Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «превозносить»
Шукати «превозносить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Превозноси́ть, превознести́ – вихваля́ти, ви́хвалити, уславля́ти, усла́вити, велича́ти, звелича́ти, звели́чувати, звели́чити кого́, що, підно́сити, підне́сти, вино́сити, ви́нести кого́, що по-над ко́го, по-над що. [Бу́демо захва́чуватись і раді́ти тобо́ю, ла́ску твою́ над вино́ вихваля́ти (Пісня Пісень). За що-ж,— хто-не́будь попита́є, – зозу́ля пі́вня вихваля́є? (Гліб.). А пани́-сусі́ди на́шу па́нію похваля́ють-велича́ють: «Отто́ хазя́йлива! Отто́ розу́мна!» (М. Вовч.)].
• -си́ть до небес, свыше всякой меры – підно́сити, підне́сти до не́ба, підійма́ти, підня́ти вго́ру над уся́ку мі́ру, звели́чувати, звели́чити над усе́. [Неха́й глузу́ють над ни́ми одні́ письме́нники, неха́й и́нші знов підійма́ють їх над уся́ку мі́ру вго́ру (Куліш)].
• Превознесё́нный – ви́хвалений, усла́влений, звели́чений; (до небес) підне́сений (до не́ба).
Не́бо –
1) (мн. небеса́) не́бо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небе́с и т. д.). [Сі́ло со́нце, з-за дібро́ви не́бо червоні́є (Шевч.). Те не́бо (невиди́ме) зве́ться небеса́ми (Рудан.)].
• Горнее -бо – ви́шнє не́бо.
• Мрачное -бо, см. Мра́чный 1.
• Облачное -бо – хма́рне (захма́рене) не́бо.
• Отверстое -бо, церк. – відкри́те не́бо.
• Открытое (вольное) -бо – го́ле не́бо, чи́сте не́бо.
• Под открытым -бом (При вольном -бе), см. Откры́тый 2.
• Родное, чужое -бо – рі́дне, чуже́ не́бо.
• Чистое, ясное -бо – чи́сте, я́сне́ не́бо.
• В -бе (В -са́х), на́ не́бе (на -са́х) – в не́бі, на не́бі (поэтич. ещё) на небеса́х. [Не перезо́рять в не́бі зо́рі (Філян.). В дале́кому не́бі вибли́скують зо́рі (Черняв.). А зірочо́к, зірочо́к блискоті́ло-горі́ло на не́бі! (М. Вовч.)].
• На́ небо (на -са́) – на не́бо.
• По́ не́бу (по -са́м) – не́бом, по не́бі, (в поэзии ещё) небеса́ми, по небеса́х. [Не́бом блаки́тним хмари́нки леге́сенькі ли́нуть (Грінч.). Хма́ра наступи́ла і по не́бі розвину́ла свої́ чо́рні кри́ла (Рудан.). Хмарки́ на пі́вдень небеса́ми летя́ть (Грінч.). У всіх ко́льорах весе́лки ко́тяться по небеса́х (Франко)].
• На краю -ба – край (по́кра́й) не́ба, на крайне́бі.
• Зерк[ц]ало -ба (-бе́с) (перен.) – зерца́ло не́ба.
• Лазурь -ба (-бе́с) – небе́сна блаки́ть.
• Свод -ба (-бе́с) – небе́сне склепі́ння, небозві́д (-во́ду), небосхи́л (-лу), (купол) небе́сна ба́ня; срв. Небосво́д 1.
• -бо и земля – не́бо і земля́.
• Как -бо от земли (Как земля от -ба) – як не́бо від землі́, як від землі́ до не́ба.
• Далеко до этого, как -бо от земли – дале́ко до цьо́го, як від землі́ до не́ба (як до зір небе́сних).
• Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бе́с (до седьмого -ба) – підно́сити (вихваля́ти, сла́вити), підне́сти́ (ви́хвалити) до не́ба (аж понад зо́рі), вихваля́ти над со́нце й мі́сяць.
• Жить между -бом и землёй (меж землёй -са́ми) – жи́ти між не́бом і земле́ю, жи́ти в пові́трі.
• Коптить -бо – копти́ти не́бо; см. ещё Копти́ть.
• С -ба пасть (упасть, свалиться) – з не́ба впа́сти (спа́сти).
• Попасть пальцем в -бо – попа́сти па́льцем у не́бо.
• Призывать -бо в свидетели, клясться -бом – не́бом сві́дчитися, присяга́ти(ся) (заприсяга́тися, кля́сти́ся) не́бом.
• Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего – бу́ти, почува́ти себе́ щасли́вим аж до не́ба з чо́го. [Ба́тько, щасли́вий аж до не́ба, перека́зує своє́му Петрусе́ві вчи́тельські компліме́нти (Крим.)].
• Хватать звёзды с -ба, см. Звезда́ 1.
• -бо видно (видать) (о худой крыше) – не́бо сві́тить (висві́чує, ви́дно).
• -бу жарко будет, стало и т. п. – аж не́бо заже́вріє, заже́вріло и т. п. -бо с овчинку показалось – аж не́бо за ма́кове зе́рнятко здало́ся.
• Против -ба на земле – про́сто не́ба на землі́.
• Под -бо (перен.) – під не́бо. [Хо лі́зе по сту́панці ви́соко аж «під не́бо» (Коцюб.)].
• Под -бом (в прямом и перен. знач.) – під не́бом. [Мале́нька кімна́та «під не́бом» (Коцюб.)].
• Все мы под -бом ходим – усі́ ми під не́бом хо́димо; усі́ ми ряст то́пчемо.
• За волоса, да под -са – за чу́ба (о женщ.: за ко́си), та надві́р; за чу́ба, та й до ду́ба; (шутл.) за волосне́ правлі́ння, та в зе́мський суд (Квітка);
2) -бо и -са́ (перен.: бог, боги) не́бо, небеса́, бог (-га), боги́ (-гі́в).
• Слава -са́м – сла́ва бо́гу (бо́гові). О -бо! – о, не́бо! о, бо́же (з не́ба)! бо́же сві́те!;
3) (потолок) сте́ля;
4) (в берлоге) верх (-ху);
5) стар. (балдахин) – наме́т (-та).
Превозвыша́ть –
1) см. Превозноси́ть;
2) см. Превосходи́ть.
Превознесе́ние – вихваля́ння, уславля́ння, велича́ння, звели́чування, (оконч.) ви́хвалення, усла́влення, звели́чення; (до небес) підне́сення (до не́ба).
• -ние свыше всякой меры – підійма́ння вго́ру над уся́ку мі́ру, звели́чування над усе́. См. Превозноси́ть.
Превозноси́ться, превознести́ся –
1) (страд. – быть превозносиму) вихваля́тися, ви́хвалитися, бу́ти ви́хваленим, уславля́тися, усла́витися, бу́ти усла́вленим, звели́чуватися, звели́читися и т. д., см. Превозноси́ть.
• Дела его -сятся не по заслугам – діла́ його́ вихваля́ються (уславля́ються) по-над заслу́ги;
2) (гордиться) не́сти́ся, ве́лико, ви́соко (вго́ру) не́сти́ся (не́сти́ себе́), зано́ситися, зане́сти́ся, вино́ситися, ви́нестися поперед ко́го, перед ким, проти ко́го чим, з чо́го; (важничать) велича́тися, пишни́тися, пиша́тися, вихваля́тися, бундю́читися, хизува́тися и т. п.; см. Ва́жничать, Велича́ться, Горди́ться, Кичи́ться, Спеси́виться, Чва́ниться.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕВОЗНОСИ́ТЬ (кого) кади́ти кому, образ. підно́сити до небе́с;
превознося́щий що /мн. хто/ вихваля́є тощо, схи́льний звели́чувати, ра́ди́й кади́ти кому, для звели́чування, за́йня́тий звеличуванням, звели́чник, велича́льник, прикм. велича́льний, звели́чувальний;
превозносящийся/превозноси́мый звели́чуваний, хва́лений, підно́шуваний до небе́с.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Превозносить, превознесть – вихваля́ти, -ля́ю, -ля́єш, ви́хвалити, -лю, -лиш, велича́ти, звелича́ти, -ча́ю, -ча́єш; -ться – вихваля́тися, велича́тися, звелича́тися; (важничать) пиша́тися, бундю́читися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Превозносить
• Превозносить, превознести до небес кого, что – підносити, піднести до небес кого, що; звеличувати, звеличити над усе кого, що.
Небо
• Быть (жить, находиться) между небом и землёй – бути (жити) між небом і землею (у повітрі).
• Витать между небом и землёй – між небом і землею витати (літати); витати (літати) у хмарах.
• Вопиять к небу (книжн. устар.) – волати (кричати) до неба (до небес).
• Все мы под небом ходим – усі ми під небом ходимо; всі ми ряст топчемо.
• До небес возносить, превозносить кого – підносити до небес (до неба, під саме небо, аж під небо, [аж] над зорі) кого; вихваляти над сонце і місяць кого.
• Достигающий неба, возносящийся до неба – небосяжний.
• Звёзды с неба хватать – Зорі з неба хапати (збирати); місяця з неба хапати; (ірон.) Усі розуми поїсти. Пр.
• Как (как будто, точно…) с неба упал (свалился) – як (наче, ніби) з неба упав (спав); як (наче, ніби) з неба упавши.
• Как небо от земли; небо и земля; земля и небо – як небо від землі; як від землі до неба (до зір небесних); небо і земля; земля і небо.
• На седьмом небе быть (чувствовать себя) – бути (почувати себе) на сьомому небі; бути (почувати себе) щасливим аж до неба.
• Небеса разверзлись – безодні небесні розкрилися (розступилися).
• Небо заволакивают (застилают, облегают) тучи; небо заволакивается (покрывается) тучами – небо затягає (повиває, обгортає) хмарами; небо замощує [хмарами]; небо хмариться (захмарюється); на небі хмариться; (безособове) хмарить; хмариться.
• Небо с овчинку (в овчинку) показалось кому (разг.) – [Аж] небо за макове зернятко здалося кому.
• Небу жарко будет, станет (разг.) – аж небо зажевріє (загориться).
• Под открытым небом – просто неба; під голим небом (іноді голотич, на голотечі); надворі; (поет.) під ясними зорями.
• Попал пальцем в небо – попав пальцем у небо [стромляй далі]. Пр. Лучив у корову, а попав у ворону. Пр. Попав, як сліпий на стежку. Пр.
• Призывать небо в свидетели; клясться небом (устар.) – небом свідчитися; присягати(ся) (заприсягати(ся), клястися) небом.
• Против неба на земле – просто неба на землі.
• Упасть (сойти) с неба на землю – упасти (спасти, зійти) з неба на землю.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вихваля́ти, ви́хвалити –
1) восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить, возносить, вознести, превозносить, превознесть, нахваливать, нахвалить;
2) (только несов. в.) славословить.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Превозноси́ть, превознести́, превозне́сть, ся = 1. вихваля́ти, велича́ти, сла́вити, ся, звелича́ти (С. Л.). 2. вихваля́ти ся, велича́ти ся, пиша́ти ся, бундю́чити ся і т. д. д. Велича́ться, Ва́жничать і Горди́ться.

Запропонуйте свій переклад