Знайдено 18 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Прида́ча –
1) см. Придава́ние; 2) дода́ток, прида́ток (-тку), дода́ча, прида́ча (-чі). • На (В) -да́чу – в (на) дода́ток, на (в) дода́чу. • Взять, дать в -да́чу – добра́ти, взя́ти, дода́ти, да́ти що на дода́чу. |
Подба́вка –
1) (действ.) додава́ння, добавля́ння, придава́ння, прибавля́ння; 2) (что подбавлено) дода́ча, прида́ча, дода́ток (-тку), доба́вок (-вку). |
Прибавка –
1) см. Прибавление 1. • -ка жалованья – збільшення (підвищення) платні; 2) додаток (-тку), додача, придаток, придача, прибавка, (в цене) наддаток, наддача, прикидка, накидка; срв. Добавка, Надбавка, Придача. [Нум мінятися на коні, – кілько додатку хочете (Кам’ян.). Придаток не стоїть за даток (Номис). Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша (Лебед.)]. Дать что-л. в -ку, на -ку – дати що на додаток (реже в додатку, мест. п.), на придаток, на прикидку. [На придаток дам ще корову (Гр.). Дав на прикидку одного дубка (Звяг.)]. • С -вкой – з наддатком, з наддачею, з гаком, з чубком. [Заплатю та ще й з наддатком (Франко). По дві десятини й вісім аршин та трошки й з гаком (Вас.). Сорок літ ще й з чубком (Гн. I)]. • -ка сверх следуемой платы – наддаток до належної плати. |
Прикла́д –
1) (что приложено) дода́ток (-тку), дода́ча, прида́ча; 2) (ружейный) прикла́д (-ду) (в рушни́ці), ру́ля; 3) (у портных, поваров, пекарей) докла́д (-ду), (у поваров ещё) дода́тки (-ків). [От сукно́, а твій докла́д (Самійл.). Як до́брий докла́д до ті́ста, то й паляни́ці до́брі бу́дуть (Лебед. п.). Сма́чно но зва́риш, як докла́ду нема́]. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПРИДА́ЧА, в придачу ко всему́ фраз. а ще й те, що. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Придаток, придача – дода́ток, прида́ток, -тку. |
Придача – прида́ча, -чі. |
Приклад –
1) (приложение) дода́ток, -тка, прида́ча, -чі; 2) (ружейн.) прикла́д, -да; 3) (у портных) докла́д, -ду. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Придача
• В придачу – на додачу; на додаток; до того ж. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
прида́ча надава́ння, додава́ння; надання́, додання́; дода́ток,-тка, дода́ча,-чі |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Придача – дода́ток (-тку), прида́ток (-тку); в -чу – на дода́ток, на прида́ння. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Нада́ток, -тку, м. Прибавка, придача. В нада́ток. На придачу. А ця ще в надаток і до скляного бога молиться. Мирн. III. 211. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Прида́ча = д. Прида́токъ. |
Дода́токъ, дода́ча = дода́ток, прида́ча, дода́ча. |
Надда́токъ, надда́ча = дода́ча, прида́ча. |
Приба́вка, прибавле́ніе = 1. додава́ння (С. Л.), прибавля́ння, долуче́ння (С. Л.). 2. дода́ток (С. Л.), дода́ча, приба́вка, прида́ток, прида́ча, надда́ча. |
Прида́токъ = прида́ча, дода́ток, дода́ча, надда́ток, прикла́д. — Набрав грошей у кишеню самісїньких срібних на придачу ще у жменї либонь з копу мідних. Дум. — Жуків з десяток, та гусенї, черви десятків три в наддаток. Гр. Чайч. |
Прикла́дъ = 1. дода́ток, дода́ча, прида́ча. 2. докла́д, прикла́д. — Взяв ся пошить за три карбованця з його докладом. 3. прикла́д (у рушницї). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)