Знайдено 13 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Пода́льше – да́льшенько, да́лі, да́лій. [Іди́ від ме́не куди́ да́лі]. |
Невдалеке́, нрч. –
1) (вблизи) (десь) поблизу́ (кого́, чого́), недале́ко (кого́, чого́ и від ко́го, від чо́го), недале́чко, недалече́нько (кого́, чого́ и від ко́го, від чо́го), (несколько подальше) віддалі́к, віддалеки́. [З гущавини́ ча́сом чу́ти було́ ро́хкання: десь поблизу́ броди́в ди́кий вепр (Крим.). Мо́тря нена́че стоя́ла тут на току́, недале́чко від йо́го (Н.-Лев.). А я ста́ла собі́ оддалі́к та придивля́юся (Звин.)]; 2) см. Невдо́лге. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПОДА́ЛЬШЕ ПРИСЛ. якда́лі, чимда́лі; куда́ подальше (посилати) куди́-і́нде. |
КУДА́, куда как ну́жно ду́же потрі́бно; куда мать, туда́ и дитя́ куди́ коза́, туди́ й вовк, куди́ го́лка, туди́ й ни́тка; куда ни хай куди́ [куда ни пошлёт хай куди пошле́]; куда ни глянь де не глянь; куда ни шло неха́й вже, мо́же бу́ти; куда там! куди́ ж пак!, так куди́!; куда пода́льше куди́-і́нде; куда уго́дно хоч куди́, куди́ хо́че(ш) /хочуть тощо/; куда уж ірон., стил. перероб. якнайне- [куда уж кста́ти якнайнедоре́чніше]; куда хо́чешь на всі чоти́ри сто́рони; ещё куда ни шло ще туди́-сюди́; хоть куда! (річ) куди́ твоє́ ді́ло!, що назива́ється, я тобі́ дам!, будь здоро́в! |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Подальше
• Подальше от греха – якомога далі від гріха. |
Вставать
• Буря встаёт, встала – схоплюється, схопилася (зривається, зірвалася, знімається, знялася) буря (шуря-буря); буриться, забурилося, шурубуриться, зашурубурилося. [Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Глібов. Хмариться, буриться, — дощ буде. Сл. Гр.] • Вопрос встаёт во весь рост – питання стає на всю широчінь. • Вставать, встать грудью за кого, за что (книжн.) – ставити, стояти, стати стіною (муром) за кого, за що; мужньо боронити (захищати, обставати) кого, що. • Вставать, встать дыбом – ставати, стати диба (дибом, дибки, дуба, дубом, сторч, сторчака, догори). [Як скочить Лев — аж диба стала грива… Глібов. Коли почує пан, то я певен — чуприна стане догори. Тобілевич.] • Вставать, встать на дыбы (перен.) – ставати, стати (про багатьох поставити) дибки (на диби, сторчака, іноді руба, навспинячки, зниж. гопки). [А ще й дибки проти нас стають вони! Грінченко. Він наче і з добрим серцем до мене, а проти його — навспинячки. Мирний.] • Вставать, встать на зашиту кого – ставати, стати (поставати, постати) до оборони (на оборону, на захист, зах. в обороні) кого, чого; обставати, обстати за ким, за чим, за кого, за що; уступатися, уступитися за кого, за що. [А Дутка обстав за жінкою і сказав там якесь слово Савці. Савка на те візьми та й гоп Дутку в лице. Маковей.] • Вставать, встать на колени – ставати, стати (про багатьох поставати) на коліна (навколішки, навколюшки, навколінки, навколінці); (зах.) уклякати, клякнути, уклякнути (про багатьох повклякати) [на коліна]. [Уклякла на обидва коліна на мокру од крові землю. Коцюбинський.] • Вставать, встать на ноги (перен.) – ставати, стати на ноги, спинатися, зіп’ястися на ноги; зводитися, звестися (здійматися, зніматися, знятися) [на ноги]. [Нехай твій рідний край плямований не буде, нехай тобі щастить, де ти на ноги знявся… П. Куліш, перекл. з Байрона.] • Вставать, встать на путь чего – ставати, стати на шлях чого; іти, піти шляхом чого. • Вставать, встать поперёк дороги (перен.) – заступати, заступити шлях (дорогу, стежку) кому; ставати, стати (в)поперек шляху (дороги); ставати, стати на перешкоді (на дорозі); ставати, стати притичиною кому. [А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Н. п.] • Вставать, встать против кого – (в)ставати, (в)стати на кого; повставати, повстати проти кого, на кого; підніматися, піднятися на кого. [Нездужаєш чи боїшся На ворога стати? Шевченко.] • Вставать, встать с места – уставати, устати (підводитися, підвестися, про багатьох повставати, попідводитися) [з місця]; підводитися, підвестися (зводитися, звестися, зніматися, знятися, ставати, стати) на [рівні] ноги. [Вона… підвівшись, кладе свою руку на плече хлопчикові. Багмут.] • Вставать, встать с трудом – насилу (ледве) уставати, устати (підводитися, підвестися, про багатьох повставати, попідводитися); зволікатися, зволіктися. [Ледве встала, поклонилась, Вийшла мовчки з хати. Шевченко. Довго спав на сіні в клуні, аж надвечір зволікся… Сл. Гр.] • Встал да пошёл, так и вотчина со мной – куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Куди піде Лесь, то всюди увесь. Пр. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Пр. • Встанешь пораньше, так уйдёшь подальше – хто рано підводиться, за тим діло водиться. Пр. Щоб лиха не знати, треба не багато спати. Пр. Хто бажа багацько знати, треба мало спати. Пр. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Пр. • Встать в позу – стати в позу. • Встать на защиту Родины – стати на оборону (до оборони, на захист) Батьківщини. • Встать на учёт – узятися на облік. • Встать на чьё-либо место – заступити кого, чиє місце; стати на чиє місце. • Встать поспешно, схватиться, сорваться – схопитися (підхопитися) [з місця]; зірватися з місця; зірватися (схопитися) на [рівні] ноги (про богат. посхоплюватися, позриватися). [Але в ту ж мить Надія схопилась… Завгородній. Юрко зривається з місця і біжить стежкою до Ілька на городи. Козланюк.] • Встать с левой ноги – уставати, устати лівою ногою (на ліву ногу). • Ему больше не встать – йому вже (вдруге, більш) не встати; він не встане вже. • Кто рано встаёт, того удача ждёт – хто не довго спить, тому щастить. Пр. Хто рано встає — у того й є. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Пр. Що рано, то не погано. Пр. |
Послать
• Послать за кем, за чем – послати по кого, по що. • Послать подальше кого (груб. разг.) – послати куди далі кого. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Да́лі, нар. –
1) далее, вперед; 2) подальше, дальше; 3) потом, после; 4) вскоре. |
Кра́йній – крайний. • Сказа́ти кра́йнє сло́во – обругать, послать подальше. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр’я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». Ном. № 4992.
2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. МВ. І. 106. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. Мет. 63. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в’язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти, подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. Млр. л. сб. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав. Харьк. у. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Кро́вля = крі́вля, покрі́вля (Лев.), верх, (переважно деревяна або залїзна) — дах, (соломяна або очеретяна) — стрі́ха, (край її) – острі́шина, острі́шок. — Білий будинок з бляшаним дахом зеленим. Кн. — Подальше білїла величезна коршма під гонтовим дахом. Бар. — Злїзь з даху, не псуй ґонт. н. пр. — А на школї горобцїв до стилої мами, так і въють ся по над дах цїлими мірками. Руд. — Вилетїв, як горобець з стріхи. н. пр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)