Знайдено 20 статей

Запропонувати свій переклад для «планета»

Шукати «планета» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Акцент – 1) (лат., произношение) акце́нт, вимо́ва; 2) (ударение) акцент, наголос, наголошення, наголошування, підкреслення: • говорить с акцентом – говорити з акцентом; говорити із своєрідною (нечистою) вимовою; вимовляти слова по-своєму (нечисто); делать акцент на чем; • ставить акцент на что – наголошувати на чому. [В крамниці було повно люду; високі й кремезні руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом (М.Коцюбинський). Вона й говорила з ним потім по-руськи, але з якимось неруським акцентом (І.Франко). Слухають діти, як Галя співає, а далі знов тихі слова з казки немов ллються одно за одним у чудовій дитячій вимові (Б.Грінченко). Юзя вже досить вміє по-німецьки, а французьку вимову німка їй навіть попсувала (Л.Українка). — Ні, — запевнив його Травмований. — З нами ніхто ні про що не домовлявся. Так що машина може не приїжджати. — А як же витяг від комунальників? — А ми клали на комунальників, — пояснив Шура. — І на їхні витяги теж, — розставив він акценти (С.Жадан). Якщо хочете залишитись у місті необлаяним та неопльованим — вимовляйте «Адєса». Зараз це єдина характерна ознака, яка гуртує громаду міста в локальну соціальну групу. Щоправда, виявляється, що старовинні фонозаписи та спогади більшості одеситів стверджують — вимова «Адєса» веде свій початок ледве з 1960-х років — до того часу вся планета спокійно вимовляла тверде Д. Ця вимова характерна для мови місцевих євреїв — їдишу, для української мови, для англійської, грецької (а саме з неї походить сама назва міста) та французької мов. Проте відсутність інших характерних ознак (як то кольору шкіри, культурних особливостей, спеціальних навичок тощо), які б відрізняли мешканців міста від прибулих у 1950 — 1970-х переважно з українських сіл переселенців, призвели до канонізації суто літературної російської вимови з аканням та пом’якшенням Д (Олександр Полторак). Потім, у прокаті, насилу второпала, що мені кажуть. Акцент у них там — нехай Бог береже… (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган)].

Вульва, анат. – (лат.) вульва, (устар.) сту́лень, (прост.) поцька, поця, пуцька, (образн.) розкішниця, чепурка, дзюндзя, червона криниця (китайка, скринька), [чорна] кунка (куна), (шутл.) жоломіґа, пиріжок, (устар.) ку́рка, (груб.) манда. [Ходила я в річку по раки, Викусили дзюндзю собаки (Н.п.). Ніхто мені не докучив, Як той соцький, Даю йому обідати, А він просить поцьки (Н.п.). На кладці стояла, Манду вимивала, Віником шарувала. Стала манда чорная, Чорна, як циганка, Хлопчача приманка (Н.п.). Лежу оце, братику, стогну та проклинаю все на світі. А поцьку забув уже, як і зовуть (Т.Шевченко). Було вчитися, потіпахо, а не поцьку на кожному сучкові чухати (Ольга Павленко). Я підняв очі вгору — й просто на стелі побачив картину в золоченій рамі: гола дівчина лежить горілиць на білому простирадлі, цнотливо прикриваючи долонькою свою розкішницю (Л.Кононович). Хмара-розкішниця (геть безсоромниця!) ніжиться в променях тихого сонця (Любов Долик). Там далеко десь є планета, Де пасеться фіалкорова, Їсть траву голубу й співає Перламутрово-загадково. Це планета моєї втечі, Там я буду самим собою — Шестиногий, блакитноплечий, З оком лагідним над губою. Там до мене зберуться друзі — Троглодити, анацефали — Псевдофльорки розкриють вульви, Щоб скоріше ми їх запізнали (Ю.Позаяк). Будинки стояли, облиті яєчним жовтком, — світло з будинків, привабливе, далеке, мовби у тебе не існує такого, а ти у первісних випарах, у втомі минулого, але колись повернешся в цей іржавий, затасканий, як вульва повії, світ (О.Ульяненко). — Ти маєш гарну поцьку, правда! Найкращу на світі. Коли любиш! Коли хочеш! — Що таке поцька? — запитала вона. — А ти не знаєш? Це — ти там унизу; те, куди я входжу, куди ти мене пускаєш. Та сама штука (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Величезний гурт суданок пропонував перехожим усе добро, що містилось у них під стегенними пов’язками. За вельми помірковану ціну можна було на годину чи дві найняти цілий дівчачий виводок. Я б залюбки мандрував від поцьки до поцьки, але врешті був змушений пошукати бодай якоїсь роботи (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна)].

Круг – 1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо; сфера, обсяг; оточення, середовище, угруповання; 2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло; 3) (диск) кружало, коло, покотело, покотьоло; 4) (круг воска) кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало; 5) (круг гончарный) круг ганчарський: • в круг (его) обязанностей входит – до (його) обов’язків належить; • в кругу гостей – серед гостей, в гурті гостей; • в своём кругу – серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді); • всё пошло кругом – усе пішло обертом, обертнем (М. Вовчок); • голова кругом идёт – голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться; • делать, сделать круг в дороге – кругу накидати, накинути, надати, окружляти; • заколдованный круг, замкнутый круг – зачароване (заворожене, закляте) коло; • идти кругом (в частности о телах небесных), идти по кругу – іти колом, колесом, колувати; • круг вопросов (обязанностей, занятий) – коло (обсяг) питань (обов’язків, занять); • круг гостей – товариство гостей, коло гостей; • круг дел, обязанностей… – обсяг справ, обов’язків…; • круг дороги – круг, кружина́; • круги на воде – круги, кружки, жмурки (-ків); • круги перед глазами – кружала, кола; • круг лиц, которым разрешается… – кому саме дозволяється…; • круг напряжений – круг напруги (напружин); • круг (общество) людей – коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства; • круг обязанностей – обсяг обов’язків; • круг около луны – кружало; • круг проволоки – кружало, кружалок (-лка); • круг семейный – родинне коло, родинне оточення; • круг (сфера) действий – коло (круг) діяльности; • круг сыра – кружало, (гал.) плесканка; • круг (цикл) предметов рассмотрения – обсяг чого; • люди известного (своего) круга – люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади; • на круги своя (библ.) – на круг свій; • начертить круг вокруг чего – накреслити круг навколо чого, (устар.) обцирклювати, обкружляти що; • он не ограничивается узким кругом своих дел – він не обмежується вузьким колом своїх справ; • описать (сделать) круг – описати (зробити) коло; • площадь круга – площа круга; • поворачивающийся в виде круга – кругойдучий; • придворный круг – двірське коло; • продавать на круг – продавати на гурт; • садиться, ставать в круг (кружок), кругом – сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом; • спиться с круга – розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту; • судный круг – судне коло; • тёмные круги вокруг глаз – синці (темні ободи) попід очима; • тем путём ехать — большой круг делать – тудою їхати дуже обхідно (кружно); • широкие круги общества – широкі громадські кола, загал (-лу); • широко известен в узких кругах – (шутл.) широко відомий у вузьких колах; • это входит в круг его обязанностей – це належить до його обов’язків. [Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах колись-то пишний замок (П.Куліш). І так щодня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Б.Грінченко). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Є.Гребінка). Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (В.Самійленко). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Пісня). Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Б.Грінченко). Сідайте ж бо кружка та слухайте (М. Вовчок). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовчок). Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Т.Шевченко). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (М.Коцюбинський). Землистий колір обличчя, синці попід очима (М.Коцюбинський). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (С.Єфремов). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Б.Грінченко). Загал так званого «українофільства» (Б.Грінченко). Аж кружало витоптав, танцюючи (А.Свидницький). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (І.Нечуй-Левицький). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (С.Васильченко). Хто кругу не боїться, той далі становиться (Пр.). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги — через двір, вулицею, знов, двором (О.Кониський). Шлях ваш коротший; я ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (П.Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінченкова). У раду, до суднього кола (Б.Грінченко). Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (А.Кримський). Мов покотило червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Т.Шевченко). Зелені кружала перед заплющеними очима (П.Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (М.Коцюбинський). Було їх при тій отарі шестеро: всі посідали кружкома на шкурі, та перш підсунули Дон Кіхотові перевернуте корито і з незграбною чемністю попрохали гостя сісти (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Їм дорога видавалася прямоїжджою, і тільки юнак в осередді майбутнього бачив у ній круговину (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). І от ми втрьох накинули круга аж поза передмістям, щоб не попастись кому-небудь на очі (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Були ще різні печені, кури, качки, дичина, а після цього пудинги, потім плесканка з різних сирів, а потім мокко й коньяк із ніжними бісквітами (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). На той галас його цуцики спершу озвалися скавучанням, далі почали гавкати, а потім протяжно завили усі четверо, гасаючи кружкома кімнатою (Л.Кононович, перекл. Луї Ґію). Що ширше коло твоїх друзів, то далі ти від них стоїш].

Лоно – 1) (грудь, чрево, чресла женщины) ло́но, (редко) лоня, на́дро, пе́рси і пе́рса (р. перс), гру́ди (-дей); (перен., приют) лоно, надро; 2) (недра, утроба) ло́но, на́дро: • лоно Авраама, Авраамово – ло́но (на́дро) Авраа́мове, на́дра Авраа́мові; • на лоне природы – на лоні природи, на вільному повітрі. [Бризки́ на во́дяне ло́но упа́ли (Б.Грінченко). У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лоня пригортає Та з туманом розмовляє (Т.Шевченко). Мир первозданний Одпочив на лоні ночі (Т.Шевченко). Неха́й Госпо́дь її́ при́йме, мою́ голу́боньку, на своє́ на́дро (М.Вовчок). Ма́тінко моя́ рідне́сенька, чи прокля́в мене́ в твої́м ло́ні хто? (І.Франко). Не при́ймеш кісточо́к мої́х у рі́дне на́дро, де лежи́ть старе́нький ба́течко (Основа). Рука паничева якось гріє, лоскоче; Христя червона, як маківка, схилила голову на один бік і придавила підборіддям його руку до своєї шиї. Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся, високо піднімаючи повне огню лоно (П.Мирний). На ло́ні ма́тери на́шої приро́ди відпочи́немо (П.Мирний). А навкруги було так гарно, так радісно. У чистій і ніжній, як лоно коханки, блакиті, в могутній хвилі життя, що ледве виявлялось таємним тріпотінням соків, на теплому й запашному диханню весни було так багато радості, почувалась така повна гармонія (М.Коцюбинський). Прийняв чумака вільний степ у своє надро (М.Коцюбинський). Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах блукатиму літа; Коли б я знав про муки люті, Про сміх і глум на чужині, Що в мене будуть руки скуті І в мури замкнені пісні, — Я попрощався б хоч з тобою, До лона рідного припав, Прислухався б до шуму трав І зник… (О.Олесь). Така люта негода урвала раптом запашний сезон садів та прогулянок річкою на далеке лоно природи, де кохання в затишкові відлюдних кущів може дійти свого природного здійснення. Природа замкнула свої вигідні притулки, але жоден дощ не спроможний був залити жаги, що бере людське серце не тільки від віку, а й від часу незалежно, противно серцям інших тварин, яким визначено пору любовного настрою (В.Підмогильний). Планета серця, трагедійний зал опукою підноситься в узвишшя. Продертий розпач так його колише, немов біди тисячолітній шквал. Хоч вись разить зухвалих наповал, та порив нас відроджує і кличе перелітати смертне узграниччя, аби в пекельний вечора опал крилом сягнути — в лоно самоспалень до молодих і радісних офір (В.Стус). розкрий своє лоно не для любові не для пустощів не для жаги я хочу риси свої передати бо я не бог цей горбкуватий ніс ці очі зелені як трава (бо травою стануть) я хочу риси свої передати руки свої і вишню і камінь моєї ріки і небо моєї самотності і ніч моїх ночей (Т.Мельничук). Ну хіба я  вам дон Кіхот І німб не личить мені так само як мереживна мантилька дони Анни і не моя це парафія — ворожити на погляді і носити кинжал межи персів — для того була Кармен а вже тим паче не для моєї руки Дюрандаль і не треба із мене робити мене я не хочу хліба  з муки сервантесових вітряків відпустіть нарешті від себе  не тягніть я не з ваших країв і не прошу вашого неба не прощайте лиш дайте пройти вам  це також воістину треба (Ю.Джугастрянська). Дорогою ті двоє грілися самогоном, реготали, щось цвенькали до Ганнусі, та вона не обізвалась до них ані словом, сиділа закам’яніла, не відчуваючи холоду, і їй здавалося, що лоно її теж закам’яніло (В.Шкляр). Навпроти мене за столик сіла золотоволоса панна років двадцяти. Вона була симпатична. Та що там – вона була класна. Ці повні жагучі вуста! А перса радісно випиналися з-під блюзки і дражнили мої руки. Все це я оцінив у лічені секунди, аби за мить відвести якомога байдужий погляд і знов перетворитися на китайського мудреця. Але той стан нічогонедумання мені вже не вдалося повернути, поява панни вибила мене з колії, притягала мої очі й думки, я вже не міг думати ні про що инше, як тільки про неї (Ю.Винничук). — Оце вже й не думай, чоловіче,— заперечила Тереза. — Живи, живи, баранчику, хоть ти й шолудивий! Аби ти був жив, і хай западуться всі на світі губернаторства: без того панства ти з матернього лона вийшов, без того панства досі якось жив, без того панства і в могилу зійдеш, чи хай понесуть тебе, коли Бог до гурту покличе (М.Лукаш, перекл. М.Севантеса)].

Неисповедимый – недовідо́мий, (непостижимый) незбагненний, (неизреченный, невыразимый) несказа́нний, невимо́вний: • пути Господни неисповедимы – шляхи (дороги, путі, стежки) Господні недовідомі. [Куди́ жене́ їх таємни́ча до́ля, предві́чного недовідо́ма во́ля? (П.Куліш). Як добре те, що смерти не боюся і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що вам, лукаві судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст (В.Стус). Недовідомі закипають грози, десь божевільні грають весілля. А начування, окрики, погрози за мною назирають звіддаля В.Стус). — Не помилюся, коли скажу, що кожна планета ховає в собі дива, які свідчать про те, що путі Господні недовідомі (О.Терех, перекл. Р.Бредбері)].

Сила – сила, міць, снага, енергія, могутність, потужність, інтенсивність, глибина, здатність, спроможність, влада, вплив, вага, (действенность) чинність, правочинність, (сущность, значение) суть, сенс: • брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць); • быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути; • взять силой – здобути; опанувати; • в меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (иногда) як посилля; • в (на) полную силу – повноси́ло;на всю силу; • вооруженной силой (подавать помощь) – збройно (допомагати); • в полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати; • в силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу); • в силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини; • в силу (закона) – силою (закону); • в силу привычки – через звичку; призвичаївшись; • в силу чего – через що, внаслідок чого, з огляду на що, на підставі чого; тому; завдяки чому; залежно від чого; • в силу этого – через це; • вся сила в том, что… – [уся] сила (суть) у тому, що…; • входить в силу, войти в силу, вступать в силу, вступить в силу (о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним; • входить в силу, приобретать силу (делаться сильным) – набирати сили; убиватися в силу, в потугу; • выбиться из сил – знемогтися на сили; • выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що; • где силой взять нельзя, там надобна ухватка – треба розумом надточити, де сила не візьме (Пр.); де сила не може, там спритність поможе (Пр.); як сили не стає, берися за розум (Пр.); • движущая сила – рушійна сила; сила тягова; • изо всех сил (силы) – щосили; з усієї сили; чимдуж; щосили; якомога (якмога); щомога; • и сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне (Пр.); сила перед розумом никне (Пр.); • истратить силу (на работе) – виробитися з сили; • лошадиная сила – кінська сила; (устар.) паровий кінь; • набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (иногда) употужнюватися, употужнитися; • насколько сил хватит – скільки буде сили (снаги); • находить, найти в себе силы – спромагатися, спромогтися; • не в силах кто – не має сили хто, несила (неспромога) кому; • не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс); • не под силу – не до снаги, не по силі, не під силу; • не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто; • нет сил – несила; неспромога; не під силу; • нет силы терпеть что – нема (немає) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що; • никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом); • общими силами – спільно, гуртом; • он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу; • ослабевать силами – підупадати на силі (на силах); • оставаться в силе – залишатися в силі; • от силы – щонайбільше; • по мере сил – в міру сил; як посилля; • по силам – по силі, під силу; • по силе возможности – якщо можна, по можливості, по змозі, у міру можливості; • рабочая сила – робітна, робоча сила; • сверх сил чьих – понад (над) силу чию; • своими (собственными) силами – своїми (власними) силами; самотужки; сил [моих] нет; • не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає; • сила солому ломит – сила солому (силу) ломить (Пр.); де сила, там і міць (Пр.); • сила сопротивления – відпорна сила; (техн.) сила опору; • сколько хватит сил – скільки стане снаги; • собраться с силами – змогтися; поєднати сили; • собственными силами – на власні сили (власними силами), самотужки; • с силой полететь, броситься, упасть – шугонути; • терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (иногда знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність); • употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу); • центробежная сила – відбіжна, відцентрова сила; • центростремительная сила – центротяжна, доцентрова сила; • через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (иногда) понад (над) міру; • что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж; • чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі. [Старий батько З усієї сили З молодицями танцює (Т.Шевченко). — Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Л.Глібов). Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, — кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Л.Українка). Ти одібрав мені остатню силу тим спогадом… (Л.Українка). В грудях у неї радісно билась хвиля нової сили (М.Коцюбинський). Родюча сила землі, що проймала його жили і мозок, могутні вітри степів, що його породили, надавали пристрасної яскравості його маренню про блискучу прийдешність землі (В.Підмогильний). Дай, Боже, сили — віддаль перебути, об мури не оббивши кулаків. Ця ніч ночей, як паровоз зітхає, ані в одному оці сну нема. Маліє світ, планета сновигає, і бродить Мефістофель крадькома (В.Стус). Він тільки крадькома спостерігав, як дівчата, відчинивши шафу, перевдягалися в інші вбрання, геть при цьому не соромлячись. Відвести очі було несила, так само як і зімкнути докупи щелепи (Б.Коломійчук). Попри сліпуче сяєво софітів і те, що доводилося силувати себе їсти, я спромагався стежити за роботою гарненької офіціантки, що ходила неподалік, я не хотів пропустити жодного з її милих рухів (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Сила завжди приваблює людей з низькими моральними якостями (А.Айнштайн). Сила завжди краде у багатьох, для небагатьох (Вендел Філіпс). Була б у мене більша сила волі, я б зміг її пересилити (С.Є.Лєц). Сила волі здатна виконувати тільки один вид роботи — насилля над собою].

Юпитер – (миф., планета, лат.) Юпітер, (осветительный прибор) юпітер: • Юпитер, ты сердишся, значит, ты не прав – Юпітере, ти сердишся, отже, не правий (Лукіян).

Юдоль – юдоль, долина, паділ: • юдоль печали, плача… – юдоль (паділ, долина) смутку, плачу… [Юдоль плачу, земля моя, планета, блакитна зірка в часу на плаву, мій білий світ, міцні твої тенета — страждаю, мучусь, гину, а живу! (Л.Костенко). Якби Маріо, залишаючи цей паділ плачу, мав розум, він, либонь, пішов би з життя не надто втішений. Він недовго жив серед нас: мовби нюхом відчув, яка рідня на нього чекає, і віддав перевагу товариству безневинних немовлят у царстві небеснім (С.Борщевський, перекл. К.Х.Сели). Отаку гордовитку промову виголосила Енн, не маючи й гадки про юдоль приниження, що чекала на неї (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Вона завжди говорить тоненьким, жалісним голоском — так, що ти стривожено чекаєш, що вона от-от розплачеться. І складається враження, що життя для неї — то справдешній паділ сліз, а усмішка — навіть не сміх — це гідна осуду непристойність (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). На мене погляд свій ясний, прихильний кинь І розкажи, хто ти: чи з власної ти волі, Чи з чарів, чи з чудес живеш у цій юдолі? (М.Рильський, перекл. А.Міцкевича). Він казав «паділ плачу», маючи на увазі нашу грішну землю, про людину, що, на його думку, допустилася наукових помилок, висловлювався так: «Цей шалапут загруз у болоті гнилослів’я», а про людину неморальну — «сидить по вуха в лайні, як свиня» (Є.Попович, перекл. Т.Мана)].

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Запропонуйте свій переклад

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)