Знайдено 7 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Обзаводи́ться, обзавести́ся – заво́дитися, завести́ся (о мног. позаво́дитися) ким, чим [Ні́коли заво́дитися спра́вжнім хазя́йством], заво́дити, завести́ що, справля́ти, спра́вити що, придба́ти що [Худо́би діждали́ся – придба́ли ху́тір, став і млин (Шевч.)], хвирува́тися чим [Тре́ба було́ на́ново хвирува́тися хазя́йствечком (Васильч.)], (хозяйством) охазяїнува́тися, оґрунтува́тися. • -ди́ться, -вести́сь женой, детьми – придба́ти жі́нку, ді́ти (діте́й). |
Пообзавести́сь чем – заве́сти́ся (во мн. позаво́дитися) чим, придба́ти, заве́сти́, спра́вити, набу́ти що, (во множ.) позаво́дити, посправля́ти що, понабува́ти чого́. [Придба́ла оде́жі чима́ло. Заві́в собі́ ко́ней]. Срв. Обзаводи́ться. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ОБЗАВОДИ́ТЬСЯ (чим) дороблятися чого; обзаводиться медалями оказ. обмеда́люватися; обзаводя́щийся чем ста́вши заво́дити /гото́вий заве́сти́/ що; ОБЗАВЕСТИ́СЬ (друзями) фаміл. обрости́; обзаводиться чем доско́чити /додба́ти, доп’я́сти́, доп’я́сти́ся/ чого, уби́тися, убра́тися в що [обзавёлся оде́ждой уби́вся в оде́жу]; обзаводиться семьёй фаміл. оку́блитися, зви́ти гніздо́, ста́ти сім’янини́ном; обзаводиться хозя́йством розгоспода́ритись, загоспода́ритись, ста́ти госпо́дарем, загосподарюва́ний. обзавё́вшийся ОКРЕМА УВАГА, (друзями) обро́слий, (сім’єю) оку́блений, (ґаздівством) загоспода́рений, (медалями) обмеда́лений. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Обзаводить, обзавести – справля́ти, -ля́ю, -ля́єш, спра́вити, -влю, -виш (кому́ що), устатко́вувати, -вую, -вуєш, устатку́вати, -ку́ю, -ку́єш (кого́ чим); -ться – справля́ти, спра́вити (що), придба́ти (що). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Охазяйно́вуватися, -вуюся, охазяйнува́тися, -ну́юся – обзаводиться, обзавестись хозяйством. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Обзаводиться, -вестись чем – заво́дити, завести (собі́) що, справляти, спра́вити (собі́) що. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Заво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. завести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. *6) Обзаводиться Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)