Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «неборак»
Шукати «неборак» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Горемы́ка – бідола́ха, горопа́ха, горюва́льник (ж. р. горюва́льниця), сірома́ха, сіро́ма, побіде́нник [Варе́ники-побіде́нники, в окро́пі кипі́ли, му́ку терпі́ли], побідо́ма, побіда́ха, небора́к, небора́ка (общ. р.), біда́га, біда́ха, бідора́ка, бідора́ха, горя́ка, зазна́йбіда, безтала́нник, бездо́льник (ж. р. – безтала́нниця, бездо́льниця). Ум. (общ. р.) – бідола́шка, бідола́шечка, біда́шка, біда́шечка, небора́чка, горюва́льничок (горюва́льничка ж. р.), горю́ха (ж. р.) [Му́ха-горю́ха], безтала́нничок (ж. р. – безтала́нничка, безтала́нночка), бездо́льничка. Срв. Бедня́га.
Невели́чкий и Невели́чек – невели́чкий.
• Ростом -чек – на зріст невели́чкий.
• -ка птичка, да коготок остёр – мали́й пта́шок-небора́к, а сіпне́ – бу́де знак.
• -ка синичка, да та же птичка – пта́шка-сини́ця – така́ са́ма пти́ця.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

I. Выкатываться, выкататься – (разглаживаться катанием) качатися, викачатися, викачуватися, укачуватися, укачатися, розгладжуватися, розгладитися, (вываливать в чём-либо что) вивалятися, вивалюватися, увалюватися, повалятися.
[Потрібно в цьому вивалятися, Потрібно Обрости лускою, В оргазмних виверженнях Над смердючою рікою Зачати рід Тритонолюдориб. Їх богом буде схований під містом гриб, З перетинчастокрилими Вони вестимуть війни, А на поверхні — Мертві авта Й небо Згорнуто біблійне (В.Неборак)]. Обговорення статті
Мусороперерабатывающий – сміттєпереробний:
• мусороперерабатывающая компания – сміттєпереробна компанія;
• мусороперерабатывающий завод, комплекс – сміттєпереробний завод, комплекс.
[У цьому місті вже давно мав би виникнути сміттєпереробний завод. Його нема, а сміття є. Його по всій Україні стає забагато. Львів — це місто, в якому добре спацерувати, тобто без мети прогулюватися з задоволенням, бесідуючи з кимось. Але для цього треба, щоб ноги не занурювались у сміття та якісь обгортки (В.Неборак)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Галстук
• Заложить, залить за галстук (разг. шутл.) – залити очі (сліпи); залитися; смикнути; торкнути; лизнути; [кварту] вилити в горлянку; улити в себе. [Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед. Сл. Гр. Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш. Тобілевич. Добре смикнули! Тобілевич. От і хороший чоловік, тільки торка багато! А голова золота! Тобілевич. Любив неборак і яку квартинку в горлянку вилить… Свидницький.]
Невеличкий
• Птичка-невеличка, а ноготок востёр – малий пташок-неборак, а дряпне — [то] буде знак. Пр. Мале, а завзяте. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Небора́к, -ка, небора́ка, -ки – бедняга.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

небора́к, -ка, -кові і небора́ка, -ки, -ці; -ра́ки, -ків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Горля́нка, -ки, ж.
1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169.
2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366.
3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Де́йко, меж. Ну-ка, дай-ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Гул. Арт. (О 1861. III. 94). Ну, дейко до його швиденько! Гул.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 111).
Згодя́, нар. = Згодом. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці. Гліб. 48.
Зду́ру, нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Кварти́рка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ква́рта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169.
2) Ум. отъ кварти́ра.
Ку́ций, -а, -е.
1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций? Мет. 114.
2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. МВ. І. 112. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Г. Барв. 306. Ку́ца ба́ба. См. Баба.
3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Чуб. I. 260. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб. Далеко куцому до зайця! Посл.
4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Г. Барв. 306. Ум. Куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Левиц. І. 140. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці. Гліб. 48.
Небора́к, -ка, небора́ка, -ки, м. Бѣдняга. Ти, козаче-небораче, тяжко зажурився. Нп.
Пильнува́ти, -ну́ю, -єш, гл.
1) Заботиться, стараться, радѣть. Баба не пильнує паню очучати, тільки пильнувала пану отверати. Гол. І. 90. Взявшись за діло, пильнуй, щоб нічого не минуть — щоб свого дойти. МВ. Все пильнував неборак домівки. Г. Барв. 196. Не той ще вік ваш, щоб Бога пильнувати: ще матимете час, — не зараз вам умірати. МБ. (О. 1862. III. 34).
2) Смотрѣть, наблюдать, стеречь; бодрствовать. Мусили її дуже пильнувать, бо уночі схопиться і сама не зна, куди біжить. Стор. Вона пильнує цілу ніч над ними. МВ. І. 52. Най іде пильнувати пшениці. Гн. II. 22. Я пильную порога, щоб утекти. Г. Барв. 272.
Підмо́ва, -ви, ж. Подговоръ, наущеніе, подстрекательство. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. До підмо́ви, на підмо́ву да́тися. Поддаться, уступить подговору, наущенію, позволить себя подговорить. Дяк неборак на підмову дався. Чуб. V. 1080. Дайся, дівча, мені на підмову, виведу тя з гаю на дорогу. Гол. І. 107. Ум. Підмо́вонька, підмо́вочка.
Постьоба́ти, -ба́ю, -єш, гл.
1) Постегать.
2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Узя́тися, візьму́ся, -мешся, гл.
1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. Узя́тися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узявшись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565.
2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20.
3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Нп. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15.
4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269.
6) — чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум’ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялась. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. Все так вогне́м і взяло́сь. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152.
7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп’ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у.
8) — ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35.
9) Моро́зи взяли́ся, зи́мно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Ула́дити, -джу, -диш, гл. = Уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити. Гліб.
Хвиґу́рно, нар. Фигурно? Хвиґурно вирізаний хрест. Стор. II. 159. Голова між ніг вплелася, а задня вгору піднялася, — умер фигурно неборак. Котл. Ен. V. 49.
Ці́вка, -ки, ж.
1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. Стор. М. Пр. 105
2) = Ціва 1. Черк. у.
3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Шух. І. 257, 258. МУЕ. ІІІ. 14, 15. Вас. 166, 167. См. Ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. Мет. 312.
4) Трубка. Вас. 205. У пневматичної машини дві цівки або дудки. Ком. II. 72.
5) Ружейный стволъ. Шух. І. 284. МУЕ. І. 229.
6) Дымовая труба. Угор.
7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: ве́рхня цівка — выше колѣна, ни́жня цівка — ниже колѣна. Богод. у.
8) Плечевая кость. Конст. у.
9) Часть олійниці. См. Шух. І. 163.
10) мн. цівки́. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петли, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки (Кубань). О. 1862. ІІ. 62.
11) Струя. Левиц. I. 294. Котл. Ен. IV. 20. Дощ іде, як відром іллє, а зо стріх біжить, як цівкою. Ном. № 572. Кров цівкою б’є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ном. № 11752. Ум. Ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати. Гол.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бѣдня́га, бѣдня́къ = 1. бідня́к, біда́к, біда́рь, зли́день, злида́рь, худа́к, харпа́к, голя́к, голодра́бець, безшта́нько, сїрома́ха, гольтїпа́ка і д. Бѣ́дный 1. і зб. Бѣдно́та 2. — Микита був злидарь, слїзьми було розмочує сухарь. Б. Б. — Такі злиднї що й кицьку нема чим з пічурки виманити. н. пр. — По під тинню сїромаха і днює й ночує. К. Ш. — А в иншого сїромахи — нї хати, нї поля, тільки торба, а з торбини виглядає доля. К. Ш. — Був колись безштанько, а тепер тисячами орудує. Як. 2. бідола́ха, біда́ха, серде́га, бідола́шний, бідний, серде́шний, небо́га, нетя́га, небора́к, небора́ка, горопа́ха. С. З. Л. Сьпівали сердеги, а сльози лились К. Ш. — В селї не бачили й не чули, де вона подїлась, думали на пожарищі небога згоріла. К. Ш. — Жде його небога, не діждеть ся. н. о. — Вийду на могилу, надївши сермягу, ой хто мене та пригорне, бідного нетягу. н. п.
Издѣва́ться = глумова́ти (С. Аф. З. Л), глуми́ти ся (С. Л. З.), глузува́ти (С. Аф. З. Л), на глум, на глу́зи підійма́ти, кепкува́ти (С. З. Л.). кпи́ти ся (С. З. Л ), шки́лити (С. Л.), шкилюва́ти, знущати ся (С. Аф. З.), збиткува́ти ся. — Голови на шаблї здіймали, довго глумували. н. д. — Бо там з мене будуть глумувати. н. п. — За що глузуєте, сказав наш неборак, за що знущаєтесь ви надо мною так? Гул. Ар. — Я кляв себе, а з себе глузував, я сам себе соромив ся. Сам. — Багатого чубатого дївчина шанує, надо мною сиротою сьмієть ся, кепкує. К. Ш. — Не збиткуй ся чужа мати надо мною, завяжи мінї очі, пускай за водою. н. п.
Ку́хня = ку́хня, пека́рня. (С. З. Л.). — Пекарня дух любить. н. пр. — А дворак неборак не хоче робити, лиш від станї до пекарні люльку закурити. н. п. Б.
Порица́ть = гу́дити (С. З. Л.), га́нити (С. З. Л.), ганьби́ти, ганьбува́ти, цихвирува́ти. — Хвалячи продати, а гудячи купити. н. пр. — Свого ледачого не хвали, а чужого доброго не гуди. н. пр. — Попів гудьмо, а з попами будьмо. н. пр. — Так недотепа неборак ганьбує те, чого не знає і думає, що добре так. Б. Г. — А Іван козак звичайний обох їх не ганив. К. Ш. — Не чуєш, як тебе я ганю, Зевсе! і усом не моргнеш. Кот. (Д. ще під сл. Охужда́ть).
Смека́ть, смекну́ть = дога́дувати ся, маракува́ти, і́мкати, догада́ти ся, вгада́ти (С. Л.), імкну́ти, узя́ти на ро́зум, розчо́впати, розшоло́пати, розчу́мати, розчуру́пати і д. Разбира́ть 4. — Догадав ся очкур розвъяза́ти, тай думає, що порозумнїшав. н. пр. — Неборак Охрім узяв собі на розум: цур йому! каже. Кн. — Імкнув, що не переливки, та швидче геть із хати. Кн. — Нї, він де-що маракує. н. о. — Зараз імкнув, що тут можна руки погріти. Кн.

Запропонуйте свій переклад