Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «надорвать»
Шукати «надорвать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Надорва́ть, -ся, см. Надрыва́ть, -ся.
I. Надрыва́ть, надорва́ть –
1) надрива́ти, надірва́ти, (слегка) нарива́ти, нарва́ти (редко), (наддирать) наддира́ти, надде́рти и (реже) надідра́ти, (о мног. или во мн. местах) понадрива́ти, понаддира́ти що. [Мару́ся ко́су че́ше, а що наче́ше, то на Дуна́й одне́се, а що надрива́є, то й на Дуна́й пуска́є (К. Старина). З крає́чків тро́хи понаддира́ли газе́ту (Київщ.)];
2) (перен.: надсаживать) надрива́ти, надірва́ти, підрива́ти, підірва́ти, надса́джувати, надсади́ти, (о мног.) понадрива́ти, попідрива́ти, понадса́джувати.
• -ть голос – надрива́ти, надірва́ти, рва́ти, порва́ти, зрива́ти, зірва́ти го́лос. [Надрива́ти мій чи́стий го́лос ди́ким голосі́нням (Куліш)].
• -рыва́ть горло криком – надрива́ти (надса́джувати) го́рло кри́ком (кричучи́).
• -ть грудь, живот (непосильной работой) – надса́джувати, надсади́ти гру́ди, живі́т, пору́шувати и поруша́ти, пору́шити, надру́шувати, надру́шити що у гру́дях, у животі́, урива́ти, під[у]вере́джувати, під[у]вереди́ти живі́т (надси́льною пра́цею), підвере́джуватися, підвереди́тися (з надси́льної пра́ці). [Вона́ люби́ла свою́ робо́ту, при які́й утрача́ла го́лос, надса́джувала гру́ди (Коцюб.). Підняла́ ва́жко та й пору́шила в живо́ті щось (Чернігівщ.). Неха́й сте́пу нога́ми не зміря́є, живота́ не врива́є. (Лукаш.)].
• -ть животы, животики от смеха – рва́ти, порва́ти кишки́ (бо́ки) з реготу.
• -ть здоровье – підрива́ти, підірва́ти здоро́в’я, надвереджа́ти и надвере́джувати, надвереди́ти себе́, занепада́ти, занепа́сти; срв. Подрыва́ть 3. [Ти так занепа́в, си́нку, своє́ю чума́чкою (чумаченьем), що й не пізна́єш тебе́ (Харківщ.)].
• -ть лошадь – підрива́ти, підірва́ти, надса́джувати, надсади́ти, (быстрой ездой) переганя́ти, перегна́ти, запа́лювати, запали́ти коня́; срв. Загоня́ть 2.
• -рва́ть память – надірва́ти (надвереди́ти) па́м’ять.
• -рыва́ть сердце, душу кому – надрива́ти (кра́яти, рва́ти, шматува́ти) се́рце, ду́шу, (зап.) урива́ти се́рце кому́. [А мені́ журба́ се́рце надрива́є (Черн.). Ді́вчино, не плач, не рви мого́ се́рця (М. Грінч.). «Ооой!» – го́лосом, що аж ду́шу шматува́в, крича́в Заха́р (Крим.)].
• Надрывающий сердце, душу – надса́дливий. [Щось жа́лісно кви́лить, чу́ється яке́сь рида́ння, яки́йсь надса́дливий, нерво́вий плач (Крим.)].
Надо́рванный –
1) наді́рваний, надде́ртий и наді́драний, понадри́ваний, понадди́раний. [Надде́рті записочки́ (Крим.)];
2) наді́рваний, піді́рваний, надса́джений, понадри́ваний, попідри́ваний, понадса́джуваний; зі́рваний; пору́шений, надру́шений, під[у]вере́джений; надвере́джений, занепа́лий; пере́гнаний, запа́лений. [Наді́рваний рока́ми тяжко́ї пра́ці органі́зм (Пр. Правда). Пору́шений живі́т (Борзенщ.)].
• -ный голос – наді́рваний (зі́рваний, надсі́лий, ирон. дра́ний) го́лос. [Поча́в вереща́ти тонки́м і наді́рваним го́лосом (Коцюб.). У пи́саря хрипки́й і дра́ний го́лос (Проскурівна)].
• -ное здоровье – піді́рване (занепа́ле) здоро́в’я.
• С -ным здоровьем кто – з піді́рваним здоро́в’ям, занепа́лий хто. [Я убо́гий, занепа́лий од са́мої мо́лодости (Куліш)].
-ться –
1) надрива́тися, надірва́тися, (слегка) нарива́тися, нарва́тися, (наддираться) наддира́тися, надде́ртися, (о мног. или во мн. местах) понадрива́тися, понаддира́тися; бу́ти надри́ваним, надди́раним, наді́рваним, надде́ртим, понадри́ваним, понадди́раним. [Град поби́в буряки́, – ли́стя понадрива́лося (Брацлавщ.). Як нарва́лося тро́хи, то й да́лі бу́де дра́тися (Богодух.). Сіпну́ла за папіре́ць, а він надде́рся (Київщ.)];
2) (перен.: надрывать себя) надрива́тися, надірва́тися, підрива́тися, підірва́тися, надса́джуватися, надсади́тися, (о мног.) понадрива́тися, попідрива́тися, понадса́джуватися.
• У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) – се́рце, душа́ мені́ надрива́ється (кра́ється, рве́ться) з чо́го (з жалю́ и т. п.). [Страхі́ття й диви́тися (як він гі́рко пла́кав)! аж се́рце кра́ялося (Крим.)].
• Моё здоровье -рва́лось – моє́ здоро́в’я занепа́ло (підірва́лося, підтя́лося).
• Мои силы -ваны – мої́ си́ли піді́рвані (підтя́ті), моя́ си́ла занепа́ла.
• -ться от крика – надрива́тися, надірва́тися, підірва́тися, надсіда́тися, надсі́стися з кри́ку (кричучи́), крича́ти аж розрива́тися (перерива́тися, роздира́тися).
• -рыва́ться от лая – валува́ти, ґвалтува́ти, га́вкати аж перерива́тися (розсіда́тися).
• -ться от плача – надрива́тися, надірва́тися, підірва́тися, надсіда́тися, надсі́стися з плачу́ (пла́чучи).
• -рыва́ться над работой – рва́тися (перерива́тися) коло (в) пра́ці. [Плуга́ч оре́, і в пра́ці рве́ться (Номис). Роблю́ – перерива́юся, а все не догоджу́ (Київщ.)].
• -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. – надрива́тися, надірва́тися, підрива́тися, підірва́тися, надса́джуватися, надсади́тися, надсіда́тися, надсі́стися, надвере́джуватися, надвереди́тися, під[у]вере́джуватися, під[у]вереди́тися, пору́шитися, зру́шитися, урва́тися, (о мног.) понадрива́тися, понадвере́джуватися и т. п. з тяжко́ї пра́ці (на тяжкі́й пра́ці), підійма́ючи вагу́ и т. п. [Не підрива́тимуться на тяжкі́й робо́ті (Рада). Хто перено́сить камі́ння, той мо́же надсади́тися (Куліш). Не надсі́вшися, не вме́рти (Номис). Не підніма́йте, бо надвере́дитеся! (Н.-Лев.). Не ду́же греби́, – увере́дишся (Стор.). Пома́лу, а то ще урве́шся (Липовеч.)].
• Хоть -ви́сь, а дай – хоч надся́дься, а дай.
• -рыва́ться со смеху – кишки́ (бо́ки) рва́ти (сов. порва́ти) із смі́ху (з ре́готу), перерива́тися з ре́готу, зсіда́тися. [Хло́пці аж кишки́ порва́ли з ре́готу (Квітка). Аж бо́ки рвав з смі́ху (Н.-Лев.). Аж перерива́ється з ре́готу (Хорольщ.). Він було́ аж зсіда́ється та рего́че (Сл. Гр.)].
• Лошадь -рва́лась – кінь підірва́вся (надсади́вся).
Живо́т –
1) (жизнь) життя́, буття́, (архаич.) живо́т.
• Не на живо́т, а на смерть – до заги́ну. [Вони́ нава́жилися би́тись до заги́ну: котри́йсь му́сів наложи́ти життя́м].
• Книга живота́ – кни́га життя́, кни́га буття́. [Це бу́де запи́сано йому́ в кни́гу життя́];
2) (чрево) живі́т (р. -вота́) (ум. живото́к), че́рево (ум. черевце́), (грубо) пу́зо. [Незду́жає – на живі́т коро́диться. У дити́ни живото́к боли́ть. Бач, яке́ че́рево відпа́с].
• Вверх живото́м – горіче́рева. [Ті́льки і мо́жна живото́м лежа́ти, а горіче́рева або на́бік – і не ду́май (Квітка)].
• С большим живото́м – черева́тий. [Чужі́ ді́ти – черева́ті й голова́ті і бага́цько їдя́ть, а вже мої́ як паненя́та (Ном.)].
• Болит живо́т – бере́, хапа́є за живі́т, боли́ть живі́т. [Так бере́ за живі́т, що й не розігну́ся. А щоб тебе́ за живі́т узяло́!].
• Надсадить, надорвать живо́т – підвереди́тися, пору́шити в животі́.
• Надорвать живо́тики смеясь – кишки́ порва́ти з ре́готу.
• Мять руками живо́т с целью лечения (народный массаж) – вибира́ти живі́т, перебира́ти в животі́. [Воро́жка вибира́є живі́т].
Кишка́ –
1) анат. – ки́шка, мн. кишки́ (-шо́к), (двенадцатиперстная) дванадцятипа́ла ки́шка, двана́дцятка (Мед. Сл.), (тонкая) тонка́ ки́шка, (толстая) товста́ (гру́ба) ки́шка, (слепая) сліпа́ ки́шка, (подвздошная) крута́, клубова́ ки́шка (Мед. Сл.), (прямая) ку́тня ки́шка, кутня́чка, кутни́ця, відхо́дник (Мед. Сл.). [Хоч во́вна, аби ки́шка по́вна (Приказка)].
• -ки вообще – тельбухи́, калюхи́ (-хі́в), скинбе́ї (-їв).
• -ка для набивания колбас – ковба́сна ки́шка, ковбася́нка;
2) (рукав при насосах, помпа) ки́шка. [З ки́шки поже́жу залива́ють (Харківщ., Звин.)].
• Лезть из -шок, работая – з шку́ри лі́зти.
• Надорвать -ки (работой, смехом) – кишки́ (животи́) порва́ти;
3) -кою – ключе́м, ни́зкою, па́смом; см. Гусько́м.
Переса́живать, пересади́ть –
1) переса́джувати, пересади́ти, (только о жив. сущ.) пересадови́ти, (о мног.) попереса́джувати кого́, що. [Переса́джують люде́й в и́нші ваго́ни. Хо́чу ви́шні до ха́ти бли́жче попереса́джувати. Пересадови́ дити́ну через тин].
• Переса́живаемый – переса́джуваний.
• Переса́женный – переса́джений, попереса́джуваний.
• -ди́ть всех (посадить) – посади́ти, посадови́ти усіх;
2) (надсадить, надорвать) надвереди́ти. См. Надсади́ть, Надорва́ть.
• -дить живот – надвереди́ти живі́т;
3) (о пуговицах) перешива́ти, переши́ти, (о мног.) поперешива́ти (ґу́дзики).
• -са́женный – переши́тий.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАДОРВА́ТЬ надвере́ди́ти і похідн.;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Надрывать, надорвать –
1) надрива́ти, -ва́ю, надірва́ти, -ву́, -веш;
2) (здоровье) надса́джувати, -джую, -джуєш, надсади́ти, -джу́, -диш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Внутренности
• Повредить (отбить, надорвать) внутренности – надсадити (надвередити) нутро; відбити нутрощі; (вульг.) надсадити (надірвати, відбити) бебехи (бебехів, тельбухи, печінки); випустити бандури. [Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стороженко. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Сл. Гр.]
Животик
• Надрывать, надорвать животики со смеху (разг.) – (те саме, що) Надрывать, надорвать живот (животы) со смеху. Див. живот.
• Подводит, подвело животики – (те саме, що) Подводит, подвело живот. Див. живот.
Живот
• Биться не на живот, а на смерть – битися не на життя, а на смерть; битися [на життя і] на смерть; битися до загину.
• Вверх, вниз животом – догори, донизу (униз) черевом; горічерева (голічерева), долічерева.
• Лишать, лишить живота кого – позбавляти, позбавити життя кого; укорочувати, укоротити віку (життя) кому; заподіювати, заподіяти смерть кому.
• Надрывать, надорвать живот (животы) со смеху – рвати, порвати кишки (боки) з реготу.
• Надрывать, надорвать себе живот (разг.) – надсаджуватися, надсадитися (підвереджуватися, підвередитися) [з надсильної праці]; надсаджувати, надсадити (підривати, підірвати) груди (живіт) [надсильною працею]; підвереджувати, підвередити, увереджувати, увередити живіт [надсильною працею].
• Отрастить, отгулять себе живот – відпасти [собі] живіт.
• Подводит, подвело живот – [З голоду] живіт затягло (животи позатягало); [з голоду] аж живіт запався.
• Положить живот за кого, за что – головою (душею, життям) накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягти за кого, за що; життя своє (душу свою) віддати за кого, за що.
• С большим животом, пузатый – з великим черевом; череватий (пузатий); черевань.
Кишка
• Вымотать все кишки кому (нар.) – вимучити (змордувати, про багатьох помордувати) кого; виварити воду з кого.
• Выпустить кишки из кого (разг.) – випустити (про багатьох повипускати) кишки з кого; вибити (виперти) дух кому, з кого.
• Кишка слаба (тонка), кишка не выдержит у кого (разг. вульг.) – не має сили хто; немає сили в кого; сили в пупі нема в кого; неспроможний хто; тонка кишка в кого; тонку кишку має хто.
• Надорвать, порвать кишки со смеху – кишки (боки) порвати зо сміху (з реготу); перерватися з реготу.
• Тянуться кишкой (разг.) – тягнутися ключем (низкою).
Надрывать
• Надрывать душу, сердце кому – надривати душу, серце (серця) кому; краяти (рвати, шматувати) душу, серце кому.
• Надрывать живот (животики) со смеху (от хохота) (разг.) – кишки (боки) рвати зо сміху (з реготу); [аж] за боки братися з (від) сміху (з реготу); [аж] качатися зо (від) сміху (з реготу); (іноді) сміятися (реготати) до розпуки.
• Надрывать, надорвать голос – надривати, надірвати (надсаджувати, надсадити) голос.
• Надрывать, надорвать грудь, живот (непосильной работой) – надсаджувати, надсадити груди, живіт; уривати, урвати (підвередити, надвередити, увередити) живіт; підвереджуватися, підвередитися; (іноді) порушувати, порушити (надрушувати, надрушити) щось у грудях, у животі.
• Надрывать, надорвать здоровье – підривати, підірвати здоров’я; надвереджатися, надвередитися; занепадати, занепасти (на здоров’ї, здоров’ям).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Врива́ти, ввірва́ти, увірва́ти, урва́ти –
1) отрывать, оторвать;
2) вырывать, вырвать;
3) срывать, сорвать;
4) надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить;
5) перерывать, перервать;
врива́тися, ввірва́тися, увірва́тися, урва́тися –
1) отрываться, оторваться;
2) вырываться, вырваться;
3) срываться, сорваться;
4) прерываться, прерваться.
• Розмо́ва увірва́лася – разговор оборвался.
Занепада́ти, занепа́сти –
1) приходить, придти в упадок;
2) на си́лі – надрывать, надорвать здоровье, ослабевать, ослабеть, обессилеть;
3) на що – хворать, захворать чем.
Надрива́ти, надрива́тися, надірва́ти, надірва́тися – надрывать, надрываться, надорвать, надорваться.
Надса́джувати, -джую, надсади́ти, -джу́ – надрывать, надорвать.
Нарива́ти, нарва́ти –
1) нарывать, нарвать;
2) надрывать, надорвать (часть);
3) я́рма – одевать ярма на волов.
• Нарива́ти бики́ – запрягать волов.
• Нарива́тися, нарва́тися – 1) набрасываться, наброситься;
2) неожиданно натолкнуться.
Переганя́ти, перегна́ти, -жену́, -ну́ть –
1) перегонять, перегнать.
• Переганя́ти думки́ – усиленно думать.
• Переганя́ти, перегна́ти на ре́шето – очищать, очистить решетом.
2) перегонять, перегнать (водку);
3) надрывать, надорвать (коня);
4) наново перепахивать;
5) разогнать ветром (тучи). Перегна́ти на гре́чку – наказать.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл.
1) Приходить, придти въ упадокъ.
2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Св. Л. 90. Занепав од ран наш батько. К. СП. 106. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Харьк. г. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити. Каменец. у.
Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл.
1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать.
2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла. Уманск. у.
Надрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надірва́ти, -ву́, -веш, гл. Надрывать, надорвать. Тихо-тихо Дунай воду колише, а ще й тихіш Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає. КС. 1883. II. 379.
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр.
2) — бе́бехи, печінки́. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.
І. Нарива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл.
1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Нп.
2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у.
3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. Нарива́ти бики́. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.
Переганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. перегна́ти, -жену́, -не́ш, гл.
1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти. Чуб. III. 295.
2) Перегонять, перегнать (водку).
3) Надрывать, надорвать коня быстрой ѣздой.
4) Наново перепахивать, перепахать поле.
5) Переганя́ти думки́. Усиленно думать. Харьк. г.
6) — на ре́шето. Очищать, очистить решетомъ.
Понадрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
І. Урива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. увірва́ти и урва́ти, -рву́, -ве́ш, гл.
1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Ном. № 7771. Від його, урвавши поли, тікай. Посл. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю орабську замчало. ЗОЮР. І. 29. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. Грин. ІІІ. 508. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Шевч. 496. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом’яне. Марк. 88. Любисточку ввірвала. Г. Барв. 80.
2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ном. № 504. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Гол. І. 259. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. Лукаш. 40.
3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. Чуб. II. 94.
4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. Мир. ХРВ. 236. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів’ю спливеш. Св. Л. 165.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Надорва́ть, надрыва́ть, ся = 1. надірва́ти, надідра́ти, надде́рти, надрива́ти, наддира́ти, ся. — Надідрав лист паперу. 2. підірва́ти, ся, надсади́ти, ся (С. З.), надсїсти ся, підвереди́ти (С. Л.), надвереди́ти, увереди́ти, ся (С. Ш.), пору́шити, ся, надру́шити, ся, підрива́ти ся, надса́жувати ся, надсїда́ти ся (С. Л.), підвере́жувати ся, (від танцїв) – перетанцюва́ти ся. — Такі важкі клунки, що й підвередеш ся, поки знесеш. І через силу робитиме, поки надсадить ся. Мир. О. — Хоч надсядь ся та дай. С. З. — Надрыва́ть живо́тики = кишки́ рва́ти (від сьміху), за боки́ бра́ти ся, кача́ти ся від сьмі́ху. — А Кузьма Трохимович: ких! ких! аж за боки береть ся. Кв. — А він аж качаєть ся од сьміху.
Живо́ть = живі́т, че́рево, пу́зо. С. З. — Болить живіт. — Лїг черевом на піч. — Пузо таке, що трохи не волочеть ся. — Надорва́ть, надсади́ть живо́ть = підірва́ти ся, підвереди́ти ся. — Надорва́ть живо́тики = кишки́ порва́ти. — Реготали ся, трохи кишок не порвали. — Не на живо́ть, а на́ смерть = до заги́ну.
Надрыва́ть, ся = Надорва́ть, ся.
Надсади́ть, ся, надсажда́ть, ся, надса́живать, ся = д. Надорва́ть, ся 2.
Подвереди́ться = пору́шити ся, підірва́ти ся і д. Надорва́ть ся 2.
Помира́ть, помере́ть = поміра́ти, поме́рти, кона́ти, скона́ти. С. З. — Вернись — хвора мати помірає. Не верну ся, хоч зараз сконає. н. п. — Помира́ть со́ смѣху = д. під сл. Надорва́ть — Н. живо́тики.
Понадорва́ть, ся = д. Надорва́ть, ся.

Запропонуйте свій переклад