Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Шукати «пололь*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поло́льник – сапа́, са́пка, са́почка; (для садовых дорожек) струга́ч, струга́чка.
Поло́льный – сапа́льний, сапува́льний, прашува́льний, шарува́льний.
Поло́льщицкий – полі́льницький. [Пісні́ полі́льницькі].
Поло́льщик, -ца – полі́льник, -ниця, сапа́льник, -ниця, сапува́льник, -ниця, полі́тник, -ниця, прашівни́к, -ни́ця. [Тут ка́жуть – прашівни́ця, а в нас полі́тниця].
Нож – ніж (р. ножа́); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колода́ч (-ча́), колоді́й (-дія́); (кузнечный для отсекания копыт) обтина́ч; (короткий сапожный) ґнип, ґни́пе́ць, книп (-па), кни́пе́ць (-пця́); (мездрильный) штри́холь; (кессона, колодца) різа́к (-ка́); (в трепалке и электрич.) ме́чик; (запоясный) запоя́сник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топу́з; (засапожный) захаля́вник, (иносказ., в разб. языке) това́риш; (с отломанным кончиком) чепе́ль; (из обломка косы) скі́сок (-ска), кі́ска, коса́р (-ря́); (резец) різе́ць (-зця́). [Ви́йде зло́дій на шлях погуля́ть з ноже́м у халя́ві (Шевч.). Го́стрі, як ніж, о́чі (Н.-Лев.). По са́му коло́дку так і всади́ла йому́ колода́ч (Кониськ.). Всі ла́ски мої́, ні́би ніж-колоді́й, в се́рце рі́зались їй (Черняв.). Ме́чик те́рниці (Н.-Лев.). Бли́снув перед очи́ма туре́цьким запоя́сником (Куліш). Ой ви́гострю това́риша, засу́ну в халя́ву (Шевч.)].
• Вращающийся нож – оберто́вий ніж.
• Вспомогательный нож, электр. – допомічни́й ме́чик.
• Гладильный нож – глади́льний ніж, прави́ло.
• Жатвенный нож – жнива́рний ніж.
• Контактный нож, электр. – дотичко́вий ме́чик.
• Кухонный (поварской, приспешный) нож – кухе́нний (кухня́ний, кухова́рський) ніж.
• Луговой нож (в культиваторе) – лукови́й ніж.
• Мясничий нож – різни́чий (різни́цький) ніж, (секач) сіка́ч (-ча), сіка́чка.
• Окулировочный нож – очкува́льний ніж.
• Плужной (сабанный) нож – чересло́.
• Полольный нож – полі́льницький (полі́тницький) ніж.
• Пчеловодный нож – бджільни́цький ніж.
• Садовой нож – садови́й (садівни́цький) ніж.
• Сахароварный нож, см. Меша́лка 1.
• Свекловичный нож – буря́чний ніж.
• Складной нож – скла́да́ний (гал. бга́ний) ніж, (карманный, гал.) забига́ч (-ча́), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепе́лик.
• Соломорезный нож – січка́рний ніж.
• Тупой нож – тупи́й ніж, тупа́к (-ка́), тупе́ць (-пця́), тупи́ця.
• Фальцовочный нож – фальцівни́й ніж, прави́ло.
• Финский нож – фі́нський ніж, фі́нка. [В руці́ йому́ бли́снула фі́нка (Микит.)].
• Без -жа́ зарезать кого – без ножа́ зарі́зати кого́.
• Быть на -жа́х с кем – бу́ти на ножа́х, ворогува́ти з ким.
• Всадить нож кому во что – встроми́ти (застроми́ти, загна́ти, вгороди́ти) ножа́ (ніж) кому́ в що́. [Мов ніж мені́ встроми́в у се́рце він (Грінч.)].
• Лезть (приставать) с -жо́м к горлу к кому – лі́зти з ноже́м до го́рла кому́, пристава́ти з коро́ткими гужа́ми до ко́го; срв. Пристава́ть 4.
• Точить нож на кого – гостри́ти ніж на ко́го.
• Дело дошло до -же́й – дійшло́ся до ножі́в.
• Как -жо́м отрезало – як ноже́м (різце́м) відрі́зало (відтя́ло).
• Как -жо́м отрезать – як ноже́м (різце́м) відрі́зати (відтя́ти); (отказать) відмо́вити як відрі́зати.
• Это мне как нож в сердце – це мені́ як ніж у се́рце.
Полоса́ – (полоска на ткани, на бумаге, на земле и т. д.) сму́га (ум. сму́жка), па́смуга, (ум. па́смужка), попру́га; (только на ткани и на бумаге) пасма́н, басама́н. [Смугна́ста спідни́ця: сму́га черво́на, сму́га чо́рна. Той те посі́є, той те, та так усе́ па́смужками й понасіва́ють. Лелі́є срі́бна блиску́ча сму́га -то рі́чка. Між не́бом і водо́ю став чо́рною попру́гою ліс (Неч.-Лев.)].
• -са́ поперечная – пере́смуга; (цветная поперечная на белой ткани) пере́тика.
• С белыми, голубыми и т. п. -сами – у бі́лі, блаки́тні и т. п. па́смуги, пасма́ни́.
• Длинная -са́ земли, воды; длинная, плоская и сравнительно узкая часть чего-л., -са отрезанная от ткани бумаги и т. п. – стяга́ (ум. стя́жка, стя́жечка). [Блиску́чою стяго́ю Дніпро́ серед степі́в просла́всь (Грінч.). Вишневе́цьких до́бра простягли́сь широ́кою стяго́ю від Дніпра́ через воєво́дства: Ки́ївське, Воли́нське (Куліш)].
• Резать -сами – рі́зати на стяжки́.
• -са́ пашенная – загі́н (-го́ну). [Не пита́є до́брий жнець, чи широ́кий загіне́ць].
• -са́, занимаемая жнецом – по́стать (-ти) (ум. по́статька).
• -са́, занимаемая косцом – ру́чка. [До сніда́нку три ру́чки пройшо́в]; (полольщиком) коза́. [Чого́ таку́ вузе́ньку козу́ жене́ш? Жени́ таку́, як і всі].
• -са́ воды между сильными волнами в реке – гриви́ця.
• -са́ лучистого света – па́смо промі́ння. [Со́нячне промі́ння з узе́нького заґрато́ваного віко́нця па́смом простягло́ся по ха́ті].
• Цветные -сы спектра – кольоро́ві па́сма спе́ктру.
• Дождь идёт -со́ю – дощ іде́ сму́гою.
• Уж такая нехорошая -са́ пошла – така́ вже нега́рна годи́на спітка́ла.
• Отрезанная -са́ кожи – х[к]вашія́ (-ії́), ре́мінь (-е́ня).
• -са́ металла – шта́ба, шти́ба.
• Металлическая -са́ для оковки – шпу́га.
• -са́ на теле от удара – сму́га, попру́га, басама́н, басаму́га. Геогр., узкая -са́ земли – вузька́ сму́га (стяга́) землі́.
• -са́ песчаная, чернозёмная (геогр.) – краї́на (сму́га) піскува́та, чорно́зе́мна и т. д. Северная -са́ – півні́чна краї́на (край).
• -са́ великих озёр – краї́на вели́ких озе́р.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Полоса – смуга (ум. сму́жка), (поменьше) па́смуга, (ум. па́смужка), (только на ткани и на бумаге) пасма́н, басама́н; (узкая часть пространства; отрезанная от бумаги, ткани) стяга́ (ум. стя́жка, стя́жечка), та́сьма, (длинная, узкая) пас, (металла) штаба, шти́ба, шина; (ткани) стрічка, тасьма, (газеты) шпальта, (пашни) загі́н, (перен., период) пора, смуга, період;
• дождь идёт полосо́ю – дощ іде́ сму́гою;
• защитная полоса – захисна смуга;
• кому какая полоса (разг.) – кому яка доля;
• металлическая полоса́ для оковки – шпу́га;
• отрезанная полоса́ кожи – хвашія́ (-ії́), ре́мінь (-е́ня);
• полоса́ воды между сильными волнами в реке – гриви́ця;
• полоса горячекатанная, холоднокатанная – штаба гарячовальцьована, холодновальцьована (гарячо-, холоднокатана);
• полоса́, занимаемая жнецом – по́стать (-ти) (ум. по́статька);
• полоса́, занимаемая косцом, полольщиком – ру́чка, коза́;
• полоса́ лучистого света – па́смо промі́ння;
• полоса́ на теле от удара – сму́га, попру́га, басама́н, басаму́га;
• полоса огня – смуга вогню;
• полоса́ песчаная, чернозёмная – сму́га піскува́та, чорно́зе́мна;
• полоса скольжения – смуга ковзання, смуга поковзу;
• полоса устойчивая – смуга усталена;
• полоса частот – смуга частот;
• поперечная полоса – пересму́га, (цветная поперечная на белой ткани) пере́тика;
• полосы спектра – смуги (па́сма) спе́ктру;
• резать полосами – рі́зати на стяжки́;
• с белыми, голубыми и т. п. полосами – у бі́лі, блаки́тні і т. п. па́смуги, пасма́ни́;
• северная полоса́ – півні́чний край;
• счастливая полоса жизни – щаслива пора життя;
• уж такая нехорошая полоса́ пошла – така́ вже нега́рна годи́на спітка́ла;
• узкая полоса́ земли – вузька́ сму́га (стяга́) землі́.
[Між не́бом і водо́ю став чо́рною попру́гою ліс (Неч.-Лев.). Блиску́чою стяго́ю Дніпро́ серед степі́в просла́всь (Грінч.). Вишневе́цьких до́бра простягли́сь широ́кою стяго́ю від Дніпра́ через воєво́дства: Ки́ївське, Воли́нське (Куліш). До сніда́нку три ру́чки пройшо́в (АС). Чого́ таку́ вузе́ньку козу́ жене́ш? Жени́ таку́, як і всі (АС). Со́нячне промі́ння з узе́нького заґрато́ваного віко́нця па́смом простягло́ся по ха́ті (АС). Зустрілися двоє приятелів. – Ну, як життя? – Та щось все так паскудно! Без просвіту. – Не переймайся, попустить. Життя йде смугами: тепер у тебе темна смуга, а потім буде світла… Зустрічаються за якийсь час. – Ну, що, попустило? – Та ти знаєш, тоді, мабуть, була світла смуга….] Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Полольщик – полі́льник, -ка; -шица – полі́льниця, -ці.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Полольник, с.-х. – сапа́;
• п. (для дорожек) – струга́чка.
Полольный – сапа́льний.
Полольщик, -щица – сапа́льник (-ка), сапа́льниця, поло́льник (-ка), поло́льниця.
Нож – ніж (ножа́);
• н. электр. – ме́чик (-ка);
• н. (кессона) – різа́к (-ка);
• н., кузн. – обтина́ч (-ча́);
• н., сапож. – клипе́ць (-пця́);
• н. вращающийся – н. оберто́вий;
• н. вспомогательный (контактный) – ме́чик допомічни́й;
• н. гладильный – н. глади́льний;
• н. диффузионный – н. дифузо́рний;
• н. жатвенный – н. жнива́рний;
• н. контактный – ме́чик дотичко́вий;
• доти́чний; н. луговой (в культиват.) – ніж лукови́й;
• н. окулировочный, с.-х. – н. очкува́льний;
• н. отбойный (в торфососе) – н. відбійни́й;
• н. пальцевидный – н. пальцюва́тий;
• н. перочинный – н. склада́ний;
• н. плоский, с.-х. – н. пло́ский;
• н. полольный – н. полі́льний;
• н. пчеловодный – н. бджільни́цький;
• н. ребристый – н. ребро́ваний;
• н. свекловичный – н. буря́чний;
• н. складной – н. склада́ний;
• н. соломорезный – н. січка́рний;
• н. тройной (в торфососе) – н. потрі́йний.
Рама – ра́[я]ма;
• р. (оконная) – варца́ба;
• р. автомобильная – р. автомобі́льна;
• р. байонетная – р. байоне́тна;
• р. безраскосная – р. безкосце́ва;
• р. велосипедная – р. велосипе́дна;
• р. вспомогательная, с.-х. – р. допомічна́;
• р. вязальная – р. в’яза́льна;
• р. двойная – р. подві́йна;
• р. двойная (оконная) – варца́ба подві́йна;
• р. двусторонняя – р. двобі́чна;
• р. дышловая – р. ди́шельна;
• р. жесткая – р. цупка́;
• р. закладная (оконная) – варца́ба вставна́;
• р. камерная – р. ка́мерна;
• р. катковая – р. коткова́;
• р. катушечная, текст. – р. шпуле́ва;
• р. качающаяся – р. хитка́;
• р. клепанная – р. нюто́вана;
• р. консольная – р. консо́льна;
• р. копирная, шасси, фото – р. копіюва́льна;
• р. крупосортировальная (в сите), с.-х. – р. крупосортува́льна;
• р. лесопильная – пи́лка станкова́;
• р. летняя – варца́ба лі́тня;
• р. литая – р. вили́вана;
• р. мотоциклетная – р. мотоцикле́тна;
• р. наклонная – р. похи́ла;
• р. направляющая – р. напрямна́;
• р. ножевая – р. ножова́;
• р. обязочная – р. ощепна́;
• р. одиночная – р. одини́чна;
• р. одноосная (в телеге) – р. однові́сна;
• р. односторонняя – р. однобі́чна;
• р. оконная – варца́ба віко́нна;
• р. о. полукруглая – в. в. півкру́гла;
• р. опорная – р. опо́рна;
• р. охранная – р. охоро́нна;
• р. паркетная – р. парке́тна;
• р. подкосная – р. косяко́ва;
• р. полольная – р. поло́льна;
• р. полукруглая – варца́ба півкру́гла;
• р. поперечная – р. попере́чна;
• р. портальная – р. порта́льна;
• р. приводная – р. повідне́ва;
• р. п. (в конном приводе) – р. керато́ва;
• р. прислонная – варца́ба приставна́;
• р. пролетная – р. прогі́нна;
• р. промерная – р. промі́рна;
• р. простейшая – р. найпрості́ша;
• р. пустотелая – р. порожни́ста;
• р. раздвижная – р. розсувна́;
• р. распорная – р. розпірна́;
• р. роликовая – р. ролькова́;
• р. рулевая – р. стернова́;
• р. свободная – р. ві́льна;
• р. с. неразрезная – р. в. нерозрізна́;
• р. с’емная – р. здійма́на;
• р. сновальная – р. снува́льна;
• р. составная – р. зло́жена;
• р. сплошная – р. суці́льна;
• р. сушильная – р. суши́льна;
• р. топочная – р. паливне́ва;
• р. тормозная – р. гальмівна́;
• р. т. опорная – р. г. опо́рна;
• р. фильтропрессная – р. цідилогні́тна;
• р. формовочная – р. формівна́;
• р. фундаментная – р. фундаменто́ва;
• р. цельная – р. суці́льна;
• р. эстокадная – р. естока́дна.
Сапка (украинизм), полольник – са́пка.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Полі́льник – полольщик;
полі́льниця – полольщица.
Полі́тниця –
1) работница, нанятая на лето;
2) полольщица.
Половни́ця –
1) клубника;
2) полольщица.
По́стать, -ти –
1) вид, фигура, образ;
2) полоса нивы, занятая жнецом, полольщицей.
• На грома́дській по́статі – на служении обществу.
3) все принадлежности к плугу.
Сапа́льник, -ка – полольщик.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жме́ня, -ні, ж.
1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім’ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. II. 84.
2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр., которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. М. Пр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106.
3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100.
4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. Жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. Жме́нище.
Коза́, -зи́, ж.
1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. Пішо́в туди́, де ко́зам ро́ги пра́влять. Пошелъ въ Сибирь. Ко́зи в зо́лоті пока́зувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229).
2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130.
3) Бурдюкъ.
4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу́, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козо́ю. Чуб. III. 84.
5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козо́ю, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется води́ти козу́. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу́ води́ти — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237.
6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252.
7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485.
8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. Ко́зи гна́ти. Чистить носъ. Кремен. у.
9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк.
10) Коза́ сі́кавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. Кі́зка, кі́зонька, кі́зочка, козу́ня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. Козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Наста́вниця, -ці, ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ) Грин. III. 128.
Полі́льниця, -ці, ж. Полольщица. Харьк. у.
ІІ. Полі́тниця, -ці, ж. Полольщица. Переясл; у.
Половни́ця, -ці, ж.
1) = Полуниця.
2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. О. 1862. VII. 36. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька. Чуб. V. 380.
По́стать, -ті, ж.
1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Грин. II. 94. Святий дух буває в постаті голуба. Волын. г. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Уман. у. Обіясник у моїй постаті ходе. НВолын. у.
2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Мет. 244. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать. Мет. 224.
3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Черк. у. Ум. По́статька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Грин. III. 549. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання. Волч. у.
Сапа́льник, -ка, м. Полольщикъ.
Сапа́льниця, -ці, ж. Полольщица.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поло́льщикъ, ца = поло́льник, ця, полові́льлик, ця, поло́ля, полові́ля. С. Жел. — Наняла полольниць виполоти горо́д.
Поло́льникъ = са́па, са́пка (С. Жел.), сапа́чка (Чайч.), сапки́ (С. З.).