Знайдено 21 статтю
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Начетвере́ньках, нрч. – на чотирьо́х (нога́х), ра́чки, (раскарячившись) ра́ком, ра́ка. [Ану́-но, су́нься! полі́зеш од ме́не на чотирьо́х! (Звин.). Роби́ти хоч ки́єм би́ти, а ї́сти хоч ра́чки лі́зти (Номис). Ева́ндр у ха́ту ра́чки ліз (Котл.). Не всім туди́ ра́ком лі́зти, де зозу́ля кує́ (Номис). Став на две́рях ра́ком (Грінч. II)]. • Ползать -ках – рачкува́ти, (диал.) рачкува́тися. [Ді́вчина кропи́ву шатку́є, а за не́ю дити́на рачку́є (Чуб. V)]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ПО́ЛЗАТЬ, ползать на коле́нях укр. колінкува́ти; ползающий що /мн. хто/ по́взає тощо, плазу́н, повзу́н, прикм. повзу́чий, плазови́тий, стил. перероб. по́взаючи; ползающий в нога́х у кого /на брю́хе пе́ред кем/ ра́ди́й плазува́ти пе́ред ким; ползающий на коле́нях звиклий колінкува́ти; ползающий на четвере́ньках го́дний лише́ рачкува́ти, повзи́-рачки- [повзи́-рачки-дити́на], стил. перероб. ла́зивши ра́чки; ползающий ра́ком зви́клий рачкува́ти; испо́лзать ще попола́зити; исползавший ОКРЕМА УВАГА |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Отказывать
• Ему нельзя отказать в остроумии – не можна не признати йому дотепу (не можна заперечити, що він дотепний); він такий дотепний; не можна йому відмовити (в) дотепності. • Ему отказали в его просьбе – його прохання (прісьбу, просьбу) не задоволено (не задовольнили); його прохання відхилено (відхилене); йому відмовили (відмовлено) на його прохання. • Не откажите в любезности – будьте такі ласкаві; коли ласка ваша. • Ни в чём не отказывать себе, кому-либо – нічого собі, кому не жалувати (не відмовляти). • Отказал наотрез – цілком (зовсім) відмовив; (відмовив) як відрізав. [Так тобі що — зовсім відмовив? — Як відрізав. З нар. уст.] • Отказать кому (в сватанье) – відмовити кому; (образн.) дати (піднести, покотити) гарбуза кому; піднести (печеного) кабака кому; почастувати печеним раком кого. [А мати? Таже вони загризуть мене, бо й так лихі, що я дала гарбуза аж двом сватачам! — промовила Настя наче до себе. Коцюбинський. Наталка многим женихам підносила печеного кабака. Котляревський.] • Отказать от дома кому (устар.) – перестати приймати (більш не приймати) кого; у дім (до господи) не приймати кого. [Яке ж я мала право не прийняти її в дім — згодьтеся? Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Наказали його до господи не приймати. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.] • Отказывать, отказать в руке (от руки) кому (устар.) – відмовляти, відмовити видати кого за кого; відмовлятися, відмовитися вийти заміж за кого; відмовляти, відмовити [від] руки кому. • Отказывать себе в самом необходимом – відмовлятися від (що)найпотрібнішого (найнеобхіднішого). |
Рак
• Знать, где раки зимуют (разг. фам.) – знати, де раки зимують; знати, на чому (на чім) світ стоїть. • Когда (пока) рак свистнет (прост.) – як (коли, доки) рак [у полі] свисне; як рак на дуба вилізе та й свисне. • Красный как рак; покраснеть как рак – червоний як рак; почервоніти як рак; спекти рака; напекти раків (рака). • Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – Див. конь. • Показать, где раки зимуют кому (разг.) – показати, де раки зимують кому. • Пятиться, ползти… как рак, раком – рачкувати; лізти рачки. [Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Номис. Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили! Пр.] • Сидеть как рак на мели – Див. мель. • Узнать, где раки зимуют (разг.) – дізнати(ся) (спізнати), де раки зимують. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Ра́ком, нар. – на четвереньках. на корачках. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) 
Куда конь с копытом - туда и рак с клешней. — 1. Куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом. 2. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3. Не всім туди раком лізти, де зозуля кує. |
Поминай, как звали. Пиши пропало. Див. Был да сплыл.Помрешь - ничего с собой не возьмешь. — 1. Скупий збирає, а чорт калитку шиє. 2. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. 3. Скоріш у курки молока випросиш. 4. Змилувався Бог над раком, та в заду очі дав. |
После дождика в четверг. Див. Когда рак свистнет. — 1. Коли рак свисне. 2. Не буде риба раком. 3. Не буде баба дівкою. 4. Не буде з тої муки хліба. 5. Жде, як віл обуха. 6. Не буде з тої кози м’яса. 7. Дочекався чортової мами. 8. З нього вже не будуть люди. 9. Ждали, ждали та й ждання погубили. 10. Не буде з цього пива ніякого дива. 11. Ждала, ждала та й годі сказала. 12. Не було в зайця хвоста й не буде. 13. Дождалася Великодня, та не їсти яєць. 14. Ждали, ждали та й жданики поїли. 15. На п’ятій неділі вдовиний плуг вийде. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей – безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. Жлу́ктечко. |
Зми́луватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! МВ. II. 49. Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав. Ном. №4684. |
Повзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори. |
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. Напекти́ ра́ків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. Налови́ти ра́ків. а) Утонуть. б) = Раків напекти́. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. Він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. Як рак сви́сне. Никогда. Ном. № 5492. Ра́ка ста́ти = Раком стати. См. Стати. Хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371. 2) Насѣк. = Раглик. Вх. Пч. І. 6. 3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176. 4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113. 5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. Рачо́к. |
Ра́ком, нар. На четверенькахъ, на корачкахъ. Став на дверях раком. Грин. II. 3. Не всім туди раком лізти, де зузуля кує. Ном. № 5169. |
Ра́чки, нар. = Раком. Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Ном. № 12184. Евандр у хату рачки ліз. Котл. Ен. V. 16. |
Розжа́луватися, -луюся, -єшся, гл. = Розжалобитися. Ном. № 4692. Розжалувавсь, як Бог над раком. Ном. № 4684. |
Цибу́лиця, -ці, ж. = Цибу́ля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником. Ни. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Ракъ = 1. Cancer — рак, здр. рачо́к, самиця — рачи́ха, тодї як він линяє — лине́ць, шкурка його — лино́вище. — Лови́ть ра́ковъ (руками) = печерува́ти, пічкарува́ти. —Ползти́ ра́комъ = ра́чки лїзти. С. З. — Такий пъяний, що вже не йшов, а рачки лїз до дому. 2. мед. — рак, пістря́к, на дереві — ві́тровина. — Який це чиряк, глядїть, щоб не був, крий Боже, пістряк. |
Сжа́литься = пожалїти (кого), пожалїти ся (над ки́м), пожалкува́ти (кого́), пожалкува́ти ся, з милосе́рдити ся (над ким), згля́нути ся (на ко́го). — Сжа́лься надо мной! = пожалїй мене́ ! — Не печи мене, змилосердись надо мною. Ос. — Пожалкував ся Бог над раком: дав йому ззаду очі. н. пр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)