Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «плюгавий»
Шукати «плюгавий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гну́сный – плюга́вий, плюга́вець (сущ.), мерзе́нний, мерзо́тний, ни́ций, паску́дний.
Гну́сно – плюга́во, паску́дно и т. д.
Дрянно́й – пога́ний, паску́дний, леда́чий, ке́пський, (зап.) дранти́вий [Я вас дранти́вих рі́зками ви́періщу! (М. Левиц.)], (редко) дра́нний, (гнусный) плюга́вий [Мля́ва і плюга́ва в робо́ті (Кониськ.)], неві́рний [Неві́рного кожу́ха ма́ю – і тро́шки не грі́є. Горо́х ду́же неві́рний, геть черви́вий (Звиног.)], хирю́щий, соба́рний. [Це таки́й соба́рний хло́пець, що й ба́тько од йо́го одки́нувсь (Звиног.)].
Дрянно́й человек, -ная женщина – пога́нець (р. -нця), пога́нка, паску́да (общ.); срв. Дрянь 2.
Ничто́жный
1) (
крайне малый) ду́же (зо́всі́м) мали́й, (незначительный) (ду́же, зо́всі́м) незначни́й, (мелкий) дрібни́й, (скудный) мізе́рний. [Все, що я повиві́дував, були́ ду́же незначні́ дрібни́ці (Крим.). (Як) ста́ну рівня́ти (тебе́) з пісня́ми мої́ми, – яки́ми-ж пісні́ ті здаю́ться дрібни́ми! (Самійл.). Задовольня́ються мізе́рними заробі́тками (Франко). Доста́тки мої́ такі́ мізе́рні! (Кониськ.). Наймізерні́ше (превосх. степ.) сві́дчення мене́ зіпхну́ть з моє́ї високо́сти може (Грінч.)].
-ное большинство – (ду́же) невели́ка (незначна́) бі́льшість.
-ный спрос – зо́всі́м (ду́же) мали́й (незначни́й) по́пит, мізе́рний по́пит.
-ная цена – зо́всі́м мала́ (мізе́рна) ціна́.
Ячеловек -ный (не имеющий веса) – я люди́на мале́нька (незначна́).
-ное количество, -ная сумма и т. п. – мізе́рна кі́лькість, мізе́рна су́ма и т. п., мізе́рія. [Робітни́к на́віть тіє́ї мізе́рії не дістає́, що умо́вився (Рада)];
2) (
никчемный) нікче́мний, (жалкий, презренный) мізе́рний, злиде́нний, нужде́нний, хи́рний, хире́нний, хирю́щий, (гнусный) плюга́вий, (пустячный) ма́рний. [Чи до́вго бу́де ще мені́ понад оци́м нікче́мним мо́рем нуди́ти сві́том? (Шевч.). І всі ми нікче́мні, і всі ми хвили́нні (Черняв.). Наро́д нікче́мний (Самійл.). Нікче́мне життя́ (Грінч.). Нікче́много ви ро́ду (Номис). Візьми́ твій дар нікче́мний! (Самійл.). Ви мале́нькі, мізе́рні (Грінч.). Мізе́рні вті́хи (Р. Край). У клопо́тах мізе́рних та ма́рних слова́х красномо́вних лю́ди топи́ли свій дух (Самійл.). Марну́й життя́ своє́ злиде́нне (Вороний). А його́ мрі́ї – це щось таке́ плитке́ й нужде́нне! (Франко). Мовчи́, хи́рний! (Номис). Га? гм? що таке́? га́рна люди́на цей хи́рний чех? (Н.-Лев.). Вереду́є, як той пани́ч… І де взяло́сь таке́ хире́нне? (Шевч.). Каза́в, що все вволи́ш, про що-б я не проси́ла пита́ю-ж я таку́ дрібни́цю ма́рну! (Л. Укр.)].
-ная вещь, причина и т. п. – нікче́мна (мізе́рна) річ, причи́на и т. п., нікче́мниця, (пустяк) марни́ця, дрібни́ця. [Він не ра́з люти́вся за марни́цю (Франко). Для твого́ слу́ху сі слова́ – марни́ця (Л. Укр.)].
-ный человек – нікче́мна люди́на, нікче́ма; см. ещё Ничто́жество 4.
Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным – роби́тися, зроби́тися нікче́мним, нікче́мні́ти, знікче́мні́ти.
Плюга́вый
1) плюга́вий, пога́ний;
2) (
невзрачный) ми́ршавий. Срв. Ме́рзкий, Отврати́тельный.
Пога́ный
1) (
гадкий, мерзкий) пога́ний, паску́дний; плюга́вий, мерзе́нний;
2) (
языческий) пога́нський.
Презре́нный – (презираемый) згордо́ваний, пого́рджений, зне́хтуваний [Бу́деш ти згордо́ваним рабо́м хили́тися під нагає́м туре́цьким (Грінч.)]; (ничтожный) нікче́мний, хи́рний, плюга́вий, злиде́нний; (позорный) гане́бний.
-ный металл – святі́ отці́-карбо́ванці, золоті́ круглячки́.
-ный человек, -ная личность – пога́нець (-нця), нікче́ма, паску́да (общ. р.).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГНУ́СНЫЙ ще плюга́вий, га́дський, фраз. ни́ций;
ГНУСНЕ́ЙШИЙ мерзосві́тній, наймерзосві́тній, оказ. мерзю́чий

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гнусный – плюга́вий, мерзо́тний, -а, -е.
Мозглявый – плюга́вий, ми́ршавий, -а, -е.
Плюгавый
1) (
мерзкий) плюга́вий, пога́ний, -а, -е;
2) (
невзрачный) ми́ршавий, -а, -е.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Плюга́вийгадкий, скверный, дрянной, мизерный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Плюгаве́нький, -а, -е. Ум. отъ плюгавий.
Плюга́вий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424. Ум. Плюгаве́нький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Га́дкій, ко = ги́дкий, ко, бри́дки́й, ко, пога́ний, но, паску́дний, но, ги́досний, но, гидли́вий, во, оги́дливий, во, оги́дний, но, плюга́вий, во, мерзе́ний, но. — Така погана, що гидко й дивити ся. н. о. — А у мене хата чорна, жінка бридка й не моторна. н. п. — Стецько стидкий, Стецько бридкий, цур тобі, відчепи ся. Кв. — Нечиста, плюгава, ще й к тому гидлива, мінї твоя робота і жадна немила. н. п.
Мозгля́вый = д. Болѣ́зненный; ми́ршавий, плюга́вий.
Плюга́вый = плюга́вий, ми́ршавий, пога́ний.
Пога́ный = пога́ний, паску́дний, плюга́вий, мерзе́ний.
Скве́рный = пога́ний (С. З. Л.), паску́дний, гидки́й (С. Аф.), бридки́й (С. Л. Ш.), мерзе́ний (С. Л.), плюга́вий (С. Ж.), ке́пський (С. З.), не га́рний. — І поганим чимсь воняє. Дум. — Грицько бачив, що то кепська справа. н. п.

Запропонуйте свій переклад