Знайдено 16 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Прогова́риваться, проговори́ться –
1) (быть проговариваемому) про[ви]мовля́тися, прока́зуватися, прогово́рюватися, бу́ти промо́вленим, прока́заним, прогово́реним; 2) (промолвиться) прогово́рюватися, проговори́тися, промовля́тися, промо́витися, пробала́куватися, пробала́катися, пробо́вкнутися, прохо́плюватися, прохопи́тися, поязи́читися про що кому́. [Старости́ не промо́вляться (Шевч.). Пробала́кався, що отру́єно то́го чолові́ка (Катерин.). Говори́, та не проговори́ся (Номис). І слівце́м ніко́ли не прохо́питься (Звин.). І заприсягли́сь усі́ про те мовча́ти, ніко́му й слове́чком не пробо́вкнутися (Грінч.)]. |
Провира́ться, провра́ться –
1) пробрі́хуватися, пробреха́тися, убрі́хуватися, убреха́тися; 2) (неосторожно проговориться) пробо́вкнутися (сло́вом), проязи́читися, ви́язичити; см. Проговори́ться, Проба́лтываться. |
Провра́ться –
1) пробреха́тися, убреха́тися, уклепа́тися. [Хто бре́ше, той пробре́шеться (убре́шеться). Вига́дуй там що зна́єш, та ті́льки так бреши́, щоб не вклепа́всь (Грінч.)]; 2) см. Проговори́ться, Проболта́ться. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПРОГОВОРИ́ТЬСЯ ще пробреха́тися, ви́ляпати /розля́пати/, образ. ви́хопитись із сло́вом; проговори́вшийся ОКРЕМА УВАГА |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Проговариваться, проговориться – прогово́рюватися, -рююся, -рюєшся, проговори́тися, -рю́ся, -ришся, промовля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, промо́витися, -влюся, -вишся, пробала́куватися, -куюся, -куєшся, пробала́катися, -каюся, -каєшся. |
Брязгать, брякать –
1) (о стуке) бря́зкати, -каю, -каєш, брязкоті́ти, -кочу́, -коти́ш; 2) (проговориться) бо́вкнути, -ну, -неш, ля́пнути, -ну, -неш. |
Пробалтываться, проболтаться –
1) (проговориться) прогово́рюватися, -рююся, -рюєшся, проговори́тися, -рю́ся, -ришся; 2) (прошататься) прове́штатися, -таюся, -таєшся, просновиґа́ти, -ґа́ю, -ґа́єш. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Ви́балакатися –
1) выговориться; 2) проговориться. |
Промовля́ти, -ля́ю, промо́вити – говорить, проговорить, сказать речь; промовля́тися, промо́витися – проговариваться, проговориться. |
Проязи́чити, -чу – разгласить, разболтать; проязи́читися – проболтаться, проговориться. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Ви́язичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у. |
Пробала́катися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. (Залюбовск.). |
Прогово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. проговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Проговариваться, проговориться. Говори, та не проговорися. Ном. № 1115. |
Промовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промо́витися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287. |
Проязи́читися, -чуся, -чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)