Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Запропонувати свій переклад для «реченець»
Шукати «реченець» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коне́чный –
1) скінче́нний, мину́щий; срвн. Преходя́щий.
• -ное существо – сме́ртна істо́та.
• -ная величина, мат. – скінче́нна величина́;
2) (концевой) кінце́вий, прикінце́вий; (крайний, окончательный) оста́нній, остато́чний, доконе́чний. [Істори́чний проце́с ді́йде до свої́х кінце́вих форм (Єфр.)].
• -ный срок – оста́йній строк (те́рмін, речене́ць).
• -ная гибель – кінце́ва заги́бе[і]ль.
• -ные заботы – оста́нні турбо́ти.
• -ная цель, -ная причина – кінце́ва мета́ (ціль).
• -ный звук, грам. – (при)кінце́вий звук, кінці́вка.
• -ная морена, геол. – кінце́ва море́на.
Коро́ткий –
1) коро́ткий (ср. ст. коро́тший, пр. ст. найкоро́тший).
• -кие волосы – коро́тке воло́сся.
• -кое платье – коро́тке убра́ння, (женское) коро́тка су́кня.
• Юбка -ка́ – спідни́ця коро́тка (ку́ца).
• Он -ток, в солдаты не годен – він мали́й (при́земок, фам. ку́ций), до військо́вої слу́жби не прида́тний.
• -кий дух, -кое дыхание – коро́тке ди́ха́ння.
• -кое зренье – коро́ткий (близьки́й) зір (р. зо́ру), короткозо́рість, близькозо́рість (-рости).
• -кая память – коро́тка па́м’ять (-ти).
• Ум -ток у кого – на ро́зум небага́тий хто, мали́й ро́зум у ко́го.
• Руки -ки́! – ру́ки коро́ткі! не твоя́ (не ва́ша и т. п.) си́ла! тобі́ зась! а зась!
• -кий ответ – коро́тка ві́дповідь.
• В -ких словах – короте́нько, небагать(о)ма́ слова́ми, в небагатьо́х слова́х.
• -кий звук, слог, грам. – коро́ткий звук, склад.
• Делать, сделать -ро́че, см. Короти́ть и Укора́чивать.
• Делаться, становиться, сделаться, стать -ро́че – коро́тшати, покоро́тшати;
2) (о расстоянии) недале́кий, бли́зьки́й (ср. ст. бли́жчий, пр. ст. найбли́жчий).
• -кий путь – недале́ка (близька́) доро́га (путь);
3) (непродолжительный) коро́ткий, недо́вгий, мали́й. [Коро́ткий той весе́лки вік діво́чий (Н.-Лев.)].
• Жизнь -ка́ – вік коро́ткий (недо́вгий), життя́ коро́тке.
• -кий срок – недо́вгий (бли́зьки́й) строк (те́рмін, речене́ць (-нця́)).
• -кое время – мали́й час, мала́ часи́на, часо́чок (-чку), часи́нка.
• В (за) -кое время – за мали́й (не за вели́кий) час, за малу́ часи́ну, не за до́вгий час.
• На -кое время – на мали́й (на недо́вгий) час, на (малу́) часи́ну, на часи́нку, на часо́чок.
• В самом -ком времени – найбли́жчого ча́су, найбли́жчим ча́сом, у найбли́жчім ча́сі;
4) (о близких отношениях) бли́зьки́й.
• -кое знакомство – бли́зька́ знайо́мість (-мости).
• -кие отношения, связи – бли́зькі́ відно́сини (стосу́нки).
• Они очень -ки́ между собой – між ї́ми бли́зькі відно́сини (стосу́нки), вони́ приятелю́ють (дру́жать, о женщ. также подругу́ють), (фам.) панібра́таються.
• Быть на -кой ноге с кем – бу́ти у бли́зьких відно́синах (стосу́нках), (гал.) бу́ти на коро́ткій (бли́зькій) стопі́, приятелюва́ти, дружи́ти, (о женщ. также) подругува́ти, (фам.) панібра́татися з ким.
Краткосро́чность – коро́ткий те́рмін (речене́ць, строк), короткотерміно́вість, короткостро́ко́вість (-вости).
Краткосро́чный – короткотерміно́вий, короткостроко́ви́й, на коро́ткий (мали́й) те́рмін (речене́ць, строк).
• -ное обязательство – короткотерміно́ве зобов’я́за́ння; зобов’я́за́ння на коро́ткий те́рмін.
• -ный кредит – короткотерміно́вий (короткостроко́ви́й) креди́т.
• -ные курсы – недовгоча́сні (короткоча́сні) ку́рси.
• -ный отпуск – ві́дпустка недовгоча́сна (на коро́ткий час).
Продолжи́тельность – (длина) до́вгість (-гости), довжи́на; (продолжение) трива́ння, (зап.) триво́к (-вка́); (свойство) до́вгість, довгоча́сність, протя́жність (-ости). [Довжина́ робо́чого дня. Довжина́ лі́тніх вака́цій встано́влюється на ко́жен рік (Стат. Акад.)].
• -ность жизни – довжина́ життя́, речене́ць (срок) життя́.
• -ность войны – довгоча́сність, трива́ння війни.
• -ность звука – протя́жність зву́ка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Срок – строк, (лат.) термін, реченець, речінець, речінь:
• без срока давности – безстроково, без строку давності;
• в двухмесячный срок – за два місяці; протягом двох місяців;
• в кратчайший срок – щонайшвидше (якнайшвидше); за найкоротший (найменший) час;
• в определенные сроки – певними термінами;
• в срок, к сроку – вчасно;
• дай (дайте) срок! (разг.) – постривай, постривайте!; почекай-но, почекай-те-но!; підожди-но! підождіть-но!;
• до истечения срока – до закінчення терміну (строку); до того, як закінчиться (мине, вийде) термін (строк);
• за истечением (вследствие истечения) срока – через те, що закінчився (минув, вийшов) термін (строк, речене́ць, час), зважаючи (з огляду) на закінчення терміну (строку);
• истечение срока – скінчення терміну;
• конечный срок – оста́йній строк (те́рмін, речене́ць);
• к определенному сроку – до визначеного (до певного) строку;
• к [тому, определённому] сроку – на [той, певний (визначений)] термін;
• назнача́ть срок – признача́ти (визнача́ти) те́рмін (строк, речіне́ць);
• на срок – на [певний] час, на термін;
• наступление срока – настання терміну;
• не давать кому ни отдыха, ни сроку (срока) – не давати й вгору глянути кому; (вульг.) не давати й носа втерти кому;
• обозначить срок – визначити, призначити термін; натермінувати;
• оканчивать срок (службы) – строку добувати;
• плата посрочная – пла́та на речене́ць;
• по истечении срока – як (коли́) вийде (закінчиться, кінчиться, скінчиться), мине́ (о прошлом: як ви́йшов, скінчи́вся, мину́в) те́рмін (речіне́ць, строк); по закінченні (після закінчення) строку; як прийде термін;
• по наступлении срока – як надійде термін;
• при назначении срока – визнача́ючи речене́ць (те́рмін), коли визнача́ють речене́ць (те́рмін);
• срок действия – строк дії, речене́ць ді́яння (чинности);
• срок исполнения плана – строк (термін) виконання плану;
• срок истек – вийшов термін;
• сроком до – на термін (строк) до; строком до;
• срок платежа́ – платі́жний те́рмін (речіне́ць);
• срок уже мину́л – те́рмін (речене́ць, строк) уже промину́в (минув), ви́йшов, (истёк) упли́в;
• указанный срок – вказаний термін (строк), дата.
[Реченець умовленої сплати вже минув (І.Франко). Буває, наприклад, і так, що хтось позичить кому гроші, а той не має заплатити чим на реченець, от і продають землю… (М.Коцюбинський). Чувай! Надходить грізний реченець. Над полем чорний крик сурми полине. З могил повстануть подвиги й злочи́ни, І шлях у вічність ляже навпростець (Ю.Клен). Геть спогади — сперед очей. Із лиць — жалі, із уст — колючі присмерки ночей у цей сорокопуст. Як став — то вплав, як брід — то вслід, як мур — то хоч нурця, пройдімо лабіринтом бід до свого реченця, де щонайвища з нагород і найчесніша — мста за наш прихід і наш ісход під тягарем хреста (В.Стус). Не допускай такої мислі, що Бог покаже нам неласку. Життя людського строки стислі немає часу на поразку (Л.Костенко)].
 Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ТЕ́РМИН (строк) речене́ць.
УКОРА́ЧИВАТЬ ще короти́ти, прикоро́чуваний;
укора́чивать шаг сти́шувати крок;
укорачивающий що /мн. хто/ прикоро́чує тощо, зви́клий прикоро́чувати, ради́й прикоро́тити, прикоро́чувач, скоро́чувач, вкоро́чувач, прикм. скоро́чувальний, прикоро́чувальний, підкоро́чувальний, вкоро́чувальний, пристру́нювальний, угамо́вувальний, прибо́ркувальний;
укорачивающий жизнь кому гото́вий /ма́ючи на́мір/ зба́вити ві́к(у);
укорачивающий путь ра́ди́й скороти́ти шлях;
укорачивающий срок рі́шений скороти́ти те́рмін /речене́ць/;
укорачивающий хвост зда́тний укрути́ти хвоста́;
укорачивающий шаг сти́шуючи крок;
укорачивающий язы́к зда́тний заткну́ти рот;
укорачивающийся /укорачиваемый скоро́чуваний, прикоро́чуваний, підкоро́чуваний, вкоро́чуваний, пристру́нюваний, угамо́вуваний, прибо́ркуваний;
УКОРОТИ́ТЬ ще підкороти́ти і похідн..

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Минование
• По миновании надобности – як (коли) мине потреба; минула потреба.
• По миновании срока – як (коли) вийде, вийшов ((с)кінчиться, (с)кінчився, мине, минув) термін (строк, застар. реченець); по термінові (по строкові); (книжн.) по скінченні терміну.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

срок те́рмін,-ну, пері́од,-ду, ре́ченець,-нця
с. го́дности те́рмін прида́тности
с. де́йствия те́рмін ді́ї
с. слу́жбы те́рмін слу́жби
с. хране́ния те́рмін зберіга́ння

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Доверенность –
1) (доверие) – ві́ра, дові́ра, дові́р’я до ко́го; (полномочие) – упова́ження, упова́жнення, уповнова́ження;
2) (документ) – ві́рчий лист, дові́реність (-ности); д. с правом передоверия – дові́реність з пра́вом передовіряти; д. срочная – терміно́ваний ві́рчий лист, дові́реність на пе́вний речене́ць; по -сти (действовать) – на підста́ві дові́рености (ві́рчого листа́); прекращать -ность – касува́ти дові́реність; совершать -ность – уклада́ти, укла́сти дові́реність (ві́рчий лист).
За: за год – рі́чно; (в течение года) – про́тягом ро́ку, че́рез рі́к; за исключением – окрі́м, вилучивши; за истечением срока – (че́рез те), що мину́в те́рмін, що вийшов речене́ць, час; за короткий срок, время – за малий час, про́тягом мало́го ча́су; за (месяц, год) перед этим – (мі́сяць, рік) пе́ред цим, пе́ред (мі́сяцем, ро́ком); за недостатком мест – че́рез брак місць, що браку́є, бракува́ло місць; за неимением денег – не ма́вши, (че́рез те), що нема́є, що не було́ (гро́шей), че́рез брак (гро́шей); за ненадобностью (исключен со списка) – як непотрі́бний; за неполучением – не оде́ржавши, бо не оде́ржано; за несогласием – че́рез незго́ду; за № 57 – під ч. 57; за печатью – з (під) печа́ткою; за покрытием расходов – покривши витрати, як покрити витра́ти; за последнее время – оста́нніми часа́ми, оста́ннім ча́сом; за свой счет – свої́м ко́штом, на вла́сні ко́шти; за счет (страхового) фонда – з фо́нду; за работу взяться – до робо́ти ста́ти, поча́ти працюва́ти; посылать за кем, за чем – посила́ти по ко́го, по що.
Заем – по́зика; (действ.) – позича́ння; з. по векселю – векселе́ва по́зика, по́зика на (під) ве́ксель; з. с залогом – по́зика під заста́ву; з. срочный – а) терміно́ва (терміно́вана) по́зика, до пе́вного те́рміну; б) по́зика на визначений (пе́вний) час, на (пе́вний) речене́ць; брать, делать заем – позича́ти в ко́го, бра́ти по́зику в ко́го; в виде займа – як по́зика; взятый в заем – позичений, взятий в по́зику; давать в заем – позича́ти, позичити кому́, дава́ти, да́ти по́зику; совершать заем – позича́ти, позичити; разрешение займа – до́звіл на по́зику.
Истекать, -течь (о времени) – мина́ти, мину́ти, вихо́дити, вийти, кінча́тися, скінчитися; завтра истекает срок – за́втра те́рмін, за́втра вихо́дить речене́ць; истекает срок отпуска – кінча́ється відпу́стка; истекли все сроки – всі те́рміни мину́ли.
Истечение (в выражениях): до -ния срока – до те́рміну; по́ки вийде речене́ць; по -нии каждого месяца – щора́зу, коли мине́ мі́сяць; по -нии некоторого времени – тро́хи зго́дом, коли мину́в (мине́) де́який час; по -нии срока – коли (як) вийде (мине́) речене́ць; коли вийде те́рмін.
Краткосрочный (о кредите, отпуске) – на малий час, малочасо́вий; на коро́ткий речене́ць; (о курсах) – короткоча́сний.
Назначать, -чить –
1) (на должность) – признача́ти, призна́чити, настано́влювати, настановляти, настановити, наставляти, наста́вити (за ко́го, на ко́го); н. в командировку – призна́чити на відрядження, до ві́дряду; н. курьером – призна́чити на (за) кур’єра; н. на ревизию – призна́чити на реві́зію; он назначен ревизором – його призна́чено на (за) ревізо́ра; товарищ Н. назначается на должность (в приказах) – това́риша Н. призна́чити на поса́ду; говорят, что товарищ Н. назначается на должность – ка́жуть, що това́риша Н. признача́ють на поса́ду;
2) (определять, установлять) – визнача́ти, визначити, признача́ти, призна́чити, поклада́ти, покла́сти; н. срок – визнача́ти, визначити речене́ць (те́рмін); н. цену – визнача́ти, визначити, поклада́ти, покла́сти, склада́ти, скла́сти ціну́.
Назначение –
1) (на должность) – призна́чення, настано́влення, настано́ва; н. сметное – кошто́рисне призна́чення, призна́чення в кошто́рисі; в порядке -ния (отправиться куда) – за призначе́нням, як призна́чений; должность по -нию – поса́да з призна́чення; -ние на должность – призна́чення (настано́ва) на поса́ду; оставаться без -ния – лишитися непризна́ченим; по месту -ния – на призна́чене мі́сце; по -нию служить – з призна́чення працюва́ти (на у́ряді); получить -ние – діста́ти призна́чення; при -нии – признача́ючи, коли признача́ють, коли признача́ли, коли признача́тимуть; производить -ние – признача́ти, настановляти;
2) (определение) – визначення; н. срока – визначення реченця (те́рміну); при -нии срока – визнача́ючи речене́ць (те́рмін), коли визнача́ють речене́ць (те́рмін);
3) (цель) – призна́чення; н. кредитов – призна́чення кредитів; станция -ния – ста́нція призна́чення; отправить по -нию – відісла́ти куди призна́чено.
Обязательство – зобов’язання; о. вексельное – ве́ксельне зобов’язання; о. взаимные – зобов’язання обопі́льні (взає́мні); о. долговое – зобов’язання довгове́; о. заемное – позичко́ве зобов’язання; о. письменное – зобов’язання на письмі́, писане зобов’язання; о. срочное: а) (на год, напр.) – зобов’язання на (пе́вний) речене́ць, реченце́ве зобов’язання; б) (к определенному числу) – терміно́ве зобов’язання, зобов’язання до (пе́вного) те́рміну; брать, принять на себя -ство, входить в -ство – бра́ти, взяти на се́бе зобов’язання, зобов’язуватися, зобов’яза́тися; давать письменное -ство – дава́ти зобов’язання на письмі́, зобов’язуватися, зобов’яза́тися на письмі́; иметь неопределенные -ства – ма́ти невизначені зобов’язання; исполнять свои -ства – вико́нувати свої́ зобов’язання, доде́ржувати свої́х зобов’язань; -ва по отношению к кому – зобов’язання до ко́го.
Отпуск –
1) (профессиональный) – відпу́стка; (действ.) – відпуска́ння; о. по болезни – відпу́стка че́рез хво́рість; о. срочный – а) відпу́стка на пе́вний речене́ць, на (пе́вний) час, реченце́ва відпу́стка; б) відпу́стка до (пе́вного) те́рміну; получить отпуск – діста́ти відпу́стку; уволенный в отпуск – відпускник (-ка́), (о женщ.) – відпускниця;
2) (выдача) – видава́ння; о. безакцизный (чего) – безакцизне видава́ння чо́го; о. кредитов – видава́ння кредитів;
3) (товаров заграницу) – вивіз (-возу);
4) (копия отправляемого документа) – відбиток (-тку), ко́пія.
Пересрочивать, -срочить – призна́чити і́нший те́рмін (речене́ць), перене́сти на і́нший те́рмін, визнача́ти, визначити і́нший те́рмін (речене́ць), перетерміно́вувати, перетермінува́ти.
Плата –
1) пла́та (о заработной плате) – платня; п. арендная – оре́ндна пла́та, оре́нда; п. вперед – пла́та напере́д; п. вступительная – вступне́; п. входная – входове́; п. годичная – річна́ пла́та, пла́та на рік; п. дневная – пла́та на день, де́нна пла́та; л. дополнительная – додатко́ва пла́та; п. за вход – входове́; п. за квартиру, квартирная – комі́рне, пла́та за квартиру; п. за место на базаре – містове́; п. за ночлег – нічлі́жне; п. за пользование весами – вагове́; п. за помол натурой – розмі́р, ме́ливне; п. за право торговли – пате́нт (-ту); п. задельная – відрядна пла́та, пла́та від робо́ти, відрядне, зарібне́; п. заработанная – заро́блена платня; п. заработная – заробі́тна (зарібна́) платня; п. заслуженная – заслуженина; п. наемная – наймова́ пла́та, на́ймиця, наймове́; п. пастушья – пасту́щина; п. поверстная – пла́та від верст(в)и; п. повременная – часова́ пла́та, пла́та від ча́су, почасо́ве, почасова пла́та; п. подесятинная – пла́та від десятини, віддесятинна пла́та; п. полуторная – півтори платні́, пла́та в півтора́ ра́зи (бі́льша); п. помесячная – мі́сячна платня (помі́сячна платня); п. попенная (от пня дерева) – пла́та від пня; п. пословная – пла́та від сло́ва; п. посрочная – пла́та на речене́ць; п. построчная – пла́та від рядка́; п. посуточная – пла́та (платня) від доби; п. поштучная – пла́та від шту́ки, відшту́чне; п. провозная – доставне́, перевозо́ве, провозо́ве; п. сдельная – відрядна пла́та, пла́та від робо́ти, закладна́ пла́та; п. уговорная – умо́влена пла́та; вносить плату по частям – спла́чувати ра́тами; за плату – за пла́ту, пла́тно;
2) (действ.) – спла́чення, платі́ж (-тежу́).
Продлять, продлить, -ся (удлинять) – продо́вжувати, продо́вжити, подо́вжувати, подовжити, здовжува́ти, здовжити, -ся; -лить срок – продо́вжити речене́ць (час).
Срок –
1) (период времени) – речене́ць (-нця), час (-су́); с. годичный – рік (ча́су), рі́чний речене́ць; с. давностный – речене́ць зада́внення (переда́внення); с. действия – речене́ць ді́яння (чинности); с. договорный – догові́рний речене́ць, умо́влений речене́ць; с. льготный – пільговий речене́ць; с. месячный – мі́сяць (ча́су), мі́сячний речене́ць; с. определенный – визначений речене́ць (час), пе́вний речене́ць (час); с. суточный – доба́; в срок – у свій час, своєча́сно, вча́сно; в возможно скорый срок – в щонайме́нший час, в якнайме́нший час, можливо швидче, якнайшвидше; в двухмесячный срок – у два мі́сяці, у двохмі́сячний речене́ць, про́тягом двох мі́сяців; в. истекший срок – мину́лий речене́ць; в кратчайщий срок – в якнайме́нший час (речене́ць); в четырехдневный срок – у чотири дні, про́тягом чотирьо́х день; дать на определенный срок – да́ти на пе́вний речене́ць (час); сроком до завтра – на час до за́втра; на короткий срок – на малий речене́ць (час); срок, назначенный для составления отчета, истек – речене́ць (час), визначений на уклада́ння зві́ту, вийшов (мину́в); нанимать на срок – найма́ти на пе́вий речене́ць (час); оканчивать срок службы – добува́ти слу́жби, дослу́жувати; отпуск -ком на месяц – відпу́стка на мі́сяць;
2) (точно указанный предел времени) – те́рмін (-ну); с. возврата – те́рмін, щоб поверну́ти; с. крайний – кінце́вий те́рмін; с. определенный – визначений те́рмін; с. первого, последнего платежа – те́рмін пе́ршої, оста́нньої виплати; с. платежа – те́рмін платити; с. платежа по предъявленню – те́рмін платити, коли подаду́ть; с. предельный – оста́нній (кра́йній) те́рмін; в определенные -ки – пе́вними те́рмінами; заплатить до истечения -ка – заплатити до те́рміну; истечение -ка – те́рмін (-ну); к -ку – на те́рмін; к определенному -ку – на пе́вний (на визначений) те́рмін; к тому -ку – на той те́рмін; сделать на определенный срок – зробити на пе́вний те́рмін; срок, назначенный для представления отчета, истек – те́рмін, визначений на пода́ння зві́ту (щоб пода́ти звіт), мину́в; наступает срок – настає́ (надхо́дить) те́рмін; по наступлении -ка – як наді́йде те́рмін; -ком по предъявленню – на те́рмін, коли подаду́ть; платеж -ком 5 числа – платити 5 числа́; служить до определенного -ка – працюва́ти до пе́вного те́рміну.
Срочный –
1) (на определенный период времени, об обязательстве) – на (пе́вний) речене́ць (час), реченце́вий; (к определенному пределу времени, о взносе, векселе) – терміно́вий, терміно́ваний, до (пе́вного) те́рміну, на те́рмін;
2) (спешный, о деле) – нега́йний, спі́шний; (о пакете) – спі́шний; в -ном порядке – нега́йно.
Устанавливать, установить –
1) (вводить) – установляти, установити, запрова́джувати, запрова́дити, заво́дити, заве́сти у. порядок, запрова́джувати лад;
2) (определять) – визнача́ти, визначити; у. срок – визнача́ти речене́ць (час); визнача́ти те́рмін; у. цену – визнача́ти ціну́;
3) (точно, достоверно доказать) – дово́дити, довести; у. факт – довести факт;
4) (в техн. значении) – ста́вити, поста́вити, установляти, устано́влювати, установити; у. двигатель – ста́вити руші́й.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

речене́ць, -ченця́; -ченці́, -ці́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Речене́ць, -нця́, м. Срокъ. Св. Л. 215. Прийде реченець у осени гроші оддамо. Могил. г.
Речінь, -ня, м. = Реченець.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Срокъ = строк, сро́к (С. Жел.), срік (С. Жел.), ре́чень, рече́нець, речи́нець (С. Жел.), те́рмін (С. Жел. Ш.). — Въ срокъ = у свій час. — Дай срокъ! = підожди́, потріва́й.

Запропонуйте свій переклад