Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «пасок»
Шукати «пасок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Куша́к – (кожаный) пас, па́со́к (р. па́ска́), ремі́нь (-ме́ню), (тоже с карманом для денег) че́рес (-са), чересо́к (-ска́), (тканый) по́яс (-са), (женский) кра́йка. [Од Спа́са – та й рукави́ці за па́са! (Номис). Ша́льовим по́ясом підпере́заний (Сторож.). Зняли́, зняли́ з Морозе́нка з че́ресом черві́нці (Пісня)].
Опоя́ска (по верхней одежде) – по́яс, (ременная) пас; (поясок, шнур, тесьма для повязки по рубахе, для подвязывания штанов) поясо́к (-ска́), поясо́чок (-чка), пояси́нка, кра́йка, окра́йка, окра́вка, кра́єчка, окра́вочка, підпері́зок (-зка), підпері́зка, підпері́зочка; ременная – очку́р, реміне́ць (-нця́), ремі́нчик, па́сок (-ска), па́сочок (-чка). [Хло́пець у самі́й сорочи́ні, окра́вкою підпері́заний. Підпереза́в штани́ па́ском].
Освяще́ние – свячі́[е́]ння, освя́чування, посвя́чування, посвя́чі[е]ння, посвя́та. [Свячі́ння пасо́к. Шлюб без церко́вного посвя́чення (Доман.). Посвя́та це́ркви].
• Празднование -ния (храма, школы) – посвя́тини.
• -ние воды – водосвя́ття, (на Крещение) Йорда́нь, Орда́нь (-ни), водо́хрища.
Па́пушник (украинизм) – па́пушник, ба́ба. [Пасо́к, баб напекли́].
Пас –
1) (в картёжных играх) пас. См. Пасова́ть;
2) (привод, приводный ремень) пас (-са), ум. пасо́к (-ска́).
По́мочи –
1) (ремни для подвески чего-л.) па́си́ (ед. ч. пас)
2) па́со́к (-ска́), попру́жка.
• Водить на -чах – (иноск.) во́лі не дава́ти, на нали́гачі води́ти;
3) (подтяжки) шле́йки (-йок).
По́яс –
1) (вообще) по́яс (-са); (кожаный узкий) пас, па́сок (-ска), па́ска, попру́га; (кожаный с карманами) че́рес (-са) (ум. чересо́к (-ска́), ре[а]мі́нник, ре́мінь (-меня); (ремённый) ре́тяг, ре́тязь (-зя), (ум.) ретязо́к (-зка́); (всякое опоясание) підпері́з, підпері́зок (-зка); (чаще тонкий) пе́рез, перезо́к (-зка́), підпері́зка; (из кромки, нитяный) окра́вка, окра́йка, кра́йка; (в юбке) о́бшивка; см. Опоя́ска, Куша́к. [Стан підпере́заний по́ясом черво́ним (М. Вовч.). Від Спа́са та й рукави́ці за па́са].
• Предохранительный, спасательный -яс – убезпеча́льний по́яс.
• Заткнуть за -яс кого – заткну́ти за по́яс кого́; (превзойти) заломи́ти, закасува́ти кого́ чим. [Усі́х за по́яс заткне́ (П. Мирн.). Всіх дівча́т заломи́ла свої́м ста́ном і красо́ю (Г. Барв.)].
• Прихватывать, прихватить -сом – припері́зувати, припереза́ти що.
• Кланяться в -яс – кла́нятися, вклоня́тися до по́яса;
2) см. Поясни́ца;
3) геогр. – (климатич.) сму́га. [Гаря́ча, холо́дна сму́га].
• Горный -яс – гі́рське па́смо, гі́рська пасму́га, па́смо (пасму́га) гір;
4) архит. – по́яс, опаса́ння;
5) (полосы на животных, на материи) сму́ги; см. Полоса́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кушак –
1) пас, -са, пасо́к, -ска́, по́яс, -са;
2) (с карманом для денег) че́рес, -са,
Опояска – поясо́к, -ска́, підпері́зь, -зі́, підпері́зка, -ки; (из ремня) очку́р, -ра́, па́сок, -ска.
Пояс, поясок –
1) по́яс, -са, поясо́к, -ска́, пас, -са, пасо́к, -ска́;
2) (геогр.) по́яс, -са, сму́га, -ги.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Поясок – поясо́к (-ска́);
• п. (плоский кожаный, плетенный) – пасо́к (-ска́);
• п. капительный – поясо́к капіте́льний.
Ремень (выдел. кожа) – ремі́нь (-ме́ню);
• р. (приводной) – пас (-са);
• р. ведомый – п. тяжни́й;
• р. ведущий – п. тягови́й;
• р. двойной – п. подві́йний;
• р. двухрядный – п. подві́йний;
• р. закрытый, перекрестный – п. перехре́сний;
• р. кожаный (приводн.) – п. ремі́нний;
• р. легкорвущийся – п. рвачки́й;
• р. машинный – п. машино́вий;
• р. обдержавшийся – п. прите́ртий;
• р. оконный (в трамвае) – пасо́к (-ска́) віко́нний;
• р. открытый – пас прости́й;
• р. пеньковый – п. конопля́ний;
• р. перекрестный – п. перехре́сний;
• р. полускрещенный – п. півсхре́сний;
• р. приводной – пас (-са);
• р. прямой – п. прями́й;
• р. составной – п. зло́жений;
• р. сшивной – п. сши́ваний;
• р. тканый – п. тка́ний;
• р. трехрядный – п. потрі́йний;
• р. тройной – п. потрі́йний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Баш
• Менять, поменять баш на баш – міняти, поміняти так на так; (образн.) Бич на бич, аби могорич. Пр. Виміняв пасок на поясок. Пр. Виміняв шило на швайку. Пр. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Пр.
Променять
• Променял кукушку на ястреба – проміняв ремінець на личко. Пр. Проміняв шило на швайку. Пр. Виміняв пасок на поясок. Пр. Проміняв бика на індика. Пр. Виміняв шило на мило (на мотовило). Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

поясо́к 1. поясо́к,-ска́, па́сок,-ка (чоловічий)
2. арх. поясо́к,-ска́ (оздоблена орнаментом, скульптурними зображеннями смуга, що виступає із стіни будівлі)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Па́со́к, -ска́ – 1) ум. от пас;
2) кожаный пояс с пряжкой;
3) бритвенный ремень.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́ба, -би, ж.
1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як ло́патень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663.
2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Посл. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Чуб. ІІІ. 410. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Рудч. Ск. І. 19. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Алв. 87. Общепринятыя формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть ба́бою, но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. Чуб. VII. 355.
3) Бабка, бабушка, мать отца или матери.
4) Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: ба́ба-сповитуха, ба́ба-пупорізка.
5) Нищая. Баба в торбу візьме (пугаютъ дѣтей). Ном. № 9272.
6) Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий». МВ. І. 7 7. Як Бог поможе, то й баба поможе. Ном. № 8415. Сто баб — сто лік. Ном. № 8420.
7) Ба́ба-яга́. См. яга.
8) Ди́ка ба́ба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. Гн. II. 5.
9) Кіці (ку́ці, ку́ца, ціці)-баба. Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. КС. 1887. VI. 481.
10) Тісна́ ба́ба, кісна́ ба́ба. Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. КС. 1887. VI. 480.
11) Ба́бу перево́зити. Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. КС. 1887. VI. 479.
12) Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. КС. 1890. VII. 68.
13) Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. Качати бабу з снігу. Шейк.
14) Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови. Мир. Пов. І. 212.
15) Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі. ЗОЮР. І. 75.
16) Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. ЕЗ. V. 91.
17) Въ кро́снах то-же, что сука въ варстаті. См. навій. МУЕ. ІІІ. 25.
18) Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. Шух. I. 260.
19) Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. Шух. I. 144. Kolb. I. 52.
20) Ба́ба-шарпани́на. Родъ постной ба́би (см.
19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. Маркев. 151.
21) Родъ пасхи. МУЕ. I. 108. Хазяїновита хазяйка (напече)... пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики. Сим. 205.
22) Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Шейк. Съ измѣн. удар.: баба́. Одес. у.
23) = Соя, Corvus glandarius.
24) = Бабець. Вх. Пч. II. 19.
25) Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд.
26) Родъ большихъ грушъ. Шейк.
27) мн. Баби́. Созвѣздіе Плеядъ. Шейк. Ум. Ба́бка (см.), ба́бонька, ба́бойка (галиц.), ба́бочка, бабу́ня, бабу́нечка, бабу́ся, бабу́сенька, бабу́сечка, ба́бця. За исключеніемъ ба́бки и ба́бочки, всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач.
2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія. Добре вам, бабуню, було тут жити. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби. Левиц. Пов. 371. Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку. Грин. ІІІ. 487. Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю! Шевч. 16. Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. МПр. 59 Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько! МВ. І. 78. Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!» Чуб. V. 767. Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити. Чуб. V. 1131. Ба́бка и ба́бочка употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ; послѣднее — ласкательное. Ув. Бабе́га, баби́сько, ба́бище.
Напіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. напекти́ , -печу́ , -че́ш, гл.
1) Напекать, напечь. А де ж ти діла паляницю, чи може ще не напекла? Шевч. Я не знаю, чи багато напікати (пасок). Мир. Пов. II. 54.
2) Нажаривать, нажарить. Напекла багато баранини.
3) Напекти́ ра́ків. Покраснѣть, сконфузясь.
Пас, -са, м.
1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Ном. № 485. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. Гол. III. 80.
2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски.
3) Полоса. Гол. Од. 58.
4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Мир. Пов. II. 76. Ум. Па́со́к.
Па́со́к, -ска, м.
1) Ум. отъ пас.
2) Кожаный поясъ съ пряжкой. Чуб. VII. 417, 418.
3) Бритвенный ремень.
Печі́льниця, -ці, ж. Женщина, пекущая хлѣбъ. Не вмію я пасок пекти. Бач, яка я печільниця, що треба показувать. Славяносерб. у.
Ся, мѣст.
1) Ж. р. отъ сей. Ся вже пасок тридцять ззіла. Ном. № 8655.
2) Ся, себя. Літа маї молодії, де ви ся поділи? Нп. Згадав, ся зволив та й удоволив. Ном. Як ся ма́єш? Какъ поживаешь?

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Поясной — поясни́й; П. мишень — поясна́ мета́; П. ремень — поясни́й ре́мінь, па́сок; П. цель — поясна́ ціль.
*Ремень — ре́мінь, -меня и -меню, пас, -са; Р. брючный — очку́р, -ра; Р. верхний соединительный — ве́рхній злу́чний ре́мінь; Р. тортовый — ре́мінь го́ртовий; Р. ободовый — ободо́ви́й ре́мінь; Р. откосный — скісни́й ре́мінь; Р. подбородный — підборі́дник: Р. подгрудный — підгру́дний ре́мінь: Р. поперечный попере́чний ре́мінь; Р. поясной — па́сок; Р. притяжной — притяжни́й ре́мінь; Р. ружейный — рушни́чний ре́мінь.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Опоя́ска, опоя́сочка = по́яс, поясо́к, пас (С. Л.), пасо́к. — Єсть у мене пояс, єсть у мене два — шовковиї обидва.
Реме́нь, здр. реме́шекъ, ремешо́къ, мн. ре́мни = ре́мінь, здр. реміне́ць, ремі́ньчик, мн. ре́мнї, ре́міння, не вироблений — сири́ця, в машинах — пас, пасо́к, замісць ланцюга — ре́тязь, ретязо́к, у шевцїв — по́тяг, коло сїдла, постолів — торо́ки (С. Ш.), на котрому висить стремено — пі́слище (Ман.), у невода — живе́ць, у обувя — обо́ри (С. 3.), поволо́ка, злучений — по́шморга, коло котрого плететь ся батіг — живе́ць (Ман.), на котрому гострять бритви — пасо́к (С. З.), коло цїпа — у́вязь. Лев. — Держить хорта на ретязї. н. п. — Як суку в ретязку держав. Кот.

Запропонуйте свій переклад