Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «раком»
Шукати «раком» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Начетвере́ньках, нрч. – на чотирьо́х (нога́х), ра́чки, (раскарячившись) ра́ком, ра́ка. [Ану́-но, су́нься! полі́зеш од ме́не на чотирьо́х! (Звин.). Роби́ти хоч ки́єм би́ти, а ї́сти хоч ра́чки лі́зти (Номис). Ева́ндр у ха́ту ра́чки ліз (Котл.). Не всім туди́ ра́ком лі́зти, де зозу́ля кує́ (Номис). Став на две́рях ра́ком (Грінч. II)].
• Ползать -ках – рачкува́ти, (диал.) рачкува́тися. [Ді́вчина кропи́ву шатку́є, а за не́ю дити́на рачку́є (Чуб. V)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вверх – угору (вгору); догори; нагору, горі (гал.):
• вверх животом – горічерева; догори черева; (вульг.) голівчерева, голічерева;
• вверх идти – нагору йти;
• вверх лицом – горілиць; , горізнач; догори лицем;
• вверх на гору (к вершине горы) – під гору;
• вверх ногами, вверх дном, вверх тормашками (перен.) – догори (вгору) ногами (дном, сподом, дригом, раком); сторч (сторчма, сторчака); горініж; горідна; (эмоц.) шкереберть (перевертом, переверть);
• вверх по реке (против течения) – проти води (течії); угору річкою (рікою) (горі рікою, горіріч); устріть води; (лок.) горі водою;
• поднять вверх голову – підняти (підвести) голову; (перен.) набратися духу (сміливості);
• пойдём вверх – ходім на гору;
• полететь, упасть вверх ногами – полетіти, впасти шкереберть (сторчголів, сторч головою); сторчака дати, посторчувати;
• посмотри вверх – подивися вгору.
[Горініж ходимо усі, коли велить начальство (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Деякі люди стверджують, що пробились нагору, хоча насправді вони просто туди спливли]. Обговорення статті
Килт – (шотл. от древнесканд.) кілт, шотландська спідниця.
[А в ставкові мертвий жовтень раком догори. З виднокола видно коло, а у колі — кіл, вбитий в пах моєї школи крізь багряний кілт (Кароліна Колонюк). На базарі у бабусь, у яких, я думаю, не надто високий річний виторг, ми купували якісь овочі. І ті бабусі, беручи в нас гроші, сказали, щоби ми більше до них не приїжджали. Я розумію, чому вони нас не сприймають. От приїжджає до них якийсь харківський панк в кілті шотландському… А в Гуляйполі вони ходять у палених спортивних костюмах «Адідас». Інакше кажучи, вони просто візуально бачать образ ворога. Це українська ментальність, і це дуже чітко характеризує наше суспільство — недовірливість, закритість, несприйняття інших (С.Жадан). — Хто в Шотландії ходить у кілтах? — Туристи]. Обговорення статті
Рак –
1) (зоол.) рак;
2) (мед.) рак, пістряк:
знать, где раки зимуют (разг. фам.) – знати, де раки зимують; знати, на чому (на чім) світ стоїть;
• когда (пока) рак свистнет (прост.) – як (коли, доки) рак (бабак) [у полі] свисне; як рак на дуба вилізе та й свисне; як п’явка крикне; як виросте гарбуз на дереві;
красный как рак; покраснеть как рак – червоний як рак [печений, варений]; почервоніти як рак; спекти рака; напекти раків (рака);
• куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди́ кінь з копито́м, туди́ й жа́ба з хвосто́м; кова́ль коня́ кує́, а жа́ба й собі́ но́гу дає́ (наставля́є);
• ловить руками раков в их норах – печерувати, печіркувати, пічкарувати;
показать, где раки зимуют кому (разг.) – показати, де раки зимують кому;
• ползать раком (на четвереньках, разг.) – лазити рачки (рака, назадгузь), рачкувати;
• пятиться, ползти… как рак, раком – рачкувати; лізти рачки;
• рак-отшельник (зоол.) – рак-самітник;
• сидеть как рак на мели – як рак на мілині (на піску, на рінні) сидіти; бути як на льоду (як на слизькому); зостатися на кошу;
узнать, где раки зимуют (разг.) – дізнати (дізнатися) (спізнати), де раки зимують.
[Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти (Номис). Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили! (Пр.). Він не бував у пивницях і цікаво роздивлявся на рундук із їстівним, грубенького господаря в піджачній парі та чоботях, на плакати броварських товариств по стінах і на соковитий малюнок свіжого рака перед себе (В.Підмогильний). Згубилась міра всіх понять Як заходивсь Єжов панять. Малюта виліз десь із мряк… З марксизму — став пістряк… Зробився бомбою буряк… І рибою став рак… (І.Багряний). Егоїзм – першопричина раку душі (Л.Костенко). — А скажіть-но, пане бакаляре,— спитав Санчо,— чи списана в тій історії придибашка з янгуасцями, коли ото нашому доброму Росинантові забаглося грушки в морі печерувати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ти, Господи, напевне знаєш, що в неї було, а я думаю, що то був пістряк: їжу її живіт не приймав, вона пролежала так місяців зо два і якраз перед Різдвом померла (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). І цей рак. Клятий рак. Клітини, збунтовані проти решти тіла. Повсталі, чорні, вони своїм смертельним і абсурдним заколотом заражають здорові тканини (Ігор Оржицький, перекл. Ґільєрмо Ар’яґи). — Рак любить молодих, Джеку, — сказала Морін. — А в старості навіть ця дивовижна хвороба протікає дуже повільно (О.Тільна, перекл. Дж.Ірвінга). У сепаратистів нова хвороба – мозок рака]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПО́ЛЗАТЬ, ползать на коле́нях укр. колінкува́ти;
ползающий що /мн. хто/ по́взає тощо, плазу́н, повзу́н, прикм. повзу́чий, плазови́тий, стил. перероб. по́взаючи;
ползающий в нога́х у кого /на брю́хе пе́ред кем/ ра́ди́й плазува́ти пе́ред ким;
ползающий на коле́нях звиклий колінкува́ти;
ползающий на четвере́ньках го́дний лише́ рачкува́ти, повзи́-рачки- [повзи́-рачки-дити́на], стил. перероб. ла́зивши ра́чки;
ползающий ра́ком зви́клий рачкува́ти;
испо́лзать ще попола́зити;
исползавший ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Отказывать
• Ему нельзя отказать в остроумии – не можна не признати йому дотепу (не можна заперечити, що він дотепний); він такий дотепний; не можна йому відмовити (в) дотепності.
• Ему отказали в его просьбе – його прохання (прісьбу, просьбу) не задоволено (не задовольнили); його прохання відхилено (відхилене); йому відмовили (відмовлено) на його прохання.
• Не откажите в любезности – будьте такі ласкаві; коли ласка ваша.
• Ни в чём не отказывать себе, кому-либо – нічого собі, кому не жалувати (не відмовляти).
• Отказал наотрез – цілком (зовсім) відмовив; (відмовив) як відрізав. [Так тобі що — зовсім відмовив? — Як відрізав. З нар. уст.]
• Отказать кому (в сватанье) – відмовити кому; (образн.) дати (піднести, покотити) гарбуза кому; піднести (печеного) кабака кому; почастувати печеним раком кого. [А мати? Таже вони загризуть мене, бо й так лихі, що я дала гарбуза аж двом сватачам! — промовила Настя наче до себе. Коцюбинський. Наталка многим женихам підносила печеного кабака. Котляревський.]
• Отказать от дома кому (устар.) – перестати приймати (більш не приймати) кого; у дім (до господи) не приймати кого. [Яке ж я мала право не прийняти її в дім — згодьтеся? Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Наказали його до господи не приймати. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.]
• Отказывать, отказать в руке (от руки) кому (устар.) – відмовляти, відмовити видати кого за кого; відмовлятися, відмовитися вийти заміж за кого; відмовляти, відмовити [від] руки кому.
• Отказывать себе в самом необходимом – відмовлятися від (що)найпотрібнішого (найнеобхіднішого).
Рак
• Знать, где раки зимуют (разг. фам.) – знати, де раки зимують; знати, на чому (на чім) світ стоїть.
• Когда (пока) рак свистнет (прост.) – як (коли, доки) рак [у полі] свисне; як рак на дуба вилізе та й свисне.
• Красный как рак; покраснеть как рак – червоний як рак; почервоніти як рак; спекти рака; напекти раків (рака).
• Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – Див. конь.
• Показать, где раки зимуют кому (разг.) – показати, де раки зимують кому.
• Пятиться, ползти… как рак, раком – рачкувати; лізти рачки. [Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Номис. Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили! Пр.]
• Сидеть как рак на мели – Див. мель.
• Узнать, где раки зимуют (разг.) – дізнати(ся) (спізнати), де раки зимують.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ра́ком, нар. – на четвереньках. на корачках.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Куда конь с копытом - туда и рак с клешней. —
1. Куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом.
2. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає.
3. Не всім туди раком лізти, де зозуля кує.
Поминай, как звали. Пиши пропало. Див. Был да сплыл.Помрешь - ничего с собой не возьмешь. —
1. Скупий збирає, а чорт калитку шиє.
2. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш.
3. Скоріш у курки молока випросиш.
4. Змилувався Бог над раком, та в заду очі дав.
После дождика в четверг. Див. Когда рак свистнет. —
1. Коли рак свисне.
2. Не буде риба раком.
3. Не буде баба дівкою.
4. Не буде з тої муки хліба.
5. Жде, як віл обуха.
6. Не буде з тої кози м’яса.
7. Дочекався чортової мами.
8. З нього вже не будуть люди.
9. Ждали, ждали та й ждання погубили.
10. Не буде з цього пива ніякого дива.
11. Ждала, ждала та й годі сказала.
12. Не було в зайця хвоста й не буде.
13. Дождалася Великодня, та не їсти яєць.
14. Ждали, ждали та й жданики поїли.
15. На п’ятій неділі вдовиний плуг вийде.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей – безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. Жлу́ктечко.
Зми́луватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! МВ. II. 49. Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав. Ном. №4684.
Повзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Рак, -ка, м.
1) Ракъ. Не буде риба раком. Ном. № 5644. Вчепився як рак. Ном. № 3997. Напекти́ ра́ків. Покраснѣть отъ стыда. Напік же пан Терешко раків, як і сам розглядів, що справді салдат намальований і що увесь базарь з нього глузує. Кв. І. 23. Налови́ти ра́ків. а) Утонуть. б) = Раків напекти́. Раків через його наловили та таких уже великих, що де їх і ловити — изъ-за него сильно пришлось краснѣть. Зміев. у. Він знає, де раки зімують. Онъ не промахъ. Як рак сви́сне. Никогда. Ном. № 5492. Ра́ка ста́ти = Раком стати. См. Стати. Хата рака стала — разваливаясь, раскарячилась. Г. Барв. 371.
2) Насѣк. = Раглик. Вх. Пч. І. 6.
3) Родъ желѣзной подковы съ 4-мя зубцами, подвязываемой подъ подошву, что бы не скользить по льду и пр. Шух. I. 176.
4) Бревно съ ножками, родъ козелъ, ставящихся на дно рѣки при ея загачиваніи и служащихъ основаніемъ для плотины. Шух. I. 113.
5) мн. Родъ вышивки на сорочкахъ. Чуб. VII. 427. Ум. Рачо́к.
Ра́ком, нар. На четверенькахъ, на корачкахъ. Став на дверях раком. Грин. II. 3. Не всім туди раком лізти, де зузуля кує. Ном. № 5169.
Ра́чки, нар. = Раком. Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Ном. № 12184. Евандр у хату рачки ліз. Котл. Ен. V. 16.
Розжа́луватися, -луюся, -єшся, гл. = Розжалобитися. Ном. № 4692. Розжалувавсь, як Бог над раком. Ном. № 4684.
Цибу́лиця, -ці, ж. = Цибу́ля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником. Ни.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ракъ = 1. Cancer — рак, здр. рачо́к, самиця — рачи́ха, тодї як він линяє — лине́ць, шкурка його — лино́вище. — Лови́ть ра́ковъ (руками) = печерува́ти, пічкарува́ти. —Ползти́ ра́комъ = ра́чки лїзти. С. З. — Такий пъяний, що вже не йшов, а рачки лїз до дому. 2. мед. — рак, пістря́к, на дереві — ві́тровина. — Який це чиряк, глядїть, щоб не був, крий Боже, пістряк.
Сжа́литься = пожалїти (кого), пожалїти ся (над ки́м), пожалкува́ти (кого́), пожалкува́ти ся, з милосе́рдити ся (над ким), згля́нути ся (на ко́го). — Сжа́лься надо мной! = пожалїй мене́ ! — Не печи мене, змилосердись надо мною. Ос. — Пожалкував ся Бог над раком: дав йому ззаду очі. н. пр.

Запропонуйте свій переклад