Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Шукати «пагуб*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Па́губа –
1) (гибель) згу́ба, загу́ба, погу́ба, поги́біль (-ели), заги́н (-ну), па́губа. [Вино́ розу́мним на ра́дість, на згу́бу дурно́му]. См. Ги́бель.
• Излишества – -ба для здоровья – ро́зкіш – згу́ба здоро́в’ю;
2) (утрата) згу́ба, загу́ба, утра́та, стра́та;
3) см. Мор;
4) см. Беда́, Бе́дствие.
Па́губливый, па́губчивый – згу́бний, згу́бли́вий.
Па́губник – згу́бник, згу́бця, загу́ба (общ. р.).
• -ница – згу́бниця.
Па́губность – згу́бність (-ности).
Па́губный – згу́бний, заги́бний, згу́бли́вий. [Розкладо́ві си́ли ро́блять свою́ згу́бну робо́ту]. Срв. Ги́бельный.
• Па́губно – згу́бно, заги́бно.
Ги́бель –
1) заги́н, заги́біль (и заги́бель) (р. -бели), згу́ба; реже: поги́бель, ги́бель (р. -бели), погу́ба, ещё реже: па́губа, згин, заги́б, заги́ба; (галицк.) заги́бок, пропа́док, заги́блиця (р. -ці), (уничтожение) загла́да. [Терпи́ до заги́ну (Шевч.). Боро́тися до заги́ну (Грінч.). Готу́ють нам заги́бель (Крим.)].
• На ги́бель, на верную ги́бель – на заги́н, на згу́бу, на зги́н, на пе́вну (видю́щу) згу́бу.
• Привести к ги́бели – дове́сти до заги́ну, заве́сти в поги́бель (Квітка). Ги́бель ему (Сгинь он!) – хай він зги́не! на ньо́го про́пасть!
2) (бедственное положение, безвременье) безголо́в’я. [ Бенькету́ють вра́жі ля́хи, – на́ше безголо́в’я (Шевч.)];
3) (пагуба) погу́ба, згу́ба. [Той мета́л – був погу́бою й для ті́ла, а не ті́льки для душі́ (Крим.)];
4) (с’едение, разорение) пота́ла. [Попусти́ти свій край на пота́лу (Леонт.)];
5) (несметное множество) си́ла, си́ла-силе́нна, бе́зліч (р. -чи), незліче́нно, незліче́нно чого-не́б.; до на́пасти, до сму́тку чого-не́б. [Гро́шей у йо́го до сму́тку. Куре́й тут – до на́пасти. Гро́шей незліче́нно].
Истреби́тельный – (служащий к истреблению) вигу́бний, виба́вний, (пагубный, гибельный) згу́бний.
• -ные отряды – вигу́бні заго́ни.
• -ные средства против клопов – виба́вні за́соби про́ти блощи́ць и на блощи́ці.
• -ные войны – (гибельные) згу́бні ві́йни.
• -ное судно – нищи́тель, вини́щувач.
Поги́бель – згу́ба, заги́бель, заги́ба, заги́блиця, заги́бок, заги́н, поги́бель, погу́ба, па́губа; (напасть) безголо́в’я. См. Ги́бель. [Сказа́в це собі́ на згу́бу (Звин.). А, па́губи на те́бе нема́є (Звин.). Нам на здоро́в’я, а тобі́ на безголо́в’я (Номис)].
• Согнуть кого в три -бели – в дугу́ зігну́ти кого́.
• Он как-будто стремится к своей -бели – він на́че сам шука́є собі́ згу́би.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПА́ГУБА ще ни́щення, псува́ння, зіплуття́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пагуба – згу́ба, -би, поги́біль, -белі.
Пагубность – згу́бність, -ности.
Пагубный – згу́бний, згу́бливий, -а, -е; -но – згу́бно, згу́бливо.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Погибель
• В три погибели согнуться, скорчиться… (перен. разг.) – зігнутися, скорчитися… у три погибелі (у дугу, як дуга).
• Гнуть, согнуть в три погибели кого (перен. разг.) – у три погибелі (у дугу, як дугу) зігнути кого; цілком підкоряти, підкорити (поневолювати, поневолити) кого.
• Он как будто стремится к своей погибели – він наче (мовбито) сам шукає собі згуби.
• Погибели нет на кого, на что – згуби (пагуби, погибелі) немає на кого, на що.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Загу́ба –
1) потеря;
2) пагуба.
Па́губа –
1) пагуба, гибель;
2) губитель.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Загу́ба, -би, ж.
1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у.
2) Пагуба.
Па́губа, -би, ж.
1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232.
2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Па́губа = 1. згу́ба (С. З.), поги́бель (С. Л.), заги́ба (С. Л.), заги́н (С. Л.). — Хай перестане дївчат любити, бо то єсть згуба цїлого сьвіту. н. п. — Ой ти дївчино, моя люба, твоя краса — моя згуба. н. п. — Видячи отчизну до крайнеї приходячую згуби. Малена. С. З. — Лукавий спокусив, бо він мого загину хоче і він мене підвів. Гр. Чайч. 2. згу́ба (С. З.), утра́та (С. Ш.), стра́та (С. З.). — Чия згуба, в того річей повна губа. н. пр. — Не хочеш утрати, не йди нї в куми, нї в свати. н. пр. — Хто-ж мі страту нагородить. н. п. Б.
Па́губникъ, ца = погуби́тель, ка, згу́бця (С. Ж. З.).
Па́губность = згу́бність.
Па́губный, но = згу́бний, но.