Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «молодник»
Шукати «молодник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лес –
1) (растущий) ліс (-су, им. мн. ліси́). [Круго́м я́ру зелені́є стари́й ліс (Н.-Лев.)].
• Лес на корню – ліс на пні.
• Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес – відві́чний, неза́йманий ліс, пра́ліс (-су), діви́ча пу́ща. [О́стрів на Дніпрі́, вкри́тий одві́чним лі́сом (Стор.). Тайга́ – пра́ліс сибі́рський (Калит.)].
• Выборочный лес – вибірни́й ліс.
• Вырубленный лес – зру́баний ліс, зруб (-бу).
• Высокоствольный лес – високосто́вбурний, високостовбури́стий ліс, високолі́сся (-сся).
• Горелый лес – горі́лий, ви́горений, ви́горілий ліс, ви́гор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Ко́зи пасу́ть у зга́рах – ви́горілих ліса́х (Щух. I)].
• Государственный, казённый лес – держа́вний, скарбо́ви́й (казе́нний) ліс.
• Густой лес – густи́й ліс, густвина́, то́вща. [То́вща сама́рська (Сл. Гр.)].
• Дремучий лес – дріму́чий (те́мний) ліс, пу́ща, (дебри) не́трі и не́три (-рів), не́тра (-тер). [У такі́ убра́вся не́трі, у таку́ зблука́вся пу́щу, де й нога́ лю́дська не хо́дить (Грінч.)].
• Жердневой, жердяной лес – вори́нний, жердяни́й ліс, ліс на вори́ння, на вір’я́.
• Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са, см. Заповедно́й.
• Защитный лес – за́хисни́й ліс.
• Камышевый лес, см. Камышник I.
• Красный, хвойный лес – шпилько́вий, глице́вий (хвояни́й, хвойови́й, чати́нний, борови́й) ліс, бір (р. бо́ру).
• Крупный, матерой лес – товстолі́с (-су).
• Лиственный, чёрный лес – ли́стяний ліс, чо́рний ліс (Київщ.).
• Мелкий лес – дрібно́ліс (-су), дрібни́й (мали́й, невели́чкий) ліс, (кустарник) чага́р (-ря́) и чагарі́ (-рі́в), чагарни́к (-ка́), кущі́ (-щі́в).
• Мешанный лес – мі́шаний ліс.
• Молодой лес – молоди́й ліс, молодня́[и́]к (-ка́).
• Небольшой лес – невели́(ч)кий ліс, лісо́к (-ска́), (роща) гай (р. га́ю), (зап.) гаї́на, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужи́на; срвн. Лесо́к и Ро́ща.
• Непроходимый лес – неперехі́дний ліс, (неисходимый) несходи́мий ліс (Звин.); см. Дремучий лес.
• Низкоствольный лес – низькосто́вбурний ліс, низьколі́сся (-сся).
• Общественный лес – грома́дський ліс.
• Редкий, жидкий лес – рідки́й ліс, рідколі́сся (-сся).
• Сухоподстойный, сухостойный лес – сухості́й (-то́ю), сухолі́с (-су), сушни́к (-ка).
• Хворостяный лес – хворостяни́й ліс.
• Берёзовый, дубовый лес – бере́зовий, дубо́вий ліс.
• Пихтовый лес – смере́ковий ліс.
• Сосновый лес – сосно́вий ліс; (бор) бір (р. бо́ру).
• Здесь много -со́в – тут бага́то лісі́в, тут лі́сно (Полтавщ.).
• Итти через лес или -сом – іти́ лі́сом.
• Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес – прочища́ти, прочи́стити, прору́бувати, проруба́ти, протере́блювати, протереби́ти ліс.
• Ходит, как в -су́ – хо́дить як у лі́сі.
• Наука в лес не ходит – нау́ка не в ліс веде́, а з лі́су.
• Чем дальше в лес, тем больше дров – що да́лі в ліс, то кра́ще на дро́ва.
• Кто в лес, кто по дрова – одно́ (хто) до лі́су[а], а дру́ге (хто) до бі́су[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горо́х, хто в сочави́цю (Борзенщ.); хто (котри́й) сторч, хто (котри́й) в борщ (Приказки).
• Из-за деревьев -са не видно – за дерева́ми лі́су не ви́дко.
• Волка бояться, в лес не ходить – вовкі́в боя́тися, в ліс не ходи́ти.
• Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит – году́й во́вка, а він у ліс ди́виться; во́вча нату́ра в ліс (до лі́су) тя́гне; вовк, то во́вче й ду́має (Приказки).
• Лес по топорищу (по дереву) не плачет – хіба́ в лі́сі лі́су ма́ло?
• На сухой лес будь помянуто – сухі́й дереви́ні все нівро́ку; на сухи́й ліс нівро́ку!
• Лес мачт – ліс (бе́зліч) що́гол;
2) (в срубе) де́рево, соб. дере́вня (-ні).
• Бочарный, клёпочный лес – бо́ндарське, клепкове́ де́рево.
• Брусный, брусовый лес – брусо́ване де́рево.
• Буреломный лес – вітроло́м (-ло́му), лім (р. ло́му).
• Валежный лес; см. Вале́жник.
• Деловой лес –
а) (на корню) виробни́й ліс;
б) (в срубе) виробне́ де́рево.
• Дровяной лес –
а) (на корню) дров’яни́й ліс; і б) (в срубе) де́рево на дро́ва.
• Корабельный, мачтовый лес –
а) (на корню) корабе́льний, щоглови́й ліс;
б) (в срубе) корабе́льне, щоглове́ де́рево.
• Окантованный, острокантный лес – поканто́ване, гостроканто́ване де́рево.
• Пильный, пиловочный лес –
а) (кругляк для распилки) де́рево на пиля́ння;
б) (пиленый материал) пи́ляне (порі́зане) де́рево.
• Поделочный лес – виробне́ (виробко́ве) де́рево, на́ді́бок (-бку).
• Прозванный лес – бракове́ или з(а)брако́ване щоглове́ де́рево.
• Сплавной, гоночный лес – сплавне́ де́рево, сплавни́й ліс.
• Строевой лес – будівне́ (будіве́льне) де́рево, дере́вня, ум. дереве́нька. [По сама́рських луга́х і узбере́жжях була́ незчисле́нна си́ла будівно́го де́рева (Куліш). Бі́ля стіни́ лежа́ла дере́вня на ха́ту (Грінч.)].
• Столярный лес – столя́рське дерево.
• Угловой, кантованный лес – канто́ване де́рево.
• Фанерочный лес –
а) (на корню) форні́рний ліс;
б) (в срубе) форні́рне де́рево.
Молодня́к – молодня́к, молодни́к (-ку́). [Як ду́жі дуби́ висо́кі серед молодо́го тонко́го молоднику́ (Грінч.)].
Молодя́к –
1) см. Молоди́к;
2) (молодой скот) молодни́к, молодня́к, молодови́к (-ку́). [Сімсо́т волі́в в обо́рі, молоднику́ – без ліку́ (Пісня)].
На́молодь – молодня́к, молодни́к (-ку́).
На́росль –
1) (всё, что наросло) на́рість (-рости, ж. р.) и на́ріст (-росту, м. р.), на́росль (-сли), на́ростень (-тня); срв. Наро́ст 2;
2) (молодняк) молодня́[и́]к (-ку), на́молодь (-ди).
Па́ростник – молодня́к (-ку́), молодни́к (-ку́), па́рости (-тів), мн. соб. па́ростя (на по́рубі).
Прутня́к – молодни́к, молодня́к (-ку), молоди́й лісо́к; (лозняк) ло́зи, (тальник) ше́люг (-гу) и шелю́га́.
Пти́ца – птах (р. пта́ха), пта́ха, пти́ця. [І співа́в-би і жив-би, як той птах крила́тий (Грінч.). Він лети́ть, як птах (Звин.). Кінь, як пта́ха, пролети́ть (Рудан.). Виліта́йте, сі́рі пта́хи (Шевч.). Подиви́сь на бо́жу пти́цю, як вона́ літа́є (Руд.). Сини́ця – не пти́ця (Приказка). Не всі старі́ пти́ці ви́соко літа́ють (Приказка)].
• -цы, соб. – пта́ство, пташня́. [Пта́ство ве́село щебета́ло (Крим.). Хи́же пта́ство на степу́ (Кул.)].
• Молодая -ца, соб. – молодня́к, молодни́к, молодне́ча.
• Домашняя -ца, соб., домашние -цы – дробина́, дріб (р. дро́бу), домо́ве пта́ство. [Нагоду́ю і напою́ свине́й, кабано́ві занесу́, дробині́ поси́плю (Кониськ.)].
• Дворовая -ца – подві́рня (надві́рня) пти́ця, соб. дробина́.
• Ручная (домашняя) -ца – сві́йський птах.
• Хищная -ца – хи́жий птах.
• Хищные -цы – хи́жі птахи́, хи́же пта́ство.
• Ночная -ца – нічни́й, вно́чішній птах, нічна́, -шня пта́ха, нічни́ця.
• Перелётная -ца – перелі́тна(мандрівна́) пта́ха, перелі́тний птах.
• Залётная -ца – залі́тний птах, залету́ха.
• Певчая -ца – співо́чий (співу́чий) птах, -ча пта́ха.
• Певчие -цы – співо́че пта́ство.
• Жар-птица – жар-пти́ця, жаропти́ця. [В старі́й похму́рій дуби́ні мо́стить своє́ гніздо́ жар-пти́ця (Васильч.)].
• Стреляная -ца (перен.) – стрі́ляний птах.
• -ца с чёрными перьями – чорнопі́рка, ум. чорнопі́рочка. [Ой га́лочки-чорнопі́рочки круту́ го́ру вкри́ли (Пісня)].
• -ца, возвратившаяся из зимнего отлёта – і́[и́]риця. [Вже і́[и́]риця прояви́лась, – ско́ро те́пло ста́не (Борз. п.)].
• Ранняя -ца (-чка) зубки теребит (носок прочищает), а поздняя глазки протирает – ра́ння пти́чка зу́бки кре́ше, а пі́зня о́чки дере́ (Черкащина).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лес – ліс (род. лі́су); (роща) гай (род. га́ю); (молодой) молодни́к, -ку́; (мелкий) чагарни́к, нику́; (срубленный) зруб (род. зру́бу); (березовый) березня́к, -ку́; (дубовый) дубня́к, -ку.
Паростник (лес) – молодня́к, -ка́, молодни́к, -ку́.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Молодне́ча, молодни́ча –
1) см. Молоде́ча; 2) см. Молодни́к.
Молодни́к, молодня́к, -ка́ –
1) молодель, молодняк;
2) молодой скот, птица.
Молодняга́, -ги́, еж. Молодни́к 1.
Молодови́к, -ка́, см. Молодни́к 2.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

молодни́[я́]к, -ку́, -ко́ві

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Молодне́ча и молодни́ча, -чі, ж.
1) = Молодеча. Молоднеча спершу реготалася. О. 1862. IX. 70, 71. Хлопці-молоднеча.
2) = Молодник. Константиногр. у.
Молодни́к, -ку́, м.
1) Молодой садъ, лѣсъ. Вирубай старий садок та насади молоднику, то й матимеш користь.
2) Молодой скотъ, птицы.
Молодняга́, -ги́, ж. = Молодник 1. Екатер. г. Слово Д. Эварн.
Молодня́к, -ку, м. = Молодник.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Лѣсъ = лїс, здр. лїсо́к, лїсочо́к, невеликий, хоч часом і густий — гай, гайо́к, гайо́чок, в яру — байра́к, байрачо́к, в долинї — дібро́ва, здр. — дібрі́вонька, молодий — молодни́к, молодничо́к, дрібний — чага́рь, чагарни́к, кущі́, вирублений — ви́руб, зруб, вигорілий — ви́горь , великий і густий — пу́ща, цїлинний — не́тря, не́трі, що під горою — стїнка, що виткнув ся в поле вузенькою смугою або розкинув ся смужками по полю — пере́лїсок, частина лїсу, що заняла облава — о́ступ, на низу або над річкою — луг, березовий — бере́зина, березня́к, дубовий — дуби́на, дуби́нка, дубня́к, боровий — бір, вільховий — ольши́на, олїшина, вільши́на, олїшня́к, ольша́ник, оріховий — лїщи́на, лїща́ник (Сум. Ох.), здр. лїщи́нонька. — Лѣсъ ли́ственный, чёрный = листовни́й лїс — Лѣсъ кра́сный, хво́йный = борови́й лїс, бір. (Пр. д. під сл. Ли́ственный. — Теплий Апріль, мокрий Май — буде жито, як гай. н. пр. — Ой гаю мій, гаю, та густий, не прогляну. н. п. — Ой у темнім лузї не сивая зозуля закувала. н. п. — Ой не шуми луже, зелений байраче. н. п. — Шумить гуде дібровонька, плаче, тужить дівчинонька. н. п. — По пущах по нетрих ховались. н. д. — А над берегом була дуже здорова пуща. н. к. — Зеленая ліщинонько, чом не гориш, та все куриш ся? н. п. — Пішов у бір по шишки. Кв.
Молодёжникъ = молодни́к (молодий лїс). — Молоднику не можна рубати.
Молодо́й = молоди́й. — Молодого кров гріє. н. пр. — Молода брага хмельна. н. пр. — Молоды́е го́ды = молодо́щі. — Въ молоды́е го́ды = ві́ку молодо́го, за молодо́щів, за моло́ду. — Чиє серце стрепенеть ця од слова живого, що сьпівав я, віщував я віку молодого? К. Д. – Молодой мѣ́сяцъ — молоди́к. — Молодо́е поколѣніе = д. Молодёжъ. — Молода́я по́росль, молодо́й садъ, лѣсъ — молодни́к. — Молодник не можна рубати. — Молодо́й человѣ́къ = молоди́к, молода́н, па́рубок. С. З. — Турчин вибирав дань молодиками і дївками. Л. В.
Молодя́къ = молодни́к. — Сїм сот волів в оборі, молоднику — без лїку. н. п.
Перелѣ́сокъ = пере́лїсок, пере́лїс, гайо́к, лїсо́к, молодни́к, молодничо́к.
По́росль = 1. чага́р, чагарни́к, чагарі́, кущі́, молодни́к. — Є у мене топорець гостренький, той висїче чагар густенький. н. п. Б. 2. па́молодь, па́молодок, па́рост, па́росток, па́гонець і т. д. д. О’тпрыскъ. — І дерево якусь надїю має, хоч зрубане, ще мислить зеленїти і паростки пускає молодиї. К. І. — А од коріння тихо-любо зелені парости ростуть. К. Ш. — Твій рід розмножить ся на сьвітї і памолодь кругом тебе рости ме. К. І.
Прутня́къ = молодни́к, молодничо́к (молодий лісок); ло́зи, ше́люг, верболі́з.
Скотъ = д. Скоти́на. — С. молодо́й = молодни́к, молодня́к, молодови́к. — С. рабо́чій = робо́чий скот, тя́гло́. — С. рога́тый = д. під сл. Рога́тый.
Уничтожа́ть, уничто́жить, ся = 1. ни́щити (С. Л.), касува́ти, руйнува́ти, плюндрува́ти, губи́ти (С. Л.), збавля́ти (С. Л.), вибавля́ти (С. Л.), тра́тити, зво́дити (С. Л.), перево́дити, нївечити (С. Л.), тлуми́ти (С. Ш.), вини́щувати, оберта́ти, поверта́ти в нївець, зни́щити, ви́нищити, пови́щити, скасува́ти, покасува́ти, зруйнува́ти, сплюндрува́ти, ви́губити (С. Л.), зба́вити (С. Л.), ви́бавити, звести́ (С. Л.), перевести́ (С. Л.), оберн́ути, поверну́ти в нївець, піти́ в нївець, про кілько — позкасо́вувати, посплюндро́вувати, повини́щувати, повибавля́ти і т. д. — Після того, як скасували Сїч. н. о. — До межування який був тут чорний лїс — межування сплюндровало його. Кн. — Оцї кляті заводи плюндрують лїс. Кн. — Пустив скотину на молодник, вона його за ніч сплюндровала. Кн. — Сьвіте тихий, краю милий, моя Україно! За що тебе сплюндровано, за що марне гинеш? К. Ш. — Зруйнували Запорожжя — буде колись треба. н. п. — Береть ся збавити того змія. н. к. — Жид та нїмець усе повернуть в нївець. н. пр. 2. касува́ти, зно́сити, скасува́ти, знести́, звичай, закон — ви́законити і д. Отмѣня́ть. — Хто свою власність викупить, оний лист заставний йому вернути і в книгах скасувати. Ст. Л. — Окономів, отаманів уже скасували, що на панщину гонили, вікна вибивали. н. п. — Що з давнїх давен завелось, трудно визаконить. Лев.

Запропонуйте свій переклад