Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Шукати «принагід*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мимохо́дный
1) перехі́дний, мимохі́дний. [Раз у ба́би перехі́дний моска́ль ночува́в (Рудан.)];
2) (
случайный) принагі́дний.
Мимохо́дом, нрч.
1) мимохі́дь
и (реже) мимохі́д, прохо́дом, по доро́зі, за одни́м хо́дом. [Він зайшо́в до ме́не мимохі́дь (по доро́зі) (М. Грінч.). Він шви́дко пішо́в і за одни́м хо́дом нагна́в свиню́ од двере́й (Звин.)];
2) (
между прочим, случайно) між и́ншим, (вскользь) побі́жно, мимохі́дь (изредка), (при случае) принагі́дно. [Мо́же и́нший чита́тель, загля́нувши мимохі́дь у мій текст, нечи́таним його́ поки́не (Куліш). Я принагі́дно натякну́в йому́ про це (Крим.)].
Упомянуть о чём -дом – згада́ти про що побі́жно, між и́ншим, принагі́дно. [В одно́му па́м’ятнику, що про ньо́го ми до́сі зга́дували ті́льки побі́жно (Крим.)].
Вспоминали об этом -дом – зга́дували про те між и́ншим.
Про́чий – и́нший, опро́чий, ре́шта.
-чие свидетели – ре́шта сві́дків.
Между -чим – між и́ншим, (случайно) при наго́ді, принагі́дно.
Говоря между -чим – ка́жучи між и́ншим, до ре́чи.
И -чее – і таке́ и́нше.
Не в пример -чим – не до и́нших мі́ряючи, не до и́нших мі́ра, не в и́ншого мі́ру.
Помимо (всего) -чего – опрі́ч (усього́) и́ншого.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Прочий – інший, решта:
говоря между прочим – ка́жучи між і́ншим, до ре́чи;
и прочая, и прочая – і все таке інше;
и прочее – і таке інше, тощо;
кроме всего прочего – крім усього і́ншого; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
между прочим – між іншим, (случайно) при нагоді, принагідно; (иногда) до речі кажучи;
не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи, не до і́нших мі́ра, не в іншого мі́ру;
помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше;
при прочих равных условиях – за інших рівних (однакових) умов;
прочие – інші, решта;
прочие присутствующие – решта присутніх, інші присутні;
среди прочего – серед іншого.
[Звада тим часом не вгамовувалась; цилюрник сказав між іншими речами й таке… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Деякі вищі за решту на голову. І її відрубують (С.Є.Лєц). — Тобі що, в дитинстві ведмідь на вухо наступив?! — Між іншим, у мене відмінний слух! — Та мені байдуже, який у тебе слух. Ти на вухо своє глянь!].
Обговорення статті
Случай – випадок, подія, пригода, приключка, оказія, (диал.) трапунок, (возможность) нагода:
благоприятный случай – добра нагода, оказія, шанс, момент; слушний (сприятливий) випадок;
в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша;
в крайнем случае – у крайньому разі;
в лучшем случае – в найкращому (найліпшому) разі, у кращому (у ліпшому) разі;
в любом случае – в кожному разі, в кожнім разі, в усякім разі;
в некоторых случаях – иноді, инколи, деколи, часом, часами, у деяких випадках;
во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (иногда разг.) хоч як [би там було];
в общем случае – загалом, взагалі;
во многих случаях – у багатьох випадках;
в особом случае – в особливому випадку;
в отрицательном случае – коли ні;
в подобном случае – в такому разі (випадку);
в положительном случае – коли так;
в предельном случае – у граничному випадку;
в противном случае – інакше, в противному разі, у протилежному (у зворотному) разі (випадку), (разг.) а то; коли ні;
в рассматриваемом случае – у розглядуваному (в даному, в цьому) випадку; у випадку, що розглядається;
в случае – якщо, як бува, у випадку, у разі, на випадок [чого];
в случае вашего согласия – якщо ваша згода, якщо ви будете згодні (згідні), у разі вашої згоди;
в случае (на случай), если – якщо (коли); на випадок, коли (якщо); у тому разі, коли (якщо, як);
в случае необходимости – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби;
в случае несоответствия – в разі невідповідності;
в случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться);
в случае отсутствия – якщо (коли) немає (не буде);
в случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого, коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться);
в таком (подобном) случае – у такому разі, коли (якщо) так, (иногда) тоді;
в [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…, у тому разі, коли [б] (як[би])…, якщо [б]…, як бува…;
в том случае, когда – у тому разі (випадку), коли (якщо);
в худшем случае – в найгіршому разі, у гіршому разі;
в частном случае – в окремому випадку;
в этом случае – якщо, у цьому випадку (разі);
даже в том случае, когда – навіть у тому разі, коли (якщо);
искать случая – шукати нагоди;
как и в случае чего – як і у випадку чого;
кроме особо оговоренных (упомянутых) случаев – за винятком того, що; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
мы ограничимся случаем – обмежимося випадком;
на всякий пожарный случай – на (про) всяк (всякий) нагальний випадок;
на всякий случай – на (про) всяк (всякий) випадок, напровсяк, (редко) про всякий случа́й;
на крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок;
на первый случай – на перший раз, на початок (на почин), для початку;
на случай чего – на випадок чого;
на самый худой случай – у найгіршому разі;
на случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого;
нередки случаи, когда – часто трапляється, що; нерідко буває, що;
несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок, лихий випадок;
ни в коем (ни в каком) случае – нізащо, у жодному разі, ні в якому (у жодному) разі, ні за яких обставин, аж ніяк, ніякою мірою; звичайно, ні;
от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу, від нагоди до нагоди;
пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії;
по случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою…;
по случаю (купить) – з оказії (купити);
по случаю чего – з нагоди чого, з приводу чого, у зв’язку із чим, з огляду на що, через що;
по случаю юбилея… – з нагоди ювілею…;
по этому случаю… – з цієї нагоди…, через це…;
представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода;
при [первом удобном] случае – при [першій] нагоді, з [першою] нагодою, як буде нагода, принагідне, при нагоді, при оказії;
случай приключился – сталась пригода.
[У три дні, як і гадалось, Дон Кіхот та Санчо Панса злагодили всю потребизну, втихомирили своїх — той жінку, а сей клюшницю з небогою, і смерком, аби ніхто не бачив, крім бакаляра, що зохотився провести їх аж геть за царину, пустились їхати до Тобоса: Дон Кіхот на свойму доброму Росинанті, а Санчо на вірному Сірому, із селянськими харчами в саквах і з грішми в капшуці, що пан дав йому про всякий случай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чим старшим стаєш, тим ясніше бачиш, що в цьому нещасному світі Його Величність Випадок робить три чверті роботи (Фрідріх Великий). Білявкою була й вишивальниця Жанетта Фоконьє, химерна дівчина, вдачею нахабніша від пажів, звична до того, щоб за її спідницею увивалася чимала вервечка спудеїв; цілісінький вечір майбутній священик припечатував її зневажливу лайку, адже заклався: коли б йому закортіло, то зможе здобути прихильність цієї дівулі швидше, аніж найскоріший кінь галопом домчить від ринку до храму Святого Петра; через отой закла́д знялася бійка, що переросла у всезагальну тяганину, і врешті-решт панна Жанетта, неабияк розщедрившись, власними вустами (а на тогочасному школярському жаргоні їх іменували «брамою душі») поцілувала пораненого кривдника. А вже під Різдво, дарма що на той час єдиним Зеноновим спомином про той давній трапунок був шрам на півобличчя, однієї місячної ночі спокусниця нечутно прошмигнула рипучими сходами та опинилася в його ліжку (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього. Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). В кожнім разі я не збирався робити драму з цієї історії (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Побудуй будинок, вирости сина, посади дерево. Не можеш? Ну на крайняк змайструй шпаківню, заведи хом’ячка і не забувай поливати кактуса].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛАГОПРИЯ́ТНЫЙ (момент) ще принагі́дний, забут. приго́жий;
благоприятный слу́чай наго́да, ока́зія;
бо́лее благоприятный фраз. кра́щий [в благоприятных усло́виях у кра́щих умо́вах].
ПОДВЕРНУ́ТЬСЯ, (случа́йно) подверну́вшийся принагі́дний, ОКРЕМА УВАГА
ПОПУ́ТНЫЙ (про заувагу) принагі́дний, (вітер) ходови́й;
попутного ве́тра щасли́вої путі́.
ПРЕДСТАВЛЯ́ТЬСЯ ще назива́ти себе́, (яким) вигляда́ти, (очам) явля́тися, образ. стоя́ти в оча́х /пе́ред очи́ма/, (про нагоду) випада́ти [представля́ется слу́чай випадає наго́да];
представля́ется возмо́жным (зробити) є наго́да /можли́вість/;
представля́ется необходи́мым потрі́бно;
представля́ется, что... (здається) вигляда́є, що...;
представля́ющийся 1. ра́ди́й назва́ти себе́ тощо, 2. що вдає́ із се́бе тощо, комедіянт, удава́ка, 3. уя́влюваний, приви́джуваний, 4. що трапля́ється, прикм. принагі́дний, 5. = представля́емый 1, 2, 3, 6. = кажущийся;
представляющаяся возмо́жность наго́да;
ПУТЬ (короткий) фраз. хо́дка;
ско́льзкий путь маніве́ць, фраз. переваж. мн. манівці́;
и в обра́тный путь і гайда́ наза́д;
путь сле́дования шлях, доро́га;
тем и́ли ины́м путём так чи іна́к; (не)зако́нным путём /лега́льным путём, ми́рным путём/ (не)зако́нно /лега́льно, ми́рно/;
морски́м путём /во́дным путём/ мо́рем /водо́ю/;
путём аванси́рования авансу́ючи, авансува́нням;
счастли́вого пути́! уроч. помага́й-бі!;
по пути́ (при нагоді) принагі́дно;
СЛУ́ЧАЙ жарт. придибе́нція, фраз. ока́зія [при случае при ока́зії, при наго́ді], шанс [упусти́ть случай проґа́вити шанс], (нещасливий) ха́ле́па;
удо́бный случай наго́да, ока́зія;
на случай (на тот случай) у (то́му) ра́зі;
в случае чего фраз. коли́ бу́де /як за́йде/ що [в случае необходи́мости коли́ бу́де /як за́йде/ потре́ба];
ни в ко́ем случае! ще ніза́що в сві́ті!, під жо́дним о́глядом!;
в друго́м случае /в э́том случае/ і́ншим /цим/ ра́зом;
в ка́ждом случае ко́жного ра́зу, за ко́жним ра́зом;
в лу́чшем случае у кра́щому ра́зі, фраз. хіба́ що [узна́ю в лу́чшем случае по но́су пізна́ю хіба́ що по но́сі];
в любо́м случае так чи так;
при пе́рвом удо́бном случае пе́ршої ж наго́ди;
в проти́вном случае іна́кше;
в проти́вном случае не а то не [в проти́вном случае не успе́ю а то не всти́гну];
в тако́м случае раз так, раз таке́, (на початку мови) коли́ так, то, фраз. то [Бо́лен? В тако́м случае не едь Слаби́й? То не їдь], о́тже [не явля́ется ли он, в тако́м случае, царём чи не є він, о́тже, царе́м];
в случае на́добности як до ді́ла;
в случае чего ра́птом що, як до чо́го при́йдеться /припаде́/;
во вся́ком случае як не є, а;
во вся́ком случае не живомовн. вже ж не [во вся́ком случае не хам вже ж не хам];
в том ли́бо друго́м случае (чи) так чи так;
нере́дки случаи когда́ ча́сто бува́є, що;
благодаря́ счастли́вому случаю (вижив) ща́стям;
по случаю (купити) принагі́дно;
по случаю чего з наго́ди чого;
по во́ле случая (по во́ле Провиде́ния) ви́падок хоті́в (Провиді́ння хоті́ло) во́лею ви́падку (Провиді́ння);
от случая к случаю ще коли́-не-коли́, принагі́дно, вряди́-годи́, ока́зіями;
в ины́х случаях /в не́которых случаях/ ча́сом, поде́коли;
во всех случаях за́вжди.
СЛУЧА́ЙНЫЙ ще принагі́дний, (знайомий) фраз. з ву́лиці.
СООТВЕ́ТСТВОВАТЬ ще бу́ти під стать чому /відпові́дним до чого/, узго́джуватися /йти в па́рі/ з чим, пристава́ти до чого; пор. СОГЛАСОВЫВАТЬСЯ;
соответствующий що відповіда́є тощо, зро́блений під стать, відпові́дник, прикм. відпові́дний до чого, згі́дний з чим, фраз. відпові́дно до;
соответствующий действи́тельности ді́йсний, спра́вжній, правди́вий;
соответствующий значе́нию чего рівнозна́чний чому;
соответствующий интере́сам /соответствующий представле́ниям/ згі́дний з інтере́сами /уя́влення/;
соответствующий и́стине і́стинний, правди́вий;
соответствующий слу́чаю принагі́дний;
соответствующий тре́бованиям (цілко́м) на рі́вні вимо́г;
соответствующий у́ровню відпові́дний до рі́вня.
СОПУ́ТСТВОВАТЬ (в дорозі) товариши́ти;
сопу́тствовать чему іти́ в па́рі з чим;
сопутствуй! (сприяй) фраз. споспіша́й! [Го́споди сопутствуй! Го́споди споспіша́й!];
сопутствующий = сопровождающий, (про заувагу) побі́жний, принагі́дний, сателі́тний, додатко́вий, складн. під- [сопутствующая те́ма підте́ма];
сопутствующие обстоя́тельства побі́жні /принагі́дні, додатко́ві/ обста́вини.
ШУМ (колотня) ще бу́ча, поет. гам, мед. звук [шум пле́ска хлюпітли́вий звук], фраз. ше́лест [наде́лать шуму нароби́ти ше́лесту];
шум тре́снувшего горшка́ череп’я́ний звук;
под шум волны́, під шум прибо́ю, під пле́скіт хвиль, ПЕРЕН. ни́шком, по́тай від і́нших, запозич. під шумо́к, книжн. принагі́дно;
шуму мно́го, а то́лку ма́ло бага́то га́ласу, ма́ло ді́ла;
мно́го шуму из ничего́ див. МНОГО.
ШУМО́К, под шумок ще по́тай від і́нших, прибл. принагі́дно.
Э́ТОТ, к этому собы́тию / к этому слу́чаю/, по этому по́воду присл. принагі́дно, прикм. принагі́дний.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Путь – путь; шлях; дорога; (жел. дор.) – колія. Пути сообщениясм. Сообщение. Верный путь (показать) – правдивий шлях (показати). Законным путем – правним способом. Наводить на путь – давати навід. Проторенный путь – битий шлях. Двинуться в путь – рушити, вирушити. Обратный путь – дорога, шлях назад. На обратном пути – вертаючись. По пути – по дорозі; з руки. Вступить на скользкий путь – на слизьке стати. Попутно – принагідне. Путем авансирования, расследования… – авансуючи, розслідуючи; авансуванням, розслідуванням. Путем надписи – написуючи; через напис.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Прочий
• Между прочим
– між іншим; при нагоді (принагідно); (іноді) до речі кажучи.
• Не в пример прочим
– на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи.
• Помимо [всего] прочего
– поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше.
Случай
• В большинстве случаев
– здебільшого (здебільша).
• В крайнем случае
– у крайньому разі.
• В лучшем, в худшем случае
– у найкращому (найліпшому), у найгіршому разі; у кращому (у ліпшому), у гіршому разі.
• Во всяком случае
– у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (іноді розм.) хоч як [би там було].
• В подобном случае
– у такому випадку (разі).
• В противном случае
– інакше; (розм.) а то; коли ні.
• В случае
– на випадок [чого]; якщо; як бува.
• В случае необходимости
– якщо (коли) буде (є) потреба; якщо (коли) треба; якщо буде треба; у разі потреби.
• В случае чего
– на випадок чого; у разі чого; коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться).
• В таком случае
– у такому разі; коли (якщо) так; (іноді) тоді.
• В [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]…
– на випадок, коли [б]…; у тому разі, коли [б] (як(би))…; якщо [б]…; як бува…
• Искать случая
– шукати нагоди.
• На всякий пожарный случай
– на (про) всяк(ий) нагальний випадок.
• На всякий случай
– на (про) всяк(ий) випадок.
• На крайний случай
– на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок.
• На первый случай
– на перший раз; на початок (на почин); для початку.
• На самый худой случай
– у найгіршому разі.
• На случай чего
(пожара, отъезда…) – на випадок чого.
• Ни в коем (ни в каком) случае
– ні в якому (у жодному) разі.
• От случая к случаю
– від часу до часу; від нагоди до нагоди; час від часу.
• По случаю болезни…
– через хворобу…; у зв’язку з хворобою…
• По случаю юбилея…
– з нагоди ювілею…
• По этому случаю…
– з цієї нагоди…; через це…
• Представился [удобный] случай
– трапилася (випала) [добра] нагода.
• При [первом удобном] случае
– при [першій] нагоді; з [першою] нагодою; як буде нагода; принагідно; при оказії.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Благоприятный (об ответе) – сприятливий; (о времени, случае) – слу́шний, щасливий, до́брий, принагі́дний; (об исходе) – щасливий.
Путь
1) – шлях (-ху), доро́га, путь (
ж. р.); п. железнодорожный – залізнича ко́лія, залізничий шлях; п. окольный – о́б’їздка, маніве́ць (-вця); п. шоссейный – соша́, сошовий шлях; -ти сообщения – шляхи, шляхи сполу́чення; в обратный путь – наза́д; водным путем – водо́ю; на пути (на путях) к нормальному порядку – пряму́ючи до норма́льного порядку; на обратном пути – верта́ючись, поворітьма́, іду́чи (і́дучи) наза́д; по пути – а) по доро́зі; б) (при случае, попутно) – принагі́дно, при наго́ді; по железнодорожным путям – залізницею, залізничними шляха́ми, залізничною ко́лією; попутно – принагі́дно, при наго́ді; товар в пути – крам у доро́зі;
2) (
способ) – спо́сіб (-собу); быть на ложном пути – стояти не на правдивому шляху́; законным путем – пра́вним способом, зако́нно; легальным путем – леґа́льно; мирным путем – мирним спо́собом, мирно; на такой путь становиться – бра́тися (удава́тися до) тако́го спосо́бу; незаконным путем – непра́вним спо́собом, незако́нно; прислать наиболее скорым путем – надісла́ти якнайшвидшим спо́собом; путем авансирования – авансу́ючи, авансува́нням; путем изучения чего – вивча́ючи, вивча́вши, студіюючи, студіюва́вши що; путем опубликования – оголо́шенням, оголосивши, публіку́ючи, опублікува́вши; путем участия – через у́часть, беру́чи, бра́вши участь; судебным путем – судо́м, че́рез суд; таким путем – таким спо́собом.
Случай – випа́док (-дку); (удобный) – наго́да; (происшествие) – приго́да; с. несчастный – нещасливий випа́док, нещаслива приго́да; с. смертный – сме́ртний випа́док; с. страховой – убезпе́чний випа́док; с. удобный, благоприятный – (до́бра) наго́да, (слу́шна) ока́зія; с. частный – окре́мий випа́док; в большинстве -ев – здебі́льшого, здебі́льша; в каждом с-е – щора́зу́, ко́жного ра́зу́; в крайнем с-е – в кра́йньому ра́зі; в настоящем с-е – на цей раз, цього́ ра́зу́; в некоторых -ях – і́нколи, в де́яких випа́дках; в немногих -ях – у небагатьо́х випа́дках; в подлежащих -ях – в нале́жних (відпові́дних) випа́дках; в противном -ае – іна́кше, а коли ні; в с-е нахождения – якщо (з)на́йдуть, якщо (з)на́йдеться, якщо (з)на́йдене бу́де; в с-е необходимости – якщо є, якщо бу́де, коли є, коли (ті́льки) бу́де ко́нча потре́ба; в -ае неявки – якщо не з’являться; в -ае появлений заболеваний – якщо почну́ться захорува́ння; в отрицательном с-е – коли ні, якщо ні; в положительном с-е – коли так, якщо так; в последнем с-е – в оста́нньому ра́зі; в сходных -чаях – в поді́бних випа́дках; в таком с-е – коли так, у тако́му ра́зі, тоді́; в с-е чего – якщо, на випа́док чого́; в этом с-е – у цьо́му ра́зі; во всех -ях – за́вжди, коли; во всяком с-е – у всякім ра́зі, в ко́жному ра́зі; искать с-я – шука́ти наго́ди; на всякий -ай – на всякий випа́док, про (всякий) випа́док; на -ай чего – на той випа́док, коли б; не редки -аи – ча́сто трапляється, ча́сті (непоодино́кі) випа́дки, не так рі́дко бува́ють випа́дки; по -аю (войны) – з причини (війни); по с-ю годовщины – з наго́ди роковин; по с-ю (купить) – при наго́ді (купити), з наго́ди (купити), з ока́зії (купити); по с-ю послать – при ока́зії (з ока́зією) посла́ти; по с-ю (продается) – випадко́во, випа́дком (продають); по с-ю отъезда (продается) – з причини від’ї́зду (продають); по с-ю чего – з причини, з наго́ди; покупка по с-ю – принагі́дна купі́вля, купі́вля при наго́ді; представился -ай – тра́пилася наго́да; при (удобном, благоприятном) с-е – при (до́брій) наго́ді, принагі́дно, при ока́зії, за наго́ди, (з) наго́дою; при первом удобном -ае – (з)пе́ршою наго́дою; с подходящим -ем – принагі́дно; упустить -чай – не скориста́тися з наго́ди, промину́ти, пропустити наго́ду.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

принагі́дний, -на, -не
принагі́дно, присл.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

графи́ня, графи́нь; ч. граф
іст. дружина або дочка графа. [Відомо, що Олімпія і Жан-Крістоф познайомилися у Парижі, коли графиня приїхала на стажування від Єльського університету. (Версії, 2019). Якщо вірити його принагідним кумпанам, Врона любив розповідати за келихом вина про свої дуже секретні дії, пов’язані з історією нещасливої королеви Понтиди, відомої як принцеси Алі-Емет і графині Піннеберг. (Юрій Косач «Володарка Понтиди», 1987). Сьогодні теж дістав листа від моєї святої заступниці, від графині Настасії Іванівни Толстої. (Тарас Шевченко «Грудень 1857», пер. Леонід Білецький, 1960). В нього закохалася була одна графиня <…>. (Віктор Петров-Домонтович «Ой поїхав Ревуха та по морю гуляти» (біографічний нарис), 1949). Круг його товпились і скаженіли юрби істеричних графинь, княгинь, переляканих, змучених одчаєм цариць, царівен <…>. (Володимир Винниченко «Відродження нації», 1920). Тільки графиня Толстая та княжна Рєпніна не дали йому приводів розчаруватися. (Рада, №67, 23.03.1911). Графиня має 30 лїт і родичі виховали єї цілком по мужески, бо не мали синів. (Дѣло, 14.11.1889).]
див.: графі́вна
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 189.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 160.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
звитя́жиця, звитя́жиць; ч. звитя́жець
героїня. [Принагідно не маю права не навести думку геніальної української поетеси, яка народилася й відійшла у Вічність у моїй рідній Умані <…>, партизанки, незламної звитяжиці антигітлерівського й антисталінського Опору Ольги Петрівни Діденко. (Філологічний часопис, 2020, вип. 1 (15)).]
див.: звитя́жниця
продавни́ця, продавни́ць; ч. продаве́ць, прила́вниця
працівниця закладу торгівлі та ін.; та, хто продає якийсь товар. [Згинь! Пропади! Нечиста сило! – закричала, йойкаючи, перестрашена не на жарт продавниця. (Олександр Денисенко «Межник, або Всесвітнє Свавілля», 2010). Курортне, як от бальбецьке, життя неабияк прикрашає личко чепурної дівчини, продавниці черепашок, тістечок або квітів <…> (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя, 1998). – Дивись! – звертається дівчина-облуда до іншої продавниці, також по-українському одягненої. (Василь Чапленко «На схилі мого віку» (збірка), 1982). Вибирали самі, що бажали, без допомоги продавниць, витягали з вішаків, що хотіли і, приглянувшись, брали з собою, або залишали на вішаках. (Дарія Ярославська «Її Нью-Йорк», 1959). Зиркнувши принагідно на свого величезного годинника – чудовий засіб, аби приголомшити продавниць і дати їм утямки, що таке достаток, – капітан послав гачком поцілунок племінниці й вийшов з крамниці <…> (Чарлз Діккенс «Домбі і син», пер. Микола Іванов, 1930).]
див.: продава́чка, продавчи́ня, продавщи́ця, прила́вниця
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)