Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «проговориться»
Шукати «проговориться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прогова́риваться, проговори́ться –
1) (быть проговариваемому) про[ви]мовля́тися, прока́зуватися, прогово́рюватися, бу́ти промо́вленим, прока́заним, прогово́реним;
2) (промолвиться) прогово́рюватися, проговори́тися, промовля́тися, промо́витися, пробала́куватися, пробала́катися, пробо́вкнутися, прохо́плюватися, прохопи́тися, поязи́читися про що кому́. [Старости́ не промо́вляться (Шевч.). Пробала́кався, що отру́єно то́го чолові́ка (Катерин.). Говори́, та не проговори́ся (Номис). І слівце́м ніко́ли не прохо́питься (Звин.). І заприсягли́сь усі́ про те мовча́ти, ніко́му й слове́чком не пробо́вкнутися (Грінч.)].
Провира́ться, провра́ться –
1) пробрі́хуватися, пробреха́тися, убрі́хуватися, убреха́тися;
2) (неосторожно проговориться) пробо́вкнутися (сло́вом), проязи́читися, ви́язичити; см. Проговори́ться, Проба́лтываться.
Провра́ться –
1) пробреха́тися, убреха́тися, уклепа́тися. [Хто бре́ше, той пробре́шеться (убре́шеться). Вига́дуй там що зна́єш, та ті́льки так бреши́, щоб не вклепа́всь (Грінч.)];
2) см. Проговори́ться, Проболта́ться.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Военный – 
1) (относящийся к войне) воєнний, (для нужд войны, ещё) військо́ви́й;
2) (относящийся к армии) військовий;
3) (сущ.) військовик, вояк:
• военная авиация – військова авіяція;
• военная администрация – військова адміністрація;
• военная база – військова база;
• военная выправка – військова виправка (постава);
• военная диктатура – військова диктатура;
• военная доктрина – військова доктрина;
• военная литература, наука – воєнна література, наука;
• военная операция – воєнна операція;
• военная присяга – військова присяга;
• военная промышленность – військова (воєнна) промисловість;
• военная разведка – військова розвідка;
• военная служба – військова служба;
• военная тайна – військова таємниця;
• военная тактика, стратегия – військова тактика, стратегія;
• военная техника – військова техніка;
• военная форма – військова форма (уніформа);
• военное время, военные годы – воєнний час, воєнні роки;
• военное дело – військова справа, (редко) військовщина;
• военное положение – воєнний стан;
• военное присутствие – військова присутність;
• военное училище – військове училище;
• военные бедствия – воєнне лихоліття;
• военные действия – воєнні дії;
• военные люди – військові люди, військовики, вояки;
• военные поселения – (ист.) військові поселення;
• военные события – воєнні події;
• военные учения – військові навчання;
• военный билет – військовий білет;
• военный врач – військовий лікар;
• военный городок – військове містечко;
• военный долг – військовий обов’язок;
• военный завод – військовий завод;
• военный комиссариат – військовий комісаріят;
• военный коммунизм – (ист., полит.) воєнний комунізм;
• военный корабль – військовий корабель;
• военный округ – військовий округ;
• военный переворот – військовий переворот;
• военный трибунал – військовий трибунал;
• военный флот – військовий флот;
• переводить на военные рельсы – переводити на воєнні рейки;
• театр военных действий – войовище, театр воєнних дій.
[— Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину; Коли ж то мало, я дубину Готов на ребрах сокрушить. Служить вам рад малахаями, Різками, кнуттям і киями, Щоб жар воєнний потушить. Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах, Панове виборне боярство; А про війну і в головах Собі ніколи не кладіте, А мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть і пить. Хто ж о війні проговориться Або кому війна присниться, Тому дам чортзна-що робить (І.Котляревський). За Россю почувся військовий оркестр (І.Нечуй-Левицький). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І.Франко). Непорадний поспішив до  татарського  коня,  бо  то  була  його  воєнна добича (А.Чайковський). Воєнний означає «пов’язаний з війною»: воєнні роки, воєнний період, воєнний стан. Стосовний до війська та до військової політики зветься по-нашому військовий. Тож військова техніка, військовий аташе, військове училище, військова доктрина. У Верховній Раді весь час чомусь розмовляють не про військову, а про воєнну доктрину, що суперечить задекларованому позаблоковому статусові України. Певне, зросійщеним депутатам так «краще звучить», бо російською мовою обидва поняття відтворюються словом военный« (О.Пономарів). Присутні урядовці не криючись звинувачували офіцерів, що ті захрясли в хабарництві — надуживають владу; військовики, боронячись, відплачували тим самим (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Він прочитав листа і, заперечливо похитавши головою, хворобливим плаксивим голосом, що звучав як сердите каркання,— бо генерал намагався надати йому військової енергійности — сказав: »Відколи це цивільні мають право давати розпорядження нам, військовим? (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Муфтій знав, що вишеградці ніколи не мали слави завзятих вояків і воліли ліпше по-дурному жити, ніж по-дурному вмирати, і все-таки його здивувала байдужість і стриманість, з якою поставилися вони до його слів (Семен Панько, перекл. І.Андрича). Кінчивши науку, але бакалаврства не здобувши, він пішов у військо, гадаючи стати офіцером, полковником, генералом. Але військовщина обридла йому раніше, ніж він свої п’ять років одбув, і він почав мріяти про фортуну в Парижі (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). Це були люди воєнні, не казармові військові, а саме вояки, які билися постійно, не маючи практично часу на те, щоб напнути намети в таборі (О.Буценко, О.Шендрик, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). І розміри Всесвіту стануть військовою таємницею (С.Є.Лєц). Чим відрізняється військовий інженер від цивільного? Військовий будує гармати, а цивільний — цілі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОГОВОРИ́ТЬСЯ ще пробреха́тися, ви́ляпати /розля́пати/, образ. ви́хопитись із сло́вом;
проговори́вшийся ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Проговариваться, проговориться – прогово́рюватися, -рююся, -рюєшся, проговори́тися, -рю́ся, -ришся, промовля́тися, -ля́юся, -ля́єшся, промо́витися, -влюся, -вишся, пробала́куватися, -куюся, -куєшся, пробала́катися, -каюся, -каєшся.
Брязгать, брякать –
1) (о стуке) бря́зкати, -каю, -каєш, брязкоті́ти, -кочу́, -коти́ш;
2) (проговориться) бо́вкнути, -ну, -неш, ля́пнути, -ну, -неш.
Пробалтываться, проболтаться –
1) (проговориться) прогово́рюватися, -рююся, -рюєшся, проговори́тися, -рю́ся, -ришся;
2) (прошататься) прове́штатися, -таюся, -таєшся, просновиґа́ти, -ґа́ю, -ґа́єш.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́балакатися –
1) выговориться;
2) проговориться.
Промовля́ти, -ля́ю, промо́вити – говорить, проговорить, сказать речь;
промовля́тися, промо́витися – проговариваться, проговориться.
Проязи́чити, -чу – разгласить, разболтать;
проязи́читися – проболтаться, проговориться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ви́язичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Пробала́катися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. (Залюбовск.).
Прогово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. проговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Проговариваться, проговориться. Говори, та не проговорися. Ном. № 1115.
Промовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промо́витися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Проязи́читися, -чуся, -чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.

Запропонуйте свій переклад