Знайдено 28 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Мимохо́дный –
1) перехі́дний, мимохі́дний. [Раз у ба́би перехі́дний моска́ль ночува́в (Рудан.)]; 2) (случайный) принагі́дний. |
Мимохо́дом, нрч. –
1) мимохі́дь и (реже) мимохі́д, прохо́дом, по доро́зі, за одни́м хо́дом. [Він зайшо́в до ме́не мимохі́дь (по доро́зі) (М. Грінч.). Він шви́дко пішо́в і за одни́м хо́дом нагна́в свиню́ од двере́й (Звин.)]; 2) (между прочим, случайно) між и́ншим, (вскользь) побі́жно, мимохі́дь (изредка), (при случае) принагі́дно. [Мо́же и́нший чита́тель, загля́нувши мимохі́дь у мій текст, нечи́таним його́ поки́не (Куліш). Я принагі́дно натякну́в йому́ про це (Крим.)]. • Упомянуть о чём -дом – згада́ти про що побі́жно, між и́ншим, принагі́дно. [В одно́му па́м’ятнику, що про ньо́го ми до́сі зга́дували ті́льки побі́жно (Крим.)]. • Вспоминали об этом -дом – зга́дували про те між и́ншим. |
Про́чий – и́нший, опро́чий, ре́шта. • -чие свидетели – ре́шта сві́дків. • Между -чим – між и́ншим, (случайно) при наго́ді, принагі́дно. • Говоря между -чим – ка́жучи між и́ншим, до ре́чи. • И -чее – і таке́ и́нше. • Не в пример -чим – не до и́нших мі́ряючи, не до и́нших мі́ра, не в и́ншого мі́ру. • Помимо (всего) -чего – опрі́ч (усього́) и́ншого. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
БЛАГОПРИЯ́ТНЫЙ (момент) ще принагі́дний, забут. приго́жий; благоприятный слу́чай наго́да, ока́зія; бо́лее благоприятный фраз. кра́щий [в благоприятных усло́виях у кра́щих умо́вах]. |
ПОДВЕРНУ́ТЬСЯ, (случа́йно) подверну́вшийся принагі́дний, ОКРЕМА УВАГА |
ПОПУ́ТНЫЙ (про заувагу) принагі́дний, (вітер) ходови́й; попутного ве́тра щасли́вої путі́. |
ПРЕДСТАВЛЯ́ТЬСЯ ще назива́ти себе́, (яким) вигляда́ти, (очам) явля́тися, образ. стоя́ти в оча́х /пе́ред очи́ма/, (про нагоду) випада́ти [представля́ется слу́чай випадає наго́да]; представля́ется возмо́жным (зробити) є наго́да /можли́вість/; представля́ется необходи́мым потрі́бно; представля́ется, что... (здається) вигляда́є, що...; представля́ющийся 1. ра́ди́й назва́ти себе́ тощо, 2. що вдає́ із се́бе тощо, комедіянт, удава́ка, 3. уя́влюваний, приви́джуваний, 4. що трапля́ється, прикм. принагі́дний, 5. = представля́емый 1, 2, 3, 6. = кажущийся; представляющаяся возмо́жность наго́да; |
ПУТЬ (короткий) фраз. хо́дка; ско́льзкий путь маніве́ць, фраз. переваж. мн. манівці́; и в обра́тный путь і гайда́ наза́д; путь сле́дования шлях, доро́га; тем и́ли ины́м путём так чи іна́к; (не)зако́нным путём /лега́льным путём, ми́рным путём/ (не)зако́нно /лега́льно, ми́рно/; морски́м путём /во́дным путём/ мо́рем /водо́ю/; путём аванси́рования авансу́ючи, авансува́нням; счастли́вого пути́! уроч. помага́й-бі!; по пути́ (при нагоді) принагі́дно; |
СЛУ́ЧАЙ жарт. придибе́нція, фраз. ока́зія [при случае при ока́зії, при наго́ді], шанс [упусти́ть случай проґа́вити шанс], (нещасливий) ха́ле́па; удо́бный случай наго́да, ока́зія; на случай (на тот случай) у (то́му) ра́зі; в случае чего фраз. коли́ бу́де /як за́йде/ що [в случае необходи́мости коли́ бу́де /як за́йде/ потре́ба]; ни в ко́ем случае! ще ніза́що в сві́ті!, під жо́дним о́глядом!; в друго́м случае /в э́том случае/ і́ншим /цим/ ра́зом; в ка́ждом случае ко́жного ра́зу, за ко́жним ра́зом; в лу́чшем случае у кра́щому ра́зі, фраз. хіба́ що [узна́ю в лу́чшем случае по но́су пізна́ю хіба́ що по но́сі]; в любо́м случае так чи так; при пе́рвом удо́бном случае пе́ршої ж наго́ди; в проти́вном случае іна́кше; в проти́вном случае не а то не [в проти́вном случае не успе́ю а то не всти́гну]; в тако́м случае раз так, раз таке́, (на початку мови) коли́ так, то, фраз. то [Бо́лен? В тако́м случае не едь Слаби́й? То не їдь], о́тже [не явля́ется ли он, в тако́м случае, царём чи не є він, о́тже, царе́м]; в случае на́добности як до ді́ла; в случае чего ра́птом що, як до чо́го при́йдеться /припаде́/; во вся́ком случае як не є, а; во вся́ком случае не живомовн. вже ж не [во вся́ком случае не хам вже ж не хам]; в том ли́бо друго́м случае (чи) так чи так; нере́дки случаи когда́ ча́сто бува́є, що; благодаря́ счастли́вому случаю (вижив) ща́стям; по случаю (купити) принагі́дно; по случаю чего з наго́ди чого; по во́ле случая (по во́ле Провиде́ния) ви́падок хоті́в (Провиді́ння хоті́ло) во́лею ви́падку (Провиді́ння); от случая к случаю ще коли́-не-коли́, принагі́дно, вряди́-годи́, ока́зіями; в ины́х случаях /в не́которых случаях/ ча́сом, поде́коли; во всех случаях за́вжди. |
СЛУЧА́ЙНЫЙ ще принагі́дний, (знайомий) фраз. з ву́лиці. |
СООТВЕ́ТСТВОВАТЬ ще бу́ти під стать чому /відпові́дним до чого/, узго́джуватися /йти в па́рі/ з чим, пристава́ти до чого; пор. СОГЛАСОВЫВАТЬСЯ; соответствующий що відповіда́є тощо, зро́блений під стать, відпові́дник, прикм. відпові́дний до чого, згі́дний з чим, фраз. відпові́дно до; соответствующий действи́тельности ді́йсний, спра́вжній, правди́вий; соответствующий значе́нию чего рівнозна́чний чому; соответствующий интере́сам /соответствующий представле́ниям/ згі́дний з інтере́сами /уя́влення/; соответствующий и́стине і́стинний, правди́вий; соответствующий слу́чаю принагі́дний; соответствующий тре́бованиям (цілко́м) на рі́вні вимо́г; соответствующий у́ровню відпові́дний до рі́вня. |
СОПУ́ТСТВОВАТЬ (в дорозі) товариши́ти; сопу́тствовать чему іти́ в па́рі з чим; сопутствуй! (сприяй) фраз. споспіша́й! [Го́споди сопутствуй! Го́споди споспіша́й!]; сопутствующий = сопровождающий, (про заувагу) побі́жний, принагі́дний, сателі́тний, додатко́вий, складн. під- [сопутствующая те́ма підте́ма]; сопутствующие обстоя́тельства побі́жні /принагі́дні, додатко́ві/ обста́вини. |
ШУМ (колотня) ще бу́ча, поет. гам, мед. звук [шум пле́ска хлюпітли́вий звук], фраз. ше́лест [наде́лать шуму нароби́ти ше́лесту]; шум тре́снувшего горшка́ череп’я́ний звук; под шум волны́, під шум прибо́ю, під пле́скіт хвиль, ПЕРЕН. ни́шком, по́тай від і́нших, запозич. під шумо́к, книжн. принагі́дно; шуму мно́го, а то́лку ма́ло бага́то га́ласу, ма́ло ді́ла; мно́го шуму из ничего́ див. МНОГО. |
ШУМО́К, под шумок ще по́тай від і́нших, прибл. принагі́дно. |
Э́ТОТ, к этому собы́тию / к этому слу́чаю/, по этому по́воду присл. принагі́дно, прикм. принагі́дний. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Путь – путь; шлях; дорога; (жел. дор.) – колія. Пути сообщения – см. Сообщение. Верный путь (показать) – правдивий шлях (показати). Законным путем – правним способом. Наводить на путь – давати навід. Проторенный путь – битий шлях. Двинуться в путь – рушити, вирушити. Обратный путь – дорога, шлях назад. На обратном пути – вертаючись. По пути – по дорозі; з руки. Вступить на скользкий путь – на слизьке стати. Попутно – принагідне. Путем авансирования, расследования… – авансуючи, розслідуючи; авансуванням, розслідуванням. Путем надписи – написуючи; через напис. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Прочий
• Между прочим – між іншим; при нагоді (принагідно); (іноді) до речі кажучи. • Не в пример прочим – на відміну від інших; не так, як інші; не до інших міряючи. • Помимо [всего] прочего – поминаючи (поминувши) [усе] інше; опріч (окрім) [усього] іншого; попри [усе] інше. |
Случай
• В большинстве случаев – здебільшого (здебільша). • В крайнем случае – у крайньому разі. • В лучшем, в худшем случае – у найкращому (найліпшому), у найгіршому разі; у кращому (у ліпшому), у гіршому разі. • Во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (іноді розм.) хоч як [би там було]. • В подобном случае – у такому випадку (разі). • В противном случае – інакше; (розм.) а то; коли ні. • В случае – на випадок [чого]; якщо; як бува. • В случае необходимости – якщо (коли) буде (є) потреба; якщо (коли) треба; якщо буде треба; у разі потреби. • В случае чего – на випадок чого; у разі чого; коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться). • В таком случае – у такому разі; коли (якщо) так; (іноді) тоді. • В [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…; у тому разі, коли [б] (як(би))…; якщо [б]…; як бува… • Искать случая – шукати нагоди. • На всякий пожарный случай – на (про) всяк(ий) нагальний випадок. • На всякий случай – на (про) всяк(ий) випадок. • На крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок. • На первый случай – на перший раз; на початок (на почин); для початку. • На самый худой случай – у найгіршому разі. • На случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого. • Ни в коем (ни в каком) случае – ні в якому (у жодному) разі. • От случая к случаю – від часу до часу; від нагоди до нагоди; час від часу. • По случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою… • По случаю юбилея… – з нагоди ювілею… • По этому случаю… – з цієї нагоди…; через це… • Представился [удобный] случай – трапилася (випала) [добра] нагода. • При [первом удобном] случае – при [першій] нагоді; з [першою] нагодою; як буде нагода; принагідно; при оказії. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Благоприятный (об ответе) – сприятливий; (о времени, случае) – слу́шний, щасливий, до́брий, принагі́дний; (об исходе) – щасливий. |
Путь –
1) – шлях (-ху), доро́га, путь (ж. р.); п. железнодорожный – залізнича ко́лія, залізничий шлях; п. окольный – о́б’їздка, маніве́ць (-вця); п. шоссейный – соша́, сошовий шлях; -ти сообщения – шляхи, шляхи сполу́чення; в обратный путь – наза́д; водным путем – водо́ю; на пути (на путях) к нормальному порядку – пряму́ючи до норма́льного порядку; на обратном пути – верта́ючись, поворітьма́, іду́чи (і́дучи) наза́д; по пути – а) по доро́зі; б) (при случае, попутно) – принагі́дно, при наго́ді; по железнодорожным путям – залізницею, залізничними шляха́ми, залізничною ко́лією; попутно – принагі́дно, при наго́ді; товар в пути – крам у доро́зі; 2) (способ) – спо́сіб (-собу); быть на ложном пути – стояти не на правдивому шляху́; законным путем – пра́вним способом, зако́нно; легальным путем – леґа́льно; мирным путем – мирним спо́собом, мирно; на такой путь становиться – бра́тися (удава́тися до) тако́го спосо́бу; незаконным путем – непра́вним спо́собом, незако́нно; прислать наиболее скорым путем – надісла́ти якнайшвидшим спо́собом; путем авансирования – авансу́ючи, авансува́нням; путем изучения чего – вивча́ючи, вивча́вши, студіюючи, студіюва́вши що; путем опубликования – оголо́шенням, оголосивши, публіку́ючи, опублікува́вши; путем участия – через у́часть, беру́чи, бра́вши участь; судебным путем – судо́м, че́рез суд; таким путем – таким спо́собом. |
Случай – випа́док (-дку); (удобный) – наго́да; (происшествие) – приго́да; с. несчастный – нещасливий випа́док, нещаслива приго́да; с. смертный – сме́ртний випа́док; с. страховой – убезпе́чний випа́док; с. удобный, благоприятный – (до́бра) наго́да, (слу́шна) ока́зія; с. частный – окре́мий випа́док; в большинстве -ев – здебі́льшого, здебі́льша; в каждом с-е – щора́зу́, ко́жного ра́зу́; в крайнем с-е – в кра́йньому ра́зі; в настоящем с-е – на цей раз, цього́ ра́зу́; в некоторых -ях – і́нколи, в де́яких випа́дках; в немногих -ях – у небагатьо́х випа́дках; в подлежащих -ях – в нале́жних (відпові́дних) випа́дках; в противном -ае – іна́кше, а коли ні; в с-е нахождения – якщо (з)на́йдуть, якщо (з)на́йдеться, якщо (з)на́йдене бу́де; в с-е необходимости – якщо є, якщо бу́де, коли є, коли (ті́льки) бу́де ко́нча потре́ба; в -ае неявки – якщо не з’являться; в -ае появлений заболеваний – якщо почну́ться захорува́ння; в отрицательном с-е – коли ні, якщо ні; в положительном с-е – коли так, якщо так; в последнем с-е – в оста́нньому ра́зі; в сходных -чаях – в поді́бних випа́дках; в таком с-е – коли так, у тако́му ра́зі, тоді́; в с-е чего – якщо, на випа́док чого́; в этом с-е – у цьо́му ра́зі; во всех -ях – за́вжди, коли; во всяком с-е – у всякім ра́зі, в ко́жному ра́зі; искать с-я – шука́ти наго́ди; на всякий -ай – на всякий випа́док, про (всякий) випа́док; на -ай чего – на той випа́док, коли б; не редки -аи – ча́сто трапляється, ча́сті (непоодино́кі) випа́дки, не так рі́дко бува́ють випа́дки; по -аю (войны) – з причини (війни); по с-ю годовщины – з наго́ди роковин; по с-ю (купить) – при наго́ді (купити), з наго́ди (купити), з ока́зії (купити); по с-ю послать – при ока́зії (з ока́зією) посла́ти; по с-ю (продается) – випадко́во, випа́дком (продають); по с-ю отъезда (продается) – з причини від’ї́зду (продають); по с-ю чего – з причини, з наго́ди; покупка по с-ю – принагі́дна купі́вля, купі́вля при наго́ді; представился -ай – тра́пилася наго́да; при (удобном, благоприятном) с-е – при (до́брій) наго́ді, принагі́дно, при ока́зії, за наго́ди, (з) наго́дою; при первом удобном -ае – (з)пе́ршою наго́дою; с подходящим -ем – принагі́дно; упустить -чай – не скориста́тися з наго́ди, промину́ти, пропустити наго́ду. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
принагі́дний, -на, -не |
принагі́дно, присл. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
графи́ня, графи́нь; ч. граф іст. дружина або дочка графа. [Відомо, що Олімпія і Жан-Крістоф познайомилися у Парижі, коли графиня приїхала на стажування від Єльського університету. (Версії, 2019). Якщо вірити його принагідним кумпанам, Врона любив розповідати за келихом вина про свої дуже секретні дії, пов’язані з історією нещасливої королеви Понтиди, відомої як принцеси Алі-Емет і графині Піннеберг. (Юрій Косач «Володарка Понтиди», 1987). Сьогодні теж дістав листа від моєї святої заступниці, від графині Настасії Іванівни Толстої. (Тарас Шевченко «Грудень 1857», пер. Леонід Білецький, 1960). В нього закохалася була одна графиня <…>. (Віктор Петров-Домонтович «Ой поїхав Ревуха та по морю гуляти» (біографічний нарис), 1949). Круг його товпились і скаженіли юрби істеричних графинь, княгинь, переляканих, змучених одчаєм цариць, царівен <…>. (Володимир Винниченко «Відродження нації», 1920). Тільки графиня Толстая та княжна Рєпніна не дали йому приводів розчаруватися. (Рада, №67, 23.03.1911). Графиня має 30 лїт і родичі виховали єї цілком по мужески, бо не мали синів. (Дѣло, 14.11.1889).] див.: графі́вна Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 189. Словник української мови: в 11 томах, Т. 2, 1971, с. 160. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.) Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) |
звитя́жиця, звитя́жиць; ч. звитя́жець героїня. [Принагідно не маю права не навести думку геніальної української поетеси, яка народилася й відійшла у Вічність у моїй рідній Умані <…>, партизанки, незламної звитяжиці антигітлерівського й антисталінського Опору Ольги Петрівни Діденко. (Філологічний часопис, 2020, вип. 1 (15)).] див.: звитя́жниця |
продавни́ця, продавни́ць; ч. продаве́ць, прила́вниця працівниця закладу торгівлі та ін.; та, хто продає якийсь товар. [Згинь! Пропади! Нечиста сило! – закричала, йойкаючи, перестрашена не на жарт продавниця. (Олександр Денисенко «Межник, або Всесвітнє Свавілля», 2010). Курортне, як от бальбецьке, життя неабияк прикрашає личко чепурної дівчини, продавниці черепашок, тістечок або квітів <…> (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. У затінку дівчат-квіток», пер. Анатоль Перепадя, 1998). – Дивись! – звертається дівчина-облуда до іншої продавниці, також по-українському одягненої. (Василь Чапленко «На схилі мого віку» (збірка), 1982). Вибирали самі, що бажали, без допомоги продавниць, витягали з вішаків, що хотіли і, приглянувшись, брали з собою, або залишали на вішаках. (Дарія Ярославська «Її Нью-Йорк», 1959). Зиркнувши принагідно на свого величезного годинника – чудовий засіб, аби приголомшити продавниць і дати їм утямки, що таке достаток, – капітан послав гачком поцілунок племінниці й вийшов з крамниці <…> (Чарлз Діккенс «Домбі і син», пер. Микола Іванов, 1930).] див.: продава́чка, продавчи́ня, продавщи́ця, прила́вниця Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.) |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)