежі постраждала 25-річна винаймачка квартири.]
(vgolos.com.ua, 23.09.2013). Але й не через це ми залишимося наймачкою і винаймачкою. (Роман Андріяшик «Полтва», 1969).
// перен. те, що винаймає щось у когось. [Математика, скажемо, – винаймачка: вона будує на чужій ділянці. (Луцій Анней Сенека «Моральні листи до Луцілія», пер. А. Содомора, 1996).]
див.: оренда́рка, оренда́торка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
куліна́рка, куліна́рок; ч. куліна́р
фахівчиня з кулінарії. [Їх проведе відома кулінарка Даша Малахова. (Високий замок, 2011). Виявиться вона мовчункою чи балакухою, з дітьми чи без, віртуозною кулінаркою чи недотепою, для якої борщ – вища кухонна математика. (Галина Вдовиченко «Тамдевін», 2009). Заметушилися кулінарки у фартушках, мали припаси у ближніх хатах, то наносили трохи свіженького, тепленького для товариша Чубаря. (Василь Земляк «Зелені Млини», Х., 1981).]
див.: куха́рка
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 400.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 391.
природозна́виця, природозна́виць; ч. природозна́вець
фахівчиня із природознавства. [Про це телефоном нам та інспектору розповідає головна природознавиця Ірина Акулова <…>. (34.ua, 12.07.2020). ФОПам, що займаються сортуванням, не вигідно займатися цим бізнесом. «Тут проблема в тому, що у них зараз велике податкове навантаження<…>», – сказала головна природознавиця національного природного парку «Тузловські лимани» Ірина Вихристюк. (poltavske.tv, 20.02.2020). До вихованців у гості завітали Незнайко, Знайко, Чаклунка, Математика, Граматика, Природознавиця, які підготували різноманітні випробовування. (lewenia.lviv.ua, 31.05.2019).]
див.: природозна́вка
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – натуралістка – жінка, яка досліджує природу; природознавиця.

Запропонуйте свій переклад