Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «мізинець»
Шукати «мізинець» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дитя́ – дити́на, дитя́ (р. дитя́ти); (возвыш.) ча́до, (насмешл. – отродье) ви́лупок. [Це-ж твої́ ви́лупки]; мн. ді́ти; ум. дити́нка, дити́нонька, дити́ночка, дитя́тко, ді́тонько, (чаще во мн. -ки), дитя́точко, дитя́те[о]нько, дитинча́ (р. -ча́ти).
• Де́тки – ді́тки́, ді́точки́, ді́тоньки́.
• Дети́шки – дітво́ра́, дітлахи́, дітваки́, дитинча́та, (насмешл.) бахурня.
• Малые де́ти – мале́ча, дрі́б’язок. [Там того́ дрі́б’язку по́вен за́пічок]; (в детск. яз.) ля́ля, ля́лечка.
• Дитя́ в зародыше – утро́ба; (ещё не говорящее, грудное) немовля́ (р. -ля́ти), немовля́тко; (начинающее бегать) бігуне́ць (р. -нця́), бігу́нчик; (самое младшее в семье) мізи́нець (р. -нця), мізи́нчик, мізи́нне дитя́, (шутливо) – ви́с[ш]крібок; (сводное) зведеню́к (ж. р. зведеню́чка), зведеня́ (р. -ня́ти, мн. зведеня́та); (родное) рі́дна дити́на, порі́дня (ж. р.). [Він її́ порі́дня, – то хіба́-ж вона́ його́ одки́неться? (Звиног.)]; (от первого брака) пасербиня́ (р. -ня́ти); (подаренное) подарунча́ (р. -ча́ти); (внебрачное) нешлю́бна дити́на; (незаконнорождённое) байстря́ (р. -ря́ти), байстру́к, (о девочке) байстру́чка, (общ.) байструченя́, (деликатно) баста́рд, па́далишне [Андрі́й з па́далишних], па́далишна (самосі́йна) дити́на; (зачатое до брака) безкорова́йний, безкоровайчу́к; (родившееся после смерти отца) посме́ртна дити́на; (балованное) пе́стя (р. -ті); (резвое) ко́кот, ко́котень (р. -тня); (крикливое, пискливое) пи́скавка, вере́скля (р. -лі); (неуклюжее, толстое) опе́цьок (р. -цька), окле́цьок; (запачканное, неопрятное) ма́зя, замурзеня́ (р. -я́ти); (уродливое, больное английской болезнью) відмі́нок, відмінча́ (р. -ча́ти), відмі́на; (умершее без крещения) потерча́ (р. -ча́ти), потерчу́к.
• Корчить из себя дитя́ – дити́нитися, сов. здити́нитися. [Не дити́нься та прийма́й гро́ші на теля́. А Семе́н здити́нився, на́че він ніко́ли не чув і не ба́чив].
• Родить дитя́ – знайти́ дити́ну, приве́сти дити́ну, породи́ти.
• Родить дитя́ вне брака – наряди́ти дити́ну, (грубее) приве́сти байструка́.
Меньша́к – (сын) найме́нший (наймоло́дший) син, мізи́нець (-нця), мізи́нник, мізи́нок (-нка), мізи́нчий (-чого), мізи́нне дитя́ (-тя́ти), мізю́к (-ка́), ум. мізи́нчик, мізинча́ (-ча́ти); (брат) найме́нший (наймоло́дший) брат (-та); срв. Мизи́нец 2.
Мизи́нец –
1) (палец) мізи́нець (-нця), мізи́нок (-нка), мізи́нний (реже мізи́нній) па́лець (-льця), мізи́нна (мізи́ння) пу́чка (пу́чечка). [Люблю́ я прекра́сну люди́ну, яко́ї й мізи́нця не варт уве́сь я (Крим.). Вби́йте й се́рце принесі́те і мізи́нній па́лець (Рудан.)];
2) (младший ребёнок) – (общ. р.) мізи́нок, мізи́нчик, мізю́к (-ка́), (ж. р.) мізи́нка, мізи́ночка; срв. Меньша́к. [Все, що ма́є, в свого́ мізи́нчика пха́є, ста́рших діте́й зобіжа́є (Брацлавщ.). Ця ді́вчинка – то мій мізю́к (Липовеч.). Через свою́ хво́ру мізи́ночку, навчи́лася жа́лувати і чолові́ка (Л. Укр.)].
Па́лец –
1) (часть кисти) па́лець (р. па́льця), пу́чка. [Зроби́ мені́ пе́рстень – золоту́ каблу́чку на сере́дню пу́чку].
• Конец -ца на руке или на ноге – пу́чка, ум. пу́чечка. [Пу́чки на рука́х і на нога́х холонуть].
• Большой -лец – вели́кий па́лець, палю́х, пуча́к, бе́цман.
• Указательный -лец – вказівни́й па́лець, вказі́вець (-вця), пузвели́кий па́лець.
• Средний -лец – сере́дній па́лець.
• Безымянный -лец – підмізи́нний па́лець.
• Меньшой -лец (мизинец) – мізи́нок (-нка), мізи́нний па́лець, мізи́нець (-нця), ум. мізи́нчик.
• Остаток отрезанного -ца – ки́ко[і]ть (-ктя).
• Знать как пять своих -цев – зна́ти як свої́ пять па́льців (пу́чок), як облу́пленого.
• Считать по -цам – рахува́ти на па́льцях.
• Смотреть на что сквозь -цы – крізь пу́чки (крізь па́льці), диви́тись на що.
• -лец о -лец не ударит – пу́чкою не кивне́, ні за холо́дну во́ду (і за холо́дну во́ду) не ві́зьметься (при́йметься), ні кує́ ні ме́ле. [Ми й пу́чкою не кивну́ли, щоб да́ти ма́сам ви́хова́ння. Він тобі́ ні за холо́дну во́ду по хазя́йству. Він голова́ в гуртко́ві, пови́нен збира́ти чле́нів, а він ні кує́ ні ме́ле].
• Шевелить, двигать -ми – руша́ти (сов. ру́шити) па́льцями, пу́чками.
• Не имеющий одного или нескольких -цев – безпа́л(ь)ко, безпа́лок (-лка), безпа́лький (-ого);
2) (в перчатке) напа́лок (-лка), напа́льок (-лька);
3) (зубец в колесе) па́лець (-льця), зуб.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НО́ГОТЬ, с ноготь з мізи́нець, з напе́рсток.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мизинец – мізи́нець, -ця, мізи́нчик, -ка.
Последыш – мізи́нець, -нця; (девочка) мізи́нка, -ки.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дитя
• Дитя века (перен.) – дитя доби; дитина часу.
• Дитя природы (книжн. устар. шутл.) – дитя (дитина) природи.
• Младшее в семье дитя – мізинне дитя; мізинець (мізинчик); (жарт. згруб.) вис[ш]крібок.
Мизинец
• Мизинца чьего не стоит – мізинця чийого не варт (не вартий).
• С мизинец; на мизинец – на нігтик (у нігтик, з нігтик); у (з) комарову ніжку; як у зайця хвоста; на мізинець (у мізинець, з мізинець).
Младший
• Младший в семье ребёнок – наймолодша (найменша) в родині (в сім’ї) дитина; мізинець (мізинчик, мізинча).
• Самый младший – наймолодший; найменший.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мизи́нець, мізи́нець, -нця –
1) мизинец;
2) самый младший ребенок.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

мізи́нець, -нця; -зи́нці, -нців (із стар. мƀзинець)