Знайдено 17 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Деви́ца –
1) ді́вчина, (в песнях и обрядах) діви́ця [Зоря́-зоряни́ця, кра́сная діви́ця] (ум. ді́вонька, ді́вця, ді́вочка, дівча́ (р. -а́ти), дівчи́нонька, дівчи́ночка), па́нна (ум. па́нночка, паня́нка); соб. діво́цтво, діво́та (ж.), дівча́та (р. -ча́т). • Деви́ца взрослая – ді́вчина на порі́, на відда́нню. • Жить в деви́цах – дівува́ти, діво́чити. [Це було́ ще тоді́, як ми з тобо́ю дівува́ли. Їй таки́ довге́нько довело́ся подівува́ти – два́цять і п’я́того го́ду за́між пішла́]. • Деви́ца, родившая ребенка – по́кри́тка, (на)кри́тка. • Стать деви́цею – подіво́читися. [Баби́ наче подіво́чилися, так виспі́вують]; 2) деви́ца в зелени, бот. – нече́сані панночки́. |
Обольща́ть, обольсти́ть –
1) (обманывать лестью) уле́щувати, улеща́ти, лести́ти, улести́ти, обле́щувати, обле́стити кого́ чим, слова́ми масти́ти. См. Облеща́ть. [Лести́в моє́ се́рце найкра́щими реча́ми (Куліш). Як ста́ли говори́ти, слова́ми масти́ти, – му́сів-же я з коня́ вста́ти, горі́лки купи́ти]. • -ща́ть ласковыми словами – голу́бити слова́ми, реча́ми ласка́вими; 2) (заманывать, соблазнять), зва́блювати, ва́бити, зва́бити, зна́джувати, зна́дити, спокуша́ти, спокуси́ти, мани́ти, змани́ти, підма́нювати, підмани́ти, ома́нювати, омани́ти, підхо́дити, підійти́, зво́дити, зве́сти кого́. [Зва́бив (спокуси́в) він мене́ грі́шми вели́кими. Зна́джує бага́тством та життя́м у розко́шах. Мани́в наді́ями. Ома́нює люде́й нездійсне́нними мрі́ями. Підійшо́в мене́ слова́ми лести́вими. Чорт не спить, а люде́й зво́дить]. • -ща́ть, -сти́ть девушку – зво́дити, зве́сти́, підма́нювати, підмани́ти ді́вчину; (переносно) зави́ти, покри́ти ді́вчину; (вообще женщину) спокуша́ти, спокуси́ти; призво́дити, призве́сти́ до гріха́ з ким. Обольщё́нный – 1) у[об]ле́щений; 2) зва́блений, зна́джений, споку́шений, зма́нений, підма́нений, ома́нений, зве́дений. • -ная девушка – зведени́ця, по́критка. • Быть -ной кем – покри́тися з ким. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Внебрачный
• Внебрачный ребёнок – нешлюбна (позашлюбна, позаподружня, давн. образн. безкоровайна) дитина; (вульг.) нажита (саморідна, самосійна, падалична, жирова) дитина; (тільки про сина) безбатченко; (зневажл.) байстрюк, байстрючка (байстря). [Гапка добре знала, що Цвях був нешлюбна дитина. Франко. Андрій з падаличних. Сл. Гр. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. Сл. Гр. То покритка попідтинню з байстрям шкандибає. Шевченко.] |
Девушка
• Быть девушкой – бути дівчиною; дівувати, подівувати; дівочити, подівочити; (образн. розм.) волосом світити. • Девушка в возрасте невесты – дівчина на порі (у порі, на відданні, давн. на стану); (образн.) дівчина (дівка) у заплітках (у бовтицях). • Девушка, родившая ребёнка (устар.) – покритка; (лок.) (на)критка. • Милая девушка – мила дівчина; (образн.) дівка-медунка. • Молодая девушка – молода дівчина; (фольк.) молодичина. • Обесчестить и бросить девушку – звести дівку (дівчину). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
За́витка – 1) см. За́вертка 1; 2) см. Покритка. |
По́критка – девушка, родившая ребенка. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
по́кри́тка, -тки, -тці; -тки, -ток |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Ви́ступка, -ки. = Покритка. Вх. Зн. 7. |
За́витка, -ки, ж.
1) = Заверка І. Чуб. III. 193. 2) Зави́тка = Покритка. Вх. Зн. 18. |
Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у. |
Накри́тка, -ки, ж. = Покритка. Честь тоді святилась дуже: накриток карали. Мкр. Н. 35. |
По́кри́тка, -ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. См. Покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч. |
Самокри́тка, -ки, ж. = Покритка. Конот. у. |
Скри́тка, -ки, ж. = Накритка = Покритка. КС. 1882. II. 427. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Кри́тка, -ки, ж. = По́критка. Кажуть, що вона не дівчина, а критка. Крим. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Дѣви́ца = дївчи́на, дїви́ця, ласк. і здр. — дївча́, дївчи́нонька, дївонька, мн. — дївча́та, зб. — дївоцство, дїво́та, (панська) — па́нна, па́нночка, паня́нка, (дуже молода) — пі́длїток, пі́ддївок, півдївка, (з хлопячою вдачою) — парубі́йка, (що вінок загубила) — по́критка. — Ой ти дївчино, гордая та пишна, чом ти до мене з вечора не вийшла? н. п. — Сидить дівча край віконця при великім смутку; покидає козак дївча, як голуб голубку. н. п. — Прощай серце-дївчинонько, ти моя не будеш, достанеш ся багачеві а мене забудеш. н. п. — Кому воля, а кому неволя, а дївчатам усе воленька: за стрічечку та за віночок, на улицю та у таночок. н. п. — Там покритка по під тинню з байстрим шкандибає. К. Ш. |
Же́нщина = жі́нка, жіно́щина, (не замужня) = д. Дѣви́ца, (замужня) = д. Жена́, (молода) — молоди́ця, (з дитиною до шлюбу) – по́критка, на́критка, самокри́тка. – Ж. лёгкаго поведе́нія = слабка́ на вто́ри, самода́йка, цьо́хля. — Же́нщины = д. Же́нскій полъ. — Ой жінки ви, цокотухи, не смачнїш же ви сивухи. Кв. — А государиня, сказано жінощина, вона йому те й простила. н. о. К. З. о Ю. Р. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)